Ухвала

від 03.04.2012 по справі 2-295

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-295 Головуючий у суді у 1 інстан ції - Бурда

Номер провадження 22-ц/1890/693/12 Суддя-доповідач - Лузан

Категорія - 41

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду с прав цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В., Мас лова В. О.,

за участю секретаря - Назаро вої О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщ енні Апеляційного суду Сумсь кої області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСО БА_1

на рішення Зарічного район ного суду м. Суми від 09 лютого 20 12 року

у справі за позовом ОСОБА _2 до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_3, Служба громадянс тва, імміграції та реєстраці ї фізичних осіб Зарічного ра йонного відділу Сумського мі ського управління Головного управління Міністерства вну трішніх справ України в Сумс ькій області, Приватне підпр иємство «Рубін»,

про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районн ого суду м. Суми від 09 лютого 2012 р оку позов ОСОБА_2 задоволе ний.

ОСОБА_1 визнаний таким, що втратив право користування ж илим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі стави ться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом неповн о з' ясовані обставини, що ма ють значення для справи, що у с праві не були доведені обста вини, що мають значення для сп рави, які суд визнав встановл еними, що висновки суду не від повідають обставинам справи та що судом були порушені нор ми матеріального і процесуал ьного права .

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення осіб, я кі беруть участь у справі, вив чивши матеріали справи і пер евіривши законність і обґрун тованість рішення суду першо ї інстанції в межах доводів а пеляційної скарги та вимог, з аявлених у суді першої інста нції, колегія суддів вважає, щ о апеляційна скарга не підля гає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачає ться та судом першої інстанц ії встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 раніше перебув али у шлюбі, який розірвали у л истопаді 2000 року (ас.11). Мають дво х доньок : ОСОБА_26, ІНФОРМ АЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОР МАЦІЯ_2.

Спірна квартира, АДРЕСА_1 , була отримана сторонами у 1991 році на сім' ю, яка в той час с кладалась з чотирьох чоловік .

В даний час у названій кварт ирі зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_1, їх донька- ОСОБА _3 та їх онук- ОСОБА_4 ( ас.8).

Спірна квартира не привати зована.

З оглянутого у судовому за с іданні поспорту ОСОБА_1 вб ачається, що у спірній кварти рі він зареєстрований 20 лютог о 2008 року.

Звертаючись до суду з позов ом про визнання відповідача таким, що втратив право корис тування жилим приміщенням - к вартирою АДРЕСА_1, позивач керувалась положеннями ст. 71 ЖК України та посилалась на т е, що відповідач більше шести місяців без поважних причин не проживає у спірній кварти рі.

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були п ідстави для задоволення позо ву. При цьому колегія суддів в иходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК Укр аїни при тимчасовій відсутно сті наймача або членів його с ім'ї за ними зберігається жил е приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або член и його сім'ї були відсутні з по важних причин понад шість мі сяців, цей строк за заявою від сутнього може бути продовжен о наймодавцем, а в разі спору - судом. Визнання особи такою, щ о втратила право користуванн я жилим приміщенням внаслідо к відсутності цієї особи пон ад встановлені строки, прова диться в судовому порядку.

З пояснень ОСОБА_2 в судо вому засіданні суду апеляцій ної інстанції вбачається, що після її розлучення з відпов ідачем у 2000 році ОСОБА_1 заб рав своє особисте майно, зняв ся з реєстрації у спірній ква ртирі і пішов проживати до ін шої жінки, з якою зареєструва в шлюб. У 2007 році другий шлюб ві дповідача був розірваний, йо го бувша дружина продала ква ртиру, у якій вони проживали, і відповідач залишився без жи тла.

У 2008 році відповідач поверну вся до неї, позивачки, став виб ачатись і проситись, щоб вона і діти прийняли його в свою сі м' ю.

ОСОБА_2 пояснила, що вона п робачила відповідачу, пожалі ла його і погодилась на те, щоб він повернувся у спірну квар тиру, а невдовзі, на прохання в ідповідача, дала свою згоду н а його реєстрацію у спірній к вартирі.

Через деякий час відповіда ч став дуже часто з' являтис ь додому у нетверезому стані , ображати доньку та онука, пор ушувати спокій мешканців спі рної квартири. Коли поведінк а відповідача стала нестерпн ою, вона запропонувала йому з алишити квартиру.

З 30 вересня 2009 року відповіда ч у спірній квартирі не прожи ває, його особистих речей у сп ірній квартирі немає, окрім т елевізора, який вона неоднор азово просила відповідача за брати, з часу повторної реєст рації у спірній квартирі, тоб то з 2008 року, відповідач не нада вав коштів на оплату квартир и та комунальних послуг (які н а нього нараховуються).

Названі обставини відпові дач не заперечує, за виключен ням причин відсутності у спі рній квартирі, а саме, вважає, що не проживає у спірній квар тирі у зв' язку з тим, що позив ачка чинить йому у цьому пере шкоди.

Проте з такими доводами від повідача погодитись не можна з наступних обставин.

З пояснень відповідача вба чається, що з 30 вересня 2009 року, т обто з часу непроживання у сп ірній квартирі, він спочатку жив у будинку свого знайомог о по вул. 1-й Замостянській, а по тім став проживати у квартир і своєї знайомої, по АДРЕСА _2. З часу не проживання у спі рній квартирі він не звертав ся до правоохоронних органів , до суду та ін. зі скаргами або заявами з того приводу, що поз ивачка або інші особи чинять йому перешкоди у користуван ні спірною квартирою, будь-як их заходів для вселення у спі рну квартиру не приймав, опла ту квартири не здійснював.

Крім того, з матеріалів спра ви вбачається, що 19 жовтня 2010 ро ку у даній справі було постан овлене заочне рішення про ви знання ОСОБА_1 таким, що вт ратив право користування спі рною квартирою (ас.72).

11 липня 2011 року ОСОБА_1 нап исав заяву про перегляд заоч ного рішення (ас.73).

Ухвалою суду від 14 жовтня 2011 р оку заочне рішення було скас оване (ас.92).

З часу скасування заочного рішення ОСОБА_1 не надав д оказів ні суду першої інстан ції, ні суду апеляційної інст анції на підтвердження своїх доводів про поважність прич ин своєї відсутності у спірн ій квартирі, не навів з цього п риводу переконливих мотивів .

Навіть після пред' явленн я до нього позову у даній спра ві він не заявив позову про вс елення у спірну квартиру.

За наведених обставин коле гія суддів вважає, що позивач ка довела факт відсутності в ідповідача у спірній квартир і з 30 вересня 2009 року, в той же ча с відповідач не надав суду до казів на підтвердження своїх доводів про поважність прич ин своєї відсутності у цій кв артирі, а також доказів про те , що за час своєї відсутності у квартирі він «не втрачав до н еї інтересу», тобто оплачува в її, або намагався вселитись , або приймав заходи будь-яким іншим шляхом поновити свої ж итлові права, якщо вважав їх п орушеними.

Колегія суддів вважає, що рі шення суду є законним і обґру нтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуальн ого права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків с уду і не містять нових даних, я кі б давали підстави для скас ування постановленого ріше ння.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст .308, 313-315 ЦПК України, колегія судд ів-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_ 1 відхилити.

Рішення Зарічного районно го суду м. Суми від 09 лютого 2012 ро ку залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскар жена у касаційному порядку д о Вищого спеціалізованого су ду України з розгляду цивіль них і кримінальних справ про тягом двадцяти днів з дня наб рання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -