Рішення

від 03.04.2012 по справі 5010/91/2012-19/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАН О-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2012 р. Справа № 5010/91/2012-19/3

Господарський суд Івано -Франківської області у скла ді судді Максимів Т. В. , при с екретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засідан ні справу

за позовом: товариства з о бмеженою відповідальністю "Т оргова компанія "Мегаполіс-У країна", вул.Д.Лук"яновича, 1, м.Т ернопіль, 46020

до відповідача: підприємс тва "Луква" Галицького райспо живтовариства вул.Львівська ,39, м. Галич, Галицький район, Ів ано-Франківська область,77100

про стягнення 21 402,75 грн.

за участю представників с торін:

від відповідача: предста вник ОСОБА_1, (довіреність № 3 від 27.02.12. )

від позивача: представник ОСОБА_2, (довіреність № б/н в ід 28.11.11.)

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова ко мпанія "Мегаполіс-Україна" зв ернулось в суд із позовом до п ідприємства "Луква" Галицько го райспоживтовариства про стягнення 21402,75 грн. Позовні ви моги обґрунтовані неналежн им виконанням договірних зоб ов"язань відповідачем.

Представник позивача в суд овому засіданні позовні вим оги підтримав в повному обся зі та просив суд їх задовольн ити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти п озовних вимог заперечила та подала клопотання вх.№2257/2012-св х. від 03.04.12 про розстрочку вико нання рішення на шість місяц ів. В обґрунтування заявлен ого клопотання вказала на ва жке фінансове становище підп риємства.

Розглянувши матеріали спр ави, подані позивачем та зібр ані судом із врахуванням вим ог Конвенції про захист прав людини і основоположних сво бод стосовно розгляду справ и упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунт уються позовні вимоги та зап еречення, давши оцінку доказ ам, які мають значення для спр ави, суд вважає за правильне в зяти до уваги наступне.

Позивачем до позовної заяв и долучено договір № 000001512 1/1 від 21.04.10, укладений між ТзОВ "Ве ст - Тобакко - Груп" та підприєм ством "Луква" Галицького райс поживтовариства, предметом якого є передача товару у вла сність та зобов"язання покупця прийняти та оплатит и товар.

В результаті реорганізаці ї (приєднання), ТзОВ Торгова ко мпанія "Мегаполіс Україна" ст ало правонаступником ТзОВ "В ест -Тобакко-Груп", що підтверд жується статутом ТзОВ "Торго ва компанія "Мегаполіс- Украї на" , витягом з Єдиного державн ого реєстру юридичних осіб т а фізичних осіб - підприємців серії АЖ 013366, протоколом загал ьних зборів учасників ТзОВ "Т оргова компанія "Мегаполіс - У країна" від 04.04.11 (а.с.16-64).

З позовної заяви та пояснен ь представника позивача вбач ається, що впродовж 2010 ро ку ТзОВ "Вест - Тобакко - Груп" п оставляло тютюнові вироби пі дприємству "Луква" Галицьког о райспоживтовариства. Поста вка товару 27.12.10 підтверджуєть ся видатковою накладною №Іф 000051368, оригінал якої оглянуто в с удовому засіданні, копія дол учена до матеріалів справи (а .с.14).

В судовому засіданні предс тавники сторін підтвердили ф акт існування між ними трива лих господарських відносин. При цьому, представник позив ача наполягав, що сума 14728,60 грн. - це заборгованість за догово ром №0000015121/1 від 21.04.10, в підтвердже ння чого подав податкову нак ладну № 20101227134 від 27.12.10 та поясненн я вх.№2259/2012 свх. від 03.04.12.

Дослідивши подані докази, у суду немає підстав вважати , що поставка товару здійснюв алась саме за договором № 00000 15121/1 від 21.04.10 , оскільки у видат ковій накладній, за якою цей товар отримано, не вказано, що умовою продажу чи підставою для оплати є договір № 0000015121/1 від 21.04.10, а подані пози вачем докази не можна розцін ювати як належні, так як в под атковій накладній умовою пос тавки вказано - договір від 08.04.10, а в поясненні предста вника позивача, зазначено, що співпраця між сторонами зді йснювалась на основі догово ру №000005121/1 від 21.04.10.

Відповідно до ст.15-16 ЦК Украї ни, кожна особа має право на з ахист свого цивільного права у разі його порушення, невизн ання або оспорювання. Кожна о соба має право звернутися до суду за захистом свого особи стого немайнового або майнов ого права та інтересу.

