Постанова

від 12.10.2011 по справі 2а/0570/9171/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 року справ а №2а/0570/9171/2011

приміщення суду за адресою : 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді Міронов ої Г.М.

суддів Геращенка І.В. , Губ ської Л.В.

за участю секретаря судов ого засідання Діденко О.С., за участю: представників позива ча Мірошнікової О.В., Фурсової О.О., представників відповіда ча 1: Ястремського В.П., Клименк о Т.М., Руднєвої Н.Ф., представни ка відповідача 2 : Радченко А.В ., розглянувши у відкритому су довому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерн ого товариства "Металургійни й комбінат "Азовсталь" на пост анову Донецького окружного а дміністративного суду від 03 с ерпня 2011 р. у справі № 2а/0570/9171/2011 за п озовом Публічного акціонер ного товариства "Металургійн ий комбінат "Азовсталь" до Дер жавної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької обла сті, Спеціалізованої державн ої податкової інспекції по р оботі з великими платниками податків у м. Донецьку про виз нання частково недійсними по даткових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податк ової інспекції у м. Маріуполі Донецької області, Спеціалі зованої державної податково ї інспекції по роботі з велик ими платниками податків у м. Д онецьку та просив визнати ча стково недійсними податкові повідомлення-рішення від 05.01.20 11 року № 0000020700/0, від 15.04.2011 року № 0000251311/1599 6/10/15-16-23/1 в частині встановленого завищення суми бюджетного в ідшкодування податку на дода ну вартість в розмірі 614108,00 грн., а також податкових повідомл ень-рішень від 05.01.2011 № 0000010700/0, від 15.04. 2011 № 000261311/15994/10/15-16-23/1 в частині встанов леного завищення суми бюджет ного відшкодування податку н а додану вартість в розмірі 2 92 112,00 грн.

Постановою Донецького окр ужного адміністративного су ду від 03 серпня 2011 р. у задоволен ні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з судо вим рішенням суду першої інс танції, позивач оскаржив йог о в апеляційному порядку і пр осив апеляційний суд скасува ти це рішення і прийняти нове , яким задовольнити адмініст ративний позов, посилаючись на порушення судом першої ін станції норм матеріального т а процесуального права, на не відповідність висновків суд у обставинам справи.

В обґрунтування заявлених в апеляційній скарзі вимог а пелянт зазначив, що не погодж ується з висновком податково го органу з огляду на приписи п.п. 1.7, 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість», якими надано право платнику податків зменшити податкове зобов'язання звітн ого періоду на суму податків , нарахованих (сплачених) ним у звітному періоді, зокрема, у з в'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого викорис тання в оподатковуваних опер аціях у межах господарської діяльності, а в наступних под аткових періодах отримати бю джетне відшкодування цієї су ми податку. Придбання у МПП «Ф еона» феросплавів за договор ом купівлі-продажу від 21.01.2010 рок у № 4600037798/201 здійснювалось з метою їх використання у власній го сподарській діяльності ПАТ « МК «Азовсталь». Позивач спла тив у повному обсязі вартіст ь отриманих товарів за вказа ним договором з урахуванням податку на додану вартість (н адалі - ПДВ). Податковий кред ит червня та липня 2010 р. був сфо рмований на підставі виданих МПП «Феона» податкових накл адних. Вважає, що ним були дотр имані усі встановлені законо м умови для отримання бюджет ного відшкодування. Натоміст ь, податковий орган необґрун товано вважає, що несплата ПД В продавцем і його постачаль никами є підставою для зменш ення податкового кредиту або відмови у бюджетному відшко дуванні ПДВ покупцю, який від ніс до складу податкового кр едиту суму ПДВ, фактично спла чену разом із ціною товару пр одавцю.

Представники позивача у су довому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представники відповідачів проти доводів апеляційної с карги заперечували.

Колегія суддів, заслу хавши доповідь судді-доповід ача, доводи сторін, вивчивши д оводи апеляційної скарги та наданих заперечень, вважає а пеляційну скаргу такою, що пі длягає задоволенню, а постан ову суду першої інстанції та кою, що підлягає скасуванню з винесенням нового рішення, в иходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебував на податковому обліку в Держав ній податковій інспекції у м . Маріуполі з 04.10.1996 р.; з 11.01.2011 р. пере буває на податковому обліку в СДШ по роботі з ВПП у м. Донец ьку та є платником податку на додану вартість з 17.07.1997 р., згідн о свідоцтва № 100336160 (т. 2 а.с. 12, 13).

