Постанова

від 06.12.2011 по справі 34073/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 р.

       справа № 2а-7725/08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Добродняк І.Ю

          суддів:                     Бишевської Н.А.  Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:          Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача:                    - ОСОБА_1 дов від 23.05.2011

відповідача:                    - ОСОБА_2 дов від 04.10.2011

ОСОБА_3 дов від 06.12.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос»

на  постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.09

у справі № 2а-7725/08

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос»

до  Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макрос»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати  податкове повідомлення-рішення №0002592602/0/0/20299-26-2-10 від 03.12.04, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 118750,00 - грн., із яких 96500,00 грн. –основний платіж,  22250,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції, визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу від 22.12.04 №1/1854,  зобов'язати відповідача звільнити активи ТОВ «Макрос»з податкової застави та скасувати реєстрацію податкової застави активів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №1592895, контрольна сума ВД1728БА19.   

Позов обґрунтовано тим, що наведені в акті перевірки №2213-26-2-08-32349938/ДСК від 29.11.04 підстави стосовно заниження ТОВ «Макрос»податку на прибуток не відповідають діючому законодавству та наданим ТОВ «Макрос»документам, внаслідок чого є неправомірним прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.  

У зв'язку із зверненням позивача до суду 17.12.04 з позовом про визнання недійсним означеного вище податкового повідомлення-рішення, що свідчить про те, що визначене податкове зобов'язання є неузгодженим, є безпідставним надсилання відповідачем на адресу позивача першої податкової вимоги 22.12.04 №1/1854. Оскільки неузгоджена сума податкового зобов'язання не є податковим боргом, майно підприємства, яке не має податкового боргу, не може бути передано у податкову заставу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.09 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що виявлені відповідачем під час перевірки факти порушення п.7.6. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(безпідставне відображення у складі витрат звітного періоду уточнюючого розрахунку за 2003 рік внеску до статутного фонду від засновника-нерезидента у вигляді акцій ВАТ «Завод експериментального машинобудування»в бездокументарній формі на суму 888900,00 грн.); пп.7.6.1 п.7.6 ст.7, пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(не включення до складу валового доходу декларації про прибуток підприємств за І квартал 2004 року прибуток, отриманий від операцій з цінними паперами, у сумі 118 тис. грн.) підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Станом на 31.12.04 позивач мав податковий борг по податку на прибуток у сумі 118750,00 грн., який виник за результатами донарахувань по акту перевірки від 03.12.04.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.222), в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нові постанову. В обґрунтування зазначає, що постанова суду суперечить нормам матеріального  права, винесена з неповним з'ясуванням всіх обставин по справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечують, відповідно до поданих суду письмових заперечень відповідач просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 03.12.04 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002592602/0/0/20299-26-2-10, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 118750,00 - грн., із яких 96500,00 грн. –основний платіж,  22250,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Означене податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами проведеної відповідачем документальної перевірки ТОВ «Макрос» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України за період з 08.04.03 по 30.06.04 (акт перевірки №2213-26-2-08-32349938/ДСК від 29.11.04).

В ході перевірки відповідачем встановлено заниження підприємством податку на прибуток за І квартал 2004 року у сумі 29,5 тис.грн., за І півріччя 2004 року –у сумі 96,5 тис.грн. внаслідок порушення пп.4.1.2 п.4.1 ст.4, п.7.6 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств».

До такого висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що підприємством безпідставно відображено у складі витрат звітного періоду уточнюючого розрахунку за 2003 рік внесок до статутного фонду від засновника-нерезидента (який не має статуту продавця цінних паперів) у вигляді акцій ВАТ «Завод експериментального машинобудування»в бездокументарній формі у кількості 222250 шт. (номінальна вартість 0,25 грн.) по 4 грн. за акцію на суму 888900 грн., оскільки фактичний внесок нерезидента у вигляді акцій до статутного фонду ТОВ «Макрос»документально не підтверджений.

