Рішення

від 22.08.2008 по справі 10/121-2838

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/121-2838

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2008 р.Справа № 10/121-2838

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю“ Науково-Виробниче об'єднання

“ Зернопереробка “ м. Тернопіль  вул. П. Орлика , 5 ,  Код ЗКПО 32272551

До відповідача : Відкрите акціонерне товариство  “ Хоростківський комбінат хлібопродуктів “ м. Хоростків вул. Незалежності , 1 Гусятинського району Тернопільської області  Код ЗКПО 00956170

               За участю представників:

Позивача:  Іскерського І.С. –представника НВО “ Зернопереробка “ , довіреність від 10.06.2007 року .

Відповідача : Андрощука В.Я. –арбітражний керуючий , ухвала господарського суду від 21 липня 2004 року у справі № 15/Б-471 ;

             Представникам сторін роз'яснено  процесуальні права та обов'язки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

            За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

             Суть справи: До господарського  суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю “ Науково-виробниче об'єднання “ ерно переробка “ м. Тернопіль  до Відкритого акціонерного товариства “ Хоростківський комбінат хлібопродуктів “ м. Хоростків  про визнання дійсним Договору купівлі –продажу незавершеного будівництвом елеватора для комбікормової сировини та готової продукції ємністю 14,3 тис. тон , а саме : незавершений будівництвом корпус мукомельної сировини та шротів ; незавершені будівництвом нижня та верхня  з'єднувальні конвеєрні галереї між корпусами мукомельної та зернової сировини ;незавершений будівництвом корпус зернової сировини ; незавершена будівництвом котельня ; незавершений будівництвом розподільчий пункт , суміщений з трансформаторною підстанцією , загальною вартістю 119000 грн   від 14 липня 2008 року , що укладений між сторонами ; визнання за ТзОВ “ Науково-виробниче об'єднання “ Зернопереробка “ право власності на незавершене будівництво елеватора для комбікормової сировини та готової продукції ємністю 14,3 тис. тон, а саме на вищевказані будівлі, що знаходяться м. Хоростків вул. Незалежності,1 та зобов'язання Гусятинське бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво елеватора для комбікормової сировини та готової продукції ємністю 14,3 тис. тон, що розташовані в місті Хоростків по вул. Незалежності , 1 Гусятинського району  за ТзОВ ; витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить покласти на ВАТ.

               В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем  вимог статті 657  Цивільного  Кодексу України в частині ухилення ВАТ “ Хоростківський комбінат хлібопродуктів “ м. Хоростків від нотаріального посвідчення  договору, оскільки  договір купівлі –продажу нерухомого майна  укладається в письмовій формі  і підлягає нотаріальному посвідченню.

         Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08 серпня 2008 року розгляд справи призначено о 12 годині 55 хвилин  22 серпня 2008 року .

                Представник відповідача у судовому засіданні визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ Науково-виробниче об'єднання “ Зернопереробка “ м. Тернопіль  повністю і вказує , що сторонами повністю виконані умови договору купівлі-продажу і  власником майна є ( на час розгляду позову в суді ) ТзОВ “ Науково-виробниче об'єднання “ Зернопереробка “.

                Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги повністю.

                   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача ,  дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:

              Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні ), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.

              Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

              Позивач по справі – Товариство з обмеженою відповідальністю “ Зернопереробка “ , місцезнаходження якого м. Тернопіль вул. П.Орлика , 5 , є юридичною особою, яка зареєстрована Тернопільською районною державною адміністрацією 18.04.2003 року і включене до ЄДРПОУ ідентифікаційний код 32272551, що підтверджується Довідкою Головного  управління статистики у Тернопільській області  № 22-41 , а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

          Відповідач у справі відкрите акціонерне товариство “ Хоростківський комбінат хлібопродуктів “ м. Хоростків засноване відповідно до наказу РВ ФДМУ по Тернопільській області  від 20.07.1998 року № 695 шляхом перетворення державного виробничого підприємства “ Хоростківський комбінат хлібопродуктів “ у ВАТ відповідно до “ Порядку перетворення у процесі приватизації державних , орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства “ затвердженого постановою КМУ від11 вересня 1996 року № 1099 , Законів України “ Про особливості приватизації майна в агро промисловому комплексі “ , “ Про приватизацію державного майна “ , “ Про господарські товариства “ ( п.1.1 Статуту ВАТ ) .

        Згідно п. 3.2. Статуту Товариство є власником майна , переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного ( складеного ) капіталу .

        14 липня 1998 року  заступником начальника РВ ФДМУ по Тернопільській області Гладій О.П. затверджено план приватизації цілісного майнового комплексу Хоростківського комбінату хлібопродуктів , згідно якого в статутний фонд ВАТ передано  об'єкти незавершеного будівництва ( п. 12.9) .

