Рішення

від 20.10.2008 по справі 4/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.08                                                                                 Справа № 4/151

Розглянувши матеріали справи за позовом

Науково- виробничої фірми «Сінтал'Д»- товариства з обмеженою відповідальністю, м.Харків

до Приватного підприємства «Боженко І К», м.Луганськ

про стягнення  3 566 704 грн. 56 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чех.Т.М.

У присутності представників сторін:

від позивача: Осьмухін С.А., дов.№ 2 від 01.01.08;

від відповідача:  Троян В.І., дов. № 01/10 від 01.10.08.

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов'язання в сумі 3 566 704 грн. 56 коп.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву №2 від 20.10.08, зданого до суду 20.10.08, розмір позовних вимог визнав повністю.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору,  суд –

                                                                    в с т а н о в и в :

Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 21/04-2007 від 20.04.07.

Згідно статті 1 договору, «Продавець»(відповідач у справі) зобов'язаний передати товар у власність «Покупцю»(позивачу  у справі) , а «Покупець»зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього «Покупцеві»встановлену цим договором грошову суму.

Відповідно до статті 3 договору, загальна кількість товару у залікової вазі,  який «Продавець»зобов'язаний передати «Покупцю» у власність за цим договором складає 83329 тон.

Згідно статті 4 договору, вартість однієї тони товару у заліковій вазі складає 200 грн. 00 коп.

Згідно статті 1 додаткової угоди № 1  від 09.09.07 до договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 21/04-2007 від 20.04.07 «Продавець»зобов'язаний у заліковій вазі  передати кількість товару «Покупцю»у строк до 31.01.08.

Відповідно до ст. 26 договору встановлено, що якщо «Продавець»передав «Покупцю»меншу кількість товару, ніж це встановлено статтею 3 цього договору, «Продавець»зобов'язаний сплатити «Покупцю»штраф, розмір якого складає 24 відсотки від суми невиконаного зобов'язання ( 24% від вартості не отриманого «Покупцем»від «Продавця»товару.

Згідно умов договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 21/04-2007 від 20.04.07 відповідач поставив позивачу товар у кількості 9022,655 тон на суму 1 804 531 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 300 755 грн. 17 коп., що підтверджено видатковою накладною № 11-12/05 від 20.11.07 (а.с.12).

Згідно видатковій накладній №11-12/05 від 20.11.07 відповідач передав позивачу 9022,655 тон  товару, замість 83329 тон товару, як передбачено статтею 3 договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 21/04-2007 від 20.04.07.

Таким чином, в даному випадку позивач недоотримав у власність від відповідача товар (цукровий буряк) загальною вагою 74 306.345 тон.

Оскільки відповідач не виконав умови вказаного договору, позивач, відповідно до вимог  статті 26 договору, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 24 % штрафу за невиконання зобов'язання у розмірі  3 566 704 грн. 56 коп.

          Відповідач у  відзиві на позовну заяву розмір позовних вимог визнав у повному обсязі.

          Оцінивши доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з наступного.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 3 566 704 грн. 56 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем  був  укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 21/04-2007 від 20.04.07.

Згідно умов вищевказаного  договору відповідачем, на виконання статтею 1 договору, позивачу було поставлений товар у кількості 9022,655 тон на суму 1 804 531 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 300 755 грн. 17 коп., що підтверджено видатковою накладною № 11-12/05 від 20.11.07 (а.с.12).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно видатковій накладній №11-12/05 від 20.11.07 відповідач передав позивачу товару у кількості 9022,655 тон , замість 83329 тон товару, як передбачено статтею 3 договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 21/04-2007 від 20.04.07, таким чином позивач недоотримав у власність від відповідача товар (цукровий буряк) загальною вагою 74 306.345 тон.

Оскільки відповідач не виконав умови вказаного договору, тому, відповідно до вимог  статті 26 договору, повинен сплати позивачу 24% штрафу за невиконання зобов'язання у розмірі  3 566 704 грн. 56 коп.

Сума штрафу за порушення зобов'язання у розмірі  3 566 704 грн. 56 коп. нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі і  стягненню з відповідача.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов'язання у розмірі  3 566 704 грн. 56 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи,  підлягають стягненню з відповідача, відповідачем не оспорені.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.          

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір штрафу за порушення зобов'язання за вищевказаним договором відповідачем не оспорюється.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов'язання у розмірі  3 566 704 грн. 56 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю і підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати  покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 530,546,549,551  України, ст. ст.173,193 ГК України , ст.ст. 44, 49,  ч.5 ст. 78, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                                  в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства «Боженко І К», 91005 м.Луганськ, вул. Щадаєнко,21/124, код ЄДРПОУ 35025207 на користь Науково- виробничої фірми «Сінтал'Д»- товариства з обмеженою відповідальністю, м.Харків, вул. Чкалова,7, код ЄДРПОУ 14073681  штраф за порушення зобов'язання у розмірі  3 566 704 грн. 56 коп., витрати по держмиту у сумі 25500 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати  на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –24.10.08.

Суддя                                                                                                               Г.М.Батюк