Виходячи з приписів пп.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», а також з того, що за отримані акції, які зараховані на рахунок ТОВ «Макрос», грошові кошти не сплачувались, майно не передавалось, відповідач зазначив, що в порушення пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»товариством не включено до складу валового доходу декларації про прибуток підприємств за І квартал 2004 року прибуток, отриманий від операцій з цінними паперами, у сумі 118 тис. грн.; за І півріччя 2004 року - прибуток, отриманий від операцій з цінними паперами, у сумі 389,4 тис. грн.

Як зазначено в акті перевірки, одними  із засновників товариства є нерезиденти - компанія Management S.A.», компанія Treade & Investment Corporation Limited».

Відповідно до статутних документів з урахуванням змін до Статуту товариства  № 3 від 12.02.04 статутний фонд товариства становить 15820799,75 грн.

Частка компанії staf Management S.A.»у статутному фонді товариства внесена частково  акціями ВАТ «Завод експериментального машинобудування»в кількості 222250 шт. на суму 889900,00 грн. (166679,17 дол.США).

Акції ВАТ «Завод експериментального машинобудування»в кількості 222250 шт. зараховані в бездокументарній формі. В поданій позивачем виписки КБ «Приватбанк»про залишки на рахунку № 004976 в цінних паперах від 17.09.03 не визначено, від кого зараховані дані цінні  папери. В розпорядженні на виконання операцій № 1 від 17.09.03 не зазначено індивідуального ідентифікаційного коду компанії Management S.A.», згідно якого проводиться ідентифікація нерезидентів –власників цінних паперів. Крім того, відповідно до повідомлення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.11.04 такий емітент як ВАТ «Завод експериментального машинобудування»не значиться.

Також в акті перевірки вказано, що внесення іноземних інвестицій компанією ope Treade & Investment Corporation Limited»згідно бухгалтерського обліку товариства відбулось на загальну суму 3884,37 дол.США. Згідно виписки КБ «Приватбанк»про залишки на рахунку № 004976 в цінних паперах від 13.04.04 та розпорядження на виконання операцій № 1 від 13.04.04 ТОВ «Макрос»зараховані акції ВАТ «Південьукрвторметресурс»в кількості 29580 шт. на суму 20706,00 грн. (3884,37 дол.США). Виходячи з того, що в виписці  КБ «Приватбанк»не зазначено, від кого зараховані дані цінні папери, відповідно до інформації Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.11.04 реєстроутримувачем емітента ВАТ «Південьукрвторметресурс»є ТОВ «Реєстри Крима», а за повідомленням ТОВ «Реєстри Крима»нерезиденту urope Treade & Investment Corporation Limited»у системі реєстру акціонерів ВАТ «Південьукрвторметресурс»у реєстратора рахунок не відкривався, відповідачем зроблений висновок про відсутність підстав вважати, що нерезидент –компанія Treade & Investment Corporation Limited»дійсно передав вищевказані цінні папери  ТОВ «Макрос», внаслідок чого відсутні підстави вважати, що внесення вищезазначених цінних паперів компанією anseurope Treade & Investment Corporation Limited»у статутний фонд ТОВ «Макрос»є здійсненням іноземних інвестицій.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макрос»створено відповідно до зборів учасників ТОВ «Макрос»(протокол № 1 від 14.03.03), на яких затверджено Статут товариства, зареєстровано виконкомом Дніпропетровської міської ради 08.04.03, ідентифікаційний код 32349938.

Відповідно до протоколу № 1 зборів учасників ТОВ «Макрос»від 14.03.03  учасником товариства є компанія –нерезидент  Management S.A.». Для забезпечення діяльності товариства на зборах учасників прийнято рішення сформувати статутний фонд у розмірі 22579353,00 грн., в якому частка компанії-нерезидента становить 99,9995565% або 4232684,00 дол. США (22579253,00 грн.), яку вказана компанія вносить грошовими коштами. Ці ж положення закріплені в установчому договорі, укладеному між учасниками товариства 25.03.03 (т.2 а.с.143).  

25.06.03 зборами учасників товариства (протокол № 25/06/1) затверджені зміни та доповнення до установчих документів, зареєстровані в установленому порядку  виконкомом Дніпропетровської міської ради 14.08.03 (т.2 а.с.150-155), відповідно до яких компанія Management S.A.»вносить до статутного фонду товариства в рахунок свого внеску грошові кошти у розмірі 14911093,75 грн. і акції ВАТ «Завод експериментального машинобудування», код ЄДРПОУ 31549532, номіналом 0,25 грн., в кількості 222250 шт., вартість однієї акції 4,00 грн., на суму 889900,00 грн. (166679,17 дол.США).

07.04.04 виконкомом Дніпропетровської міської в установленому порядку зареєстровані зміни № 3 до установчих документів ТОВ «Макрос», затверджені загальними зборами засновників товариства (протокол № 12/02-1 від 12.02.04 –т.2 а.с.157-171), на яких вирішено прийняти до складу учасників товариства нового учасника –компанію Treade & Investment Corporation Limited»та збільшити у зв'язку з цим статутний фонд до розміру 15820799,75 грн.

В рахунок свого вкладу до статутного фонду компанія Treade & Investment Corporation Limited»вносить акції ВАТ «Південьукрвторметресурс», код ЄДРПОУ 20678388, в кількості 29580 шт. на суму 20706,00 грн. (3884,37 дол.США).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» форма випуску цінних паперів визначається за рішенням емітента про випуск цінних паперів, затверджується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації випуску та є підставою для взяття цих цінних паперів на обслуговування Національною депозитарною системою як іменних цінних паперів у документарній формі, цінних паперів на пред'явника у документарній формі або цінних паперів у бездокументарній формі, іменна ідентифікація власників яких здійснюється на підставі облікового реєстру рахунків власників у зберігача.

У відповідності з ст.1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» бездокументарна форма цінного паперу - здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір;

Згідно з ст.5 цього ж Закону у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового, власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

За відомостями, наданими зберігачем цінних паперів - КБ «Приватбанк»позивачеві (лист від 05.11.04 –т.1 а.с.63), акції ВАТ «Завод експериментального машинобудування»в кількості 222250 шт., які винесені в статутний фонд ТОВ «Макрос», зараховані 17.09.03 на рахунок у цінних паперах № 004976, який належить ТОВ «Макрос», з рахунку у цінних паперах № 004913 у зберігача КБ «Приватбанк», який належить компанії –нерезиденту Management S.A.», реєстраційний номер 9796ІВС 2002.

Пакет акцій ВАТ «Південьукрвторметресурс»в кількості 29580 шт. зарахований 13.04.04 на рахунок у цінних паперах № 004976,  який належить ТОВ «Макрос», з рахунку у цінних паперах № 003137 у зберігача КБ «Приватбанк», який належить компанії –нерезиденту Treade & Investment Corporation Limited», код ЄДРПОУ 377315.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують здійснення вказаних операцій, а саме: копії виписок про обіг на рахунку в цінних паперах № 004976 за період 17.09.03 (т.1 а.с.64) та 13.04.04 (т.1 а.с.66), копії виписок про залишки на рахунку в цінних паперах ТОВ Макрос»№ 004976 від 17.09.03 (т.2 а.с.174) та від 13.04.04 (т.2 а.с.173), а також розпорядження  про зарахування цінних паперів № 1 від 17.09.03 (т.1 а.с.65),   № 1 від 13.04.04 (т.1 а.с.67).

Вказані вище виписки з рахунку у цінних паперах, надані зберігачем –КБ «ПРиватБанк»,  є документами, які у відповідності з ст.5 наведеного вище України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»підтверджують право власності позивача на зазначені вище акції.

Також вказані виписки мають посилання на рахунки у цінних паперах контрагентів, з яких були зараховані означені вище акції на рахунок позивача,: рахунок 100200002122000000004913 компанії Management S.A.», рахунок 100200002122000000003137 компанії Treade & Investment Corporation Limited».

Надані зберігачем (КБ «ПриватБанк») вказані документи недійсними не визнані, наявні в них відомості у встановленому порядку не спростовані.

