Рішення

від 27.10.2008 по справі 2/447-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/447-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.08р.

Справа № 2/447-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР АНТ КОНСАЛТІНГ ЛТД", смт.Ювілейне 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Європейський", м.Дніпропетровськ 

про визнання права власності

Суддя  Боділовська М.М.

Представники:

  від позивача - Осадчий І.М., довіреність № 03 від 16.01.07р.

від відповідача -не з`явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі нежитлового приміщення «Діловий центр»літ. Б-4, за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Леніна, 22.

          За клопотанням позивача судом були застосовані заходи до забезпечення позову.

          В судовому засіданні встановлено наступне. За взаємною згодою між сторонами 11.01.2008р. було укладено Договір суборенди.

          За Договором суборенди (п. 1.1) Відповідачем було надано Позивачу в тимчасове платне користування (суборенду) строком до 31.12.2008р. приміщення на другому поверсі нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Леніна, 22.

          З метою приведення орендованого приміщення у стан придатний для його використання Позивачем були проведені ремонтні роботи орендованого приміщення з його переобладнанням на суму 48256,00грн.

          Як зазначено Позивачем у позовній заяві та під час розгляду справи до початку проведення ремонтних робіт було отримано згоду Відповідача на проведення ремонтних робіт, а після закінчення робіт складено відповідний Акт.

          Правові наслідки здійснення наймачем поліпшень орендованого майна передбачено ст. 778 ЦК України, за приписами якої:

-          Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця (частина перша);

   -          Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом (частина четверта);

  -          Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості (частина п'ята).

          Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що орендар (наймач) має право на визнання за ним права власності лише на таку частину об'єкта оренди, яка є пропорційною розміру його витрат на поліпшення цього майна, та за умови здійснення таких поліпшень за згодою орендодавця (наймодавця).

          Разом з тим Позивачем під час розгляду справи не було доведено отримання дозволу на проведення робіт з поліпшення орендованого майна, та не доведено, які саме роботи були проведені Позивачем з поліпшення орендованого майна, а які пов'язані з особливостями його власної діяльності.

          Під час розгляду справи Відповідачем було зазначено, що він не є власником нежитлового приміщення «Діловий центр»літ. Б-4, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 22.

          Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 04.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційно - виробнича фірма «Резерв»та Циковою Оксаною Андріївною було укладено Договір купівлі - продажу нерухомого майна № 1.

          Укладений Договір купівлі - продажу нерухомого майна відповідає вимогам законодавства України , чинного на момент укладення договору.

          Згідно із ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Судом встановлено, що Цикова О.А. діяла правомірно і добросовісно при укладенні Договору купівлі - продажу нерухомого майна № 1 від 04.05.2007р. щодо нежитлової будівлі ділового центру літ. Б-4, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 22.

          З огляду на зазначене Цикова Оксана Андріївна правомірно набула право власності на нежитлову будівлю ділового центру літ. Б-4, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ,  вулиця Леніна, 22.

          Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

          Скориставшись своїм правом щодо розпорядження власністю між Циковою О.А. та ТОВ «Готель «Європейський»було укладено Договір оренди нежитлового приміщення від 07.12.2007р. № 1/2008, згідно якого Відповідачу у тимчасове платне користування надано нежитлову будівлю ділового центру літ. Б-4, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Леніна, 22.

          Як доведено матеріалами справи власником нежитлової будівлі ділового центру літ. Б-4, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Леніна, 22, є Цикова Оксана Андріївна, а Відповідач по справі є особою, якій спірне майно надано у тимчасове платне користування.

          Враховуючи наведене ТОВ «Готель «Європейський», як особа у якої спірне майно знаходиться у тимчасовому користуванні, не є належним відповідачем.

          Господарський суд, відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, за наявності достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

          В той же час сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

          Частина 2 ст.1 Господарського процесуального кодексу України містить перелік суб'єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Тобто ця норма є винятком з правила, встановленого ч. 1 коментованої статті.

          У випадках, установлених законом, допускається звернення до господарського суду:

а)          державних органів; б) інших органів; в) фізичних осіб, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

          Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.

          Враховуючи вимоги законодавства у суду не має підстав для залучення до справи у якості іншого відповідача - фізичну особу Цикову Окасану Андріївну, в зв`язку з чим, позов задоволенню не підлягає.

          Керуючись викладеним, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

          ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя

 М.М. Боділовська

Рішення підписано 27.10.2008р.