Цивільні права та обов"язк и виникають, із дій осіб, що пе редбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими а ктами, але за аналогією пород жують цивільні права та обов "язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків , зокрема, є договори та інші п равочини (ст.11 ЦК України та 174 Г К України).

Згідно з ст. 173 Господарсько го кодексу України, господар ським визнається зобов'язанн я, що виникає між суб'єктом гос подарювання та іншим учасник ом відносин у сфері господар ювання з підстав, передбачен их ГК України, в силу якого оди н суб'єкт (зобов'язана сторона , у тому числі боржник) зобов'я заний вчинити певну дію госп одарського характеру на кори сть іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплат ити гроші тощо), а інший суб'єк т (управнена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимаг ати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Отримання відповідачем (в особі його представника) тов ару від позивача, свідчить пр о існування між сторонами зо бов"язань з приводу поставки товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК Укр аїни, зобов'язанням є правові дношення, в якому одна стор она (боржник) зобов'язана вчин ити на користь другої сторон и (кредитора) певну дію (переда ти майно, виконати роботу, над ати послугу, сплатити гроші т ощо) або утриматися від певно ї дії, а кредитор має право вим агати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного к одексу України визначено, що одностороння відмова від зо бов"язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, а за відсутн ості таких умов та вимог - відп овідно до звичаїв ділового о бороту або інших вимог, що зви чайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 Госпо дарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст.530 Цивільного кодексу Укра їни, якщо у зобов'язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 692 ЦК Укра їни встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або при йняття товаророзпорядчих до кументів на нього, якщо догов ором або актами цивільного з аконодавства не встановлени й інший строк оплати товару.

В поданій видатковій нак ладній №Іф 000051368 від 27.12.10 зазначен о строк оплати до 12.01.11.

Таким чином, за документаль ними даними, поданими позива чем заборгованість відповід ача перед позивачем виникла з 13.01.11 та становить 14728,60 грн .

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України, в ідсутність своєї вини доводи ть особа, яка порушила зобов' язання. Відповідач доказів н алежного виконання своїх зоб ов' язань не надав, доводи по зивача не спростував.

Судом встановлено факт пор ушення відповідачем свого зо бов' язання щодо оплати пос тавленого товару, тому вимог а позивача про стягнення 14728,60 г рн. боргу обґрунтована та під лягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК Україн и боржник, який прострочив ви конання грошового зобов"язан ня на вимогу кредитора зобов "язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річни х, якщо інший розмір проценті в не встановлений договором.

Передбачена цією статтею с плата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфля ції, а так само трьох проценті в річних з простроченої суми , здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передб ачений договором відповідни й захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, позивачем відпові дачу нараховані інфл яційні втрати в сумі 677,51 грн. та 3 % річних в сумі 439,73 грн.

Господарським судом, відпо відно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу Укра їни, перевірено правильніст ь нарахування трьох відсотк ів річних та інфляційних втр ат і задоволено їх за розрах унком позивача, який наявний в матеріалах справи та є ариф метично вірним.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення 1138,33 грн. пені та 4418,58 грн. - штрафу згідно договору № 0000015 121/1 від 21.04.10, то суд, оцінивши дока зи подані в їх обґрунтування , заслухавши доводи представ ника позивача, не вбачає підс тав для їх задоволення виход ячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивіль ного кодексу України, правоч ин щодо забезпечення виконан ня зобов”язання вчиняється в письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сум а або інше майно, які боржник повинен передати кредиторов і у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойк и є грошова сума, її розмір встановлюється договором аб о актом цивільного законодав ства (ч.2 ст.551 ЦК України). Крім то го, приписами ст.1 Закону Украї ни "Про відповідальність за н есвоєчасне виконання грошов их зобов"язань" визначено, що п латники грошових коштів спла чують на користь одержувачів цих коштів за прострочку пла тежу пеню в розмірі , що встано влюється за згодою сторін.

Оскільки, в даному випадку мала місце позадоговірна по ставка, суд вважає, що вимога п озивача про стягнення 1138,33 грн. - пені та 4418,58 грн.- штрафу є без підставною та в її задоволен ні слід відмовити.

За таких обставин суд прий шов до висновку про часткове задоволення позовних вимог , а саме: 14728,60 грн. - основного борг у, 439,73 грн. - 3% річних та 677,51 грн. - ін фляційних втрат.

