Рішення

від 02.04.2012 по справі 5017/195/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2012 р. Справа № 5017/195/2012

Господарський суд Од еської області

У складі судді - Желєзної С .П.

Секретаря судових засідан ь - Скоробрух Т.В.

За участю представників ст орін:

Від позивача: ОСО БА_1 за довіреністю від 03.01.2012р. № Д/ЮВ-01

Від відповідача: ОСОБА _2 за довіреністю б/н від 11.01.2012р .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу з а позовом приватного акціоне рного товариства „Українськ е Дунайське пароплавство” до товариства з обмеженою відп овідальністю „МСіТ” про витр ебування майна з чужого неза конного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне то вариство „Українське Дунайс ьке пароплавство” (далі по те ксту - ПрАТ „Українське Дун айське пароплавство”) зверну лось до господарського суду Одеської області з позовом д о товариства з обмеженою від повідальністю „МСіТ” (далі п о тексту - ТОВ „МСіТ”) про зоб ов' язання повернути належн е позивачу на праві власност і майно, яке перебуває у волод інні та користуванні відпові дача без достатніх на те прав ових підстав, а саме дев' ять контейнерів (3 - сорокафутов их та 6 двадцятифутових) з наст упними номерами: UDSU4004166, UDSU2413843, UDSU2415907, UD SU2417880, UDSU2200350, UDSU2410187, UDSU2417387, UDSU4002733, UDSU4003560. Позовн і вимоги обґрунтовані ліквід ацією товариства з обмеженою відповідальністю „Лінійне с удноплавне агентство” (далі по тексту - ТОВ „ЛСА”) як покл ажодавця, що передав спірне м айно на зберігання відповіда чу та, відповідно, припинення м зобов' язань ТОВ „МСіТ” що до забезпечення схоронності вищезазначених контейнерів .

Відповідач повністю запер ечує проти заявлених ПрАТ „У країнське Дунайське паропла вство” позовних вимог, нагол ошуючи на тому, що спірні конт ейнери були притримані ТОВ „ МСіТ” до моменту повного пог ашення заборгованості із пла ти за їх зберігання.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши доводи та пояс нення учасників судового про цесу, суд встановив наступне .

30.09.2005р. між відкритим акціоне рним товариством „Українськ е Дунайське пароплавство” (С удновласник), найменування я кого було змінено на ПрАТ „Ук раїнське Дунайське пароплав ство” на виконання вимог Зак ону України „Про акціонерні товариства”, та ТОВ „ЛСА” (Аге нт) було укладено агентську у году № 766 СЛП пунктами 1.1, 1.2, 2.1, 2.3 яко ї врегульовані відносини сто рін, пов' язані з питаннями м орського обслуговування суд ен Судновласника, як власних , так і зафрахтованих. У відпов ідності до даної угоди Судно власник призначає ТОВ „ЛСА” своїм агентом у портах Одеса , Іллічівськ, Южний, а також су дноремонтних заводах міст Од еса та Іллічівськ. До обов' я зків Агента віднесено зокрем а: здійснення захисту та підт римки інтересів Судновласни ка в усіх відношеннях, здійсн ення представницьких послуг від імені Судновласника пер ед офіційною портовою та інш ою адміністрацією, установам и та комерційними підприємст вами, підтримання необхідних контрактів з ними; здійсненн я будь-якого обслуговування та формальностей, що віднося ться до суден Судновласника, їх вантажу, команді, до та піс ля прибуття суден, протягом т ерміну їх перебування у порт ах, а також під час відходу та після нього. Вказаний догові р укладено строком на один рі к. Договір може бути припинен ий в будь-який час при наявнос ті трьохмісячного нотіса, на даного будь-якою стороною. У в ипадку якщо жодною із сторін не видано нотіса про канцелю вання за три місяці до початк у наступного строку його дії , то договір вважається автом атично пролонгованим на той самий строк та на тих самих ум овах.

З метою конкретизації прав овідносин, що виникають з аге нтської угоди № 766 СЛП від 30.09.2005р. , між ТОВ „ЛСА” та ПрАТ „Україн ське Дунайське пароплавство ” було підписано низку аденд умів до названої агентської угоди. Так, згідно з п.п 1.1, 1.2, 2.12, 2.16 а дендуму № 2 від 30.09.2005р. Судновлас ник призначає Агента своїм л інійним агентом в портах Оде са, Іллічівськ, Ізмаїл, Маріуп оль. Даний адендум відносить ся до лінійних суден, що належ ать Судновласнику, що працюю ть на контейнерних лініях. Аг ент приймає на себе зобов' я зання здійснювати контроль з а використанням контейнерно го обладнання, наданого Судн овласником та доповідає про його місцезнаходження у відп овідності до погодженої стор онами процедури звітності. А гент повинен організовувати зберігання порожнього облад нання, а також транспортуван ня та сухопутну доставку з/на термінали, склади, депо, ремон тні майстерні тощо.

