Ухвала

від 14.07.2011 по справі 30255/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" липня 2011 р.

справа № 23/154/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

          суддів:                     Бишевської Н.А.  Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:          Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 28 травня 2009 року по справі №23/154/08-АП за позовом приватного підприємства «Розагроснаб»до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення -,    

        в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство «Розагроснаб»звернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати недійсним податкове повідомлення –рішення від 17.01.2008р. №0002402301/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 71558 грн., з яких 47592 грн. за основним платежем, 23966 грн. за штрафними санкціями. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно зроблено висновки про порушення вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»в частині визначення податкових зобов'язань.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28 травня 2009 року позовні вимоги задоволено. Постанова мотивована тим, що висновки податкового органу щодо заниження ПП «Розагроснаб»суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 47592 грн. документально не підтверджено, а відтак податкове повідомлення-рішення від 17.01.2008р. №0002402301/2 не можливо визнати обґрунтованим, тобто таким, що прийняття у рахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Куйбишевська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються лише на висновках судової експертизи, при цьому судом взагалі не взято до уваги обставини, які встановлено проведеною перевіркою.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Куйбишевської МДПІ Запорізької області проведено виїзну планову перевірку ПП «Розагроснаб»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.03.2007р.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 24.12.2007р. р. №272/23-015/33293059, в якому, зокрема, зроблено висновки про порушення позивачем п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого встановлено заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 47592 грн.

На підставі складено акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2007р. №0002402301/0, яким визначено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 47592,0грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23966.

За наслідками адміністративного оскарження податковим органом було проведено позапланову перевірку, за наслідками якої підтверджено заниження податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 47592,0грн., натомість змінені правові підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2008р. №0002402301/2, яким визначено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 47592,0грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23966.

Правомірність рішення відповідача щодо визначення податкових зобов'язань і як наслідок застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Суть спірних правовідносин полягає в тому, що на думку ДПІ позивачем занижено податкові зобов'язання з ПДВ і такі висновки ґрунтуються на наступному.

В п.3.1.10 акту перевірки зазначено, що вказана сума (47592 грн.) заниження податкових зобов'язань з ПДВ сформувалась за рахунок заниження податкових зобов'язань з ПДВ у січні 2006 року на 33333,33 грн. та у квітні 2006 року на 14258,93 грн., а саме при перевірці  правильності  визначення сум  податкових зобов'язань по ПДВ встановлено, що у січні 2006 року підприємством не включено до складу податкових зобов'язань отримані кошти від ТОВ "Розагропродукт" 17.01.2006 року за соняшник у розмірі 166666,67 грн., ПДВ 33333,33 грн. (платіжне доручення від 17.01.2006 року №17 від ТОВ "Розагропродукт" сплата за соняшник у розмірі 40000,0 грн.; платіжне доручення від 17.01.2006 року за №17/2 від ТОВ "Розагропродукт" сплата за соняшник у розмірі 160000.0 грн.). У квітні 2006 року підприємством не включено до складу податкових зобов'язань отримані кошти від ТОВ "Розагропродукт" 26.04.2006року за насіння соняшника у розмірі 71294,67 грн.,  ПДВ 14258,93 грн. (платіжне доручення від 26.04.2006 року за №2604/2 від ТОВ "Розагропродукт" сплата за насіння соняшника у розмірі 85553,60 грн.).

З огляду на вказані обставини, податковий орган, вказуючи на вимоги п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено дату виникнення податкових зобов'язань, зробив висновок про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на суму 47592,0грн.

Позиція позивача у спірних правовідносинах полягала у тому, що зазначені грошові кошти від ТОВ «Розагропродукт», які надійшли на рахунок ТОВ «Розагроснаб», були повернуті покупцю як помилкові перераховані, на підставі його листа на наступний день, тобто в межах одного податкового періоду. З огляду на те, що поставка продукції не відбулася, то у позивача не виник об'єкт оподаткування, що спростовує висновки ДПІ про заниження податкових зобов'язань.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не на підставі та не у посіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», яким, зокрема, визначено об'єкт оподаткування та дату виникнення податкових зобов'язань.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що 17.01.2006р. на адресу позивача надійшла оплата від ТОВ "Розагропродукт"  за соняшник у розмірі 166666,67 грн., ПДВ 33333,33 грн. В той же день, від ТОВ "Розагропродукт"  надійшов лист з проханням повернути кошти, як помилково перераховані. 18.01.2006р. позивач, платіжним дорученням №18, перераховує на адресу ТОВ "Розагропродукт"  кошти, у т.ч. ПДВ 33333,33грн.

26.04.2006р. на адресу позивача надійшла оплата від ТОВ "Розагропродукт"  за насіння соняшника у розмірі 85553,60 грн., у т.ч. ПДВ 14258,93 грн. В той же день, від ТОВ "Розагропродукт"  надійшов лист з проханням повернути кошти, як помилково перераховані. 27.04.2006р. позивач, платіжним дорученням №2704/1, перераховує на адресу ТОВ "Розагропродукт"  кошти, у т.ч. ПДВ 14258,93грн.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що поставки продукції між вказаними сторонами не відбулося, а перераховані на розрахунковий рахунок позивача кошти повернуті платнику як помилково сплачені.

Відповідно до пп..3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час перерахування коштів на рахунок позивача, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Таким чином, об'єктом оподаткування є поставка товарів чи послуг, натомість у спірному випадку таких поставок не мало місце.

Відповідно до пп..7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, і вказаною нормою права визначено, що зарахування коштів на банківський рахунок платника податку (перша подія) має відбутися у рахунок оплати товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці.

Таким чином, враховуючи той факт, що між позивачем та ТОВ «Розагропродукт»не мало місце поставки товарів, то і об'єкта оподаткування з ПДВ у позивача не виникло.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

  На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

  Апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 28 травня 2009 року по справі №23/154/08-АП - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            І.Ю. Добродняк