Рішення

від 02.04.2012 по справі 5011-48/2204-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-48/2204-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-48/2204-2012

02.04.12

За позовомПершого заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради"

доВсеукраїнської громадської організації "Українська націоналістична самооборона"

простягнення 97 541,01 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від прокуратури:Полотенко Л.В.

від позивача 1: не з'явився  

від позивача 2:Лялюк Л.В.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Українська націоналістична самооборона" про стягнення  76 404,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору платного користування №856/602к від 16.07.2010 р. позивач 2 на підставі розпорядження Печерської районної у м. Києві ради №129-р від 16.07.2009 р. передав у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 133,9 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Липська, буд. 19/7, літ. А, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 76 404,77 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.03.2012 р.  

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено до 02.04.2012 р.

02.04.2012 р. через канцелярію суду від прокурора Печерського району м. Києва надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якого останній просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 97 541,01 грн. за період з серпня 2011 р. по квітень 2012 р.  

В судове засідання прокурор та представник позивача 2 з'явилися, надали пояснення по справі, позовні вимоги з урахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог підтримали та просили задовольнити їх повністю.

У судове засідання представник позивача 1 не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення потового відправлення, що отримане ним 27.03.2012 р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03191, м. Київ, вул. Касіяна, буд. 2 - А, кв. 21, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13152808 від 24.02.2012 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач 1 та відповідач  повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач 1 та відповідач були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2010 р. між Комунальним підприємством "Дирекцією з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради" (надалі –КП "Дирекція") (орендодавець) та Всеукраїнською громадською організацією "Українська націоналістична самооборона" (орендар) було укладено договір платного користування №856/602к (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору КП "Дирекція" на підставі розпорядження Печерської районної у м. Києві ради №129-р від 16.07.2009 р. (при переукладенні чи продовженні договору на підставі протоколу №7 від 10.06.2010 р. комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерської районної у м. Києві ради) передає, а користувач приймає у тимчасове користування за плату приміщення (надалі –об'єкт користування) за адресою: вул. Липська, буд. 19/7, літ. А, підвал, загальною площею 133,9 кв. м. для розміщення органу управління –50,0 кв. м. –6%; 83,9 кв. м. –18%.

Згідно із п. 2.2.1 Договору КП "Дирекція" зобов'язується передати користувачу об'єкт користування згідно із розділом 1 цього договору по акту прийому-передачі.

Із змісту п. 2.4.10 Договору встановлено, що користувач зобов'язаний щомісячно вносити плату за користування об'єктом.

Згідно з п. 3.1.1 Договору розмір плати за користування майном за експертною оцінкою від 30.06.2009 р. складає, плата –272 903,00 грн./рік *6%*109,79%:12 = 1 498,10 грн.

Відповідно п. 3.1.2 Договору експлуатаційні витрати, у тому числі: 457 932,00 грн./рік * 18%*109,79%:12 = 7 541,45 грн.

Пунктом 3.1.2.1 Договору визначено, що сума сплати по договору за перший місяць складає 9 039,55 грн. ПДВ –1 807,91 грн. Всього  10 847,46 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору розмір плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований у поточному місяці.

Згідно п. 3.4 Договору плата за користування об'єктом за поточний місяць, що зазначена в п. 3.1 цього договору вноситься користувачем на рахунок КП "Дирекція" до 20-го числа поточного місяця.

Пунктом 3.8 Договору встановлено, що користувач вносить плату, що визначена цим договором до дня фактичної передачі КП "Дирекція" об'єкту користування по акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 6.1 Договору термін дії договору з 16.07.2010 р. до 16.07.2011 р.   

16.07.2009 р. на виконання умов договору позивач 2 передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 133,9 кв. м., що підтверджується актом          прийому-передачі від 16.07.2009 р.        

14.07.2011 р. позивачем 2 на адресу відповідача направлено заяву-попередження №657 від 08.07.2011 р., за змістом якої позивач 2 наголосив на закінченні терміну договору 16.07.2011 р. та небажанні продовження його на новий термін.