Державною податковою інсп екцією у м. Маріуполі була про ведена документальна невиїз на (камеральна) перевірка поз ивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на до дану вартість на розрахунков ий рахунок за липень 2010 року, на слідки якої викладені в акті перевірки від 24.12.2010 № 1022/07/191158 (т. 1 а.с . 19-26).

За результатами перевірки заступником керівника подат кового органу 05.01.2011 за порушенн я позивачем пункту 1.8. статті 1, підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийнят е податкове повідомлення-ріш ення № 0000020700/0, яким позивачу змен шено суму бюджетного відшкод ування з податку на додану ва ртість у розмірі 292 112,00 грн. по де кларації за липень 2010 року № 900536 3696 від 25.11.2010 та нараховані штрафн і (фінансові) санкції у сумі 73028 грн. (т. 1 а.с. 15).

Крім того, Державною податк овою інспекцією у м. Маріупол і була проведена документаль на невиїзна (камеральна) пере вірка позивача з питань дост овірності нарахування суми б юджетного відшкодування под атку на додану вартість на ро зрахунковий рахунок за серпе нь 2010 року, наслідки якої викла дені в акті перевірки від 24.12.2010 року № 1023/07/191158 (т. 1 а.с. 27-34).

За результатами перевірки заступником керівника подат кового органу 05.01.2011 за порушенн я позивачем пункту 1.8. статті 1, підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийнят е податкове повідомлення-ріш ення № 0000010700/0, яким позивачу змен шено суму бюджетного відшкод ування з податку на додану ва ртість у розмірі 614 108,00 грн. по де кларації за серпень 2010 року № 90 05363697 від 25.11.2010 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 153 527 грн. (т. 1 а.с. 17).

Позивачем були складені ак ти розбіжностей до актів пер евірок від 24.12.2010 року № 1022/07/191158 та ві д 24.12.2010 року № 1023/07/191158 (т. 1 а.с, 35-37, 38-40), в як их викладені заперечення щод о висновків перевірок. ДПІ у м . Маріуполя надала відповіді на ці заперечення листами ві д 30.12.2010 року № 25950/10/07-013 (т. 1 а.с. 41-45) та від 30.12.2010 року № 25951/10/07-013 (т. 1 а.с. 46-50), якими в исновки актів перевірок пози вача залишилися без змін.

Позивач оскаржив прийняті ДПІ у м. Маріуполі податкові п овідомлення-рішення до ДПА у Донецькій області в адмініс тративному порядку (т. 1 а.с. 56-60). Р ішенням ДПА у Донецькій обла сті від 04.03.2011 року № 4177/10/25-113-5 (т. 1 а.с. 61-6 4) податкові повідомлення-ріш ення від 05.01.2011 року №№ 0000020700/0, 0000010700/0 б ули скасовані у частині визн ачення штрафних (фінансових) санкцій. Позивачем були наді слані до ДПА України скарги в ід 15.03.2011 № 02-460 (т. 1 а.с. 65-69) та від 15.03.2011 № 02- 459 (т. 1 а.с, 70-75) щодо неправомірног о зменшення бюджетного відшк одування ПДВ податковими пов ідомленнями-рішеннями від 05.01 .2011 року №№ 0000020700/0, 0000010700/0. Рішенням Д ПА України від 19.05.2011 року № 9235/6/25-0515 ( т. 1 а.с. 76-80) скарги позивача були залишені без задоволення.

За наслідками оскарження з аступником начальника СДПІ п о роботі з ВПП у м. Донецьку бу ли прийняті податкові повідо млення-рішення від 15.04.2011 року № 0000251311/15996/10/15-16-23/1, яким зменшено бюдже тне відшкодування ПДВ в розм ірі 614108,00 грн. по декларації за с ерпень 2010 р. від 25.11.2010 № 9005363697 (т. 1 а.с. 13), та від 15.04.2011 року № 000261311/15994/10/15-16-23/1 яким зменшено бюджетне відшкодув ання ПДВ в розмірі 292112,00 грн. по д екларації за липень 2010 р. від 25.11 .2010 № 9005363696 (т. 1 а.с. 14).

Як вбачається з актів перев ірки (за твердженням податко вого органу), при формуванні п одаткового кредиту у червні 2010 року позивачем допущено йо го завищення на суму 292 111,95 грн., а у липні 2010 р. - на суму 614 108 грн. по п одатковим накладним, отриман им від постачальника - МПП «Фе она» (ЄДРПОУ 31719449).

На запит ДПІ в м Маріуполі Л енінська МДШ у м. Луганську по відомила, що МПП «Феона» не зн аходиться за юридичною адрес ою. Згідно даних АРМ «Система співставлення податкових зо бов'язань та податкового кре диту в розрізі контрагентів» встановлені розбіжності між податковими зобов'язаннями вказаного підприємства та по датковим кредитом позивача у вказані вище податкові пері оди. Податкові декларації МП П «Феона» за вказані періоди до податкового органу не зда вало. Зазначений запит позив ача та відповідь Ленінської МДПІ у м. Луганську містяться в матеріалах справи (т. 2 а.с. 62-64).

Враховуючи викладене, пода тковим органом зроблено висн овок про те, що в порушення пун кту 1.8. статті 1, абзацу «а» підп ункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість» у позивача не має підстав для віднесення д о складу податкового кредиту червня 2010 р. суми ПДВ 292 111,95 грн., та податкового кредиту липня 2010 р. - суми ПДВ 614 108 грн. за придбану продукцію від постачальника МПП «Феона», по якому неможли во підтвердити факт надходже ння податку на додану вартіс ть до бюджету по ланцюгу пост ачання до кінцевого виробник а. Внаслідок цього, позивачу б уло зменшено бюджетне відшко дування ПДВ в розмірі 292112,00 грн. по декларації за липень 2010 р. та в розмірі 614108.00 грн. по декларац ії за серпень 2010 р.

Саме вищевказані обставин и стали підставою для виснов ків суду про відмовлення у за доволенні позову.

Колегія суддів не погоджує ться з висновком суду першої інстанції та вважає його хиб ним з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та МПП « Феона» був укладений договір купівлі-продажу № 4600037798/201 від 21.01.20 10 (т. 1 а.с. 203-208), відповідно до умов якого позивач придбав у МПП « Феона» продукцію, найменуван ня, кількість, ціна та загальн а вартість якої визначається специфікаціями. Відповідно до п. 4.1 договору, поставка прод укції здійснювалась постача льником на умовах БПР ВАТ «МК «Азовсталь», якщо інші умови не будуть визначені у специф ікаціях. Згідно з п. 7.1 договору , постачальник зобов'язаний н адати покупцю оригінали доку ментів: транспортні і супров ідні документи; сертифікат я кості, технічний паспорт; рах унок-фактуру; пакувальний се ртифікат; сертифікат санітар но-гігієнічного висновку; се ртифікат радіологічної безп еки; податкову накладну.

Також між сторонами догово ру були підписані додаткова угода від 22.05.2010 (т. 1 а.с. 209) та специф ікації № 1 від 26.01.2010 на поставку ф еронікелю на суму 2137500,00 грн. (т. 2 а .с. 193), № 2 від 16.02.2010 на поставку ніке лю катодного первинного марк и Н-1 на суму 783555,84 грн. (т. 2 а.с. 194), № 3 ві д 04.03.2010 на поставку феронікелю н а суму 2252250,00 грн. (т. 2 а.с. 195), № 4 від 01.04.2 010 на поставку феронікелю на с уму 2300000 грн. (т. 2 а.с. 196), № 5 від 01.04.2010 на поставку нікелю катодного п ервинного марки Н-1 на суму 2727705,7 5 грн. (т. 2 а.с. 01.04.2010), № 6 від 11.06.2010 на пос тавку нікелю катодного перви нного марки Н-1 на суму 2121411,60 грн. (т. 2 а.с. 196), № 7 від 25.06.2010 на поставку ф еронікелю на суму 3700000,00 грн. (т. 2 а .с, 199).

На підтвердження виконанн я умов договору позивачем на дані наступні первинні докум енти: рахунки, виставлені пос тачальником на оплату товару (т. 1 а.с. 174, 178, 181, 185); накладні, за яким и здійснювалась приймання то вару (т. 1 а.с. 175, 179, 182, 186); акти прийому -передачі товару (т. 1 а.с. 176, 183); тов арно-транспорті накладні (т. 1 а.с. 187-193); виписки банку, якими пі дтверджено оплату придбаног о товару позивачем (т. 1 а.с. 210-223).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вало ві витрати виробництва та об ігу визначаються як сума буд ь-яких витрат платника подат ку у грошовій, матеріальній а бо нематеріальній формах, зд ійснюваних як компенсація ва ртості товарів (робіт, послуг ), які придбаваються (виготовл яються) таким платником пода тку для їх подальшого викори стання у власній господарськ ій діяльності.