        Статтею 12 Закону України “ Про господарські товариства “ встановлено , що Товариство є власником майна , переданого йому засновниками і учасниками у власність .

                Як встановлено у судовому засіданні, 14 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “ Хоростківський комбінат хлібопродуктів “ м. Хоростків Гусятинського району та Товариством з обмеженою відповідальністю “ Науково - виробниче об'єднання “ Зернопереробка “ м. Тернопіль було укладено Договір купівлі –продажу  ,   згідно умов якого Продавець передає у власність , а Покупець набуває у власність незавершене будівництвом елеватора для комбікормової сировини та готової продукції ємністю 14,3 тис. тон , а саме :  незавершений будівництвом корпус мукомельної сировини та шротів ; незавершені будівництвом нижня та верхня  з'єднувальні конвеєрні галереї між корпусами мукомельної та зернової сировини ; незавершений будівництвом корпус зернової сировини ; незавершена будівництвом котельня ; незавершений будівництвом розподільчий пункт , суміщений з трансформаторною підстанцією .

      Вище вказане майно знаходиться в м. Хоростків вул. Незалежності , 1 Гусятинського району Тернопільської області.

       Згідно п. 2.1. Договору продаж будівель та споруд вчиняється за ціною 119000 грн. , без  врахування ПДВ , які “ Покупець “ оплачує “ Продавцю одноразовим платежем протягом одного місяця після підписання акту прийому-передачі .

       У пункті 3.1. Договору сторони визначили , що прийняття Покупцем від Продавця технічної документації та підписання Акту приймання-передачі свідчить про те , що передача майна відбулась .

Повним виконанням  даного Договору зі сторони Продавця вважається підписання акту прийому-передачі майна , а зі сторони “ Покупця “ –перерахування коштів в повній сумі визначеній п.2.1. договору ( п. 4.4. Договору ).

          Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

              Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що за своїм змістом і правовою природою укладений між сторонами Договір  є Договором купівлі –продажу майна, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі в частині оплати за отриманий товар.

          За договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або  зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується  прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Ціна придбаного відповідачем майна складала  119000 грн. , без ПДВ .

            Позивач у справі ТзОВ “ Науково-виробниче об'єднання “ Зернопереробка “ м. Тернопіль виконало умови договору купівлі-продажу , а саме п. 2.1. договору сплативши кошти за придбаний об'єкт , що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 30.07.2008 року ( копія знаходиться в матеріалах справи ) .

Передача майна була проведена  за актом прийому-передачі, підписаного представниками сторін 14.07.2008 року і який свідчить про фактичну передачу об'єкта купівлі –продажу Товариству з обмеженою відповідальністю “ Науково-виробниче об'єднання  “ Зернопереробка “ м. Тернопіль .

               Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Статтею 202 Цивільного Кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства ( п. 1 ст. 203 ЦК України ).

                    У відповідності до статті 185 Господарського кодексу України  до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення,  з  урахуванням нормативного –правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 657 Цивільного Кодексу України визначено , що договір купівлі –продажу  земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

                А статті 209,210,638-640,655-675 Цивільного Кодексу України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу та ст. ст. 22,23 Закону № 2171-12 встановлюють, що договір купівлі-продажу спірного об'єкта, обов'язковість якого випливає із зазначеного Закону, вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Разом з тим, статтею 220 Господарського кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий Договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Пунктом 4.3. договору сторони погодили , що “ Продавець “ та “ Покупець “ визначають , що даний Договір підлягає нотаріальному посвідченню . Про дату і місце нотаріального посвідчення даного договору будь-яка із сторін повідомляє другу сторону не пізніше як за три дні . Сторона , яка отримала повідомлення про нотаріальне посвідчення договору прибуває для його посвідчення в час і місце , зазначені у повідомленні .

17.07.2008 року позивач по справі направив ВАТ “ Хоростківський комбінат хлібопродуктів “ м. Хоростків листа за № 48, в якому  повідомив відповідача про намір вчинити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу 14.07. 2008 року  о 10 годині  21.07.2008 року в приватного нотаріуса Гусятинського районного нотаріального округу Ціцінського І.В. м. Хоростків  вул. Незалежності , 68  . Повідомлення прийнято представником відповідача, про що свідчить відмітка на Повідомленні, датована 18.07.2008 року, скріплена підписом та відтиском печатки, а 21.07.2008 року позивач по справі за № 51 направив ВАТу “ Хоростківський комбінат хлібопродуктів “ м. Хоростків повторного листа , в якому повідомив відповідача про намір вчинити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу . 25.07.2008 року .

