Постанова

від 15.10.2008 по справі 15/683-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/683-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 жовтня 2008 р.                                                                                    № 15/683-б  

               Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого  -                                       Ткаченко Н.Г.

Суддів  -                                                  Катеринчук Л.Й.

                    Заріцької А.О.

За участю  представників :    ДПІ у Святошинському районі м. Києва – Яковенко А.Л., Аліфанова Т.Ю.                                                                                                                                                                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва

на ухвалу господарського суду м. Києва  від 30.10.2007 р. по справі          № 15/683-б заявою ТОВ "Легран-Фінанс-Україна"  до ТОВ "Торгівельна компанія МІЛКОТ"  про банкрутство, -          

                                             В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду  м. Києва від 27.08.2007 року за заявою ТОВ "Легран-Фінанс-Україна"  порушено провадження у справі № 15/683-б про банкрутство ТОВ "Торгівельна компанія МІЛКОТ",  на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду м. Києва від 03.09.2007 р.  по справі  № 15/683-б визнано ТОВ "Легран-Фінанс-Україна" кредитором ТОВ "Торгівельна компанія МІЛКОТ" з вимогами на суму  50 703,00 грн.,   визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено ТОВ "Легран-Фінанс-Україна".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30 жовтня  2007 року /суддя Хоменко М.Г./   затверджено  звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, боржника - ТОВ "Торгівельна компанія МІЛКОТ" ліквідовано,  провадження по справі № 15/683-б  припинено.

В касаційній скарзі ДПІ у Святошинському районі м. Києва просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва  від 30.10.2007 р., посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм  матеріального та процесуального права, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ДПІ у Святошинському районі м. Києва,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга  підлягає   задоволенню з наступних підстав.

        Ухвала господарського суду першої інстанції, мотивована тим, що   у боржника -  ТОВ "Торгівельна компанія МІЛКОТ" відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги ініціюючого кредитора, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором не вдалось встановити місцезнаходження керівних органів боржника, а матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора  відповідають вимогам чинного законодавства.

        Але з такими висновками суду погодитись не  можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

  Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана  ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".      

Як вбачається із матеріалів справи,  провадження по справі про банкрутство ТОВ "Торгівельна компанія МІЛКОТ"   було порушено на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи,  ініціюючий кредитор –ТОВ "Легран-Фінанс-Україна" не надав суду доказів безспірності вимог,   а саме : кредитор не надав суду належних доказів, які свідчать про  припинення ТОВ "Торгівельна компанія МІЛКОТ"  підприємницької діяльності, доказів неможливості встановити місцезнаходження  керівних органів боржника, довідки реєструючого органу  про відсутність  боржника за його місцезнаходженням, документів органу зв'язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику, за його юридичною чи поштовою (фактичною) адресою.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, який набрав чинності  з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню  до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її  місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2, ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вищезазначених вимог Закону, господарським судом                   м. Києва, не з'ясовано   факт наявності чи відсутності  в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи ТОВ "Торгівельна компанія МІЛКОТ"     за її місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".

Затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс  та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції не було належним чином  досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс  боржника, не було з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи  по пошуку  майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси та чи повідомив належним чином ліквідатор боржника всіх відомих йому кредиторів про  визнання ТОВ "Торгівельна компанія МІЛКОТ"  банкрутом.

Відповідно до ст. 25  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення  здійснює  інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Таким чином,  господарський  суд  м. Києва  належним чином  не  з'ясував  дійсні обставини справи,  не дав належної оцінки  всім  зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та законодавчо не обґрунтував свої висновки.

За таких обставин, ухвалу господарського суду м. Києва від 30.10.2007 р. не можна визнати як таку, що відповідає  фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

 При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та  всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.

   На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 1115, 1117 - 11113    ГПК  України, Вищий господарський суд України, -  

                                         П О С Т А Н О В И В:    

 Касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва задовольнити.

 Ухвалу господарського суду м. Києва від 30.10.2007 р. по справі  № 15/683-б скасувати.

Справу № 15/683-б направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва  на стадію ліквідаційної процедури.

         Головуючий -                                                          Ткаченко Н.Г.

            Судді  -                                                                  Катеринчук Л.Й.

                                                                                   Заріцька А.О.