Рішення

від 09.10.2008 по справі 9275-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9275-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2008Справа №2-22/9275-2008

09 жовтня 2008 року                     Справа №2-22/9275-2008

За позовом           Товаристваз обмеженою відповідальністю «Пласт»  (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Маліновського, 58)

до           Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод пластмас» (95000, м.Сімферополь, вул. Трансформаторна,7)

про           стягнення  221886,95 грн.     

          Суддя: Калініченко А.А.

Представники сторін:           

Позивача :          Афанас'єв Р.Г. –  представник, дов. від 16.06.2007 р.     

Відповідача:           Скориков М.П. – представник. дов. № 10/1144 від 12.08.2008 р.   

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт»  -  звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод пластмас»  221886,95 грн., у тому числі 160000,08 грн. основного боргу, 27949,48 грн. пені, 3 % річних у сумі 4694,14 грн., 29243,25 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача у судовому засідання підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні, яке відбулось 09.10.2008 р. визнав наявність заборгованості перед позивачем у сумі 160000,08 грн., заявив клопотання про надання  відстрочення виконання рішення суду на 2 місяці у зв'язку із важким фінансовим станом, однак доказів цього не надав.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про відстрочення рішення.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами документи, вислухавши пояснення представників позивача  та відповідача, суд

                                                        встановив:

Між позивачем та відповідачем 09.01.2007 р. було укладено договір № 20/07, відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт» прийняло на себе зобов'язання відвантажити товар  відповідачу на загальну суму 441400,08 грн., а відповідач був зобов'язаний його прийняти та сплатити його вартість.

Сторони узгодили, що договір набуває чинності з моменту підписання, тобто з 31.12.2007 р.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити товар та передати його у власність покупця згідно з накладними, а покупець зобов'язується  прийняти цей товар та сплатити його вартість.

У випадку несвоєчасної сплати за товар, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день  прострочення товару. ( п.9.1 договору).

 Згідно зі ст. 173 Господарського  кодексу України (далі ГК України)  господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання в силу якого, один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або  управлінсько -господарського характеру  на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі й кредитор) має право  вимагати  від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку. Ст.  193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання  зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. (ст. 217 ГК України). При цьому,  учасники господарських відносин відповідають  за  невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ст. 218 ГК України). У відповідності зі ст. 230 ГК України  штрафними санкціями  визнаються  господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник  господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні  їм правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання.  Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 ГК України). Згідно зі ст. 343 ГК України  платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але  не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ,  яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України )  зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони ( кредитора) певні дії ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати  від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України( ст. 526 ЦК України). Виконання зобов'язання  може забеспечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст. 546 ЦК України).

Ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передавати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання .

Відповідно до ст. 712 ЦК України  за договором поставки  постачальник, який  здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений  строк (строки) товар у власність  покупця для використання  його  у підприємницькій  діяльностсті або в інших цілях, а покупець  зобов'язується прийняти  товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються  загальні  положення про купівлі-продажу, якщо інше  не встановлено  договром, законом  або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст. 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу  одна сторона (продавець)  передає або  зобов'язується передати  майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець    приймає або зобов'язується  прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу  кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем представлено копії накладних  № 120405 від 04.12.2007 р. та № 121708 від 17.12.2007 р., згідно з якими відповідачем був отриманий товар на загальну суму 441400,08 грн. , з яких відповідачем  11.02.2008 р. було сплачено 183400 грн., 18.07.2008  - 93000 грн., та 06.08.2008 р. – 5000 грн. Непогашеною залишилась частина заборгованості у сумі 160000,08 грн.  

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті отриманого від позивача товару в повному обсязі або докази повернення позивачу товару, вартість якого не сплачена в терміни, передбачені у договорі від 09.01.2007 р.  

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № 20/07  від 09.01.2007 р., тому згідно зі ст. 218, 230 ГК України, ст.ст. 526, 549,  625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача боргу у сумі  160000,08 грн.

Поряд з вимогою про стягнення основного боргу  позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 27949,48 грн., яка підлягає задоволенню, виходячи  з наступного.

Згідно  з п.9.1 договору у випадку несвоєчасної сплати за товар, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день  прострочення товару.

Розмір пені в сумі 27949,48 грн.,  нарахованої позивачем відповідно до вказаних пунктів договору, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення  3 % річних у сумі  4694,14 грн., та інфляційних втрат у розмірі 29243,25 грн.         

Відповідно до ст.  625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № 20/07 від 09.01.2007 р., тому згідно зі статтею 549, 625  ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача  3%  річних у сумі 4694,14 грн., та 29243,25 грн. інфляційних втрат.  

Господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочення виконання рішення, у зв'язку з тим, що надання відстрочки є можливим лише за наявності виключних обставин, наявність яких відповідачем не доведено.       

Згідно зі ст. 49  ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49,  82 –85 ГПК України, суд

вирішив:

1.  Позов  задовольнити.

           2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод пластмас» (95000, м.Сімферополь, вул. Трансформаторна,7, п/р 26009001310540 у філії ЗАТ «ОТП Банк» МФО 384005, ЄДРПОУ 00203602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт»  (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Маліновського, 58, п/р 26004139838001 КБ «Приватбанк» МФО 305299, ЄДРПОУ 31537789) 160000,08 грн. основного боргу, 27949,48 грн. пені, 3 % річних у сумі 4694,14 грн., 29243,25 грн. інфляційних втрат, а також  2218,87 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.