Постанова

від 29.10.2008 по справі 8/403-08     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/403-08     

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2008 р.                                                           Справа № 8/403-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О. А., судді Білоусова Я.О. ,  Пуль О.А.

при секретарі Власенко С.М.,

за участю представників сторін:

позивача –Алфімова В.В., дов. б/н від 05.09.2008р.,

відповідача -  Дужак Н.Г., дов. б/н від 09.07.2008р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Роменської міської ради Сумської області (вх. № 2011С/2-6)  на рішення господарського суду Сумської області від 21 липня 2008 року у справі  8/403-08  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Роменська гардинно-тюлева фабрика ЛТД ”, м. Ромни Сумської області,

до  - Роменської міської ради Сумської області, м. Ромни Сумської області,

про визнання недійсною додаткової угоди  до договору оренди земельної ділянки,-    

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 21 липня 2008 року (суддя Кіяшко В.І.) позов задоволено повністю. Визнано недійсною укладену 25.01.2008 року між Роменською міською радою Сумської області та ТОВ “Фірма “Роменська гардинно-тюлева фабрика ЛТД” додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Ромни, вул. К. Маркса, 100, зареєстровану за № 93 від 24.01.2005 року з моменту її укладення.

Відповідач - Роменська міська рада Сумської області, з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненням до неї, в якій ставить питання про скасування рішення місцевого суду повністю та прийняття нового рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме, на невірне застосування судом приписив статтей 21, 23 Закону України «Про оренду землі», статті 7 Закону України «Про плату за землю»та посилання на рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. у справі № 10-рп за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Стосовно порушення судом норм процесуального права апелянт вважає, що він був позбавлений законного права на належний захист свого права в суді, оскільки був обмежений у часі надати відзив на позовну заяву та необхідні документи на підтвердження своїх заперечень проти заявленого позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу та просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні просять рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга відповідача є безпідставною.

При цьому, позивач вважає, оскільки спірну додаткову угоду укладено у зв'язку з внесенням змін до Закону України «Про оренду землі», якими встановлювався мінімальний розмір річної орендної плати за земельни ділянки в розмірі не менше трикратного розміру земельного податку, але рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі № 10-рп визнано неконституційними положення статті 67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18 підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34 підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому додаткову угоду від 25.01.08р. до договору оренди земельної ділянки за адресою: м.Ромни, вул. Карла Маркса,100, зареєстрованою за № 93 від 24.01.2005р., законно і обгрунтовано господарський суд визнав недійсною.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  встановила таке.

01.01.2005р. між Роменською міською радою Сумської області (орендодавцем) та ТОВ «Фірма Роменська гардинно-тюлева фабрика ЛТД» (орендарем) укладено договір оренди землі, що розташована по вул. Карла Маркса, 100, в м. Ромни, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 93 від 24.01.2005р. Згідно з цим договором орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення –землі комерційного використання (роздрібної торгівлі) площею 147 кв.м та для виробничих цілей (землі промисловості) –площею 32761 кв.м. Договір укладено строком на 5 років.

Згідно з п.6 зазначеного договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі комерційного використання у розмірі 5,0 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що складає 1752,20 грн. за рік, промислового виробництва у розмірі 1,0 відсотка нормативної грошової оцінки, що складає 47998,14 грн. Загальна сума орендної плати становить 49750,34 грн. за рік.

Згідно з п.7 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно з п.9 договору розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі: зміни умов господарювання; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельною ділянки не з вини орендаря та в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору відповідно до п.30 договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

25.01.2008р. між Роменською міською радою та ТОВ «Фірма Роменська гардинно-тюлева фабрика ЛТД»у відповідності до Закону України «Про оренду землі» укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки за адресою: м.Ромни, вул. Карла Маркса, 100, згідно з якою п.6  договору викладено у наступній редакції: «орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3-х відсотків нормативної грошової оцінки землі, що складає 151934,64 грн. в рік».

Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що відповідач в порушення Конституції України, інших законодавчих актів, неправомірно зініцював укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Ромни, вул. Карла Маркса, 100, зареєстрованого за № 93 від 24.01.2005р., якою встановлено розмір орендної плати до 151934,64 грн. на рік. Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Рішенням шістнадцятої сесії п'ятого скликання Роменської міської ради Сумської області від 23.01.2008р. «Про внесення змін до рішення десятої сесії міської ради п'ятого скликання від 20.07.07 щодо підвищувальних коефіцієнтів для визначення розмірів орендної плати за землю» було встановлено підвищувальні коефіцієнти для визначення розмірів орендної плати відповідно до цільового призначення земельних ділянок.

Вказане рішення міської ради є регуляторним актом та було прийнято відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Доказів оскарження   рішення шістнадцятої сесії п'ятого скликання Роменської міської ради Сумської області від 23.01.2008 р. «Про внесення змін до рішення десятої сесії міської ради п'ятого скликання від 20.07.07 щодо підвищувальних коефіцієнтів для визначення розмірів орендної плати за землю» як регуляторного акту позивачем не надано ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані  під час перегляду справи  судом апеляційної інстанції. Внаслідок цього, колегія суддів дійшла висновку про чинність даного рішення Роменської міської ради від 23.01.2008р.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 статті 632 Цивільного Кодексу України  ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 статті 632 Цивільного Кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.3 статті 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено переодічний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку за земельні  ділянки  (за  винятком сільськогосподарських   угідь)   диференціюють   та   затверджують відповідні сільські,  селищні,  міські ради виходячи  із  середніх ставок  податку,  функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки,  але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами  другою і третьою цієї статті.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі»розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Пунктом 9 договору оренди  між позивачем та відповідачем від 01.01.2005р. передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Відтак, спірна додаткова угода була укладена з урахуванням вільного волевиявлення обох сторін та дотримання форми договору.

Можливість зміни розміру орендної плати було обумовлено в договорі оренди земельної ділянки, тож, позивач знав про можливість зміни розміру орендної плати, коли підписував договір.

За таких обставин правові підстави для визнання недійсною додаткову угоду  до договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Ромни, вул. Карла Маркса, 100, зареєстрованого за № 93 від 24.01.2005р., відсутні.

Щодо посилання позивача в обгрунтування своїх вимог на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі № 10-рп, то Конституційний Суд зазначає, що це рішення стосується порушення прав і свобод людини і громадянина і не поширюється на коло суб'єктів господарювання, які здійснюють певний вид господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів, аналізуючи наявні матеріали у справі, пояснення представників сторін, дійшла висновку про те, що при винесенні рішення про задоволення позовних вимог, судом першої інстанції неповно з'ясовані  обставини справи та направильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а   рішення господарського суду Сумської області від 21.07.2008р. підлягає скасуванню.

Враховуючи, що  чинним рішенням  Роменської міської ради Сумської області від 23.01.2008р. встановлені змінені коефіцієнти для визначення  розмірів орендної плати за землю, з огляду на те, що договором  оренди землі між позивачем та відповідачем від 01.01.2005 р. передбачено можливість зміни  розміру орендної плати і про зміну розміру сторони домовились, підписав 25.01.2008 року додаткову угоду до договору, колегія суддів апеляційного господарського суду  приходить до висновку про прийняття нового рішення, а саме про відмову позивачу у позові.

Питання про судові витрати підлягає вирішенню в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

За такими підставами, керуючись  статтями 627, 632, 762 Цивільного кодексу України, статтею 21 Закону України «Про оренду землі», статтею 7 Закону України «Про плату за землю», статтями 49, 99, 101, п.2 ч.1 статті 103, п.1, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ; -

постановила:

Апеляційну скаргу Роменської міської ради Сумської області задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 21.07.2008р. у справі             № 8/403-08  скасувати.

Прийняти нове рішення. У позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Роменська гардинно-тюлева фабрика ЛТД ” (42000, м. Ромни Сумської області, вул. Карла Маркса,100 р/р 26008189010010 в СФКК «Приватбанк», МФО 337546, код 00307721) на користь Роменської міської ради Сумської області (42000, м. Ромни Сумської області, б.Шевченка, 2, р/р 33216812500011 в Роменському відділенні державного казначейства в Сумській області, МФО 837013, код 13050200) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови підписано  29 жовтня 2008 року.

         Головуючий суддя                                                Істоміна О. А.  

                                 Судді                                                                    Білоусова Я.О.

                                                                                                               Пуль О.А.