Рішення

від 27.03.2012 по справі 439/543/2012

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

                                                                                             Справа № 439/543/2012

                                                                                          Провадження №2/439/83/2012

                    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                              

                                                                     Р І Ш Е Н Н Я          

          27 березня 2012 року                                                             сел. Софіївка

          Софіївський районний суд  Дніпропетровської області в складі:

                                              судді                                                             Байда Т.І.,   

                                                 при секретарі                                           Мельниковій Т.О.,

                                        за участю позивача                                         ОСОБА_1

                                        відповідача                                                   ОСОБА_2

                                        представника відповідача                              ОСОБА_3                                                                                

          розглянувши у відкритому  судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2, третя особа –відділ Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області «Про розірвання договору оренди земельної ділянки», -

                                                            В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, та згідно уточнених позовних вимог від 27 лютого 2012 року в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона володіє земельною ділянкою площею 9.890  га згідно Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП № 102407, виданого 26 серпня 2004 року на ім»я ОСОБА_1, згідно розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації № 446-р від 19 грудня 2003 року (Кадастровий № 1225285200-01-004-0019), розташованого на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району). Внаслідок похилого віку та слабкого здоров»я вона не могла господарювати на своїй земельній ділянці і сільськогосподарським виробництвом на її земельній ділянці займався приватний підприємець –ОСОБА_2, який до вересня 2010 року працював на її земельній ділянці не складаючи договору про оренду. У 2010 році у сім»ї її дітей ОСОБА_4 склалося тяжке матеріальне становище і вона вирішила віддати свій пай в оренду онукові –ОСОБА_4. 20 березня  2010 року її онук за рішенням Софіївського районного суду був заарештований за підозрою в скоєнні злочину. Знаючи про тяжкі обставини у які вона потрапила до неї звернувся приватний підприємець ОСОБА_2 з вимогою скласти Договір оренди її земельної ділянки, свою вимогу ОСОБА_2 мотивував тим, що він провів на її земельній ділянці сільськогосподарські роботи і вона не має права йому відмовити і тому вона погодилася укласти з ним договір оренди терміном на один рік в зв»язку з арештом онука і неможливістю обробітку земельної ділянки. ОСОБА_2 повідомив її, що згідно чинного законодавства, терміном на 1 рік цей договір заключати не можна, а можна укладати терміном лише на 5 років, вона повірила йому, та домовилася з ним про те, що зможе розірвати достроково вказаний договір у випадку звільнення з-під варти онука. 10 жовтня 2010 року між ними було укладено договір № 39 оренди земельної ділянки. 27 липня 2011 року, згідно рішення Софіївського районного суду її онука було звільнено з-під варти, вона звернулася до ОСОБА_2 з проханням розірвати договір оренди, але він відмовився, мотивуючи це тим, що договір оренди укладено ними на 5 років, умови договору ним не порушуються і підстав для розірвання договору він не вбачає. 14 вересня 2011 року вона звернулася до відповідача з листом у якому повідомила його про свої наміри розірвати укладений між ними 10 жовтня 2010 року, але відповіді від відповідача не отримала, тому прохає у зв»язку з істотною зміною обставин, розірвати договір оренди земельної ділянки № 39 від 10 жовтня 2010 року, укладений між нею та ПП ОСОБА_2, яка належить їй на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП № 102407, виданого 26 серпня 2004 року на ім»я ОСОБА_1, згідно розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації № 446-р від 19 грудня 2003 року, площею 9,89 га (Кадастровий № 1225285200-01-004-0019).

Позивач ОСОБА_1  в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та суду пояснила, що вона уклала договір оренди з умовою, що коли буде звільнено онука вони розірвуть даний договір, вона сама на той час коли укладала договір не знала коли це буде, але відповідач пообіцяв, що він цю умову виконає, тому вона уклала договір оренди 10 жовтня 2010 року. Коли звільнився її онук, це сталося в липні місяці 2011 року, вона попрохала відповідача повернути земельну ділянку, так як сім»я повинна відшкодувати матеріальну шкоду, яку заподіяв онук по кримінальній справі. Відповідач пообіцяв повернути земельну ділянку при умові сплати йому витрат по обробітку землі, але пізніше відмовився, тому вона прохає у зв»язку з істотною зміною обставин розірвати договір оренди, вважає, що відповідач її обманув.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує повністю, суду пояснив, що дійсно ОСОБА_1 погодилася заключати з ним договір оренди на 5 років, так як договір оренди із агрономічних умов заключити на один рік не вигідно, він не міг обіцяти такого, ніякого тиску на позивача він не використовував, тому договір було укладено на 5 років, так як позивач сама не знала коли звільнять онука. Сама ділянка розташована на балці, де її частина не була оброблена, ріс очерет, тому він на обробіток землі поніс значні затрати, так як привів поле у належний стан, бо  не міг використовувати  лише пів поля, але платив позивачу орендну плату в повному обсязі. Коли позивачка до нього звернулася в липні місяці 2011 року з вимогою про розірвання договору оренди, він їй сказав, що розірве договір оренди при умові, що йому повернуть гроші за витрати, які він поніс, було обумовлено термін, але позивачка гроші не принесла, тому він вважає, що договір було  укладено згідно п.8 Договору оренди на 5 років і він не порушує умови договору, а те, що онук звільнився, не є підставою для розірвання договору оренди, прохає в позові відмовити.

