Постанова

від 18.07.2008 по справі 2-а-3243/2008

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Категорія

статобліку - 75                                                                                          

Справа № 2-а-3243/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 липня 2008

року                                         16-50                                       м.

Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний

адміністративний суд у складі:

головуючого судді     Верба І.О.

при секретарі              Ромасько

Є.В.

за участю представників:

позивача                        Паплик

С.А., довіреність від 21.02.2008 р. №07-08/846,

                                      подав

заяву про розгляд справи без його участі

відповідача                    Федорова

А.М., довіреність від 09.01.08 р. №10

                                      після

оголошеної перерви у судове засідання            

не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу за

адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі

Дніпропетровської області, смт. Софіївка Дніпропетровської області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань в України у місті Кривому

Розі Дніпропетровської області, м. Кривій Ріг Дніпропетровської області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

09 квітня 2008 року до 

Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов  позов Управління

Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області до

відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кривому Розі

Дніпропетровської області у якому з урахуванням уточнених позовних вимог

просили прийняти рішення яким зобов'язати відповідача включити до акту

щомісячних звірок списків пенсіонерів-інвалідів, каліцтво яких сталося на

території країн СНД, а саме: ОСОБА_2за період з 01.01.08 по 01.04.08 року у

сумі 600 грн., ОСОБА_1з 01.01.08 по 01.04.08 року у сумі 900 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач відмовляється в

добровільному порядку включити до акту щомісячної звірки витрат по особових

справах, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою

годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання та прийняти до заліку суми пенсій  виплачених 

ОСОБА_2за період з 01.01.08 по 01.04.08 року у сумі 600 грн., ОСОБА_1 з

01.01.08 по 01.04.08 року у сумі 900 грн.

Відповідач  в судовому засіданні

проти позову повністю заперечував та подав до суду заперечення  проти позову у якому просив у задоволенні

позовних вимог відмовити, зазначав, що ОСОБА_2. та ОСОБА_1. отримали ушкодження

здоров'я за межами України в СНГ. З часу набрання чинності Законом України «Про  загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

які спричинили втрату працездатності» виплату пенсій по інвалідності та пенсій

у зв'язку із втратою годувальника повинен здійснювати страховик (ФССНВУ),

виплати ФСС здійснює з того часу, коли підприємства передали документи, що

підтверджують право працівників, що потерпіли на виробництві до 01.04.01 р. на

такі страхові виплати та соціальні послуги. Діючим законодавством не

передбачено право Пенсійного фонду України передати до ФССНВУ такі документи.

Спірне питання повинно було б бути врегульовано міжнародним законодавством.       Крім того, Фондами розроблено Порядок

відшкодування ФССНВУ Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою

пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який

помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,

який не врегульовує спірних питань, оскільки встановлене ним правило підписання

актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. У рази незгоди,

вимоги про стягнення мають заявлятися в судовому порядку.

Сторони уточнили, що правильна повна назва відповідача Відділення

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань в України у місті Кривому Розі

Дніпропетровської області, що підтверджується матеріалами справи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку що позовна

заява підлягає   задоволенню, з наступних

підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2та ОСОБА_1,

які перебувають на обліку в управління Пенсійного фонду України в Софіївському

районі Дніпропетровської області було заподіяно трудове каліцтво під час

виконання нею трудових обов'язків, у зв'язку з чим потерпілій призначена пенсія

як інвалідам від трудового каліцтва. Управлінням Пенсійного фонду України в

Софіївському районі Дніпропетровської області та виплачено

пенсії за період з 01.01.08 по 01.04.08 року кожному.

Між сторонами складені акта щомісячної звірки витрат по

особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності

внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та

пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного

випадку на виробництві або професійного захворювання та надано до суду списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності

внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та

пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного

випадку на виробництві або професійного захворювання за січень, лютий, березень

2008 року.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне

страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання

соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі

хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати

годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в

інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються

шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом,

громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є

такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне

страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,

зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили

втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами

загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими

законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за 

загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в

судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду

(стаття 12 Основ).

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види

соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по

інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не

пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою

годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні

профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг

та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним

випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та

працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності  внаслідок 

нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням

здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по

інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного

захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок

нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на

поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після  призначення застрахованій особі матеріальної

допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо

понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася

застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до

належного страховика щодо відшкодування 

понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим,

хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги,

відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних

випадків.

Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України «Про страхові

тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату  працездатності», який набрав чинності з 1 квітня

2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні

послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1

квітня  2001 року, з того часу, коли

відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що

підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати

та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати

належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду

України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені

потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових

внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших

видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності» закріплене аналогічне

правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи

надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних

випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори

щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся

застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право

звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування

щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо

відшкодування витрат на виплату пенсій яким 

виник спір.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на

отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством

СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам

внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних

з виконанням ними трудових обов'язків, мають право  на 

забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього

Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено  в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх

республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою

або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових

обов'язків.

Підпунктом «а» статті 27 Закону України «Про пенсійне

Забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав,

які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва

або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону

України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна

реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків

також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним

чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся

заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання

чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували

матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я,

виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх

ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних

випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду

соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на

виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду,

заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду

страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено

здоров'я потерпілого.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є

правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці,

передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць

Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня

1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів

їх сімей здійснюється за законодавством держави,  на 

території  якої  вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням

пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися

лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що страховиком, який має виплачувати

пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на

виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами

Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального

страхування від нещасних випадків.

Нормативним актом, який визначає механізм відшкодування на централізованому

рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійного захворювання України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з

виплатою пенсій по інвалідності - є Порядок відшкодування затверджений

Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання

України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстровано в Міністерстві юстиції

України 16.05.2003 року за № 376/7697.

Відповідно до п. 5 Порядку витрати, що підлягають

відшкодуванню, підлягають включенню до акту щомісячної звірки витрат, який

складається органами Пенсійного фонду та органами Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на місцях.

Зазначений порядок є чинним, не суперечить діючому законодавству та встановлює

механізм реалізації норм частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105.

В основу цього механізму покладено щомісячне

проведення органами Пенсійного фонду з відділеннями виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного

значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним

(пункт 5 Порядку). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного

фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та

Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування

відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному

фонду та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6 Порядку). Зазначена

довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від

нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду до 25 числа місяця,

наступного за звітним (пункт 7 Порядку).

Таким чином, у зазначеному Порядку передбачено

здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України і Пенсійним фондом.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими

та підлягають задоволенню.

Доводи про неналежність позову, оскільки він

містить вимоги не про стягнення, а про включення суми витрат в акт щомісячної

звірки, на підставі якого здійснюється розрахунки між фондами, не можуть бути

прийняті до уваги, виходячи з такого.

Вимоги позивача не суперечать діючому

законодавству, оскільки Порядок не містить посилання на те, що в акт можуть

включатися виключно суми, узгоджені органами фондів у добровільному порядку. Як

свідчить форма додатку №3 до п.5 Порядку, ВВД ФСС НВВПЗ зобов'язано перевірити

та прийняти до заліку список осіб, яким виплачено пенсії, витрати по виплаті

яких підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань. Прийняття до заліку

здійснюється шляхом включення сум витрат до акту звірки.

Невиконання зазначеного обов'язку дає право

відповідному Управлінню ПФУ звернутися до суду з вимогами щодо зобов'язання

органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань вчинити певні дії.

Таким чином суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та

підлягають задоволенню, а саме зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань в м. Дніпропетровську прийняти до заліку та включити до акту звірки

виплачені суми пенсій ОСОБА_2за період з 01.01.08 р. по 01.04.08 р. у сумі 600

грн., ОСОБА_1за період з 01.01.08 р. по 01.04.08 р. у сумі 900 грн.

На підставі викладеного, керуючись

статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Софіївському

районі Дніпропетровської області задовольнити.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в України у

місті Кривому Розі Дніпропетровської області 

вчинити дії по включенню до актів щомісячної звірки суми пенсій

виплачених ОСОБА_2за період з 01.01.08 р. по 01.04.08 р. у сумі 600 грн.,

ОСОБА_1за період з 01.01.08 р. по 01.04.08 р. у сумі 900 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне

оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України

та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом

десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному

обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -

з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про

апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний

адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства

України.

Суддя                                                                                                           

І.О. Верба

Постанову складено у повному обсязі 23.07.08 р.