Отримання відповідачем зазначеної заяви підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0101012959452, що отримане ним 21.07.2011 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за Договором у період з 01.08.2011 р. по 01.04.2012 р., у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 97 541,01 грн.

Договір платного користування №856/602к від 16.07.2010 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом прийому-передачі нежитлового приміщення) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у період з 16.07.2009 р. 01.04.2012 р.

14.07.2011 р. позивачем 2 на адресу відповідача направлено заяву-попередження №657 від 08.07.2011 р., за змістом якої позивач 2 наголосив на закінченні терміну договору 16.07.2011 р. та небажанні продовження його на новий термін.

Заява-попередження №657 від 08.07.2011 р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №0101012959452 отримана відповідачем 21.07.2011 р.

Отже, договір платного користування №856/602к від 16.07.2010 р. припинив дію 16.07.2011 р. у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.

Спір стосується правомірності нарахування орендної плати з 01.08.2011 р. по 01.04.2012 р., тобто після припинення його дії (16.07.2011 р.)

За системним аналізом ст. ст. 759, 762, 763 Цивільного кодексу України та ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата за договором найму сплачується за час дії відповідного договору, проте сторони не позбавлені можливості відступити від цього правила.

Частинами 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Тобто, з урахуванням викладеного сторони не позбавлені можливості передбачити в договорі найму положення щодо обов'язку наймача сплачувати наймодавцю орендну плату після припинення дії договору найму до дня фактичного повернення майна за актом.

Таке право сторін повністю узгоджується із приписами глави 58 Цивільного кодексу України оскільки буде передбачати продовження обов'язку внесення плати за користування майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Отже, будь-який рівнозначний пункт щодо обов'язку сплати орендних платежів після припинення дії договору найму до дня фактичного повернення майна в розумінні ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України є обумовленим договором відступом сторін від загального правила та свідчить про продовження існування зобов'язання наймача по сплаті орендної плати на користь наймодавця, який буде припинено в момент фактичного повернення майна.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 08.12.2011 р. у справі №37/121 та від 22.10.2009 р. у справі №26/399.

Пунктом 3.8 Договору встановлено, що користувач вносить плату, що визначена цим договором до дня фактичної передачі КП "Дирекція" об'єкту користування по акту прийому-передачі.

Таким чином, п. 3.8 Договору сторони відступили від загального правила та передбачили обов'язок її сплати за весь час фактичного користування майном (до його повернення незалежно від закінчення строку дії договору), а тому правомірним є нарахування орендної плати після припинення дії Договору та користування ним відповідачем.

Матеріалами справи підтверджується користування відповідачем у період з 01.08.2011 р. по 01.04.2012 р. нежитловим приміщенням та наявність у нього заборгованості у розмірі 97 541,01 грн. по сплаті орендних платежів у вказаний період.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.4 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент звернення з позовом настав.

Проте відповідач свого обов'язку у встановлений Договором строк не виконав, відповіді на заяву №657 від 08.07.2011 р. не направив, доказів погашення заборгованості у розмірі 97 541,01 грн. не надав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 97 541,01 грн. за період з 01.08.2011 р. по 01.04.2012 р. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всеукраїнською громадською організацією "Українська націоналістична самооборона" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради" про стягнення з Всеукраїнської громадської організації "Українська націоналістична самооборона" заборгованості у розмірі 97 541,01 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Українська націоналістична самооборона" (03191, м. Київ, вул. Касіяна, буд. 2-А, кв. 21; ідентифікаційний код 35000575) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради" (01010, м. Київ, провулок Січневий, буд. 9; ідентифікаційний код 35692211) заборгованість у розмірі 97 541 (дев'яносто сім тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 01 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Українська націоналістична самооборона" (03191, м. Київ, вул. Касіяна, буд. 2-А, кв. 21; ідентифікаційний код 35000575) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 950 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят) грн. 82 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –04.04.2012 р.