Рішення

від 14.03.2012 по справі 10/294-66/81-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/294-66/81-2012 14.03.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового зас ідання Климович М.І.

розглянув у відкритому суд овому засіданні матеріали сп рави

за позовною заявою: Т овариства з обмеженою відпов ідальністю “Гіфтек-Україна”

до відповідача: Товар иства з обмеженою відповідал ьністю “Легко інк”

про стягнення 516 054,52 грн .

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1 за д овіреністю б/н від 12.05.11

від відповідача: не з' явив ся

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою ві дповідальністю “Гіфтек-Укра їна” звернулося до Господарс ького суду міста Києва з позо вом до Товариства з обмежено ю відповідальністю “Легко ін к” про стягнення грошових ко штів в сумі 516054,52 грн. з них основ ного боргу - 457508,09 грн., пені - 3491 3,74 грн. та втрат від інфляції - 23632,69 грн.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 11.08.2011 року у справі № 10/294, залишеним без змі н Постановою Київського апел яційного господарського суд у від 13.12.2011 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відп овідальністю “Гіфтек-Україн а” задоволено частково.

Так, наведеним рішенням стя гнуто з Товариства з обмежен ою відповідальністю “Легко і нк” на користь Товариства з о бмеженою відповідальністю “ Гіфтек-Україна” грошові кошт и: основного боргу - 211 559,08 грн., п ені - 34 913,74 грн., втрат від інфляці ї - 23 632,69 грн. та судові витрати в сумі - 2 838,11 грн.

Постановою Вищого господа рського суду України від 08.02.2012р . рішення господарського суд у міста Києва від 11.08.2011 року та п останову Київського апеляці йного господарського суду ві д 13.12.2011 року у справі № 10/294 скасова но, справу направлено на нови й розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 16 лютого 2012 р оку прийнято до свого провад ження справу № 10/294 за позовом Т овариства з обмеженою відпов ідальністю “Гіфтек-Україна” до Товариства з обмеженою ві дповідальністю “Легко інк” про стягнення 516 054,52 грн., та пору шено провадження у справі.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилався на не виконання належним чином від повідачем вимог укладеного м іж сторонами договору № 04-02/09 ві д 02.02.2009 року щодо оплати отриман ого за накладними товару, вна слідок чого у відповідача ви никла заборгованість перед п озивачем в сумі 457508,09 грн. Так, за твердження позивача, сплата відповідачем вартості поста вленого йому товару здійснен а з порушенням умов договору №04-02/09 від 02.02.2009 року, зокрема, щодо строків оплати, передбачени х його п. 3.1.

Позивач також зазначає про наявність у відповідача обо в' язку за прострочення вико нання зобов' язання, у відпо відності до вимог п. 7.1. договор у № 04-02/09 від 02.02.2009 року сплатити пе ню в розмірі 34913,74 грн. Позивачем за прострочення виконання з обов' язання відповідачем, б уло нараховано останньому та заявлено до стягнення суму і нфляційних втрат в розмірі 2363 2,69 грн.

Позивачем під час нового ро згляду справи додатково пись мово пояснено суду, що позива чем було поставлено відповід ачу товар відповідно до поло жень п. 4 укладеного між сторо нами № 04-02/09 від 02.02.2009 року, рахункі в-фактур на накладних; відпов ідачем, в порушення п. 3.1. наведе ного договору, вартість пост авленого товару була оплачен а лише частково та станом на с ьогоднішній день заборгован ість відповідача перед позив ачем за договором № 04-02/09 від 02.02.2009 року складає 457 508,09 грн. В якості підстав нарахування пені по зивачем наведено п. 7.1 договор у № 04-02/09 від 02.02.2009 року

Позивачем 13.03.2012 року подано д о суду заяву про уточнення по зовних вимог, відповідно до я кої позивач просить суд допо внити вимоги в частині стягн ення судових витрат по справ і вимогами про стягнення з ві дповідача 2720,11 грн., сплачених п ри поданні до Апеляційного с уму м. Києва, 5440,22 грн., сплачених при поданні касаційної скар ги до Вищого господарського суду України.

