Постанова

від 03.11.2008 по справі 1/89пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/89пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.10.2008 р.                                                                          справа №1/89пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Стойка  О.В.

суддів Волкова Р.В. , Колядко  Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача:Корнієнко Р.І., за довіреністю,

від відповідача:від третьої особиСтавратійО.А., за довіреністюКорнієнко Р.І., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуАкціонерного банку "Експрес-банк" в особі Донецької філії, м.Донецьк

на рішення  господарського суду

Донецької області

від13.08.2008 року

по справі№1/89пн (Азарова З.П.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Кристал", м.Костянтинівка Донецької області

до

третя особаАкціонерного банку "Експрес-банк" в особі Донецької філії, м.ДонецькВідкрите акціонерне товариство "Полтаваголовпостач", м. Полтава

прозобов'зання виконати певні дії

В С Т А Н О В И В:

У травні 2008 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Кристал", м.Костянтинівка Донецької області (позивач) із позовом до Акціонерного банку "Експрес-банк" в особі Донецької філії, м.Донецьк (відповідач) про зобов»язання  відповідача  повернути  на  рахунок  позивача  грошові  кошти в  розмірі 250138 грн.  та  виконати  платіжне  доручення  №4940 одержане  банком 05.02.08р.

          Рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2008р. позовні  вимоги  були  задоволені  частково  та  відповідача  зобов»язано виконати  умови  договору  №02-04/90-1 від 11.05.06р. щодо  перерахування  грошових  коштів згідно  платіжного  доручення  позивача №4940 від 05.02.08р.,  в  задоволенні  вимог  про  повернення  грошових  коштів  на  рахунок  позивача відмовлено.

           Відповідач, не погодившись із рішенням  господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати  спірне рішення господарського суду  та  відмовити  у  задоволенні  позовних  вимог за мотивами порушення матеріального та процесуального права.

          Ухвалою Донецького апеляційного господарського  суду  до  участі  у  справі  було  залучено Відкрите акціонерне товариство "Полтаваголовпостач", м. Полтава у  якості  третьої  особи.

Представник позивача та  третьої  особи  в  судовому  засіданні  апеляційної  інстанції  зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.

 Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає  задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та  відповідачем було укладено договір  банківського  рахунку №02-04/90-1 від 11.05.06р.(далі-Договір), згідно до якого відповідач зобов'язався відкрити  позивачу  поточний  рахунок  в  національній  валюті  та  надавати  послуги  по  розрахунково-касовому  обслуговуванню, а  позивач  зобов»язався  оплачувати  послуги.

Пунктом 2.3.4., 2.3.5 Договору  відповідач взяв   на  себе  зобов»язання  виконувати  доручення  позивача, що  містяться   в  розрахунковому  документі, який  надійшов  протягом  операційного  часу  банку,  в  день  його  надходження, зокрема,  виконувати  доручення,  яке  міститься  в розрахунковому  документі на  переказ  готівки.

Також  між позивачем  та  відповідачем  був  укладений  договір  поруки  № 04-09/37-09 від 05.10.05р., в забезпечення виконання зобов'язань товариством “Торгівельно-промисловий дім “Кристал” за договором про відкриття кредитної лінії № 04-01/18-05 від 05.10.2005р. в сумі 8 млн. грн. строком користування в три роки.

Приписами  п.4.4.2. договору  поруки сторони  передбачили, що позивач  надає  згоду та  доручає  відповідачу списувати  з  його  рахунку суму, що  підлягає сплаті по  зобов»язаннях боржника за  кредитним  договором.

Позивачем 05.02.08р. було  направлено до Костянтинівського відділення банку платіжне доручення № 4940 на перерахування 250138 грн. 00 коп. зі свого рахунка на рахунок Відкритого акціонерного товариства “Полтаваголовпостач” з призначенням платежу “повернення помилково перерахованої суми за  пляшку”.  Також  позивачем  на  адресу  відповідача  було надіслано  супровідний  лист з  проханням  виконати повернення грошових  коштів згідно  платіжного  доручення №4940 від 05.02.08р.

За приписами п.32.3. Закону України «Про  платіжні системи та  переказ коштів в Україні»банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п.22.6, 22.7 зазначеного Закону обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Однак  зазначене  платіжне  доручення  відповідач  в порушення вищевказаних  вимог  закону  та  Договору не  виконав,  платіжне  доручення  із  зазначенням  причини не  виконання позивачу не  повернув. Замість  цього відповідач  06.02.08р.  здійснив   списання   спірної суми  коштів за  договором  поруки  від 05.10.05р. з рахунку  позивача на свій рахунок.

Відповідач  проти заявлених  позовних  вимог  заперечує  та  посилається  на  те, що надісланий на  його  адресу  лист-факсограма  про  перерахування зазначеної  суми викликав у  нього  сумнів  в  частині достовірності  підпису, тому  банківська операція здійснена  не  була. Вказані грошові кошти  відповідачем  були  направлені  на погашення заборгованості за договором поруки, оскільки товариство “Торгівельно-промисловий дім “Кристал” свої зобов»язання  по  погашенню кредиту  виконувало  не  належним  чином.

У зв»язку з  невиконанням   відповідачем  платіжного  доручення №4940 від 05.02.08р. позивач звернувся  до  суду з  позовом про зобов»язання  відповідача  повернути  на  рахунок  позивача  грошові  кошти в  розмірі 250138 грн.  та  виконати  платіжне  доручення  №4940 одержане  банком 05.02.08р.

          За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов  договору та вимог Цивільного кодексу України.

          Оцінка  судом  першої  інстанції дій відповідача про  невиконання  платіжного доручення як  таких, що протиричать вищевказаним  вимогам Закону та Договору, є  вірною. Судова колегія не  приймає  до  уваги  доводи  відповідача про те, що  спірні кошти не  мали  ознак  «помилково направлених», оскільки до  компетенції відповідача при  виконанні ним Договору від  11.05.06р. не  входить перевірка обґрунтованості призначення  грошового  переказу.

          Разом з тим, висновок  суду  першої  інстанції про  часткове задоволення  позовних вимог є  помилковим за  наступних  підстав.

          Відповідно до ч.1 п.22.9, п.22.10 Закону України «Про  платіжні системи та  переказ коштів в Україні»банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Незалежно від особи ініціатора банки України не ведуть облік розрахункових документів ініціаторів у разі відсутності (недостатності) коштів на рахунках платників, якщо інше не передбачено договором між банком та його клієнтом. У разі наявності договору невиконані розрахункові документи (повідомлення про їх надходження) банки зобов'язані передавати платникам - клієнтам цих банків з отриманням від них письмового посвідчення щодо їх вручення.

За  приписами п.3.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена  постановою Правління НБУ від 21.01.04р. №22 банк платника приймає платіжне  доручення  до  виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки.  День оформлення платіжного доручення не враховується.

Спірне платіжне  доручення, яке  вимагає  виконати  позивач, виписано 05.02.08р., отже  з  дня  його  виписки  минуло  встановлений 10 денний  термін, протягом  якого  воно могло  бути  виконано.

Крім того, предметом  позову  є дві  нерозривні  складові –повернення  грошових  коштів  на рахунок  позивача  та  виконання спірного  платіжного  доручення, послідовне  виконання  відповідачем  яких  зумовлює  досягнення  значимого  в  правовому  сенсі  результату для  прав  позивача, за  захистом  яких  він  звернувся  до  суду. Отже  часткове  задоволення (або відмова в задоволенні)  однієї  з  цих  вимог  зробить  виконання  рішення  у  відповідній  частині  таким, що  не  підлягає  виконанню, тобто, не  направленим  на  зміну  прав  та  обов»язків для  сторін.  

Вимогами  діючого  законодавства  та  Договору  від 11.05.06р. передбачені певні способи захисту  прав  позивача  внаслідок порушення  відповідачем  строків  виконання  грошового  переказу.

Відповідно до п.п. 32.1, 32.2 Закону України «Про  платіжні системи та  переказ коштів в Україні»банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Такий  спосіб  захисту прав  позивачем  в межах даної  справи   не  використаний.

Щодо підстав  правомірності  списання  суми, що є на  рахунку  позивача, на  виконання  умов  договору  від 09.10.05р., то  як  вбачається  із змісту п.4.42 Договору,  таке  право відповідачу  надано. Але щодо саме  спірної суми, яка  начебто є  власністю  третьої  особи , то  ії витребування  (стягнення)  у  відповідача може  бути  розглянуто  лише  за  позовом  цієї  особи. Права позивача вищевказаними  діями відповідача  не  зачипаються.

На підставі  вищенаведеного,  судова  колегія  вважає, що рішення  суду  першої  інстанції про  задоволення  позовних  вимог  в  частині  зобов»язання  відповідача  виконати  спірне платіжне  доручення  не  відповідає  вищевказаним  вимогам Закону та підлягає  скасуванню.

В скасованій  частині слід  прийняти  нове  рішення, яким  у задоволенні  позовних  вимог  про зобов»язання  відповідача  виконати  платіжне  доручення №4940 від 05.02.08р. відмовити.

Щодо  позовних  вимог  про  зобов»язання  відповідача  повернути  на  рахунок позивача  грошові  кошти в  розмірі 250138 грн. то  судова  колегія  вважає вірним висновок суду  першої  інстанції про відмову у  задоволенні  зазначених вимог через їх  неправомірність.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 13.08.08р. у справі №1/89пн  слід  скасувати в  частині  задоволення  позовних  вимог  про  зобов»язання  відповідача  виконати  платіжне  доручення №4940 від 05.02.08р.  

В  скасованій  частині  слід прийняти  нове  рішення, яким у задоволенні  позовних  вимог  - відмовити в повному  обсязі.

В іншій  частині  рішення  господарського  суду  є законним  та  обґрунтованим, а доводи  апеляційної  скарги  не  спростовують висновку  суду  першої  інстанції.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові  витрати  покласти  на  позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного банку "Експрес-банк" в особі Донецької філії, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від  13.08.08р. у справі №1/89пн  задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.08.08р. у справі №1/89пн  скасувати в  частині  задоволення  позовних  вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Кристал", м.Костянтинівка Донецької області до  Акціонерного банку "Експрес-банк" в особі Донецької філії, м.Донецьк про  зобов»язання  відповідача  виконати  платіжне  доручення №4940 від 05.02.08р.  

          В скасованій  частині  прийняти  нове  рішення, яким відмовити у задоволенні   позовних  вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Кристал", м.Костянтинівка Донецької області про  зобов»язання  відповідача  виконати  платіжне  доручення №4940 від 05.02.08р.  

В іншій  частині  рішення господарського  суду Донецької  області  від  13.08.08р. у справі №1/89пн залишити  без  змін.

          Судові  витрати  покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Кристал", м.Костянтинівка Донецької області.

Головуючий          О.В.  Стойка

Судді:          Р.В.  Волков

          Т.М.  Колядко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС