Рішення

від 28.09.2006 по справі 6/422-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/422-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.06р.

Справа № 6/422-06

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь  

до  Відповідача-1: Корпорація "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп", м.Дніпропетровськ

     Відповідача-2:  Відкрите акціонерне товариство "Ясинівський коксохімзавод", Донецька область, м.Макіївка 

про стягнення 1 401,90 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

   Від позивача Аржанухін В.Л. довіреність № 41-4016 від 22.05.2006р.   Від відповідача-1 Вишневський Є.О. довіреність № 16 від 27.02 2006 р.

 Від відповідача-2 Лакіза Ю.В. довіреність № 508/14 від 03.01.2006 р., Чеботаєва Т.В. довіреність № 507/14 від 18.01.2006 р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, Дніпропетровська область, м.Нікополь –далі по тексту– позивача до Корпорації „Науково-виробнича інвестиційна група „Інтерпайп”, м.Дніпропетровськ –далі по тексту– Відповідача-1, до Відкритого акціонерного товариства „Ясинівський коксохімзавод”, Донецька область, м.Макіївка, яке згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи значиться –Відкрите акціонерне товариство „Ясинівський коксохімічний завод” –далі по тексту– Відповідача-2 про стягнення з належного відповідача на користь позивача вартості недостачі у 5 залізничних вагонах № № 65949125, 65257941, 68519958, 67144808, 64961907, у кількості 1,23 тонни коксу доменного -далі по тексту- продукції, з урахуванням норми природної втрати за сухою вагою, на загальну суму 1 401,90 грн. у відповідності з актами приймання продукції по кількості № 3368/1 від 12.08.2003 р., № 3368/2 від 13.08.2003 р., на підставі договору купівлі-продажу продукції № У1631/2002/881 від 27.12.2002 р. та Специфікацій № № 1, 4, 24 до нього.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 102,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач-1 відзив на позов та витребувані судом документи надав, у судове засідання з'явився, позовні вимоги позивача у відзиві на позов та в судовому засіданні не визнає у повному обсязі, мотивуючи тим, що позивач в порушення п.6.1 договору № У1631/2002/881 від 27.12.2002 р., виявивши нестачу продукції, представників Продавця та Вантажовідправника не викликав, доказів повідомлення про виклик представників позивач не надав, факс, на який посилається позивач не може бути доказом виклику представників в зв'язку з тим, що виклик представника по факсу Інструкцією № П-6 та договором не передбачений.    

Відповідач-2 відзив на позов, та витребувані судом документа надав, у судове засідання з'явився, позовні вимоги позивача у відзиві на позов та в судовому засіданні не визнає у повному обсязі і просить суд в позові до Відповідача-2 відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне:

- виявлена позивачем недостача зафіксована актами приймання продукції, які не можуть бути належними доказами, оскільки складені в порушення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6-далі по тексту-Інструкція № П-6;

- в актах приймання продукції відсутні відомості про перевірку порожньої тари, наявність цих відомостей необхідна для встановлення точної ваги нетто шляхом віднімання із ваги брутто ваги тари, акт про перевірку порожньої тари з-під вологої продукції повинен складатись негайно після звільнення тари, позивач не здійснив необхідні дії, тобто вина Відповідача-2 також відсутня.

31.08.2006 р. на підставі ст.77 ГПК України слухання справи було відкладено до 28.09.2006 р. з тих підстав, що Відповідач-1 у судове засідання не з'явився.

28.09.2006 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами справи. За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2002 р. між позивачем та Відповідачем-1 було укладено договір № У 1631/2002/881 та Специфікації № № 1, 4, 24 до нього, у відповідності з п.1.1 якого Відповідач-1 зобов'язався продати позивачеві коксовий горішок, коксовий дріб'язок - кокс доменний (далі - продукція), а позивач прийняти і оплатити по якості і кількості, що підтверджується  матеріалами справи та не заперечується сторонами у судовому засіданні.

Пунктом 6 умов вищеназваного договору сторони передбачили здійснення приймання продукції по кількості у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженою Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965 р. із змінами та доповненнями від 14.11.1974 р., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у судовому засіданні.

Сторонами узгоджено, що у випадку виявлення недостачі товару при прийманні його вантажоотримувачем (позивачем по справі) виклик представників продавця (Відповідача-1 по справі) та вантажовідправника (Відповідача-2 по справі ) є обов'язковим.

На виконання умов зазначеного договору 12.08.2003 р. на адресу позивача від вантажовідправника (Відповідача-2) надійшов вантаж –коксова продукція, що підтверджується залізничними накладними, долученими до матеріалів справи,  матеріалами справи та не заперечується сторонами у судовому засіданні.

Із представлених суду документів вбачається, що вантаж у 5 залізничних вагонах № № 65949125, 65257941, 68519958, 67144808, 64961907, прибув на станцію призначення в справному стані, без ознак втрати, розкрадання і виданий залізницею в порядку ст.52 Статуту залізниць України без перевірки, що підтверджується  матеріалами справи та не заперечується сторонами у судовому засіданні.

При прийманні вантажу за кількістю позивачем виявлена нестача продукції у 5 залізничних вагонах № № 65949125, 65257941, 68519958, 67144808, 64961907 у кількості 1,23 тонни продукції, з урахуванням норми природної втрати за сухою вагою, на загальну суму 1 401,90 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у судовому засіданні.

При виявленні нестачі  продукції, під час приймання позивачем продукції по кількості   у 5 залізничних вагонах № № 65949125, 65257941, 68519958, 67144808, 64961907 у кількості 1,23 тонни продукції, з урахуванням норми природної втрати за сухою вагою, на загальну суму 1 401,90 грн., комісією позивача за участю Василенка П.В., Кузьмич В.В., були складені акти № 3368/1 від 12.08.2003 р., № 3368/2 від 13.08.2003 р.,, у відповідності з якими при зважуванні на 100 тонних вагах виявлена нестача продукції у кількості 4,4 тонни, а з урахуванням норми природної втрати за сухою вагою у кількості 1,23 тонни, на суму 1 401,90 грн., причиною недостачі якої було зазначено неправильне визначення маси вантажу відправником.

За даних обставин вимоги позивача щодо стягнення вартості недостачі з Відповідача-1 (по справі постачальника) задоволенню не підлягають, оскільки суд вважає, що  документальні підстави для покладення на нього відповідальності за нестачу продукції  відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем-1 виставлений рахунок на оплату узгоджений позивачем і Відповідачем-1 в договорі № У 1631/2002/881 від 27.12.2002 р. кількості продукції, яка відповідає кількості, зазначеній в спірних накладних. Таким чином, докази неналежного виконання Відповідачем-1 зобов'язань договору в матеріалах справи відсутні і сторонами не надані.

Учасником у спірних взаємовідносинах, які випливають з нестачі продукції –невідповідності даних, зазначених в супроводжувальних даних і фактичних даних, вказаних позивачем, Відповідач-1 не є, оскільки вина Відповідача-1 в нестачі продукції відсутня, у зв'язку з чим, відповідно до ст.209 Цивільного кодексу Української РСР Відповідач-1 не може бути належним відповідачем по даному спору.

Позовні вимоги позивача про стягнення з Відповідача-2 вартості нестачі продукції у кількості 1,23 тонни, з урахуванням норми природної втрати за сухою вагою, на суму      1 401,90 грн., також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

При дослідженні поданих позивачем доказів, судом встановлено, що позивачем порушені правила приймання продукції  за кількістю, встановлені Інструкцією № П-6.

Так, в порушення п.14 Інструкції, позивачем не здійснено переваження тари вагону  для визначення ваги нетто. Зазначений пункт Інструкції № П-6 встановлює порядок перевірки ваги нетто, згідно якому при неможливості переваження продукції без тари визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції і ваги тари після звільнення її з-під продукції. Результати перевірки оформляються актами.

Визначення ваги нетто шляхом відрахування ваги тари із ваги брутто за даними, зазначеними в транспортних документах, без перевірки фактичної ваги брутто і ваги тари не дозволяється.

Докази визначення позивачем ваги нетто вантажу у відповідності з вимогами Інструкції № П-6 суду не надано. З актів приймання продукції не вбачається, що позивач визначив вагу нетто вантажу зазначеним в Інструкції способом.

