Рішення

від 13.03.2012 по справі 9/169-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2012 р.                                                                  Справа № 9/169-11

За позовом          Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, Київської обласної державної адміністрації та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області

До                    Приватного підприємства “Конон Інвест”

про                    визнання недійсними договору оренди та договору викупу земельної

                      ділянки

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від прокуратури          Барановська В.В. (посв. № 42 від 14.05.09 р.)

Від позивача 1          не з'явився

Від позивача 2          не з'явився

Від позивача 3          не з'явився

Від відповідача           Кисельов Д.С. (наказ № 26/116 від 26.11.2009 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до господарського суду Київської області передані вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, Київської обласної державної адміністрації та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області до Приватного підприємства “Конон Інвест” про визнання недійсними договору оренди та договору викупу земельної ділянки.

Позовні вимоги прокуратури обґрунтовані порушенням земельного законодавства при наданні відповідачу в оренду земельної ділянки площею 8,0786 га ріллі, яка знаходиться за межами села Гора Бориспільського району під будівництво об'єктів торгівлі. Зокрема, прокурор посилається на те, договір оренди земельної ділянки від 06.12.2005 р. укладений на підставі проекту землеустрою, який був розроблений та затверджений з порушенням вимог ст.ст. 22, 23, 122, 123, 149, 162, 163, 164 Земельного кодексу України, ст. 36 Закону України „Про землеустрій” та ст. 6 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, у зв'язку з чим цей договір оренди в силу вимог ст.ст. 202, 203, 204, 215 Цивільного кодексу України є недійсним з моменту його державної реєстрації. Крім того, прокурор вказує на те, що розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації „Про надання дозволу на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення наданої ПП „Інвест Буд Гора”” від 29.08.2008 р. № 5737 скасовано розпорядженням голови Бориспільської районної державної адміністрації від 18.05.2011р. № 1139. Згідно інформації Бориспільської районної державної адміністрації та Гірської сільської ради Бориспільського району до бюджету Гірської сільської ради кошти від продажу земельної ділянки ПП „Конон Інвест” не надходили. У зв'язку з вищевикладеним, прокурор просить визнати недійсним договір викупу земельної ділянки від 01.09.2008р. на підставі ст.ст. 202, 203, 204, 215, 216 Цивільного кодексу України.  

Ухвалою суду від 30.12.2011 р. порушено провадження у справі № 9/169-11 та призначено розгляд справи на 02.02.2012 року.

У судове засідання 02.02.2011р. представники позивача 1, 3 не з‘явилися, про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином; представник від прокуратури з'явився та подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою суду від 02.02.2012 р. розгляд строку спору продовжено, розгляд справи відкладено на 14.02.2012 р.

У судове засідання 14.02.2012 р. представники позивача 1, 3 вдруге не з‘явилися, про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 14.02.2012 р. розгляд справи відкладено на 28.02.2012 р.

У судове засідання 28.02.2012 р. представники позивача 1, 2, 3 втретє не з‘явилися, про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином, у звязку з чим ухвалою суду від 28.02.2012 р. розгляд справи відкладено на 13.03.2012 р.; зобов'язано Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області надати письмові пояснення щодо порядку розгляду клопотань про надання дозволу на складання проекту землеустрою станом на липень 2005 р., з посиланням на норми чинного у липні 2005 р. законодавства; надати розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 1136 від 18.05.2011 р., № 1139 від 18.05.2011 р. та № 1132 від 18.05.2011 р.; письмово обґрунтувати підстави скасування розпоряджень № 723 від 21.10.2005 р., № 5737 від 29.08.2008 р. та № 3398 від 04.11.2009 р.; зобов'язано Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області надати письмові пояснення, в яких обґрунтувати, з посиланням на норми чинного, станом на липень 2005 р., законодавства, необхідність (обов'язок) районної державної адміністрації приймати розпорядження за результатами розгляду клопотань юридичних осіб про складання проекту землеустрою; надати розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 1136 від 18.05.2011 р., № 1139 від 18.05.2011 р. та № 1132 від 18.05.2011 р.; зобов'язано відповідача надати письмові пояснення щодо наявності Державного Акту на спірну земельну ділянку.

У судове засідання 13.03.2012 р. представники позивача 1,2 3 не з‘явилися, про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином; витребуваних судом документів та пояснень не надали та не надіслали; представник прокуратури в судове засідання з'явився; витребуваних судом пояснень ні в усній, ні в письмовій формі не надав та не надіслав; позовні вимоги підтримує в повному обсязі; представник відповідача проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Про поважні причини неявки в судове засідання та неподання витребуваних судом документів повноважними представниками позивачів суд не повідомлений.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу позивачів, зазначених у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що позивачі про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

21.10.2005р. головою Бориспільської районної державної адміністрації Київської області прийнято розпорядження № 723 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) ПП „Конон Інвест” під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Бориспільського району за межами села Гора”.

Пунктами 1-5 розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області  № 723 від 21.10.2005 р. вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Коно Інвест»; надати в оренду відповідачу земельну ділянку загальною площею 8,0786 га ріллі під будівництво об'єктів торгівлі; передану земельну ділянку віднести до категорії земель промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення; зобов'язати відповідача використовувати надану земельну ділянку тільки за цільовим призначенням; управлінню агропромислового розвитку підготувати наказ про встановлення орендної плати за користування земельними ділянками.

02.11.2005 р.  Управлінням агропромислового розвитку Бориспільської районної державної адміністрації Київської області винесено наказ № 116 «Про встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) ПП „Конон Інвест” під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Бориспільського району за межами села Гора».

На підставі вищезазначених розпорядження та наказу, 06.12.2005 р. між позивачем 3 - Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (Орендодавець) та відповідачем - Приватним підприємством „Конон Інвест” (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець надав в оренду, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за межами села Гора Бориспільського району Київської області відповідно до плану, що додається (надалі –Земельна ділянка). Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 і  зареєстровано в реєстрі за № 6724. Крім того, договір зареєстровано у Бориспільському райвідділі КРФ ДП „ЦДЗК”, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 07.12.2005р. за № 010532300016.

Згідно п.п. 1.2., 1.3., 1.4. договору земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка площею 8,0786 гектарів ріллі під будівництво об'єктів торгівлі, за рахунок земель державної власності за межами села Гора Бориспільського району Київської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 48 350,63 грн.

Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.2., 2.2.1. договору земельна ділянка вважається переданою в оренду за договором з моменту набуття ним чинності. Орендар може приступити до використання земельної ділянки лише з набрання чинності договором. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється на протязі 7 календарних днів після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі. Цільове призначення земельної ділянки – під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Бориспільського району за межами села Гора. Земельна ділянка являється землею Державної власності і відноситься до категорії земель – землі промисловості,  транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Пунктом 2.3.1. договору встановлено, що договір укладається на термін 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік у розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки визначеної у пункті 1.4. договору: 4 835,06 грн. щорічно. Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області № 33219812500110 в УДК у Київській області, МФО 821018, код одержувача 04363647, код платежу 13050200, або на інший рахунок, визначений за згодою сторін, або орендарем відповідно до чинного законодавства (п. 2.7.1. договору).

29.08.2008 р. головою Бориспільської районної державної адміністрації Київської області прийнято розпорядження № 5737 від 29.08.2008р. „Про надання дозволу на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, наданої відповідачу в тимчасове користування під будівництво об'єктів торгівлі на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області”, яким надано дозвіл відповідачу на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 8,0786 га під будівництво об'єктів торгівлі на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

01.09.2008 р., на підставі зазначеного розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (Продавець) та Приватним підприємством „Конон Інвест” (Покупець) укладено договір викупу земельної ділянки (договір викупу).

Згідно з п.  1.1 договору викупу продавець продав, а покупець купив, набув у власність земельну ділянку, кадастровий номер 3220883200:02:003:0002, загальною площею 8,0786 гектарів ріллі за рахунок земель державної власності на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (надалі –земельна ділянка), яка надана у користування покупця згідно договору оренди, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 06 грудня 2005 року за реєстром № 6724 та зареєстрованого в Бориспільському райвідділі КРФ ДП „ЦДЗК” 17.12.2005р. за № 010532300016. Даний договір 01.09.2008р. зареєстровано у Приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 та зареєстровано у реєстрі за № 3804.

Згідно п.п. 1.2., 1.3. договору викупу земельної ділянки від 01.09.2008р. категорія, до якої відноситься земельна ділянка – землі комерційного та іншого призначення – землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення земельної ділянки –під будівництво об'єктів торгівлі пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Бориспільського району за межами села Гора.

Ціна договору – 6 193 862,62 грн. без ПДВ. Продаж земельної ділянки проводиться у безготівковій формі за 6 193 862,62 грн., які повинні бути перераховані на протязі 1 року після державної реєстрації договору покупцем продавцю після підписання договору на розрахунковий рахунок Гірської сільської ради № 33117327700110, код одержувача 04363647, МФО 821018, код платежу 33010101, банк одержувача УДК в Київській області (п.п. 2.1., 2.2. договору викупу земельної ділянки від 01.09.2008 р.).

Розпорядженням голови Бориспільської районної державної адміністрації „Про продовження на два роки терміну дії договору Приватному підприємству „Конон Інвест” № 3398 від 04.11.2009р. продовжено ПП „Конон Інвест” на два роки термін дії договору викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 01.09.2008р., зареєстрованого в реєстрі за № 3804, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1

Розпорядженням голови Бориспільської районної державної адміністрації № 1136 від 18.05.2011р. скасовано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 723 від 21.10.2005р. (на підставі якого відповідачу була надана в оренду земельна ділянка).

Розпорядженням голови Бориспільської районної державної адміністрації № 1139 від 18.05.2011р. скасовано розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації № 5737 від 29.08.2008р. (на підставі якого було надано дозвіл на продаж земельної ділянки).

Предметом позову є вимоги про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки від 06.12.2005 р., укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством „Конон Інвест” щодо передачі в строкове, платне володіння і користування (строком на 49 років) земельної ділянки, площею 8,0786 га ріллі, яка знаходиться за межами села Гора Бориспільського району під будівництво об'єктів торгівлі та договору викупу земельної ділянки від 01.09.2008 р., укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством „Конон Інвест” щодо продажу земельної ділянки площею 8,0786 га ріллі.

          Статтею 396 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України „Про оренду землі” в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 06.12.2005р. (далі –Закон) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною першою ст. 14 Закону встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

          Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону).

Згідно ст. 20 Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Приписами частини 1 статті 27 Закону встановлено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку.

Відповідно до вимог ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції від 22.09.2009р.) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (ч.ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України).

Частиною третьою ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки (ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ст. 123 Земельного кодексу України).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ст. 792 Цивільного кодексу України).

Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

          Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Абзацом першим п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” № 9 від 06.11.2009р. правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із  застосуванням  наслідків  недійсності, передбачених законом.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”).

Отже, з наведених норм випливає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Суд встановив, що договір оренди земельної ділянки від 06.12.2005р. укладений у письмовій формі та містить всі істотні умови договору оренди землі, передбачені ст. 15 Закону України „Про оренду землі”; договір у відповідності до вимог ст.ст. 18, 20 Закону України „Про оренду землі” є зареєстрованим у Бориспільському райвідділі КРФ ДП „ЦДЗК”, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 07.12.2005р. за № 010532300016; на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 06.12.2005 р. Бориспільська районна державна адміністрація відповідно до ст.ст. 17, 20, 122 ЗК України мала законні повноваження на передання у оренду земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту та зміну їх цільового призначення.

Крім того,  прокурор посилається на той факт, що, надавши відповідачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом направлення відповідачу листа № 7-46-1314 від 21.07.2005 р., а не шляхом прийняття окремого розпорядження з цього приводу, Бориспільська районна державна адміністрація порушила чинне на час 21.07.2005 р. законодавство України.

Водночас судом встановлено, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 06.12.2005р. було дотримано процедуру отримання земельної ділянки в користування, яка передбачена ст. 123 Земельного кодексу України, проект відведення земельної ділянки погоджений із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини, а також затверджений розпорядженням голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) ПП „Конон Інвест” під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Бориспільського району за межами села Гора”.

На вимогу суду надати відповідні письмові пояснення, в яких обґрунтувати, з посиланням на норми чинного, станом на липень 2005 р., законодавства, необхідність (обов'язок) районної державної адміністрації приймати саме розпорядження за результатами розгляду клопотань юридичних осіб про надання дозволу щодо складання проекту землеустрою, прокурор зазначених витребуваних ухвалою суду від 28.02.2012 р. пояснень не надав та не надіслав.

