Ухвала

від 07.12.2011 по справі 34798/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р.

справа № 2а-8219/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Руденко М.А.

          суддів:                     Юхименка О.В.  Нагорної Л.М.

при секретарі судового засідання:          Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у адміністративній справі № 2а-8219/10/0870 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит - Авто»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість недійсним,-  

встановив:   В жовтні 2010 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Транзит-Авто»недійсним та скасувати акт «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість»№ 825/32786825 від 28.05.2009 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року (суддя Конишева О.В.) адміністративний позов задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано акт «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість»№ 825/32786825 від 28.05.2010 року.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що п. «в», п.9.8. ст. 9 Закону України  «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не ставить в залежність анулювання реєстрації платника ПДВ у зв'язку із декларуванням податкових зобов'язань менше, ніж податкового кредиту за відповідних період та по відповідному контрагенту, а тому відповідач не мав законних підстав для анулювання реєстрації позивача платником ПДВ.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.112010 року по справі № 2а-8219/10/0870 та постановити нове рішення, котрим відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач вказав на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що на рівні ДПА України було встановлено факт виписування платником податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість –постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання. Вважають, що ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя правомірно дійшло до висновку, що до інших причин, згідно п.п.9.8. «в»Закону України «Про податок на додану вартість»належить заниження ТОВ «Транзит-Авто»податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року по адміністративній справі № 2а-8219/10/0870 без змін.  

          Правом на участь в судовому засіданні сторони не скористались, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення наявні в матеріалах справи. Колегія суддів вважає, що в силу ст. 196 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце слухання справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

                  Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи  Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя 28.05.2010 року було складено акт № 825/32786825 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит-Авто», код ЄДРПОУ 32786825, свідоцтво платника податку на додану вартість № 100040418. Підставою для складання зазначеного акту було встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість –постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, що відповідно до п.п. «в»п.9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», Наказу ДПА України від 01.03.2000 року № 79 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429 є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит - Авто»не погодившись з таким рішенням податкового органу звернулося до суду

            Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктами «а»–«г»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, згідно вимог частини 3 статі 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження  з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах  повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97  встановлено виключний перелік випадків, у яких відбувається анулювання реєстрації, як платників податку на додану вартість.

Реєстрація позивача, як платника ПДВ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя анульовано на підставі п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та на підставі Наказу ДПІ України від 01.03.2000 року № 79 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», а саме через встановлення органами ДПІ факту виписки податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість ( ТОВ «Транзит - Авто») –постачальник товарів  (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, тобто підприємство ухилялось від сплати податків.

Правомірність анулювання свідоцтва платника ПДВ на підставі вищезазначеного розпорядження відповідач обґрунтовує посиланням на підпункт «в»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Аналіз пункту 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 –ВР дає підстави вважати, що слова «… або з інших підстав»повинні застосовуватись разом з частиною речення «…, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших підстав». Тобто законодавцем розширено перелік підстав, які звільняють особу від сплати податку на додану вартість, а не випадків, у яких анулюється реєстрація платника ПДВ.

Крім того, пунктом 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»не передбачає надання органам державної податкової служби функцій, які перевищують їх повноваження, встановлені цією нормою Закону.

          Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставне на неправомірне застосування відповідачем до позивача наказу ДПА України від 01.03.2000 року № 79 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованого в міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Державною податковою інспекцією у Жовтневому  районі м. Запоріжжя не було доведено правомірність, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та не надано доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість передбачених п.п. «в»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

          Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи, порушень норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

           Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України колегія суддів, -

                                                                    У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя  у адміністративній справі № 2а-8219/10/0870–залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11. 2010 року у адміністративній справі № 2а-8219/10/0870 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит - Авто»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість недійсним –без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку передбаченому ст.  212 КАС України.

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 30.12.2011 року.

Головуючий:                                                            М.А. Руденко

          Суддя:                                                            О.В. Юхименко

          Суддя:                                                            Л.М. Нагорна