Посилання позивача на ГСТУ 322-12-2-94 „Кокс кам'яновугільний, пековий і термоантрацит Правила приймання”, яким встановлений порядок визначення маси нетто по різниці маси навантаженого состава (брутто) і маси порожніх вагонів (тари), зазначеній на їх трафаретах, та на 3.4 вказаного ГСТУ, за яким допускається використовувати для визначення сухої маси при надходженні партії коксу масову долю загальної вологи, визначену у постачальника і вказану в документі в якості, суд не може прийняти до уваги внаслідок порушення позивачем діючого законодавства України, а саме:

Пунктом 4.3 ГСТУ 322-12-2-94 передбачено, що відбір проб коксу у споживача повинен здійснюватись за ГСТУ 23083 в момент розвантаження коксу з вагонів.

Показник масової долі загальної вологи, що встановлений споживачем, використовують для визначення сухої маси при надходженні  партії коксу.

Методика контрольної перевірки маси партії коксу, що надходить до споживача (в перерахунку на суху речовину), наведена в додатку А до ГСТУ 322-12-2-94, згідно якого масу коксу (нетто) визначають за різницею маси завантаженого составу (брутто) визначеної зважуванням у споживача, та маси порожніх вагонів - тари, вказаної на їх трафаретах. Для визначення масової долі загальної вологи у коксі при надходженні партії відбирають та готують пробу за ГСТУ 22083.

Пунктом А.3 додатку А до ГСТУ 322-12-2-94 наведена формула, за якою розраховується маса сухої речовини надходження партії, пунктом А.5 - формула, за якою визначається величина розхожості маси сухої речовини коксу, розрахованої за документом про якість та результату контрольної перевірки її у споживача.

Пунктом 4.3. ГСТУ 322-12-2-94 також передбачено, що допускається використовувати для визначення сухої маси партії коксу, що надійшла, масову долю загальної вологи, визначеною у постачальника та вказану в документі про якість.

Тобто, посилаючись на ГСТУ 322-12-2-94, у випадку виявлення нестачі продукції споживач повинен був здійснити контрольну перевірку масової долі загальної вологи коксу-продукції, розрахувати масу сухої речовини або надати обґрунтований розрахунок нестачі продукції згідно з  актом приймання продукції за кількістю.

Докази проведення такої перевірки, а також належного розрахунку нестачі кожної партії спірної продукції на вимогу суду позивачем без поважних причин не надано.

Крім того, питання щодо виклику представників Відповідача-1 та Відповідача-2 для приймання продукції за кількістю, обумовлений п.6.1 договору, внаслідок чого у відповідності із зазначеною Інструкцією визначається обов'язковим.

Як вбачається із матеріалів справи, всупереч вимог договору № У 1631/2002/881 від 27.12.2002 р., п.17 Інструкції № П-6, позивач не викликав належним чином представників Відповідача-1 та Відповідача-2 для участі у прийманні продукції за кількістю. Докази,  підтверджуючі факт виклику їх представників, який є обов'язковим, відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України, не надані, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.16 Інструкції № П-6, у випадку виявлення нестачі продукції, отримувач продукції зобов'язаний припинити подальше її приймання, забезпечити збереження продукції, а також прийняти заходи щодо запобігання її змішанню з іншою однорідною продукцією.

Відповідно до даних, зазначених в акті № 3368/1 від 12.08.2003 р., щодо часу переваження продукції, позивачем не зазначено факту зупинення приймання продукції під час її приймання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позивачем документально не було доведено ті  обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог у відповідності із ст.33 ГПК України у повному обсязі, документально обґрунтовані підстави для покладення відповідальності на Відповідачів за нестачу продукції у 5 залізничних вагонах № № 65949125, 65257941, 68519958, 67144808, 64961907, у кількості 1,23 тонни продукції, з урахуванням норми природної втрати за сухою вагою, на загальну суму 1 401,90 грн. відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з належного відповідача 1 401,90 грн. вартості нестачі продукції, слід визнати необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати у справі слід покласти на позивача.

Керуючись Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, ст.ст.33,34,49,82-85,87  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові до Відповідача-1  відмовити у повному обсязі.

В позові до Відповідача-2  відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 О.О. Коваленко

Рішення підписано - 03.10.2006 р.