Відповідач про день та час р озгляду справи був повідомле ний належним чином, але відзи ву на позовну заяву не подав, н е використав своє право на уч асть у судовому засіданні, пр едставника в судове засіданн я не направив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 ві д 26.12.2011р. Пленуму Вищого господа рського суду України “Про де які питання практики застосу вання Господарського процес уального кодексу України суд ами першої інстанції” у випа дку нез'явлення в засідання г осподарського суду представ ників обох сторін або однієї з них справа може бути розгля нута без їх участі, якщо неявк а таких представників не пер ешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважа ючи на те, що відповідач в судо ве засідання не з' явився, у м атеріалах справи достатньо д окументів, які мають значенн я для правильного вирішення спору та є необхідними для пр ийняття повного і обґрунтова ного судового рішення, внасл ідок чого справа розглядаєть ся по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуа льного кодексу України.

Розглянувши матеріали спр ави та заслухавши пояснення представника позивача, суд В СТАНОВИВ:

2 лютого 2009 року між Товарист вом з обмеженою відповідальн істю “Гіфтек-Україна” (поста чальником) та Товариством з о бмеженою відповідальністю “ Легко інк” (покупцем) було ук ладено договір № 04-02/09, відповід но до п. 1.1 якого Постачальник з обов'язується поставити і пе редати у власність Покупцеві , а Покупець зобов'язується пр ийняти і своєчасно сплатити товар на умовах, визначених Д оговором.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду з тр авня 2010 року по березень 2011 року згідно накладних № 771954/1 від 25.05.2010 р., № 775368/1 від 31.08.2010р., № 778385/1 від 4.01.2011р., № 7 81948/1 від 13.03.2011р. та № 782039/1/1 від 18.03.2011р. поз ивачем було поставлено відпо відачу товар на загальну сум у 579039,08 грн.

Відповідач, в свою чергу, пр ийняв визначений у накладних товар, що підтверджується пі дписами та відбитками печатк и Отримувача на відповідних накладних, довіреностями на отримання товару: №№ 151, 250, 430, 45 та 4 4.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату поставленого това ру: від 19.05.2010 року № 771954 на суму 62423,24 г рн., від 31.08.2010 року № 775368 на суму 362080,80 грн., від 16.11.2010 року № 778385 на суму 126567 ,96 грн., від 16.03.2011 року № 781948/1 на суму 18585,96 грн., від 17.03.2011 року № 782039/1 на сум у 9381,12 грн.

Як зазначалось, в якості пі дстави звернення до суду з ви могою про стягнення з відпов ідача спірної суми, позивач п осилався на порушення відпов ідачем умов укладеного між с торонами договору № 04-02/09 від 02.02.2 009 року щодо оплати отриманого за накладними товару.

У постанові Вищого господа рського суду України від 08.02.2012р ., якою скасовані попередні су дові рішення по справі та спр аву направлено на новий розг ляд зазначено, що судами попе редніх інстанцій не з' ясова но, чи здійснювались поставк и товару (в рамках позовних ви мог) на виконання саме спірно го договору.

Також, у постанові вказано, що попередніми судовими інст анціями не досліджені рахунк и-фактури, на які наявні посил ання у накладних, податкових накладних, довіреностях.

Відповідно до Стаття 11112 ГПК України, вказівки, що містять ся у постанові касаційної ін станції, є обов'язковими для с уду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання наведених вка зівок судом при новому розгл яді спору досліджені первинг ні документи на предмет зв'яз ку із договором № 04-02/09 від 02.02.2009 ро ку, порушення умов якого є під ставою позовних вимог.

Дослідження доданих позив ачем до справи первинних док ументів свідчить про відсутн ість такого зв'язку. Так, додан і до матеріалів справи накла дні № 771954/1 від 25.05.2010р., № 775368/1 від 31.08.2010р., № 778385/1 від 4.01.2011р., № 781948/1 від 13.03.2011р. та № 782039/1/1 від 18.03.2011р. та рахунки-фактур и від 19.05.2010 року № 771954, від 31.08.2010 року № 775368, від 16.11.2010 року № 778385, від 16.03.2011 рок у № 781948/1, від 17.03.2011 року № 782039/1, не міст ять у собі жодних посилань на договір № 04-02/09 від 02.02.2009 року.

Доданими позивачем до спра ви первинними документами не доводиться, що поставки това ру здійснювались саме на вик онання умов договору № 04-02/09 від 02.02.2009 року, на який позивач поси лався в обґрунтування позовн их вимог.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Статтею 32 цього ж кодексу ви значено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на п ідставі яких господарський с уд у визначеному законом пор ядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яки х ґрунтуються вимоги і запер ечення сторін, а також інші об ставини, які мають значення д ля правильного вирішення гос подарського спору.

