Постанова

від 17.02.2012 по справі 2а-5075/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 лютого 2012 року           2а-5075/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом                    Державної податкової інспекції у місті Славутичі Київської області

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Атма-Строй»

про          стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у місті Славутичі Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Атма-Строй»про стягнення податкової заборгованості у сумі 5 697,               92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати комунального податку, податку з власників транспортних засобів та орендної плати за землі державної та комунальної власності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 17 лютого 2012 року сторони не з'явились.

Позивач про причини неявки суд не повідомив. Відповідач, повідомлений про розгляд справи належним чином.

Однак, конверти № 0113312665580 та № 0113312378638, яким позивачу направлялись ухвали та повістки суду повернулись до суду з відміткою пошти –«за закінченням терміну зберігання»та «за зазначеною адресою не знаходиться».

Ухвали та повістки суду направлялись відповідачу за адресою вказаною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.01.2012, а саме: 07100, Київська область, місто Славутич, проспект Ентузіастів, б.1.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку  письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атма-Строй»зареєстроване як юридична особа 25.11.2002 Виконавчим комітетом Славутицької міської ради, як платник податків узятий на облік з 10.05.1994 за № 193.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом зі сплати комунального податку, податку з власників транспортних засобів, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, з таких підстав.

Щодо комунального податку, у відповідача утворилась наступна заборгованість:

-          20,40 грн. нараховано по розрахунку комунального податку №3817 від 12.05.2009, поданого відповідачем, термін сплати настав 20.05.2009. Переплата по особовому рахунку відповідача становила 15,32 грн.;

-           нараховані відповідачеві штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6, 70 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0009161501 від 26.05.2009;

-          нараховано 30,60 грн. по розрахунку комунального податку, поданого відповідачем  №8164 від 11.08.2009, термін сплати яких настав 19.08.2009;

-          нараховано по розрахунку комунального податку, поданого відповідачем №13058 від 09.11.2009, термін сплати настав 19.11.2009. Сплачено по особовому рахунку відповідача - 72,00 грн.;

-          нараховані штрафні санкції у розмірі 17, 85 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0010261501 від 10.12.2009;

-          нараховані штрафні санкції у розмірі 2, 96 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0010271501 від 10.12.2009;

-          нараховано 15,30 грн. згідно розрахунку комунального податку, поданого відповідачем №17032 від 09.02.2010, термін сплати настав 19.02.2010;

-          нараховано 20, 40 грн. по розрахунку комунального податку, поданого відповідачем №3413 від 11.05.2010, термін сплати настав 20.05.2010;

-          нараховано 15, 30 грн. по розрахунку комунального податку, поданого відповідачем  №7890 від 09.08.2010, термін сплати настав 19.08.2010;

-          нараховано 15, 30 грн. по розрахунку комунального податку, поданого відповідачем №11454 від 05.11.2010, термін сплати настав 19.11.2010;

-          нараховано 5, 10 грн. по розрахунку комунального податку, поданого відповідачем №16101 від 09.02.201, термін сплати настав 19.02.2011;

-          1, 78 грн. –залишок несплаченої пені.

Загальна сума заборгованості відповідача по сплаті комунального податку становить –94, 97 грн.

Податковий борг по сплаті орендної плати за землі державної та комунальної власності виник  у відповідача з наступних підстав.

-          2 304, 50 грн. нараховано відповідно до декларації поданої відповідачем № 163 від 30.01.2009;

-          1792, 30 грн. нараховані штрафні (фінансові) санкції на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 04.06.2009 № 00092911501;

-          133, 39 грн. –залишок несплаченої пені.

Отже, заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за землі державної та комунальної власності становить 4 230, 19 грн.

Заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів виникла у відповідача з наступних підстав.

-          464, 00 грн. нараховано на підставі розрахунку з власників транспортних засобів             № 722 від 27.02.2009, поданого відповідачем, термін сплати якого  становив до 14.07.2009;

-          464, 00 грн. нараховано на підставі розрахунку з власників транспортних засобів             № 722 від 27.02.2009, поданого відповідачем, термін сплати якого  становив до 14.01.2010;

-          464, 00 грн. нараховано на підставі розрахунку з власників транспортних засобів             № 722 від 27.02.2009, поданого відповідачем, термін сплати якого  становив до 14.10.2010.

У зв'язку з тим, що відповідача по особовому рахунку наявна переплата у розмірі             19, 24 грн., заборгованість відповідача зі сплати податку з власників транспортних засобів становить  - 1 372, 76 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача за даними податкового органу становить           5 697, 92 грн.

Оскільки вказана сума заборгованості відповідачем сплачена у добровільному порядку не була позивачем надіслано відповідачу першу податкову вимогу форми «Ю1»від 10.01.2009 № 1/1  та другу податкову вимогу форми «Ю2»від 17.02.2009 № 2/18.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, вказані податкові вимоги відповідачем ні в адміністративному порядку, ні в судовому порядку не оскаржувались.   

Зважаючи на те, що відповідач не сплатив суму заборгованості у розмірі 5 697,              92 грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Щодо сплати відповідачем податку з орендної плати за землі державної та комунальної власності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 14 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю»передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим  органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Щодо сплати відповідачем узгоджених сум зобов'язання, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України вiд 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі –Закон України № 2181, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України    № 2181, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181.

           Водночас, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, відповідно до підпункту 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон №2181-ІІІ) податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступним за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 17.1.17 статті 17 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних  строків, визначених  цим  Законом,  такий  платник податку  зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці  до  30 календарних днів,  наступних за останнім днем  граничного  строку  сплати   узгодженої   суми   податкового зобов'язання,  - у розмірі  десяти  відсотків  погашеної  суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім  днем  граничного  строку  сплати   узгодженої   суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці,  що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони —суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 35, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атма-Строй» (код ЄДРПОУ – 21651374) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі               5 697 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 92 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Терлецька О.О.