Судом досліджено норми земельного та іншого законодавства України (в редакції від 21.07.2005 р.) та встановлено відсутність відповідних вимог до оформлення адміністрацією результатів розгляду клопотань юридичних осіб про надання дозволу на складання проекту землеустрою в будь-який спосіб; обов'язок щодо прийняття розпорядження з даного питання на адміністрацію законодавством також не покладений.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурором та позивачами, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, суду не доведено наявності підстав, передбачених ст. 203 ЦК України та необхідних для визнання договору оренди землі від 06.12.2005 р. недійсним у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 06.12.2005р., укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством „Конон Інвест” щодо передачі в строкове, платне володіння і користування (строком на 49 років) земельної ділянки, площею 8,0786 га ріллі, яка знаходиться за межами села Гора Бориспільського району під будівництво об'єктів торгівлі, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_1 06.12.2005р. за реєстром № 6724 та зареєстрованого у Бориспільському районному відділі Київської регіональної Філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру”, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 07.12.2005р. за № 010532300016 є небгрунтованою, незаконною та такою, що не підлягає задоволенню.

Прокурор також просить суд визнати недійсним договір викупу земельної ділянки від 01.09.2008 р., укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством „Інвест-Буд Гора” щодо продажу спірної земельної ділянки площею 8,0786 га ріллі, із кадастровим номером 3220883200:02:003:0002, за рахунок земель державної власності на території Гірської сільської ради Бориспільського району, яка надана у користування покупця згідно договору оренди для будівництва об'єктів торгівлі, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_1 01.09.2008 р. за реєстром № 3804.

Відповідно до ст. 132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди повинні містити: а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи); б) вид угоди; в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо); е) договірну ціну; є) зобов'язання сторін. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

          Згідно статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п.п. в) та г) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

          Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Статтею першою Закону України „Про місцеві державні адміністрації” встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

          Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій (ч. 1 ст. 8 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”).

Приписами частини третьої ст. 43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Суд встановив, що договір викупу земельної ділянки від 01.09.2008 р., укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією та Приватним підприємстовом „Конон Інвест” в письмовій формі та 01.09.2008 р. зареєстровано Приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 у реєстрі за № 3804; вказаний договір містить всі істотні умови угоди про перехід права власності на земельну ділянку, передбачені ст. 132 Земельного кодексу України та відповідає ст. 203 ЦК України, в якій встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Прокурором та позивачами, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, суду не доведено наявності підстав, передбачених ст. 203 ЦК України та необхідних для визнання договору викупу земельної ділянки від 01.09.2008р. недійсним у судовому порядку.

          Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що розпорядження голови Бориспільської райдержадміністрації є індивідуально-правовими актами, оскільки відповідно до приписів цих розпоряджень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і відповідач як суб'єкт цих правовідносин заперечує проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між місцевими державними адміністраціями як місцевими органами державної влади та іншими суб'єктами, породжуючи у інших суб'єктів впевненість у тому, що їхнє правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 1-зп (v001p710-97) від 13.05.1997р. у справі щодо несумісності депутатського мандата

          Неоплата відповідачем вартості спірної земельної ділянки протягом року з дня підписання договору викупу земельної ділянки від 01.09.2008р., що є на думку прокуратури, порушенням п. 2.2. договору викупу земельної ділянки від 01.09.2008р., не може вважатися судом належною та обґрунтованою підставою для визнання вказаного договору недійсним в силу  норм Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним договору викупу земельної ділянки від 01.09.2008р., укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством „Конон Інвест” щодо продажу спірної земельної ділянки також є необгрунтованою, незаконною та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, прокурором також заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку, площею 8,0786 га ріллі, із кадастровим номером 3220883200:02:003:0002, що розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, експертна грошова оцінка якої становить 6 193 862, 00 грн., у власність держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області.

З огляду на те, що позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку, площею 8,0786 га ріллі, із кадастровим номером 3220883200:02:003:0002 у власність держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області за своєю правовою природою є похідною від вимог про визнання недійсними договору оренди спірної земельної ділянки від 06.12.2005р., укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством „Конон Інвест”  та договору викупу спірної земельної ділянки від 01.09.2008 р., укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством „Конон Інвест” щодо її продажу, а також враховуючи відмову суду у задоволенні вказаних позовних вимог, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку, площею 8,0786 га ріллі, із кадастровим номером 3220883200:02:003:0002, що розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, експертна грошова оцінка якої становить 6 193 862, 00 грн., у власність держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

         В позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

   Суддя                                                                                                 Л.В. Сокуренко

    Рішення суду підписане 16.03.2012 р.