Відповідно до ст. 116 Кодексу т орговельного мореплавства У країни у морському порту або поза його територією як пост ійні представники судновлас ника діють агентські організ ації (морський агент), які з а договором морського агенту вання за винагороду зобов'яз уються надавати послуги в га лузі торговельного мореплав ства. Плата за послуги аген тських організацій всіх форм власності встановлюється це нтральним органом виконавчо ї влади в галузі транспорту з а погодженням з центральним органом виконавчої влади з п итань економічної політики. При виконанні договору морсь кого агентування морський аг ент, що діє від імені судновла сника, може також діяти на кор исть іншої договірної сторон и, якщо вона його на те уповнов ажила і якщо судновласник не заперечує.

В силу положень ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України морський агент вико нує формальності та дії, пов'я зані з прибуттям, перебуванн ям і відходом судна, допомага є капітану судна у налагодже нні контактів з службами пор ту, місцевими органами держа вної виконавчої влади, в орга нізації постачання і обслуго вування судна в порту, оформл яє митні документи та докуме нти на вантаж, інкасує суми фр ахту та інші суми для оплати в имог судновласника, що виник ають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням с удновласника і капітана судн а суми, пов'язані з перебуванн ям у порту, залучає вантажі дл я морських ліній, здійснює зб ір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажі в для роботи на суднах, виступ ає від імені вантажовласника , а також договірною стороною учасників перевезення ванта жів у прямому змішаному спол ученні. Морський агент зобов 'язаний: здійснювати добросо вісно свою діяльність відпов ідно до інтересів судновласн ика або іншого довірителя і з вичайної практики морського агентування; діяти в межах св оїх повноважень; не передава ти здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо ті льки він не був уповноважени й на це своїм довірителем.

Як стверджує ПрАТ „Українс ьке Дунайське пароплавство” , на виконання агентської уго ди № 766 СЛП від 30.09.2005р. ТОВ „ЛСА” зд ійснювало операції із вантаж ами, що перевозились позивач ем, зокрема доручало зберіга ння належних останньому поро жніх контейнерів, які викори стовувались при перевезенні , третім особам. Так, 01.01.2006р. між Т ОВ „ЛСА” (Поклажодавець) та ТО В „МСіТ” (Зберігач) було уклад ено договір на зберігання та перевалку № 10/01, у відповідност і до п.п. 1.1, 1.2 якого предметом да ного договору є зберігання н а контейнерному майданчику З берігача матеріальних цінно стей (20 та 40 футових контейнері в), отриманих від Поклажодавц я. Зберігання контейнерів зд ійснюється на охоронюваному відкритому майданчику за ад ресою: м. Одеса, вул. Отамана Че піги, 29.

За твердженнями позивача, д ев' ять контейнерів з наступ ними номерами: UDSU4004166, UDSU2413843, UDSU2415907, UDSU241788 0, UDSU2200350, UDSU2410187, UDSU2417387, UDSU4002733, UDSU4003560, в процесі здійснення ТОВ „ЛСА” повнов ажень Агента були передані н а зберігання ТОВ „МСіТ” згід но з умовами агентської угод и № 766 СЛП від 30.09.2005р. На підтвердж ення викладених обставин ПрА Т „Українське Дунайське паро плавство” було надано лист Т ОВ „ЛСА” від 12.08.2008р. за вих. № 1208-324, в ідповідно до якого вищезазна чені контейнери як такі, що на лежать позивачу, перебувають на контейнерному терміналі ТОВ „МСіТ”.

В подальшому, ТОВ „ЛСА” згід но із листом від 15.10.2008р. за вих. № 1510/368 повідомило відповідача пр о вжиття заходу щодо забезпе чення зобов' язання боржник а перед ТОВ „ЛСА” у вигляді пр итримання спірних контейнер ів до моменту виконання забе зпеченого зобов' язання та п росило ТОВ „МСіТ” з 15.10.2008р. забл окувати притримане майно до окремого розпорядження Покл ажодавця.

Згідно із листом від 15.03.2011р. за вих. № 1501, ТОВ „МСіТ” просило по зивача погасити заборгован ість із плати за зберігання н алежних останньому спірних к онтейнерів у зв' язку із лік відацією ТОВ „ЛСА” або перед ати назване майно відповідач у в рахунок погашення існуюч ої заборгованості.

В свою чергу, позивач стверд жує, що обов' язок щодо внесе ння плати за зберігання спір них контейнерів згідно з умо вами договору на зберігання та перевалку № 10/01 від 01.01.2006р. було покладено саме на поклажода вця ТОВ „ЛСА”, а тому у ПрАТ „У країнське Дунайське паропла вство” не виникло відповідни х грошових зобов' язань пере д ТОВ „МСіТ”. При цьому, позива ч наголошує, що у зв' язку із л іквідацією агента ТОВ „ЛСА”, зобов' язання відповідача щ одо забезпечення збереження спірних контейнерів є припи неними згідно зі ст. 609 ЦК Украї ни, що свідчить про перебуван ня спірного майна у володінн і ТОВ „МСіТ” без достатніх на те правових підстав.

Викладені обставини, а тако ж відмова відповідача у добр овільному порядку повернути позивачу дев' ять контейнер ів з наступними номерами: UDSU4004166 , UDSU2413843, UDSU2415907, UDSU2417880, UDSU2200350, UDSU2410187, UDSU2417387, UDSU4002733, UDSU400 3560, і зумовили звернення ПрАТ „ Українське Дунайське паропл авство” до суду із даними поз овними вимогами з метою захи сту порушеного права власнос ті.

В силу положень ст. 387 ЦК Укр аїни, яка регулює один із спос обів реалізації захисту прав власника, власник має п раво витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без в ідповідної правової підстав и заволоділа ним.

З урахуванням правовіднос ин між сторонами по справі та заявленої позивачем позовно ї вимоги про витребування ма йна від особи, яка, за його пер еконанням, без достатньої пр авової підстави володіє ним, з метою встановлення правом ірності та обґрунтованості д аної вимоги слід, перш за все, встановити наявність у позив ача на момент звернення до су ду із даним віндикаційним по зовом права власності на спі рне майно, а отже, відповідно, правомочностей на захист цьо го речового права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на пі дставах, що не заборонені зак оном, зокрема із правочинів. П раво власності вважається на бутим правомірно, якщо інше п рямо не випливає із закону аб о незаконність набуття права власності не встановлена су дом.

Так, в матеріалах справи в ідсутні докази набуття позив ачем права власності на спір ні контейнери у спосіб, визна чений приписами чинного зако нодавства. Однак, із змісту аг ентської угоди № 766 СЛП від 30.09.2005р . та додатків-адендумів до неї вбачається, що ТОВ „ЛСА” як аг ент наділено повноваженням н а передання порожніх контейн ерів, належних позивачу, на зб ерігання третім особам, що ці лком кореспондується з припи сами ст.ст. 116, 117 Кодексу торгове льного мореплавства України в частині повноважень морсь кого агента. При цьому, ТОВ „ЛС А” згідно з умовами п. 2.12 аденду му № 2 до агентської угоди № 766 С ЛП від 30.09.2005р. було зобов' язане звітувати перед позивачем щ одо місцезнаходження належн их останньому контейнерів.

Згідно із листом від 12.08.2008р. за вих. № 1208-324, ТОВ „ЛСА” повідомил о ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” про перебуван ня належних останньому дев' яті контейнерів з наступними номерами: UDSU4004166, UDSU2413843, UDSU2415907, UDSU2417880, UDSU2200350, UDSU2410187, UDSU2417387, UDSU4002733, UDSU4003560, на контейнерн ому майданчику ТОВ „МСіТ”. На зберігання відповідача вказ ані контейнери, за пояснення ми сторін, були передані ТОВ „ ЛСА” як поклажодавцем згідно з умовами договору на зберіг ання та перевалку № 10/01 від 01.01.2006р .

Крім того, відповідачем як в олодільцем вищезазначених к онтейнерів на момент вирішен ня цього спору визнавався фа кт належності названого майн а саме ПрАТ „Українське Дуна йське пароплавство”, що вбач ається із змісту листа ТОВ „М СіТ” від 15.03.2011р. за вих. № 1501 та акт у інвентаризації контейнері в від 28.03.2011р., складеного за учас тю представників сторін по с праві.

Згідно з довідкою ПрАТ „Укр аїнське Дунайське пароплавс тво” від 15.03.2012р. за вих. № ЮВ-604, спі рні контейнери перебувають н а балансі останнього станом на 29.02.2012р. та є його власністю. Кр ім того, згідно з Official register of internationally protec ted ISO alpha codes for identification of container owners, контейнери , належні ПрАТ „Українське Ду найське пароплавство”, містя ть у складі ідентифікаційних номерів абревіатуру „UDSU”.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень. П ри цьому, докази подаються ст оронами та іншими учасниками судового процесу. В свою черг у, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі як их господарський суд у визна ченому законом порядку встан овлює наявність чи відсутніс ть обставин, на яких ґрунтуют ься вимоги і заперечення сто рін, а також інші обставини, як і мають значення для правиль ного вирішення господарсько го спору.

Господарський суд оцінює д окази за своїм внутрішнім пе реконанням, що грунтується н а всебічному, повному і об'єкт ивному розгляді в судовому п роцесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись за коном. Ніякі докази не мають д ля господарського суду зазда легідь встановленої сили (ст . 43 ГПК України).

Таким чином, приймаючи до уваги зміст наявних у матері алах справи документів, а сам е листа ТОВ „ЛСА” від 12.08.2008р. за в их. № 1208-324, листа ТОВ „МСіТ” від 15. 03.2011р. за вих. № 1501, акту інвентари зації контейнерів від 28.03.2011р., з яких вбачається належність спірних контейнерів саме ПрА Т „Українське Дунайське паро плавство”, які в подальшому б ули передані на зберігання в ідповідачу морським агентом ТОВ „ЛСА”, а також враховуючи перебування цього майна на б алансі позивача та відсутніс ть доказів належності цих ко нтейнерів іншим особам, су д дійшов висновку, що дев' ят ь контейнерів з наступними н омерами: UDSU4004166, UDSU2413843, UDSU2415907, UDSU2417880, UDSU2200350, UDSU2 410187, UDSU2417387, UDSU4002733, UDSU4003560, є власністю П рАТ „Українське Дунайське па роплавство”. З огляду на ви кладене, суд дійшов висновку , що позивач наділений правом очностями на захист права вл асності зокрема у спосіб, виз начений ст. 387 ЦК України.

В свою чергу, твердження ві дповідача про недоведеність позивачем факту належності йому спірного майна судом оц інюються критично з огляду н а вищенаведені висновки, зді йснені за наслідком дослідже ння наданих сторонами докуме нтів. Більш того, факт належно сті спірних контейнерів ПрАТ „Українське Дунайське пароп лавство” визнається з боку Т ОВ „МСіТ”, що знайшло своє від ображення у вищевикладених л истах останнього.

Досліджуючи правомірність перебування у володінні ТОВ „МСіТ” належного позивачу с пірного майна, суд виходить з наступного.

Як зазначено вище по тексту рішення, між 01.01.2006р. ТОВ „ЛСА” (По клажодавець) та ТОВ „МСіТ” (Зб ерігач) було укладено догові р на зберігання та перевалку № 10/01, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 8.1, 8.4 якого предметом даного до говору є зберігання на конте йнерному майданчику Зберіга ча матеріальних цінностей (20 т а 40 футових контейнерів), отри маних від Поклажодавця. Збер ігання контейнерів здійснює ться на охоронюваному відкри тому майданчику за адресою: м . Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29. С трок чинності даного договор у було встановлено з дати йог о підписання обома сторонами до 31.12.2006р. Договір може бути про довжений на наступний рік, як що жодна із сторін не виявить намір припинити строк його д ії.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зоб ов' язання виникають з підст ав, встановлених ст. 11 цього Ко дексу, у тому числі із договор ів. Згідно ст. 629 ЦК України дог овір є обов' язковим для в иконання сторонами. Зобов' я зання, в свою чергу, згідно вим ог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має вик онуватися належним чином від повідно до умов договору та в имог цього Кодексу. Одностор оння відмова від виконання з обов' язання або односторон ня зміна його умов не допуска ється.

Виходячи з положень ст.ст. 936 - 938 ЦК України за договором з берігання одна сторона (збер ігач) зобов'язується зберіга ти річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і по вернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором збері гання, в якому зберігачем є ос оба, що здійснює зберігання н а засадах підприємницької ді яльності (професійний зберіг ач), може бути встановлений об ов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберіг ачеві в майбутньому. Дого вір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, в становлених статтею 208 цього К одексу. Договір зберігання, з а яким зберігач зобов'язуєть ся прийняти річ на зберіганн я в майбутньому, має бути укла дений у письмовій формі, неза лежно від вартості речі, яка б уде передана на зберігання. П исьмова форма договору вважа ється дотриманою, якщо прийн яття речі на зберігання посв ідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підпис аним зберігачем. Зберіга ч зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановлен ого у договорі зберігання.

Згідно з п. 4.1 договору на збе рігання та перевалку № 10/01 від 0 1.01.2006р. приймання контейнерів П оклажодавцем від Зберігача т а видача Зберігачем Поклажод авцю здійснюється уповноваж еним працівником. При прийма нні контейнерів на зберіганн я складається навантажуваль ний ордер.

Слід зазначити, що в матеріа лах справи відсутній наванта жувальний ордер або інший до кумент, яким би посвідчувавс я факт передання спірних кон тейнерів на зберігання відпо відачу. Однак, з акту інвентар изації контейнерів, складено го 28.03.2011р. за участю представник ів сторін по справі, вбачаєть ся, що спірне майно, яке належи ть позивачу, перебуває на збе ріганні у ТОВ „МСіТ”. Вказані обставини також підтверджую ться листом ТОВ „ЛСА” від 12.08.2008р . за вих. № 1208-324 та листом відпові дача від 15.03.2011р. за вих. № 1501, зміст яких було наведено вище по те ксту рішення.

Приймаючи до уваги, що оперу вання спірними контейнерами здійснювалось морським аген том ТОВ „ЛСА”, виникнення між останнім та ТОВ „МСіТ” право відносин зберігання згідно з умовами договору на зберіга ння та перевалку № 10/01 від 01.01.2006р., перебування спірного майна н а зберіганні ТОВ „МСіТ” на мо мент вирішення цього спору, а також враховуючи відсутніст ь інших доказів, підтверджую чих правомірність володіння відповідачем цим майном, господарський суд дійшов вис новку, що дев' ять контейнер ів з наступними номерами: UDSU4004166 , UDSU2413843, UDSU2415907, UDSU2417880, UDSU2200350, UDSU2410187, UDSU2417387, UDSU4002733, UDSU400 3560, перейшли у володіння ТОВ „М СіТ” на підставі названого д оговору на зберігання та пер евалку № 10/01 від 01.01.2006р. Викладені обставини сторонами по спра ві не спростовуються та визн аються.

При цьому, за відсутності з аперечень ТОВ „МСіТ” та ТОВ „ ЛСА” щодо продовження строку дії даного договору, договір на зберігання та перевалку № 10/01 від 01.01.2006р. неодноразово підл ягав автоматичній пролонгац ії.

Втім, як вбачається з інформ ації, яка міститься у базі дан их „Діловодство спеціалізов аного суду”, в провадженні го сподарського суду Одеської о бласті перебувала справа № 2 / 142 - 09 - 6127 про визнання ТОВ „ЛСА ” банкрутом. Ухвалою від 31.01.2012р. провадження у даній справі б уло припинено на підставі п. 6 ст. 40 Закону України „Про відн овлення платоспроможності б оржника або визнання його ба нкрутом” шляхом затвердженн я звіту ліквідатора та лікві даційного балансу ТОВ „ЛСА”, ліквідовано юридичну особу ТОВ „ЛСА”, з виключенням оста нньої з Єдиного державного р еєстру юридичних осіб та фіз ичних осіб - підприємців.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 40 Закону Украї ни „Про відновлення платоспр оможності боржника або визна ння його банкрутом” від 14 трав ня 1992 року N 2343-XII (з наступними змі нами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про відновлення платоспроможно сті боржника або визнання йо го банкрутом”) передбачено, щ о господарський суд припиняє провадження у справі про бан крутство, якщо затвердже но звіт ліквідатора в порядк у, передбаченому статтею 32 цьо го Закону,

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України „Про відновлення пл атоспроможності боржника аб о визнання його банкрутом” я кщо за результатами ліквідац ійного балансу після задовол ення вимог кредиторів не зал ишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про лікв ідацію юридичної особи - банк рута.

Згідно зі ст. 59 Господарсько го кодексу припинення діяльн ості суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ре організації (злиття, приєдна ння, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням влас ника (власників) чи уповноваж ених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'є кта господарювання чи їх пра вонаступників, а у випадках, п ередбачених законами, - за ріш енням суду. Суб'єкт господ арювання ліквідується зокре ма у разі визнання його в уста новленому порядку банкрутом , крім випадків, передбачених законом. Суб'єкт господа рювання вважається ліквідов аним з дня внесення до держав ного реєстру запису про прип инення його діяльності.

В силу положень ст. 104 ЦК Укр аїни юридична особа припиняє ться в результаті передання всього свого майна, прав та об ов'язків іншим юридичним осо бам - правонаступникам (злитт я, приєднання, поділу, перетво рення) або в результаті лікві дації. Юридична особа є та кою, що припинилася, з дня внес ення до єдиного державного р еєстру запису про її припине ння.

Згідно з витягом з Єдиног о державного реєстру юридичн их осіб та фізичних осіб підп риємців (бланк серії АЖ № 388624), станом на 22.03.2012р. юридичн а особа ТОВ „ЛСА” є припинено ю.

З огляду на внесення до Єди ного державного реєстру юрид ичних осіб та фізичних осіб п ідприємців інформації про лі квідацію ТОВ „ЛСА” на підста ві ухвали господарського суд у Одеської області від 31.01.2012р. п о справі № 2 / 142 - 09 - 6127, керуючис ь ст. 59 Господарського кодексу України, ст. 104 ЦК України го сподарський суд дійшов висно вку, що юридичну особу ТОВ „ЛС А” було припинено шляхом її л іквідації через процедуру ба нкрутства.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсяз і на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 5 98 ЦК України).

Відповідно до ст. 609 ЦК Україн и зобов'язання припиняєть ся ліквідацією юридичної осо би (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-право вими актами виконання зобов' язання ліквідованої юридичн ої особи покладається на інш у юридичну особу, зокрема за з обов'язаннями про відшкодува ння шкоди, завданої каліцтво м, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Положеннями ч. 4 ст. 205 Господа рського кодексу України пере дбачено, що у разі неспроможн ості суб'єкта господарювання через недостатність його ма йна задовольнити вимоги кред иторів він може бути оголоше ний за рішенням суду банкрут ом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господ арювання банкрутами встанов люються цим Кодексом та інши ми законами. Ліквідація су б'єкта господарювання - банкр ута є підставою припинення з обов'язань за його участі.

Ліквідація суб' єкта госп одарювання - банкрута тягне за собою припинення всіх пра в та обов' язків даної юриди чної особи, що, в тому числі, св ідчить про припинення будь-я ких зобов' язань за її участ ю.

Таким чином, з огляду на пол оження ст.ст. 598, 609 ЦК України, ст . 205 Господарського кодексу Ук раїни суд дійшов висновку, що всі без виключення зобов' я зання за участю ТОВ „ЛСА”, зок рема зобов' язання за догово ром на зберігання та перевал ку № 10/01 від 01.01.2006р. є припиненими. При цьому, в даному випадку , названий договір зберіганн я є також припиненим через ві дповідне припинення зобов' язань сторін за ним у зв' язк у із ліквідацією поклажодавц я.

Положеннями ст.ст. 938, 949 ЦК Укр аїни передбачено, що зберіга ч зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановл еного у договорі зберігання. Зберігач зобов'язаний збе рігати річ протягом строку, в становленого у договорі збер ігання. Якщо строк зберіганн я у договорі зберігання не вс тановлений і не може бути виз начений виходячи з його умов , зберігач зобов'язаний збері гати річ до пред'явлення покл ажодавцем вимоги про її пове рнення. Якщо строк зберіганн я речі визначений моментом п ред'явлення поклажодавцем ви моги про її повернення, збері гач має право зі спливом звич айного за цих обставин строк у зберігання вимагати від по клажодавця забрати цю річ в р озумний строк. Зберігач зобо в'язаний повернути поклажода вцеві річ, яка була передана н а зберігання, або відповідну кількість речей такого само го роду та такої самої якості .

Чинним законодавством пер едбачено, що зберігач наділе ний правом на володіння майн ом, переданим на зберігання, в иключно протягом строку чинн ості відповідного договору з берігання. У випадку припи нення відповідного договору зберігання втрачаються відп овідні правові підстави для перебування переданого на зб ерігання майна у володінні з берігача.

Враховуючи вищевикладені обставини, які свідчать про п рипинення договору на зберіг ання та перевалку № 10/01 від 01.01.2006р ., господарський суд дійшов висновку про відсутність пр авових підстав для перебуван ня у володінні ТОВ „МСіТ” пер еданих ТОВ „ЛСА” на виконанн я даної угоди дев' яти конте йнерів з наступними номерами : UDSU4004166, UDSU2413843, UDSU2415907, UDSU2417880, UDSU2200350, UDSU2410187, UDSU2417387, UDSU400 2733, UDSU4003560.

Аналогічну позицію щодо в ідсутності правових підстав для перебування у володінні зберігача переданого на збе рігання майна після припинен ня відповідного договору збе рігання висловлено у постано ви Вищого господарського суд у України від 05.07.2007р. 10/276пн.

При цьому, судом відхиляєть ся позиція ТОВ „МСіТ” щодо ви никнення у нього права на при тримання спірних контейнері в до погашення позивачем заб оргованості з оплати вартост і зберігання цього майна з ог ляду на наступне.

Згідно зі ст. 594 ЦК України кр едитор, який правомірно воло діє річчю, що підлягає переда чі боржникові або особі, вказ аній боржником, у разі невико нання ним у строк зобов'язанн я щодо оплати цієї речі або ві дшкодування кредиторові пов 'язаних з нею витрат та інших з битків має право притримати її у себе до виконання боржни ком зобов'язання.

Так, як вбачається з умов до говору на зберігання та пере валку № 10/01 від 01.01.2006р., обов' язок внесення плати за зберіганн я було покладено на Поклажод авця - ТОВ „ЛСА”, яке при укла денні даної угоди діяло від в ласного імені, що відображен о у преамбулі договору. Полож еннями ст. 946 ЦК України передб ачено, що плата за зберігання та строки її внесення встано влюються договором зберіган ня. Таким чином, за умовами названої угоди, зобов' язанн я щодо внесення плати за збер ігання майна були покладені саме на ТОВ „ЛСА”.

Отже, ПрАТ „Українське Дун айське пароплавство” не є зо бов' язаною стороною по відн ошенню до ТОВ „МСіТ” щодо вне сення плати за зберігання сп ірних контейнерів, тобто поз ивач не має правового статус у боржника у даних правовідн осинах, що, в свою чергу, виклю чає право ТОВ „МСіТ” на притр имання належного ПрАТ „Украї нське Дунайське пароплавств о” майна в порядку ст. 594 ЦК Укра їни.

Крім того, як вже було зазна чено вище по тексту рішення, Т ОВ „ЛСА” було ліквідовано із застосуванням процедури бан крутства. Відповідно до ч. 6 ст . 31 Закону України „Про віднов лення платоспроможності бор жника або визнання його банк рутом” вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вв ажаються погашеними. Як вже н аголошувалось вище по тексту рішення, згідно з положенням и ст.ст. 598, 609 ЦК України, ст. 205 Госп одарського кодексу України б удь-які зобов' язання за уча стю ТОВ „ЛСА” є припиненими.

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про прип инення грошових зобов' язан ь ТОВ „ЛСА” перед відповідач ем з внесення плати за зберіг ання, передбачені умовами до говору на зберігання та пере валку № 10/01 від 01.01.2006р.

За змістом положень ст.ст . 4, 21, 22 Закону України „Про забез печення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18 ли стопада 2003 року N 1255-IV (з наступни ми змінами та доповненнями) з абезпечувальним є обтяження , яке встановлюється для забе зпечення виконання зобов'яза ння боржника або третьої осо би перед обтяжувачем. До забе зпечувальних обтяжень належ ить зокрема право притриманн я рухомого майна згідно з пар аграфом 7 глави 49 Цивільного к одексу України. Обтяження мо же забезпечувати виконання б оржником дійсної існуючо ї вимоги або вимоги, яка мо же виникнути в майбутньому. О бтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальн ий розмір вимоги, яка забезпе чується обтяженням.

З огляду на наведені положе ння закону суд зауважує, що пр итримання як спосіб забезпеч ення виконання зобов' язань є чинним щодо дійсної існуюч ої вимоги кредитора до боржн ика або вимоги, що може виникн ути в майбутньому. За умов и припинення зобов' язання, яке підлягало забезпеченню, кредитор втрачає право на пр итримання належного боржник у майна.

Підсумовуючи викладені о бставини, які свідчать про пр ипинення зобов' язання ТОВ „ ЛСА” перед відповідачем з вн есення плати за зберігання, п ередбаченого умовами догово ру на зберігання та перевалк у № 10/01 від 01.01.2006р., а також врахову ючи наведені положення закон у, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах ТОВ „МСіТ” не набуває право на пр итримання належного позивач у майна.

Таким чином, посилання ТОВ „ МСіТ” на перебування спірних контейнерів у його володінн і на праві притримання є необ ґрунтованими.

Як встановлено судом в про цесі вирішення даного спору, спірні контейнери з наступн ими номерами: UDSU4004166, UDSU2413843, UDSU2415907, UDSU2417880, U DSU2200350, UDSU2410187, UDSU2417387, UDSU4002733, UDSU4003560, належать н а праві власності ПрАТ „Укра їнське Дунайське пароплавст во” та перебувають у володін ні ТОВ „МСіТ” без достатніх н а те правових підстав.

Згідно зі ст.ст. 316, 321, 386, 387 ЦК Укра їни правом власності є право особи на річ (майно), яке вона з дійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власно сті є непорушним. Ніхто не мож е бути протиправно позбавлен ий цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може б ути позбавлена права власнос ті або обмежена у його здійсн енні лише у випадках і в поряд ку, встановлених законом. Дер жава забезпечує рівний захис т прав усіх суб'єктів права вл асності. Власник має право ви требувати своє майно від осо би, яка незаконно, без відпові дної правової підстави завол оділа ним.

Таким чином, враховуючи пер ебування належного позивачу спірного майна у володінні в ідповідача без достатніх на те правових підстав, суд дійш ов висновку про наявність пр авових підстав для зобов' яз ання ТОВ „МСіТ” повернути Пр АТ „Українське Дунайське пар оплавство” дев' ять контейн ерів (3 - сорокафутових та 6 дв адцятифутових) з наступними номерами: UDSU4004166, UDSU2413843, UDSU2415907, UDSU2417880, UDSU2200350, U DSU2410187, UDSU2417387, UDSU4002733, UDSU4003560.

Підсумовуючи всі вищевикл адені обставини, позов ПрАТ „ Українське Дунайське паропл авство” про зобов' язання ТО В „МСіТ” повернути вищезазна чене майно підлягає задоволе нню у відповідності до ст.ст. 1 16, 117 Кодексу торговельного мор еплавства України, ст.ст. 11, 104, 316, 321, 328, 386, 387, 509, 525, 526, 594, 598, 609, 629, 936 - 938, 946, 949, ст.ст. 59, 205 Господарського кодексу Ук раїни, ст.ст. 31, 32, 40 Закону Україн и „Про відновлення платоспро можності боржника або визнан ня його банкрутом” від 14 травн я 1992 року N 2343-XII (з наступними змін ами та доповненнями), ст.ст. 4, 21, 2 2 Закону України „Про забезпе чення вимог кредиторів та ре єстрацію обтяжень” від 18 лист опада 2003 року N 1255-IV (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати су дового збору слід покласти н а відповідача у повному обся зі згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК Украї ни.

Керуючись ст.ст. 116, 117 Код ексу торговельного мореплав ства України, ст.ст. 11, 104, 316, 321, 328, 386, 387, 509, 525, 526, 594, 598, 609, 629, 936 - 938, 946, 949, ст.ст. 59, 205 Гос подарського кодексу України , ст.ст. 31, 32, 40 Закону України „Про відновлення платоспроможно сті боржника або визнання йо го банкрутом” від 14 травня 1992 р оку N 2343-XII (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 4, 21, 22 Зак ону України „Про забезпеченн я вимог кредиторів та реєстр ацію обтяжень” від 18 листопад а 2003 року N 1255-IV (з наступними змін ами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольни ти.

2. Зобов' язати тов ариство з обмеженою відповід альністю „МСіТ” /65045, м. Одеса, ву л. Отамана Чепіги, 29, офіс - 16, ко д ЄДРПОУ 33658671/ повернути п риватному акціонерному това риству „Українське Дунайськ е пароплавство” /68600, Одеська об ласть, м. Ізмаїл, вул. Краснофл отська, 28, код ЄДРПОУ 01125821/ дев' я ть контейнерів (3 - сорокафут ових та 6 двадцятифутових) з на ступними номерами: UDSU4004166, UDSU2413843, UDSU241 5907, UDSU2417880, UDSU2200350, UDSU2410187, UDSU2417387, UDSU4002733, UDSU4003560. Нака з видати.

3. Стягнути з това риства з обмеженою відповіда льністю „МСіТ” /65045, м. Одеса, вул . Отамана Чепіги, 29, офіс - 16, код ЄДРПОУ 33658671/ на користь пр иватного акціонерного товар иства „Українське Дунайське пароплавство” /68600, Одеська обл асть, м. Ізмаїл, вул. Краснофло тська, 28, код ЄДРПОУ 01125821/ судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп. /одна т исяча шістсот дев' ять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає закон ної сили в порядку, передбаче ному ст. 85 ГПК України.

Накази видати після н абрання рішенням законної си ли.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі маю ть право подати апеляційну с каргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевог о господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеля ційна скарга подається, а апе ляційне подання вноситься, п ротягом десяти днів з дня при йняття рішення місцевим госп одарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було ог олошено лише вступну та резо лютивну частину рішення - з дн я підписання рішення, оформл еного відповідно до статті 84 ц ього Кодексу.

Повний текст рішення під писано 02.04.2012р.

Суддя Желєзна С.П.