Постанова

від 08.10.2008 по справі 6/405/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/405/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2008 р.

Справа №  6/405/08

    Позивач:    Відкрите акціонерне товариство “Суднобудівний завод “Лиман”, м. Миколаїв, вул.   Портова, 2.

Відповідач:   Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20.

про:                 скасування рішення

Суддя                                                                                                     О.В. Ткаченко

Секретар                                                                                                    О.О. Засядівко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача:      Філевський Р.М.

Від відповідача:  Чаричанський П.О.

СУТЬ СПОРУ: Товариство звернулось з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 00007436/0 від 14.07.08 р. в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням СДПІ, посилаючись на п.п. „б” п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а також на порушення ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»п. 1.8 ст. 1, п.п.  7.2.1 п. 7.2., п.п.  7.4.1, п.п.  7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1 п. 7.5 п.п.  7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшує суму бюджетного відшкодування підприємству у розмірі 67601,17 грн., вважаючи його завищеним, в т.ч. за періодами: червень 2007 року –51424,42 грн., серпень 2007 року –16176,75 грн.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, вказуючи на те, що сплачений позивачем його контрагентам у ціні за придбану продукцію (надані послуги) ПДВ, згідно з нормою п. 1.3 ст. 1 Закону «Про податок на додану вартість», підлягав внесенню останнім (а не позивачем) до бюджету, але при цьому пояснили, що ВАТ «СЗ «Лиман»при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань, а також при визначенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в червні, серпні місяці 2007 року не допускали порушень чинного податкового законодавства, що підтверджується довідками позапланових документальних перевірок, проведених СДПІ за цей період, № 713/36/01373890 від 10.09.07 р., № 864/36/01373890 від 09.11.07 р.

Господарський суд, розглянувши матеріали і заслухавши пояснення сторін, встановив.

03 липня 2008 р. СДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Відкритим акціонерним товариством «Суднобудівний завод «Лиман»(далі за текстом - ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман») вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з філією ТОВ «Еврофасад»(код за ЄДРПОУ –33596207), ТОВ «Гідромакс»(код за ЄДРПОУ - 30697860) за період червень, серпень місяць 2007 року, результати якої оформлені актом від 03.07.08 р. № 527/36/01373890 «Про результати невиїзної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Лиман»(код за ЄДРПОУ - 01373890) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з філією ТОВ «Еврофасад»(код за ЄДРПОУ - 33596207), ТОВ «Гідромакс»(код за ЄДРПОУ - 30697860)  за період червень, серпень місяць 2007 року.».

Подані 07 липня 2008 року позивачем до СДПІ заперечення відповідач залишив без задоволення і за наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00007436/0 від 14.07.08 р.

Актом перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням СДПІ вказує на порушення ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»п. 1.8 ст. 1, п.п.  7.2.1 п. 7.2., п.п.  7.4.1, п.п.  7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1 п. 7.5 п.п.  7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вказуючи, що підприємство, яке повинно було включити до податкових зобов'язань та сплатити до бюджету податок на додану вартість не включило до податкових зобов'язань суму ПДВ по взаєморозрахункам з постачальником ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»та не сплатило відповідну суму до бюджету у наступному періоді.

Встановивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідач в оскарженому податковому повідомленні-рішенні № 00007436/0 від 14.07.08 р. вказує на порушення норм п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість». Норми п. 1.8. ст. 1 цього Закону містять визначення категорії бюджетного відшкодування, а не правила чи міру поведінки, які суб'єкт може порушити. Пояснити, які саме дії позивач вчинив всупереч зазначеній нормі, представники відповідача не змогли.

Поряд з посиланням на порушення п. 1.8. ст. 1 Закону, відповідач в оскарженому податковому повідомленні-рішенні зазначив, що позивачем порушено п.п.  7.2.1 п. 7.2., п.п.  7.4.1, п.п.  7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.  7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 цього Закону.

Приписи п.п. 7.2.1 п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за прямою вказівкою Закону містять в собі міру поведінки і кореспондують певні обов'язки виключно продавцеві товару (особі, яка повинна виписувати податкову накладну). У ситуації, яка має місце при проведенні перевірки, відповідач вказує, що ВАТ «СЗ «Лиман»за всіма операціями, що є спірними, виступав покупцем товарів (робіт, послуг), у зв'язку з чим згадані норми не діють на нього за колом осіб і він не може бути суб'єктом правопорушення в цьому випадку.

Посилання СДПІ в оскарженому податковому повідомленні-рішенні на порушення позивачем приписів п.п.  7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 згаданого Закону не приймаються судом до уваги, оскільки всупереч вимогам п. 2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, СДПІ у акті перевірки від 16.05.08 р. № 344/36/01373890 не зазначила доказів, що достовірно підтверджують наявність факту зазначених порушень, тобто вони є не доведеними належними доказами, а попередніми довідками № 713/36/01373890 від 10.09.07 р., № 864/36/01373890 від 09.11.07 р. СДПІ самостійно підтвердила відсутність зазначених порушень.

Норми п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначають тільки порядок проведення перевірок, а не визначення суми бюджетного відшкодування чи її зміну і не могли бути порушені позивачем, оскільки містять приписи виключно щодо процедури перевірки для податкового органу.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 03.07.08 р. № 527/36/01373890 питання сплати чи несплати ПДВ до бюджету тим чи іншим контрагентом позивача  у порядку, встановленому ст.ст. 11, 111, 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тобто шляхом проведення перевірок, СДПІ не перевірялось та не встановлювалось, висновки в акті перевірки зроблені на підставі листів, службових записок тощо інших податкових органів, що не можна вважати належним доказом з огляду на вимоги ч. 4 ст. 70 КАС України, оскільки для встановлення та підтвердження тих чи інших порушень податкового законодавства, як позивачем, так і його контрагентами, Законом передбачено проведення відповідних перевірок, матеріалів яких відповідач надати не зміг, пояснивши, що такі перевірки не проводились.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення –рішення СДПІ ВПП у м. Миколаєві №00007436/0 від 14.07.08 р.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.    

Суддя О.В.Ткаченко