Що стосується розстрочки в иконання рішення, то відпові дно до ст. 121 ГПК України, при н аявності обставин, що усклад нюють виконання рішення або роблять його неможливим, за з аявою сторони, державного ви конавця, за поданням прокуро ра чи його заступника або за с воєю ініціативою господарсь кий суд, приймаючи рішення, може відстрочити або розст рочити виконання рішення.

Згідно п. 2 Роз"яснення Вищо го арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статт і 121 Господарського процесуал ьного кодексу України", підст авою для відстрочки, розстро чки, зміни способу та порядк у виконання рішення можуть бути конкретні обставини, щ о ускладнюють виконання ріш ення або роблять його неможл ивим у строк або встановлени м господарським судом способ ом. При цьому слід мати на ува зі, що згоди сторін на вжиття з аходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і г осподарський суд законодавч о не обмежений будь-якими к онкретними термінами відс трочки чи розстрочки викон ання рішення. Проте, вирішу ючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рі шення, зміну способу і поряд ку виконання рішення, госпо дарський суд повинен врахову вати матеріальні інтереси с торін, їх фінансовий стан, с тупінь вини відповідача у в иникненні спору, наявність і нфляційних процесів у економ іці держави та інші обставин и справи, які б свідчили про мо жливість надання відповідач у відстрочки чи розстрочки в иконання судового рішення.

Отже, вказана процесуальн а норма не обмежує право госп одарського суду певними обст авинами, при наявності яких г осподарський суд може розстр очити чи відстрочити виконан ня прийнятого ним рішення, пр оте визначальним фактором пр и наданні розстрочки є винят ковість цих випадків та їх об ' єктивний вплив на виконанн я судового рішення.

За таких обставин, враховую чи наведене та беручи до уваг и:

- статтю 121 ГПК України, яка встановлює можливість відст рочки, розстрочки виконання рішення господарського суду у виняткових випадках, залеж но від обставин справи, при на явності обставин, що ускладн юють виконання рішення або р облять його неможливим, суд , виходячи з розуміння наявно сті скрутного фінансового ст ану відповідача, ступеня йог о вини, з метою реального вик онання рішення, вважає за пра вильне заяву про розстрочку виконання рішення по справі задовольнити частково та роз строчити виконання рішення на три місяці.

Оскільки спір виник внасл ідок неправильних дій відпов ідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 Г ПК України, слід покласти вит рати понесені позивачем в зв "язку з розглядом справи проп орційно задоволених вимог.

На підставі викладеного , у відповідності до ст. 124 Консти туції України, ст.11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 547, 549 , 614, 625, 692 ЦК України, ст. 173,174 ГК Украї ни, керуючись ст. 49, ст. 82 -85, 121 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з об меженою відповідальністю "То ргова компанія "Мегаполіс-Ук раїна" до підприємства "Луква " Галицького райспоживтовари ства про стягнення 21 402,75 грн. за довольнити частково.

Стягнути з підприємства "Л уква" Галицького райспоживто вариства вул.Львівська,39, м. Га лич, Галицький район, Івано-Фр анківська область,77100 ( код 25596235) н а користь товариства з обмеж еною відповідальністю "Торго ва компанія "Мегаполіс-Украї на", вул.Д.Лук"яновича, 1, м.Терно піль, 46020 (код 30622532) - 14728,60 ( чотирнадця ть тисяч сімсот двадцять віс ім гривень шістдесят копійок ) - основної заборгованості, 439,7 3 (чотириста тридцять дев"ять гривень сімдесят три копійк и) - 3 % річних, 677,51 (шістсот сімдес ят сім гривень п"ятдесят одну копійку) - інфляційних нараху вань, а також 1191,62 (одну тисячу с то дев"яносто одну гривню шіс тдесят дві копійки) - судового збору.

Розстрочити виконання р ішення на три місяці.

Стягнення проводити щоміс ячно по 5281,95 грн.

В решті позову відмовити .

Наказ видати після набранн я рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили п ісля закінчення строку подан ня апеляційної скарги, якщо а пеляційну скаргу не було под ано. У разі подання апеляційн ої скарги рішення, якщо його н е скасовано, набирає законно ї сили після розгляду справи апеляційним господарським с удом.

Суддя Максимі в Т. В.

Повне рішення складено 06.04.1 2

Виготовлено в КП "Діловодс тво спеціалізованого суду"