Рішення

від 26.03.2012 по справі 5017/228/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5017/228/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2012 р.Справа  № 5017/228/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:          

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Призма Бета” до товариства з обмеженою відповідальністю „Керама – Стиль” про стягнення 196 357,49 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Призма Бета” (далі по тексту –ТОВ „Призма Бета”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Керама –Стиль” (далі по тексту –ТОВ „Керама –Стиль”) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 196 357,49 грн., яка складається з суми передплати в розмірі 96 000 грн., неустойки в сумі 99 535,57 грн., інфляційних витрат в сумі 96,00 грн. та трьох відсотків річних в сумі 725,95 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р. щодо передання у власність ТОВ „Призма Бета” передбаченого умовами даного договору товару, частина вартості якого була передплачена позивачем.

При цьому, у прохальній частині позову ТОВ „Призма Бета” додатково просило суд в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача № 26000311807401, відкритий в АБ „Південний”, в межах заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 196 357,49 грн. Однак всупереч приписам ст. 4 Закону України „Про судовий збір” позивачем у встановленому порядку та розмірі не було сплачено до державного бюджету України суму судового збору за вжиття судом заходів до забезпечення позову. У судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2012р., представник ТОВ „Призма Бета” просив суд залишити без розгляду вищезазначене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

З огляду на викладені обставини, які свідчать про невиконання позивачем вимог закону, що є необхідними для розгляду по суті та задоволення клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, а також приймаючи до уваги висловлену повноважним представником ТОВ „Призма Бета” в судовому засіданні 22.02.2012р. позицію,  господарським судом клопотання ТОВ „Призма Бета” про вжиття заходів до забезпечення позову було залишено без розгляду.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом його повноважного представника на повідомленні про оголошення відкладення розгляду справи в судовому засіданні 14.03.2012р., про причини неявки в судове засідання, призначене на 26.03.2012р., суд не повідомив.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, однак жодного разу повноважний представник останнього в судові засідання не з'являвся. Відзиву на позов ТОВ „Керама –Стиль” подано суду не було, у зв'язку з чим,  справа розглядається за наявними в ній матеріалам згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

22.04.2011р. між ТОВ „Керама –Стиль” (Постачальник) та ТОВ „Призма Бета” (Покупець) було укладено договір поставки № 22/04/11, у відповідності до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у визначені строки у власність Покупця групу товарів для улаштування деформаційних швів, що зазначені у додатку № 1 (далі –товар) за адресою: м. Київ, просп. Генерала Ватутіна, 2-Т, ТЦ „skymall”, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Повне найменування товару, що постачається, його опис та характеристики, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість та інші параметри визначаються у товарно-транспортних накладних або специфікаціях, що підписуються Постачальником та Покупцем та є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно із додатком № 1 –специфікацією між сторонами по справі було погоджено найменування товару, який є предметом вищезазначеного договору, його тип, марку, кількість. Загальну вартість продукції, яка є предметом даної угоди, сторонами по справі було погоджено в сумі 101 223,00 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями п.п. 4.1 –4.5 договору поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р. передбачено, що ціна  на поставлений за даним договором товар визначається в національній валюті України та зазначається у специфікаціях, в накладних та рахунках –фактурах, які є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість поставки за договором визначається як сума вартості всіх специфікацій та накладних до нього. Вартість товару складає 101 222,60 грн., в тому числі ПДВ 20% в сумі 16 870,43 грн. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Постачальника, зазначений у реквізитах даного договору. Авансовий платіж сплачується в розмірі 96 000 грн. Остаточний розрахунок в розмірі 5 222,60 грн. здійснюється протягом п'яти календарних днів з моменту підписання акту приймання –передачі.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, а саме виписки з особових рахунків ТОВ „Призма Бета”, 22.04.2011р. позивачем було сплачено на користь ТОВ „Керама –Стиль” грошові кошти в сумі 96 000 грн. в якості передплати за товар, який є предметом договору поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р.

Згідно з п.п. 3.1 –3.4, 3.7 договору поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р. Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю товар у кількості, що зазначена у додатку № 1, протягом 40 (сорока) днів з моменту здійснення авансового платежу. Поставка товару здійснюється за адресою: Україна, м. Київ, пр-т. Ген. Ватутіна, 2-Т, ТЦ „skymall”. Навантаження товару на транспортний засіб та його доставка до складу Покупця здійснюється Постачальником за власний рахунок власними силами. Передача товару Покупцю та його приймання останнім здійснюється на підставі накладних. Право власності на поставлений товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару.

Як стверджує позивач, ТОВ „Керама –Стиль” прийняті на себе за договором поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р. зобов'язання щодо поставки на користь ТОВ „Призма Бета” передбаченого умовами даної угоди товару у встановлений строк виконані не були.  Внаслідок непередачі відповідачем передплаченого з боку ТОВ „Призма Бета” товару, останнім було надіслано на адресу ТОВ „Керама –Стиль” претензію б/н  від 29.09.2011р. з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 96 000 грн., отриманих на підставі вищезазначеної угоди в якості передплати за непоставлений товар, а також нарахованої неустойки в сумі 119 443,14 грн. в строк до 01.10.2011р. Вказану претензію 04.10.2011р. було пред'явлено до відправлення на адресу ТОВ „Керама –Стиль” установам поштового зв'язку, однак вручено відповідачу не було через його відсутність за місцезнаходженням.

Викладені обставини, а саме непередання з боку ТОВ „Керама –Стиль” у власність позивача передплаченого ним товару у визначений договором строк, та неповернення грошових коштів в сумі 96 000 грн., отриманих в якості передплати, незважаючи на пред'явлену з цього приводу вимогу, і зумовили звернення ТОВ „Призма Бета” до суду із даними позовними вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі виникли правовідносини з оплатної передачі відповідачем у власність позивача товару, врегульовані умовами договору поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р. На виконання прийнятих за даною угодою зобов'язань та, відповідно,  положень п.п. 4.1 –4.5 цього договору ТОВ „Призма Бета” було перераховано на користь ТОВ „Керама – Стиль” грошові кошти в сумі 96 000 грн. в якості передплати вартості товару, який є предметом договору поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р., що підтверджується випискою  з особового рахунку ТОВ „Призма Бета” станом на 22.04.2011р. Наведене свідчить про належне виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за укладеною між сторонами по справі угодою.

При цьому, згідно з п. 3.1 договору поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р. ТОВ „Керама Стиль” було зобов'язане поставити на користь ТОВ „Призма Бета” передплачений останнім товар протягом 40 (сорока) днів з моменту здійснення авансового платежу.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених  ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ч. 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак ТОВ „Керама Стиль” не здійснило поставки товару, який є предметом договору поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р., на користь позивача у встановлений для виконання даного обов'язку строк та у визначений угодою сторін спосіб, чим порушило прийняті на себе зобов'язання за названим договором. Викладені обставини відповідачем спростовані не були.

Як було зазначено вище по тексту рішення, у зв'язку із допущеним з боку відповідача порушенням прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р. на адресу останнього позивачем було направлено претензію б/№ від 29.09.2011р.  з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 96 000 грн., отриманих в якості передплати за непоставлений товар, а також про сплату нарахованої неустойки в сумі 119 443,14 грн., в строк до 01.10.2011р. Крім того, у даному документі ТОВ „Призма Бета” повідомило про розірвання в односторонньому порядку договору поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р. та визначило календарною датою його розірвання 26.09.2011р. Названу претензію було надіслано на адресу ТОВ „Керама Стиль” 04.10.2011р., що підтверджується описом вкладення до листа із відповідним календарним штемпелем установи поштового зв'язку, однак не було вручено отримувачу через його відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до п.п. 4.1.4, 4.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено нормативний триденний строк для пересилання простої письмової поштової кореспонденції операторами поштового зв'язку між обласними центрами України (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку). При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на дату пред'явлення вищезазначеної вимоги до відправлення 04.10.2011р., з урахуванням нормативних строків пересилання рекомендованої поштової кореспонденції між обласними центрами України суд дійшов висновку, що вимога про повернення суми передплати в розмірі 96 000 грн. мала бути вручена відповідачу до 08.10.2011р. включно.

Положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з положень ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, приймаючи до уваги допущене відповідачем порушення прийнятих на себе за договором поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р. зобов'язань щодо передачі передплаченого товару у власність позивача, а також враховуючи календарну дату пред'явлення вимоги про повернення авансового платежу, наступне невручення цього документу ТОВ „Керама –Стиль” і строки нормативного пересилання рекомендованої письмової кореспонденції, господарський суд, на підставі ст.ст. 530, 693 ЦК України, дійшов висновку, що ТОВ „Керама –Стиль” мало повернути на користь ТОВ „Призма Бета” грошові кошти в сумі 96 000 грн., отримані в якості передплати за непоставлений товар, протягом семи днів з моменту, коли відправлена вимога мала бути вручена одержувачу згідно з нормативами пересилання поштових відправлень, тобто до 15.10.2011р. включно. Однак 15.10.2011р. є вихідним днем, що унеможливлює виконання вищезазначеного обов'язку з боку ТОВ „Керама –Стиль”

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на положення ст. 254 ЦК України, суд дійшов висновку, що ТОВ „Керама –Стиль” мало повернути на користь ТОВ „Призма Бета” суму попередньої плати в розмірі 96 000 грн. у строк до 17.10.2011р. включно, тобто у перший робочий день після календарної дати вихідного дня, у який закінчується відповідний строк.

Однак, як свідчать матеріали справи, грошові кошти в сумі 96 000 грн. відповідачем на користь позивача повернуто не було, незважаючи на пред'явлену останнім вимогу з цього приводу. Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та висновки, до яких дійшов суд в процесі вирішення даної справи щодо невиконання ТОВ „Керама –Стиль” прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р. в частині передачі у власність ТОВ „Призма Бета” визначеного за погодженням сторін товару, незважаючи на отримання передплати його вартості, а також про невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення суми передплати після пред'явлення позивачем відповідної вимоги, на підставі ст. 530, ч. 2 ст. 693 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 96 000,00 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „Призма Бета” у названій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч.  1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу приписів ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з положень п. 7.2 договору поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р. у випадку порушення Постачальником строків або інших істотних умов поставки товару, Покупець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, при цьому Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю неустойку в розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочки.

Таким чином, з посиланням на п. 7.2 договору поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р.  позивачем було додатково нараховано ТОВ „Керама –Стиль” до сплати неустойку в сумі 99 535,57 грн. Проаналізувавши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 99 535,57 грн., господарський суд зазначає наступне. Враховуючи той факт, що за допущене відповідачем порушення прийнятих на себе зобов'язань у спірних правовідносинах сторони по справі визначили застосування договірної санкції у вигляді неустойки, що не суперечить приписам закону, а також проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок цієї штрафної санкції /а.с. 11/, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим суд зазначає правомірність нарахування відповідачу до сплати неустойки в розмірі 99 535,57 грн.

При цьому, вирішуючи питання про розмір вищезазначеної неустойки, яка підлягає присудженню до стягнення на користь ТОВ „Призма Бета”, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно  з положеннями п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України  господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При розгляді даного питання суд вважає за доцільне звернутися також до приписів п. 2.4 Роз'яснень Вищого  арбітражного  суду  України  від 29.04.94р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань”, якими встановлено, що  вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. 

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги значний розмір заявленої позивачем до стягнення неустойки, невідповідність розміру цієї штрафної санкції наслідкам порушення та фактично завданих позивачу збитків, суд, керуючись приписами  ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за правомірне зменшити нараховану позивачем неустойку в чотири рази. Таким чином, суд зменшує суму нарахованої позивачем неустойки з 99 535,57 грн. до суми 24 883,89 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності  за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В порядку ст. 625 ЦК України позивачем було додатково нараховано ТОВ „Керама –Стиль” до сплати інфляційні витрати в сумі 96,00 грн. Розглянувши здійснений ТОВ „Призма Бета” розрахунок інфляційних витрат /а.с. 12/, суд дійшов висновку про  обґрунтованість здійснення даного розрахунку із урахуванням положень чинного законодавства, у зв'язку з чим,  позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Керама –Стиль” інфляційних витрат в сумі 96,00 грн., нарахованих внаслідок порушення останнім прийнятих на себе грошових зобов'язань, підлягають задоволенню.

Крім того, з посиланням на ст. 625 ЦК України позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних в сумі 725,92 грн. Проаналізувавши здійснений ТОВ „Призма Бета”  розрахунок трьох відсотків річних /а.с. 12/, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, яка укладається у невірному визначенні 01.10.2011р. календарною датою початку нарахування цих відсотків, оскільки, як встановлено судом в процесі вирішення цього спору, ТОВ „Керама –Стиль” мало виконати грошове зобов'язання з повернення на користь позивача суми попередньої оплати у строк до 11.10.2011р. включно. Таким чином, правильним розрахунком суми трьох відсотків річних, нарахованих протягом спірного періоду, має бути:

96 000 * 75 (кількість днів прострочки з 11.10.2011р. по 31.12.2011р.) * 0,03 / 365 = 591,78 грн.

Таким чином, загальний розмір трьох відсотків річних, що підлягають нарахуванню до сплати відповідачу протягом спірного періоду, складає 591,78 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Керама –Стиль” перед ТОВ „Призма Бета”, яка виникла на підставі договору поставки № 22/04/11 від 22.04.2011р., на загальну суму 121 475,67 грн., що складається з суми передплати в розмірі 96 000 грн., неустойки в сумі 24 883,89 грн., інфляційних витрат в сумі 96,00 грн. та трьох відсотків річних в сумі 591,78 грн., витікає  з умов укладеної між сторонами по справі угоди,  положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене,  в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, позов ТОВ „Призма Бета”, з урахуванням застосування судом наданого йому права на зменшення розміру штрафних санкцій, підлягає частковому задоволенню на суму 121 475,67 грн. Таким чином, з ТОВ „Керама –Стиль” слід стягнути на користь позивача суму передплати в розмірі 96 000 грн., неустойку в сумі 24 883,89 грн., інфляційні витрати в сумі 96,00 грн. та три відсотки річних в сумі 591,78 грн. відповідно до положень ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 551, 610 –612, 615, 617, 625, 629, 651, 653, 662, 664, 665, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 233 Господарського кодексу України, ст. 83 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору, які були понесені ТОВ „Призма Бета” при зверненні до суду із даними позовними вимогами, з огляду на зменшення суми неустойки за ініціативою суду, підлягають покладенню на відповідача у повному обсязі оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій ТОВ „Керама –Стиль”, за вирахуванням суми судового збору, сплаченої за необґрунтовано нараховані відсотки річних, яка складає 1,74 грн., згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 551, 610 –612, 615, 617, 625, 629, 651, 653, 662, 664, 665, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.  32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Керама –Стиль” /65031, м. Одеса, вул. Агрономічна, 205, код ЄДРПОУ 33386792, р/р 26000311807401 в АБ „Південний”, МФО 328209/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Призма Бета” /юридична адреса: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33, поверх 13; поштова адреса:  02660, м. Київ, пр-т. Генерала Ватутіна, 2-Т, код ЄДРПОУ 34001316, р/р 26008010003321 в ПАТ „УніКредит Банк”, МФО 300744/ суму передплати в розмірі 96 000 грн. 00 коп. /дев'яносто шість тисяч грн. 00 коп./, неустойку в сумі 24 883 грн. 89 коп. /двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят три грн. 89 коп./, інфляційні витрати в сумі 96 грн. 00 коп. /дев'яносто шість грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 591 грн. 78 коп. /п'ятсот дев'яносто одна грн. 78 коп./, судовий збір в сумі 3 924 грн. 47 коп. /три тисячі дев'ятсот двадцять чотири грн. 47 коп./. Наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 02.04.2012р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.