Постанова

від 15.10.2008 по справі 07/4388а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/4388а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                Справа №  07/4388а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2008 р.

12год. 25хв., м. Черкаси

За позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції  

до товариства з обмеженою відповідальністю „Старт –Агро”

про стягнення 813грн. 27коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Гамма Ю.Г. –за довіреністю від 29.09.2008р., Михайлюк О.О. –за довіреністю від 16.09.2008р.;

від відповідача: не прибули.

Заявлено позов про стягнення з відповідача в доход бюджету 813грн. 27коп. податкового боргу з податку на додану вартість станом на 19.08.2008р. у вигляді штрафу за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість.

У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Відповідач був повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте його представник у судове засідання не прибув.

Заперечень проти позову відповідач не подав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив наступне.

23 березня 2005р. Смілянською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи.

1 квітня 2005р. відповідач був узятий позивачем на облік як платник податків.

5 травня 2005р. відповідач був зареєстрований позивачем в установленому порядку як платник податку на додану вартість.

Відповідач не подав позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2007р., про що позивачем був складений акт від 17.12.2007р. №2176/15-025/33468870.  

На підставі акту від 17.12.2007р. №2176/15-025/33468870 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 25.01.2008р. №0001011501/0, за яким визначив відповідачу 170грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді передбаченого пп. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ) штрафу за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007р. у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за таке неподання (170грн. х 1).

Податкове повідомлення-рішення від 25.01.2008р. №0001011501/0 позивач надіслав відповідачу по пошті листом, який згідно з повідомленням про вручення був вручений представнику позивача поштою 05.02.2008р.

Відповідач не подав позивачу податкові декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2007р., про що позивачем був складений акт від 11.02.2008р. №229/15-025/33468870.  

На підставі акту від 11.02.2008р. №229/15-025/33468870 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.03.2008р. №0010551501/0, за яким визначив відповідачу 340грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді передбаченого пп. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафу за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2007р. у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за таке неподання (170грн. х 2).

Податкове повідомлення-рішення від 20.03.2008р. №0010551501/0 позивач надіслав відповідачу по пошті листом, який був повернутий позивачу поштою у зв'язку із закінченням терміну його зберігання, тому позивач 07.05.2008р. розмістив це податкове повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень.

Відповідач не подав позивачу податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий 2008р., про що позивачем був складений акт від 21.03.2008р. №492/15025/33468870.  

На підставі акту від 21.03.2008р. №492/15025/33468870 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.05.2008р. №00011691501/0, за яким визначив відповідачу 340грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді передбаченого пп. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафу за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий 2008р. у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за таке неподання (170грн. х 2).

Податкове повідомлення-рішення від 07.05.2008р. №00011691501/0 позивач надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом, який був повернутий позивачу поштою у зв'язку із закінченням терміну його зберігання, тому позивач 10.06.2008р. розмістив це податкове повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень.

Відповідач податкові повідомлення-рішення позивача від 25.01.2008р. №0001011501/0, від 20.03.2008р. №0010551501/0 і від 07.05.2008р. №00011691501/0 ні у адміністративному ні у судовому порядку не оскаржував, а застосовані за ними штрафи у загальній сумі 850грн. погасив частково на суму 36грн. 73 коп. Відповідно несплачена відповідачем сума штрафу становить 813грн. 27коп.

2 лютого 2008р. позивач надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом першу податкову вимогу від 19.02.2008р. №1/54 на сплату 133грн. 27коп. податкового боргу. Рекомендований листи з цією податковою вимогою був повернутий позивачу поштою через неможливість вручення в зв'язку з тим, що по вказаній адресі відповідач не знаходиться, тому позивач 27.03.2008р. розмістив цю податкову вимогу на дошці податкових оголошень.

5 травня 2008р. позивач надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом другу податкову вимогу від 30.04.2008р. №2/143 на сплату 133грн. 27коп. податкового боргу. Рекомендований листи з цією податковою вимогою був повернутий позивачу поштою у зв'язку із закінченням терміну його зберігання, тому позивач 11.06.2008р. розмістив цю податкову вимогу на дошці податкових оголошень.

Підпунктами 7.8. 1, 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” встановлено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що:

якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

Пункти 1.2 та 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ визначають термін „податкове зобов'язання” як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а термін „податковий борг” - як податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пункт 1.6 ст. 1 Закону №2181-ІІІ термін „примусове стягнення” визначає як звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Підпункт 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, тобто у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган або суми податкового зобов'язання визначаються контролюючим органом за непрямими методами.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ передбачає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися  документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних  днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги –до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Згідно з пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації., а визначену йому контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Пункт 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

З огляду на приведені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Зобов'язання платника податку на додану вартість подавати податкові декларації за відповідні податкові періоди встановлене законодавством. Виконання цього зобов'язання платником податку не ставиться у залежність від поведінки органів державної податкової служби та від того чи фактично здійснював платник податку підприємницьку діяльність чи ні. Факти неподання відповідачем позивачу податкових декларацій з податку на додану вартість за п'ять вказаних вище податкових періодів є доведеними. Застосування позивачем до позивача за цими фактами 850грн. фінансових санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, стягувана сума є податковим боргом у розумінні Закону №2181-ІІІ, на примусове стягнення якого за рахунок активів відповідача, позивач має право, тому позов підлягає задоволенню. Судовий збір в сумі 8грн. 13коп. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з „Старт - Агро” (вул. Горького, буд.1, с. Велика Яблунівка, Смілянський район, Черкаська область, 120745, ідентифікаційний код 33468870):

- в доход бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію (вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 22809156) –813грн. 27коп. податкового боргу з податку на додану вартість;

- в доход Державного бюджету України через державну Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію (вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 22809156) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 8 грн. 13коп.судового збору.  

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                                 Дорошенко М.В.