Таким чином перелічені вище документи разом з установчими документами товариства в їх сукупності є належними та достатніми доказами на підтвердження факту передачі до статутного фонду ТОВ «Макрос»акцій  ВАТ «Завод експериментального машинобудування»в кількості 222250 шт. компанією Management S.A.»та акцій ВАТ «Південьукрвторметресурс»в кількості 29580 шт. компанією Treade & Investment Corporation Limited».

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що нерезидентами дійсно передано вищевказані цінні папери позивачу, є наслідком неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, і тому є помилковим.  

Відповідно до ст.1 Закону України «Про режим іноземного інвестування»іноземні інвестиції  - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно д< законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді акції, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку(пай) статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті (ст.2 цього Закону).

Згідно з ст.3 цього ж Закону однією з форм здійснення іноземних інвестицій визнається часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств.

Таким чином, внесення компаніями-нерезидентами до статутного фонду ТОВ «Макрос»акцій ВАТ «Завод експериментального машинобудування»та ВАТ «Південьукрвторметресурс»і, відповідно, набуття ними корпоративних прав, є здійсненням іноземної інвестиції згідно  наведеного Закону України «Про режим іноземного інвестування».

Відповідно до п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

В розумінні п.1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

За правилами пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Відповідно до пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку ведуть окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Відповідно до пп.7.6.2 п.7.6 ст.7 цього Закону норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

З огляду на наведені правові норми, колегія суддів вважає правомірним віднесення позивачем до складу витрат за операціями з цінними паперами та корпоративними правами внеску компанії Management S.A.»у вигляді акцій ВАТ «Завод експериментального машинобудування»на суму 888900,00 грн., внаслідок чого є безпідставним визначення відповідачем оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням  податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 118750,00 грн.

Також колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність у позивача станом на 31.12.04 податкового боргу з податку на прибуток в сумі 118750 грн., який виник за результатами донарахувань по акту перевірки від 03.12.04, внаслідок чого активи позивача правомірно знаходяться та повинні знаходитись в податковій заставі до вирішення судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»перша податкова вимога надсилається платнику податків не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

Таким чином, вказаний Закон пов'язує обов'язок податкового органу надіслати платнику податку першу податкову вимогу із закінченням граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, при цьому визначальним в даному випадку є факт узгодження суми податкового зобов'язання.

У відповідності до п.п. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 цього ж Закону при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.04 відповідачем сформовано першу податкову вимогу № 1/1854, відповідно до якої сума податкового боргу товариства становить загальну суму 118750,00 грн., (96500,00 грн. –основний платіж, 22250,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 17.12.04 позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002592602/0/0/20299-26-2-10 від 03.12.04, що свідчить про неузгодженість визначеної в податковому повідомленні-рішенні суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 118750,00 грн. на момент винесення першої податкової вимоги, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є правомірними.  

Залишення майна товариства у податковій заставі за викладених вище обставин є безпідставним, таким, що суперечать, зокрема, нормам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».  

Відповідно до п.8.1 ст.8 цього Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, який має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Тобто умовою передання майна платника податків до податкової застави є наявність у нього податкового боргу.

У відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, визначена відповідачем сума податкових зобов'язань ТОВ «Макрос»є неузгодженою і не є податковим боргом, внаслідок чого майно підприємства, яке не має податкового боргу, не може бути передано у податкову заставу.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

          ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос» задовольнити. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.09 у справі № 2а-7725/08 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002592602/0/20299-26-2-10 від 03.12.04 та першу податкову вимогу від 22.12.04 № 1/1854, винесені Державною податковою інспекцією в Кіровському районі м.Дніпропетровська.

Зобов'язати державну податкову інспекцію в Кіровському районі м. Дніпропетровська  звільнити активи Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос»з податкової застави та скасувати реєстрацію податкової застави активів в державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 1592895, контрольна сума ВД1728БА19.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Головуючий:                                                            І.Ю. Добродняк

          Суддя:                                                            Л.П. Туркіна

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська