Рішення

від 13.10.2008 по справі 20/175-08-3466

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/175-08-3466

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2008 р.Справа  № 20/175-08-3466

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „ВВС”

До відповідача: Приватного підприємства „Мода”

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: не з'явились.

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „ВВС” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Мода” про зобов'язання відповідача припинити дії ПП „Мода” щодо демонтажу навісів літера „Б,В,Г,Д,Ж”, басейну II та будівництва бетонного паркану замість огорожі № 1-7, за адресою: м. Одеса, пр-т Ак. Глушка, 17-а, та відновити становище, яке існувало до порушення права ТОВ Фірма”ВВС”, шляхом зобов'язання ПП „Мода” провести демонтаж бетонного паркану, який знаходиться за адресою: м. Одеса, пр-т Ак. Глушка, 17-а, відновити огорожі № 1-7, мостіння I, яка була виготовлена із металевих каркасів та сітки „рабіца”, а також зобов'язання ПП “Мода” відновити навіси літера „Б,В,Г,Д,Ж”, мостіння I, басейн № II.

В обгрунтування зазначених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач-ПП „Мода”, ігноруючи та порушуючи ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27.03.2007 року по справі № 2-819, якою було накладено арешт на будівлю дитячого садку, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, пр-т Ак. Глушка, 17-а, та складається в цілому з будівлі дитячого садку літера «А», загальною площею 2 478,3 кв.м., навісів літера «Б,В,Г,Д,Ж», підсобних літера «К,Л,М», мостіння І, басейну II, огорожі № 1-7, розташованих на земельній ділянці площею 11 036 кв.м., та заборонено ПП «Мода»та іншім юридичним та фізичним особам здійснювати будь-які дії, направлені на зведення, ремонт, демонтаж, реконструкцію, переобладнання або проведення будь-яких ремонтних та відновлюваних робіт, виконало демонтаж огорожі за літерами 1-7, навісів літера «Б,В,Г,Д,Ж», мостіння І, басейну II, вказаних в свідоцтві на право власності серії САА № 433794 від 15.09.2006 року, та збудувало бетонний паркан замість огорожі всупереч існуючим заборонам та приписам.

Позивач у судовому засіданні 17.09.2008р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі. У судове засідання 13.10.2008 року не з'явився, незважаючи на обізнаність  про час та місце судового засідання під час відкладення розгляду справи 17.09.2008р. та повідомлення шляхом надіслання судової ухвали на зазначену ним адресу, про поважність причин відсутності не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, але надіслав на адресу господарського суду Одеської області відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на цілковиту правомірність своїх дій.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що будівля дитячого садка, розташована за адресою: м. Одеса, пр-т Ак. Глушка, 17-а, яка складається з будівлі літери „А” загальною площею 2 478, 3 кв.м. та літер „Б, В, Г, Д, Ж, К, Л, М”, належить  ПП „Мода” на праві приватної власності, згідно виданого 15.09.2006 року виконавчим комітетом Одеської міської ради відповідного свідоцтва. Враховуючи, що вказана будівля тривалий час не використовувалась, внаслідок чого огорожа була частково демонтована невстановленими особами, Київською районною адміністрацією Одеської міської ради, а також КП ДЕЗ „Чорноморське” були виписані Приписи № 01-12/1806 та № 289 (а.с.61, 62), якими ПП „Мода” було зобов'язано провести прибирання території та відновлення огорожі. 22.05.2008 року відповідачем - ПП „Мода” отримано договір-дозвіл № 135/1 на встановлення та складування будівельних матеріалів (а.с.59), згідно якого дозволяється встановлення тимчасового паркану для організації робіт з благоустрою території. Таким чином, відповідач зазначає, що дії ПП „Мода” по встановленню огорожі є правомірними.

Крім того, відповідач - ПП „Мода” посилається на те, що, по-перше, в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 27.03.2007 року по справі № 2-819 відсутня заборона ПП „Мода” проводити дії, направлені на встановлення, або заміну частково демонтованої огорожі, також відсутня відповідна заборона, адресована Інспекції з благоустрою Одеської міської ради, видавати відповідні дозволи, а, по-друге, ухвала Київського районного суду м. Одеси про забезпечення позову від 27.03.2007 року не була виконана належним чином, оскільки постановою Другого відділу Виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Одеси від 2.04.2007 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, надані у судовому засіданні 17.09.2008р., оцінивши наявні докази у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Зазначене право позивача цілком кореспондується з обов'язком суду порушити провадження за оформленими належним чином позовами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою – посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як вбачається із матеріалів справи, будівля дитячого садку, припинення дій по встановленню огорожі якої є предметом заявленого позову, належить на праві приватної власності саме відповідачу по справі ПП „Мода”. Доказів належності позивачу по справі будь-яких речових прав на вказану будівлю ТОВ „Фірма „ВВС” суду не надано. За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача є складовою частиною (змістом) гарантованого законом права власності, яке, відповідно до ст.321 ЦК України, є непорушним, та жодним чином не порушують прав позивача.

Посилання позивача на порушення відповідачем ухвали місцевого суду про забезпечення позову не приймаються судом до уваги в якості підстав для задоволення позову, оскільки, по-перше, пов'язані із виконанням судового рішення (ухвали) по іншій справі, тобто зі стадією виконавчого провадження, а, по-друге, як свідчать надані відповідачем докази, зазначена ухвала не була прийнята до виконання, у зв'язку з чим доводи про її порушення та ігнорування відповідачем є необґрунтованими.

Крім того, згідно до ст.319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Враховуючи, що доказів здійснення відповідачем протизаконних дій позивач у встановленому порядку не надав, а, навпаки, відповідач виконує дії по встановленню огорожі на підставі приписів компетентних органів та договору-дозволу № 135/1 на встановлення та складування будівельних матеріалів (а.с.59), суд доходить висновку про відсутність підстав для зобов'язання останнього припинити вказані дії.

З урахуванням викладеного, у позові слід відмовити у повному обсязі, а підстави для відшкодування позивачу витрат по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу, згідно до ст.44,49 ГПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.  44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд, –

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.

рішення підписано 16.10.2008р.