Отже, матеріалами справи доведено факт звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо забезпечення явки уповноваженого представника ВАТ “ Хоростківський комбінат хлібопродуктів “ м. Хоростків до нотаріуса для нотаріального посвідчення Договору купівлі - продажу 14.07.2008 року.  

Проте, представник відповідача не прибув для нотаріального посвідчення договору, що і є підставою звернення до суду з позовними вимогами.

          Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Крім того, відповідно до ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності. хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння майном.

При даних обставинах справи,  суд встановив, що позовні вимоги в частині визнання дійсним договору купівлі –продажу від 14.07.2008 року та визнання права власності підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Цивільного  кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом.

          Відповідно до статті 19 Закону України від 01.07.2004 року № 1952 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень“ підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу  нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений  договір  про  поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину ;свідоцтво про  право  власності  на  частку в спільному майні подружжя ;свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю  (частину  будівлі),  споруду; рішення суду про право власності  на  об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду   стосовно   речових  прав  на  нерухоме  майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили ; інші акти  органів  державної  влади  або  органів  місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

          Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень“ визначає засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав.

          Згідно з вимогами Закону ( 922/9521 ) до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

          Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина ( стаття 3 ч. 8 Закону ).

          В силу приписів ст. 3 Закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень“ державну реєстрацію прав повинно було проводити Гусятинське районне  бюро технічної інвентаризації.

                Бюро технічної інвентаризації проводить державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно згідно з вимогами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 2223225-02, на підставі документів, що визначені цим Тимчасовим положенням.

             Відповідно до пункту 1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом  Міністерства юстиції України № 6/5 від 28.01.2003 року та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за № 141/2003 Реєстрація прав власності на нерухоме майно –це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів, коштом особи, що звернулася до БТІ .

Отже , Гусятинське бюро технічної інвентаризації смт. Гусятин виконує делеговані йому виконавчим органом місцевого самоврядування повноваження щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно .

Таким чином , відповідач в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень .

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України , зокрема , у своїй постанові  від 05.06.2007 року у справі № 982/14249.

                 Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача , суд прийшов до висновку, що провадження у справі в частині зобов'язання Гусятинського бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності на будівлі підлягає припиненню з огляду на таке.

01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з положень пунктів 1,7,9 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Таким чином, у контексті зазначених норм Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, справу №10/121-2838 в частині зобов'язання Гусятинського БТІ здійснити реєстрацію права власності на будівлі  слід розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак,  Товариство з обмеженою відповідальністю “ Науково-виробниче об'єднання “ Зернопереробка “ м. Тернопіль  звернулося з позовом до суду, посилаючись на приписи Господарського процесуального Кодексу   що унеможливлює суд розглянути дану справу в строки та в порядку, що визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

                На підставі наведеного , керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 1,2,33,44,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України, статтями 11,16, 202,203,209,210,655,657-640,655-675 та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень  Цивільного Кодексу України, статтями 20,180,183,193,220 Господарського Кодексу України,  господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково .

2.Визнати дійсним з моменту укладення  Договір купівлі –продажу від  14 липня 2008 року між  Товариством з обмеженою відповідальністю “ Науково-виробниче об'єднання “ Зернопереробка “ м. Тернопіль вул. ,П. Орлика , 5 , ідентифікаційний код 32272551 та Відкритим акціонерним товариством “ Хоростківський комбінат хлібопродуктів “ м. Хоростків вул. Незалежності 1  Гусятинського району , ідентифікаційний код 00956170 .

3.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “ Науково-виробниче об'єднання “ Зернопереробка “ м. Тернопіль вул. ,П. Орлика , 5 , ідентифікаційний код 32272551 право власності на незавершене будівництвом елеватора для комбікормової сировини та готової продукції ємністю 14,3 тис. тон , а саме : незавершений будівництвом корпус мукомельної сировини та шротів ; незавершені будівництвом нижня та верхня  з'єднувальні конвеєрні галереї між корпусами мукомельної та зернової сировини ;незавершений будівництвом корпус зернової сировини ; незавершена будівництвом котельня ; незавершений будівництвом розподільчий пункт , суміщений з трансформаторною підстанцією  , що знаходяться в місті Хоростків вул. Незалежності 1 Гусятинського району .

4.В частині зобов'язання Гусятинського бюро технічної інвентаризації смт. Гусятин здійснити державну реєстрацію права власності на  незавершене будівництвом елеватора для комбікормової сировини та готової продукції ємністю 14,3 тис. тонн –провадження припинити .

5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

               На рішення господарського суду , яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його  прийняття  через господарський суд Тернопільської області.

Суддя