Третя особа - відділ  Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області- будучи увідомленими про місце та час розгляду справи,  в судове засідання свого представника не направили, про причини неявки суд не увідомили.

Розглянувши матеріали справи в судовому засіданні, заслухавши пояснення позивача, відповідача,  свідків, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено  із таких підстав.

Свідок ОСОБА_4, онук позивача, в судовому засіданні суду пояснив, що він від позивача дізнався, що ОСОБА_2 взяв в оренду її земельну ділянку на термін, коли він звільниться, але коли це сталося, то відповідач відмовився розірвати договір, хоч спочатку був згідний при умові, що вони повернуть йому затрати по обробітку землі, але коли вони зібрали гроші він земельну ділянку не повернув.

Свідок ОСОБА_5, донька позивача, в судовому засіданні дала аналогічні пояснення і доповнила, що відповідач брав земельну ділянку на 1 рік, а коли прийшов час забрати земельну ділянку він не віддав.

В судовому засіданні  встановлено, що згідно Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП № 102407, виданого 26 серпня 2004 року на ім»я ОСОБА_1, виданого на підставі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації № 446-р від 19 грудня 2003 року, кадастровий № 1225285200-01-004-0019 ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою площею 9.890 га розташованої на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (а.с.16). Між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки №39 від 10 жовтня 2010 року, відповідно до змісту якого позивач передала в оренду відповідачу належну їй земельну ділянку площею 9,89 га на п»ять років, договір діє з 10 жовтня 2010 року по 10 жовтня 2015 року (п.8). Договір зареєстрований у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 листопада 2010 року та відповідно до п.43 Договору з моменту державної реєстрації набрав чинності (а.с. 12-14). Підтвердженням укладення договору оренди земельної ділянки №39 від 10 жовтня 2010 року є акт про передачу та прийом земельної ділянки від 23 листопада 2010 року (а.с. 15). Згідно заяви ОСОБА_1 від 14 вересня 2011 року до  приватного підприємця ОСОБА_2, вона зазначає, що вкладений між ними договір оренди земельної ділянки №39  від 10 жовтня 2010 року, було укладено нею під впливом тяжкої обставини та вона має намір розірвати даний договір в зв»язку з істотною зміною обставин, прохає не проводити на її земельній ділянці ніяких сільськогосподарських робіт (а.с.17). Даний лист отримано ОСОБА_2 22 вересня 2011 року (а.с.18). Відповідно до вироку Софіївського районного суду  по справі № 1-1/11 від 27 липня 2011 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було визнано винним по ч.1 ст. 286 та ч.1  ст. 135 КК України, призначено покарання у вигляді обмеження волі на 2 роки без позбавлення права керування транспортим засобом та позбавлення права на строк 1 рік 4 місяці 7 днів (а.с.11).  

В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач досягли домовленості щодо укладення договору оренди земельної ділянки терміном на 5 років, що вказано у п.8 договору №39 від 10 жовтня 2010 року, про умови дострокового повернення земельної ділянки в договорі не вказано (а.с.12-14). Позивач в судовому засіданні підтвердила, що вона підписувала договір оренди, в якому було вказано строк його дії 5 років, про те, що  відповідач зобов”язувався повернути земельну  ділянку їй у разі звільнення  внука з-під варти, в письмовій формі сторони договору не укладали. Відповідно до ст.18 Закону України “Про оренду землі”строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін. Оскільки в судовому засіданні не знайшло підтвердження укладення позивачем договору №39 від 10 жовтня 2010 року під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а також під впливом обману, тому відсутні підстави для його розірвання, так як сама позивач в судовому засіданні пояснила, що сама не знала коли звільнять онука, тому і підписала договір оренди на 5 років.

Відповідно до  ч. 1, 2 ст.651 ЦК України зміна  або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором  або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із  сторін у разі  істотного порушення договору другою стороною  та  в інших випадках, встановлених договором  або законом.

Згідно ч. 1 ст. 652 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотної зміни обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору. Зміна обставин є істотною, якщо вона змінилася настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Відповідно до положень частини другої статті 652 ЦК України , якщо  сторони  не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;        

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов»язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Проте, як вбачається з матеріалів справи,  позивачка не навела доказів наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання договорів оренди у зв'язку з істотною зміною обставин, а саме: у справі відсутні будь - які докази того, що виконання договорів порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Посилання  позивача на те,  що вона  має намір розірвати договір оренди із-за звільнення онука, який буде обробляти належну їй земельну ділянку, також не є підставою для розірвання  договору оренди земельної ділянки (паю).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосування щодо даних правовідносин, на вимогу однієї  із сторін договір оренди може   бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов»язків, передбачених статтями 24, 25  цього закону та  умовами договору,  в разі випадкового знищення або пошкодження об»єкта оренди, яке істотно перешкоджає використанню земельної ділянки, визначених земельним Кодексом України та  іншими  законами України.

В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт істотної зміни обставин, після укладення договору оренди земельної ділянки № 39 від 10 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2, а тому позивачці у задоволенні позовну необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 212, 215  ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні  позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2, третя особа –відділ Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області про розірвання договору оренди земельної ділянки № 39 від 10 жовтня 2010 року у зв»язку з істотною зміною обстановки -  відмовити як необґрунтованих.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня проголошення рішення.

          Суддя:                                                                                          Т. І. Байда