До складу валових витрат, зг ідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закон у, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахован их) протягом звітного період у у зв'язку з підготовкою, орга нізацією, веденням виробницт ва, продажем продукції (робіт , послуг) і охороною праці, з ур ахуванням обмежень, установл ених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств» не належа ть до складу валових витрат б удь-які витрати, не підтвердж ені відповідними розрахунко вими, платіжними та іншими до кументами, обов'язковість ве дення і зберігання яких пере дбачена правилами ведення по даткового обліку.

Надані позивачем документ и на підтвердження здійсненн я господарських операцій за договорами з МПП «Феона» від повідають Закону України «Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність в Україні» .

Статтею 215 ЦК України передб ачено, що підставою недійсно сті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п'ятою та шостою с татті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику ро згляду цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми» визначений перелік право чинів, які є нікчемними як так і, що порушують публічний пор ядок (ст. 228 ЦК України): правочи ни, спрямовані на порушення к онституційних прав і свобод людини і громадянина) правоч ини, спрямовані на знищення, п ошкодження майна фізичної аб о юридичної особи,держави, Ав тономної Республіки Крим, те риторіальної громади, незако нне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на су спільні, економічні та соціа льні основи держави, зокрема : правочини, спрямовані на вик ористання всупереч закону ко мунальної, державної або при ватної власності; правочини, спрямовані на незаконне від чуження або незаконне володі ння, користування, розпорядж ення об'єктами права власнос ті українського народу - земл ею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природним и ресурсами (стаття 14 Конститу ції України); правочини щодо в ідчуження викраденого майна ; правочин, що порушують право вий режим вилучених з обігу а бо обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок.

При кваліфікації пра вочину за статтею 228 ЦК Україн и має враховуватися вина, яка виражається в намірі поруши ти публічний порядок сторона ми правочину або однією зі ст орін. Доказом вини може бути в ирок суду, постановлений у кр имінальній справі, щодо знищ ення, пошкодження майна чи не законного заволодіння ним то що.

Відповідач не зазначив у ак ті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на при ведені вище положення ЦК Укр аїни та роз'яснення Пленуму В ерховного Суду України свідч или про нікчемність правочин у, укладеного між позивачем т а МПП «Феона» - договіру купів лі-продажу № 4600037798/201 від 21.01.2010 року. Також, вказаний правочин не в изнавався недійсними у судов ому порядку.

Колегія суддів також зверт ає увагу, що можлива відсутні сть необхідних умов для веде ння господарської діяльност і у МПП «Феона» не може бути пі дставою для висновку про нік чемність укладених із ними д оговорів на підставі ст.ст. 203, 2 15, 216 Цивільного кодексу Україн и. Зазначені норми законодав ства не пов'язують нікчемніс ть правочину із відсутністю умов для здійснення господар ської діяльності.

Колегія суддів не приймає п осилання представників відп овідача в обґрунтування нікч емності договорів на те, що по зивач не підтвердив фактичне виконання договорів відпові дними первинними та бухгалте рськими документами, оскільк и це спростовано дослідженим и судом матеріалами справи (а ктами приймання-передачі, на кладними та ін.), про що було за значено судом вище. Крім того , надані позивачем первинні д окументи відповідають вимог ам Закону України «Про бухга лтерський облік та фінансову звітність» щодо їх оформлен ня.

Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає, що відпові дач не довів обставин, які б св ідчили про нікчемність право чину - договіру купівлі-про дажу, укладеного між позивач ем та МПП «Феона» № 4600037798/201 від 21.01.2 010 року.

Натомість, позивачем надан о достатній об'єм документів , на підставі яких можливо зро бити висновок про зв'язок вит рат по придбанню робіт та пос луг за вказаними договорами із його господарською діяльн істю та фактичне використанн я отриманих робіт та послуг у його власній господарській діяльності.

Стосовно правомірності фо рмування позивачем податков ого кредиту податку на додан у вартість колегія суддів за значає наступне.

Як визначено п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду виз начається виходячи із догові рної (контрактної) вартості т оварів (послуг), але не вище рі вня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товар и (послуги) відрізняється біл ьше ніж на 20 відсотків від зви чайної ціни на такі товари (по слуги), та складається із сум п одатків, нарахованих (сплаче них) платником податку за ста вкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Зак ону, протягом такого звітног о періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевка заного Закону встановлено, щ о датою виникнення права пла тника податку на податковий кредит вважається: дата здій снення першої з подій: або дат а списання коштів з банківсь кого рахунку платника податк у в оплату товарів (робіт, посл уг), дата виписки відповідног о рахунку (товарного чека) - в р азі розрахунків з використан ням кредитних дебетових карт ок або комерційних чеків; або дата отримання податкової н акладної, що засвідчує факт п ридбання платником податку т оварів (робіт, послуг).

З урахуванням наведених пр авових норм та наданих до мат еріалів письмових документі в, колегія суддів дійшла до ви сновку про те, що висновки акт у перевірки про порушення по зивачем вимог Законів Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств», «Про податок на додану вартість» є безпід ставними та такими, що спрост овуються фактичними обстави нами справи, у зв'язку з чим є н еобґрунтованим у даному випа дку донарахування податкови м органом позивачу податкови х зобов'язань з податку на при буток та податку на додану ва ртість.

Колегія суддів зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презум пція правомірності правочи ну, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не вс тановлена законом або якщо в ін не визнаний судом недійсн им. Презумпція правомірності правочину є важливою гарант ією реалізації цивільних пра в учасниками цивільних відно син, яки вчиняючи правочин ді ють правомірно. При цьому, не в имагається прямої вказівки н а правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законо давства: достатньо, що закон н е визначає ці дії як забороне ні.

Спростувати презумпцію пр авомірності правочину можли во лише у випадку, коли недійс ність правочину передбачена прямою нормою закону, так сам о як застосувати наслідки та кого правочину можливо лише за санкціями встановленими з аконом, проте у спірних право відносинах податковий орган всупереч вимог частини 2 стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України не до вів ні факту нікчемності пра вочину, ні підстав для застос ування санкції до відповідач а у вигляді для визначення, с тягнення з позивача суми под аткового зобов' язання з ура хуванням штрафних санкцій.

Посилання суду першої інстанції на недотримання П П «Феона» Правил перевезення вантажів автомобільним тран спортом в Україні, затвердже них наказом Міністерства тра нспорту України від 14.10.1997 року № 363, є безпідставним з огляду н а те, що даний наказ був видан ий у відповідності до його пр еамбули на виконання пункту 3 розділу першого Програми за ходів щодо забезпечення збе реження вантажів, захисту ї х від розкрадань і безпеки па сажирів на транспорті, затве рдженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1995 р. N 7, а також з урахув анням того, що позивач в даном у випадку не зобов' язаний к онтролювати введення контр агентом документації, яка бе зпосередньо не впливає на зд ійснення господарської дія льності.

Суд першої інстанції при по становленні судового рішенн я не здійснив аналізу первин них документів бухгалтерськ ого та податкового обліку, а з робив висновки на припущення х, тому доводи апеляційної ск арги заслуговують на увагу і є цілком слушними.

Колегія суддів прихо дить до висновку про те, що суд ом першої інстанції постанов лене судове рішення з поруше нням норм матеріального і пр оцесуального права, що є підс тавою для скасування судовог о рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 199, 20 2, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИэЛА :

Апеляційну скаргу П ублічного акціонерного това риства "Металургійний комбін ат "Азовсталь" у справі № 2а/0570/9171 /2011 - задовольнити.

Постанову Донецьког о окружного адміністративно го суду від 03 серпня 2011 р. у справ і № 2а/0570/9171/2011 - скасувати.

Позовні вимоги Публі чного акціонерного товарист ва "Металургійний комбінат "А зовсталь" до Державної подат кової інспекції у м. Маріупол і Донецької області, Спеціал ізованої державної податков ої інспекції по роботі з вели кими платниками податків у м . Донецьку про визнання частк ово недійсними податкових по відомлень-рішень - задоволь нити

Визнати частково недійсни ми податкове повідомлення-рі шення від 05.01.2011 року № 0000020700/0, від 15.0 4.2011 року № 0000251311/15996/10/15-16-23/1 в частині вс тановленого завищення суми б юджетного відшкодування ПДВ в розмірі 614108,00 грн., а також пода ткові повідомлення-рішення в ід 05.01.2011 року № 0000010700/0, від 15.04.2011 року № 000261311/15994/10/15-16-23/1 в частині встановле ного завищення суми бюджетно го відшкодування ПДВ в розмі рі 292 112,00 грн.

Постанова суду апеляційн ої інстанції за наслідками п ерегляду набирає законної си ли з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосе редньо до Вищого адміністрат ивного суду України протягом двадцяти днів після набранн я законної сили судовим ріше нням суду апеляційної інстан ції, а в разі складення в повно му обсязі відповідно до ч. 3 ст атті 160 цього Кодексу - з дня скл адення в повному обсязі.

Повний текст складено 19 жо втня 2011 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Судді Ге ращенко І.В.

Губська Л.В.