Постанова

від 14.12.2011 по справі 24787/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р.

       справа № 2а-2742/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Руденко М.А.

          суддів:                     Нагорної Л.М.  Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:          Мачихін В.В.

за участю представників сторін:

представників позивача ОСОБА_1 довіреність від 14.12.2011 року

представник відповідача в судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергогаз»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07  липня 2010 року у адміністративній справі № 2а-2742/10/0870 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергогаз»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004722302/0 від 26 листопада 2009 року,-

  в с т а н о в и л а:

В травні 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 004722302/0 від 26.11.2009 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя повністю.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суджу від 07 липня 2010 року (суддя Малиш Н.І.) у задоволенні позову –відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції вказав на те, що позивачем за період дії договорів комісії умов договорів № 913/03 від 13.03.2006 року, № 16/02 від 16.02.2007 року та № 24/06 від 24.06.2008 року не виконувалось, відвантажування товару не здійснювалось, звіт комісіонера не складався, відповідно прийшов до висновку, що кошти ТОВ «Інтеренергогаз»використовувало для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності. Окрім того, зазначив також на те, що позивач не підтвердив той факт, що кошти перераховані комітентом, перебували на відповідному рахунку та не використовувались товариством у господарській діяльності і чекали часу виконання укладених угод.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2010 року та ухвалити нове рішення, котрим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що той факт, що позивач не зміг виконати свої зобов'язання по договорам комісії не надає  жодних підстав робити висновок про заміну предмету, мети і сутності договірних відносин позивача з виконання угоди з придбання товару та отримання у користування грошових коштів (поворотної фінансової допомоги) – для тлумачення договору комісії саме так як вказано у відповідача жодних правових підстав не було. Взагалі факт виконання, або часткового виконання чи невиконання договору з тих чи інших підстав, жодним чином не змінює умови самого договору та не впливає на зміст такого договору. Сума коштів отримана комісіонером від комітента на виконанні договору комісії не є поворотною фінансовою допомогою. Зазначили також на те, що договір комісії № 13/03 від 13.03.2006 року не було у встановленому порядку визнано недійсним або неукладеним, договори комісії до цього часу залишаються абсолютно правомірними, а тому висновки податкового органу про отримання позивачем поворотної фінансової допомоги є невірними.

Відповідач письмових заперечень не надав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, наявне в матеріалах справи. Колегія суддів в силу ст. 196 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце слухання справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріалами справи, наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, уповноваженими особами податкового органу було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергогаз»(код ЄДРПОУ 31449719) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.06.2009 року.

За результатами перевірки був складений акт від 12.11.2009 року за № 163/23-2/314 49719 (а.с.8)

За висновками зазначеного акту перевірки податковим органом встановлено, що позивачем в порушення п.1.22, п.п.1.22.1, абз.5, абз.1, пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включено до складу валових доходів суму умовно нарахованих відсотків, на суму поворотної фінансової допомоги, отриману на розрахунковий рахунок від ТОВ «ДАН», в т.ч. по періодах:  за 1 квартал 2007 року на суму 22 734,95 грн.; за 2 квартал 2007 року на суму 35 907,39 грн., за третій квартал 2007 року на суму 28 027,27 грн.; за 1 квартал 2008 року на суму 4 433,36 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 67 6660,27 грн. та було встановлено, що позивачем в перевіряємий звітній період отримано на розрахунковий рахунок грошові кошти від ТОВ «ДАН»з призначенням платежу: згідно договорів комісії № 16/02 від 16.02.2007 року та № 24/06 від 24.06.2008 року на загальну суму 11 909 300,0 грн.

За висновками акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2009 року за № 0004722302/0, котрим позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток  59 536,50 грн., з яких за основним платежем 39 691,0 грн. та 19 845,50 грн. - штрафні фінансові санкції (а.с.18).

Позивач, не погодившись з даним рішенням податкового органу, оскаржив його в процесі адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

При розгляді повторної скарги ДПА у Запорізькій області винесено рішення про проведення позапланової перевірки позивача.

За висновками акту про результати позапланової виїзної перевірки від 01.02.2010 року № 11/23-2/31449719 встановлені наступні порушення п. п. 1.22.1.,п.1.22, абз. 5, абз.1 пп.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток на загальну суму 35 147,0 грн.

По результатам розгляду повторної скарги рішенням ДПА у Запорізькій області від 19.02.2010 року № 643/10/25020  скасовано  податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 26 листопада 2010 року № 0004722302/0 в частині зайво донараховано податку на прибуток в сумі 4 544,00 грн. і 272,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та в зазначеній частині рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 14 грудня 2009 року № 16317/10/25 про результати розгляду первинної скарги, в іншій частині рішення податкового органу залишено без змін.

ДПА України за результатами розгляду залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 26.11.2009 року за № 00047223020, а скаргу ТОВ «Інтеренергогаз»- без задоволення.

Як видно з фактичних обставин справи між позивачем та ТОВ «ДАН» були укладені договори комісії № 13/03 від 13.03.2006 року на здійснення угод з придбання товару: 16/02 від 16.02.2007 року на придбання обладнання, № 24/06  від 24.06.2008 року за якими позивач є комісіонером, а ТОВ «ДАН»комітентом. На виконання умов зазначених договорів позивачем на розрахунковий рахунок від ТОВ «ДАН» отримано грошові кошти на загальну суму 11 909 300,0 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що кошти ТОВ «Інтеренергогаз», що отримані для забезпечення виконання договору комісії, використовувало для здійснення власної фінансово-господарської діяльності, а відповідно зазначені кошти були безповоротною фінансовою допомогою. Окрім того, зазначив також на те, що позивач не підтвердив той факт, що кошти перераховані комітентом, перебували на відповідному рахунку та не використовувались товариством у господарській діяльності і чекали часу виконання укладених угод.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 1011,1014 Цивільного кодексу України, обов'язком комісіонера є укладання угоди за дорученням комітента.

Цивільний кодекс України не обумовлює обов'язок комісіонера будь-яким чином обособлювати отримані кошти і відслідковувати шляхи їх використання.

Відповідно до п. п. 1.22.2, п.1.22. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, поворотна фінансова допомога –це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно до абз. 2 п.1.31. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Підпунктом 4.1.1. п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що валовий дохід  включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фонді операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону.

Відповідно до абз.4 п. п. 7.9.1 п.7.9. ст..7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Аналізуючи зазначені норми права судова колегія приходить до висновку, що використання грошей, отриманих від комітента на цілі, відмінні від виконання доручення за договором комісії не є порушенням комісійних зобов'язань. Оскільки в Законах України «Про податок на додану вартість»та «Про прибуток»не передбачено ніяких санкцій за використання грошей, отриманих від комітента на цілі, відмінні від виконання доручення, окрім того податковий орган не має права самостійно змінювати правову кваліфікацію правочину та донараховувати у зв'язку із цим суму податку та штрафні санкції.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що нецільове використання позивачем (комісіонером) грошей, переданих йому комітентом, не являє собою порушення податкового законодавства та відповідно державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя неправомірно визначила суму податкового зобов'язання –податку на прибуток та застосувала штрафні фінансові санкції.

          Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергогаз»задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року у справі №2а-2742/10/0870 –скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергогаз»задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004722302/0 від 26.11.2009 року, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

                 Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.

                 Повний текст виготовлено 06 лютого 2012 року.

          Головуючий:                                                            М.А. Руденко

                    Суддя:                                                            Л.М. Нагорна

          Суддя:                                                            О.В. Юхименко