Згідно статті 34 Господарськ ого процесуального кодексу У країни господарський суд при ймає тільки ті докази, які маю ть значення для справи. Обста вини справи, які відповідно д о законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

З наданих до суду документі в не вбачається, що поставки т овару в рамках позовних вимо г здійснювались саме за дого вором № 04-02/09 від 02.02.2009 року, на яки й посилається позивач в якос ті підстави позовних вимог. Д о матеріалів справи взагалі не додано жодних доказів, які б свідчили про здійснення по зивачем поставки товару за д оговором № 04-02/09 від 02.02.2009 року.

Статтею 43 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгл яді в судовому процесі всіх о бставин справи в їх сукупнос ті, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для го сподарського суду заздалегі дь встановленої сили.

Визнання однією стороною ф актичних даних і обставин, як ими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення , для господарського суду не є обов'язковим.

Зважаючи на наведені припи си процесуального закону, су дом оцінені та не прийняті до уваги посилання позивача на підписані відповідачем акти звіряння розрахунків.

З огляду на відсутність та н едоведеність здійснення пос тавки товарів за договором № 04-02/09 від 02.02.2009 року, суд робить вис новок про те, що факт порушенн я відповідачем умов договору № 04-02/09 від 02.02.2009 року є таким, що не доведений.

З огляду на викладене, суд р обить висновок про те, що пози вачем до матеріалів справи н е додано доказів, які б підтве рджували наявність обставин , на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме - порушення ві дповідачем умов договору № 04-0 2/09 від 02.02.2009 року.

Інших підстав, за яких з від повідача підлягає стягненню сума, заявлена у даному позов і, позивачем не наведено.

Враховуючи викладене, суд р обить висновок про те, що позо вні вимоги про стягнення з ві дповідача заборгованості в с умі 457508,09 грн. в якості основного боргу є необґрунтованими та недоведеними, та, з огляду на таке, задоволенню не підляга ють.

Як зазначалось, підставою д ля стягнення з відповідача п ені в сумі 34913,74 грн. позивачем бу ло визначено п. 7.1. договору № 04-02 /09 від 02.02.2009 року, відповідно до я кого у разі невчасної оплати вартості товару згідно п. 3 До говору, Покупець на вимогу По стачальника, сплачує пеню в р озмірі подвійної облікової с тавки НБУ.

Стаття 549 Цивільного кодекс у України зазначає, що неусто йкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржн ик повинен передати кредитор ові у разі порушення боржник ом зобов' язання; пенею є неу стойка, що обчислюється у від сотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов' язання за кожен день простро чення виконання.

З огляду на те, що позивачем не доведено здійснення пост авки товару за договором № 04-02/0 9 від 02.02.2009 року, та, як наслідок, п орушення відповідачем зобо в' язань за цим договором, ви моги про стягнення пені у від повідності до п. 7.1. цього догов ору, також є необґрунтованим и та такими, що не підлягають з адоволенню.

Позивачем заявлено також в имоги про стягнення втрат ві д інфляції в сумі 23632,69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивіль ного кодексу України боржник , який порушив зобов' язання , має відшкодувати кредиторо ві завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного к одексу України передбачено, що боржник, який прострочив в иконання грошового зобов'яза ння, на вимогу кредитора зобо в'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три про центи річних від прострочено ї суми, якщо інший розмір проц ентів не встановлений догово ром або законом.

Стягнення з відповідача на рахованої суми інфляційних в трат в розмірі 23632,69 грн. позивач обґрунтовує неналежним вико нанням відповідачем своїх зо бов' зань за договором № 04-02/09 в ід 02.02.2009 року.

З огляду на встановлену суд ом недоведеність невиконанн я відповідачем своїх зобов' язань за наведеним договором , позовні вимоги про стягненн я з відповідача втрат від інф ляції в сумі 23632,69 грн. є необґру нтованими та такими, що не під лягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позо вні вимоги Товариства з обме женою відповідальністю “Гіф тек-Україна” є в повному обся зі недоведеними, необґрунтов аними та такими, що не підляга ють задоволенню.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 49 , 82-85, 11112 Господарського процесу ального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних ви мог Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Гіфтек-Укр аїна” до Товариства з обмеже ною відповідальністю “Легко інк” про стягнення грошових коштів в сумі 516054,52 грн. з них осн овного боргу - 457508,09 грн., пені - 34913,74 грн. та втрат від інфляції - 23632,69 грн. - відмовити.

Суддя С.А. Гончаров

В судовому засіданні 14.03.2012 ро ку проголошено вступну та ре золютивну частини рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписане 19.03.2012р.