Постанова

від 21.12.2011 по справі 2-а-2107/11

СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 Справа № 2-а-2107/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 року м. Судак

Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Еміралієвої М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за адміністративним позовом виконавчого комітету Судацької міської ради Автономної Республіки Крим до Громадської організації «Товариство захисту дітей сиріт та інвалідів дитинства «НАДІЯ» про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян,

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Судацької міської ради (далі - ВК Судацької міської ради) звернувся в грудні 2011 року до суду з адміністративним позовом до Громадської організації «Товариство захисту дітей сиріт та інвалідів дитинства «НАДІЯ» про примусовий розпуск (ліквідацію) вказаного об'єднання громадян.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Громадська організація «Товариство захисту дітей сиріт та інвалідів дитинства «НАДІЯ» була зареєстрована розпорядженням Судацького міського голови № 436 о-р від 29 червня 2004 року, за юридичною адресою: м. Судак, с. Ворон, вул. Десантників, 39, зі статусом організації - місцевий, територія діяльності: м. Судак, с. Ворон.

З моменту реєстрації до виконавчого комітету Судацької міської ради не подавалися протоколи засідань статутних органів, в тому числі щодо переобрання останніх, чим порушено положення статуту громадської організації та норм ст.ст. 13, 25 Закону України «Про об'єднання громадян», ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до повноважень, передбачених ч. 2 ст. 25 Закону України «Про об'єднання громадян», проведено перевірку додержання Громадською організацією «Товариство захисту дітей сиріт та інвалідів дитинства «НАДІЯ» положень статуту, в ході якої виконавчим комітетом Судацької міської ради та Судацьким міським управління юстиції було встановлено, що за адресою, вказаною у статутних документах вказана громадська організація не знаходиться, у зв'язку з чим проведення перевірки стало неможливим. Про відсутність організації складено акт від 16 вересня 2011 року.

Відповідачем протягом значного проміжку часу не подавалася звітність до відділу статистики м. Судака, управління Пенсійного фонду України у м. Судаку, Державної податкової інспекції у м. Судаку.

Судацьким міським відділом ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим дозвіл на виготовлення печаток та штампів громадській організації не надавався.

Посилаючись на зазначені обставини, ВК Судацької міської ради просив примусово розпустити (ліквідувати) Громадську організацію «Товариство захисту дітей сиріт та інвалідів дитинства «НАДІЯ».

У судове засідання представник позивача не з'явився, однак надав суду заяву, в якій просить справу слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи або розгляду за його відсутністю не надходило. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 1 Закону України «Про об'єднання громадян», об'єднанням громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політична партія або громадська організація.

Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

У той же час ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій

Згідно ч. 4 ст. 14 Закону України «Про об'єднання громадян» реєстрація як один із способів легалізації (офіційного визнання) об'єднань громадян здійснюється Міністерством юстиції України, місцевими органами виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Статтею 13 Закону України «Про об'єднання громадян» передбачено, що інформація про місцезнаходження організації є невідємною частиною статуту організації. Згідно зі ст. 15 цього Закону зміни та доповнення до статуту підлягають обовязковій державній реєстрації.

Відповідно пп.7 п. б ч.1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчим органам сільських селищних, міських рад були надані повноваження щодо реєстрації у встановленому порядку місцевих об'єднань громадян.

Закон України «Про об'єднання громадян» є спеціальним законом, який регулює порядок створення діяльності, припинення діяльності об'єднань громадян, їх права та обов'язки, відповідальність за порушення встановлених для цих об'єднань норм та правил.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про об'єднання громадян», припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Згідно із ст.24 Закону України «Про об'єднання громадян», об'єднання громадян, створені ними установи та організації зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Статтею 26 зазначеного закону передбачений порядок здійснення фінансового контролю. Так, об'єднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.

Згідно із ст. 27 Закону України «Про об'єднання громадян», посадові особи легалізуючих органів об'єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність. Об'єднання громадян несуть відповідальність, передбачену цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Статтею 28 вищевказаного закону визначено вичерпний перелік стягнень, які можуть бути застосовані до об'єднання громадян за порушення законодавства, а саме: попередження; штраф; тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності; тимчасова заборона (зупинення) діяльності; примусовий розпуск (ліквідація).

Приписами ст. 32 Закону України «Про об'єднання громадян» визначено порядок примусового розпуску (ліквідації) об'єднання громадян, вичерпний перелік випадків, коли до об'єднання громадян застосовується даний вид стягнення, а також органи, яким надано право ініціювати примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян.

Так, згідно із ст.32 вищевказаного закону, за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках: вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону; систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону; продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом; зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Таким чином, суд зазначає, що спеціальним Законом передбачено припинення діяльності об'єднання громадян шляхом його примусового розпуску (ліквідації) як спеціальна санкція за порушення норм Закону України «Про об'єднання громадян», яка, до того ж, має застосовуватися судом за поданням чітко визначеного кола осіб - легалізуючого органу або прокурора.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Судацького міського голови № 436 о-р від 29 червня 2004 року зареєстроване об'єднання громадян - Громадська організація «Товариство захисту дітей сиріт та інвалідів дитинства «НАДІЯ», що також підтверджується статутом об'єднання.

Відповідачем протягом значного проміжку часу не подавалася звітність до відділу статистики м. Судака, управління Пенсійного фонду України у м. Судаку, Державної податкової інспекції у м. Судаку.

Судацьким міським відділом ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим дозвіл на виготовлення печаток та штампів громадській організації не надавався.

Державним реєстратором ВК Судацької міської ради надсилалось попередження відповідачу про припинення діяльності у випадку неподання відомостей, які підтверджують діяльність громадської організації.

Судацьким міським управлінням юстиції 16 вересня 2011 року було складено акт щодо відсутності громадської організації за місцезнаходженням.

Враховуючи вчинені відповідачем порушення, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом про примусовий розпуск Громадської організації «Товариство захисту дітей сиріт та інвалідів дитинства «НАДІЯ».

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов виконавчого комітету Судацької міської ради Автономної Республіки Крим до Громадської організації «Товариство захисту дітей сиріт та інвалідів дитинства «НАДІЯ» про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян - задовольнити.

Примусово розпустити (ліквідувати) Громадську організацію «Товариство захисту дітей сиріт та інвалідів дитинства «НАДІЯ» (98000, Автономна Республіка Крим, м. Судак, с. Ворон, вул. Десантників, 39, ідентифікаційний номер № 26586167) зареєстровану розпорядженням Судацького міського голови № 436 о-р від 29 червня 2004 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Судацький міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя М. Ю. Сич