Рішення

від 29.06.2006 по справі 6/262-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/262-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.06р.

Справа № 6/262-06

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Березанівський Торговий Дім", м.Дніпропетровськ 

до  Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ 

про визнання права власності

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача Потопахіна О.А. довіреність №6 від 08.06.2006р. Від відповідача Городенко А.А. довіреність від 30.12.2005р. 

СУТЬ СПОРУ:

          Розглядається позовна заява Закритого акціонерного товариства “Березанівський Торговий Дім”, м.Дніпропетровськ -далі по тексту- позивача до Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ -далі по тексту- відповідача про визнання за Закритим акціонерним товариством “Березанівський Торговий Дім”, м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 23941277) права власності на об'єкти: А-1 - кафе-закусочна, Б-1 -торговельний павільйон, В - пункт вулканізації, Г - навіс, Д - убиральня, № 1 - колодязь, №2-6,7 0 огорожі, а-1 -тераса, а'-1 -тамбур, а2 - ґанок, Д - убиральня, прибудови літ. А1 -1, А2-1, тераса а-1, тамбур а1 -1, ґанки а1, а2, туалет Д, розташовані по вул.Моторна,185в у м.Дніпропетровську без додаткових актів вводу в експлуатацію, на підставі ст.392 Цивільного Кодексу України.

Відповідач в судове засідання з'явився, не заперечує проти позовних вимог позивача, просить прийняти рішення відповідно з чинним законодавством України.

                     29.06.2006 р. на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу  України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Вивчивши матеріали справи, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.11.1998 року № 2269 позивачеві було надано у тимчасове короткострокове користування на період проектування та будівництва кафе земельну ділянку площею 0,0358 га по вул. Моторній, 185а, в м. Дніпропетровську.

Впродовж строку користування на зазначеній земельній ділянці позивачем було побудовано: А-1 - кафе-закусочна, Б-1 -торговельний павільйон, В - пункт вулканізації, Г - навіс, Д - убиральня, №1 - колодязь, №2-6,7 0 огорожі загальною площею 925 кв. м.

Відповідно до рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1436/13, № 1436/12, № 693/14 було затверджено акти державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію кафе-закусочної, торговельного павільйону, пункту вулканізації по вул. Моторній, 185а, в м. Дніпропетровську.

Згідно розпорядження Дніпропетровського міського голови І.І.Куліченко від 09.06.1999 року № 709 зазначеним об'єктам ЗАТ "Березанівський Торговий Дім" присвоєно поштову адресу: м.Дніпропетровськ, вул. Моторна, 185В.

20.06.2006 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання за ним право власності на об'єкти: А-1 - кафе-закусочна, Б-1 -торговельний павільйон, В - пункт вулканізації, Г - навіс, Д - убиральня, № 1 - колодязь, №2-6,7 0 огорожі, а-1 -тераса, а'-1 -тамбур, а2 - ґанок, Д - убиральня, прибудови літ. А1 -1, А2-1, тераса а-1, тамбур а1 -1, ґанки а1, а2, туалет Д, розташовані по вул.Моторна,185в у м.Дніпропетровську без додаткових актів вводу в експлуатацію, посилаючись на те, що позивач з метою благоустрою та покращення умов, але без відповідного дозволу, передбаченого “Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05 грудня 2000 року №273, самовільно побудував об'єкти: а-1 -тераса, а'-1 -тамбур, а2 - ґанок, Д - убиральня, прибудови літ. А1 -1, А2-1, тераса а-1, тамбур а1 -1, ґанки а , а2, туалет Д.

          У відповідності до Технічного висновку про стан несучих конструкцій будівель літ. VI, Б-1, В по вул. Моторній, 185в у м.Дніпропетровську, виданого НПФ "Укрстройпроект" станом на березень 2006 року, виконані прибудови літ. А1-!, А2-1, тераса а-1, тамбур а'-1, ґанки а1, а2, туалет Д відповідають вимогам нормативних документів, а усі побудови знаходяться у робочому стані, будівлі можуть експлуатуватися.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з положень ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Правовий режим майна - це встановлений правовими засобами порядок та умови придбання (присвоєння) майна, здійснення суб'єктами господарювання правомочностей володіння, користування, розпорядження ним, реалізація функції управління майном, а також його правової охорони.

Згідно ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єкта господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Джерелами формування майна суб'єктів господарювання ст. 140 Господарського кодексу України визначає грошові та матеріальні внески засновників, доходи від реалізації продукції (робіт, послуг), доходи від цінних паперів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів, надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів; кредити банків та інших кредиторів, безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян, інші джерела, не заборонені законом. Таким чином, перелік джерел формування майна суб'єктів господарювання не є вичерпним і таким джерелом, зокрема, може бути виготовлення (створення) майна.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) згідно ч.2 ст. 331 ЦК України виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Позивач зазначив в позовній заяві, що не зважаючи на те, що самовільно збудовані та переобладнані споруди відповідають архітектурним, будівельним, пожежним, санітарним та екологічним нормам та правилам, відповідач відмовив позивачу у визнанні прав власності на вказані приміщення.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України особа має право пред'явити позов про визнання за нею права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати нею документа, який засвідчує право власності.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів представлених позивачем у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ним право власності на об'єкти: А-1 - кафе-закусочна, Б-1 -торговельний павільйон, В - пункт вулканізації, Г - навіс, Д - убиральня, № 1 - колодязь, №2-6,7 0 огорожі, а-1 -тераса, а'-1 -тамбур, а2 - ґанок, Д - убиральня, прибудови літ. А1 -1, А2-1, тераса а-1, тамбур а1 -1, ґанки а1, а2, туалет Д, розташовані по вул.Моторна,185в у м.ДніпропетровськуЮ без додаткових актів вводу в експлуатацію, підлягають задоволенню. При цьому Відповідач в судовому засіданні не заперечує проти позовних вимог позивача.

Витрати у справі слід покласти на позивача згідно його клопотання.

                    Керуючись ст.ст.4,11,16,316,317,328,331,392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Визнати за Закритим акціонерним товариством “Березанівський Торговий Дім”, м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 23941277) право власності на об'єкти: А-1 - кафе-закусочна, Б-1 -торговельний павільйон, В - пункт вулканізації, Г - навіс, Д - убиральня, № 1 - колодязь, №2-6,7 0 огорожі, а-1 -тераса, а'-1 -тамбур, а2 - ґанок, Д - убиральня, прибудови літ. А1 -1, А2-1, тераса а-1, тамбур а1 -1, ґанки а1, а2, туалет Д, розташовані по вул.Моторна,185в у м.Дніпропетровську без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 О.О. Коваленко

Рішення підписано - 30.06.2006 р.