Рішення

від 26.03.2012 по справі 5011-53/1496-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-53/1496-2012

26.03.12

За позовом Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи"

до  Відділу капітального будівництва та реконструкції Подільської районної в м. Києві державної адміністрації    

про стягнення 106 279,23 грн.

                                                                                          Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -  представник за довіреністю від 09.01.12.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Відділу капітального будівництва та реконструкції Подільської районної в м. Києві державної адміністрації заборгованості за Договором на виконання комплексної державної експертизи проекту № 00-0475-11/ЕК від 09.06.2011 в розмірі 106 279,23 грн., в тому числі 92940,38 грн. основного боргу, 11896,37 грн. пені, 977,78 грн. 3% річних, 464,70 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору не виконав у повному обсязі свої зобов'язання перед позивачем по оплаті наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2012 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.03.2012 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

В судовому засіданні 05.03.2012, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 26.03.2012.

У даному судовому засіданні 26.03.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання 26.03.2012 не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 17.02.2012, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованих відправлень. Про оголошення перерви в судовому засіданні 05.03.2012 на 26.03.2012 відповідач повідомлений, про що свідчить запис в розписці про оголошення перерви.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.02.2012, у зв'язку з чим у відповідача було достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання 26.03.2012 представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.  

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 26.03.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

           09.06.2011 року між ДП "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (далі –виконавець) та Відділом капітального будівництва та реконструкції Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (далі –замовник) укладено договір № 00-0475-11/ЕК на виконання комплексної державної експертизи проекту  (далі –договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 00-0475-11/ЕК  від 09.06.2011 є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що замовник доручає виконавцю провести комплексну державну експертизу проекту реконструкції об'єкту будівництва. Назва будівництва: «Реставрація та ремонт забудови, благоустрою території Андріївського узвозу у Подільському районі м. Києва та реконструкції інженерних мереж цієї вилиці».

Результати робіт надаються замовнику у вигляді висновку комплексної державної експертизи (п. 1.2 Договору).

Вартість проведення експертизи виконавцем за цим договором складає 92940,38 грн. по КЕКВ 2143.

Пунктом 8.1 договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками виконавця і замовника та діє до 31.12.2011р., а у частині розрахунків –до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов'язань за договором позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги, про що сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт від 28.09.2011.

Також позивач до матеріалів справи додав належним чином завірену копію Висновку № 00-0475-11/ЕК комплексної державної експертизи щодо проекту «Реставрація та ремонт забудови, благоустрою території Андріївського узвозу у Подільському районі м. Києва та реконструкція інженерних мереж цієї вулиці»від 30.08.2011.

Пунктом 2.4 договору визначено, що замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується у відповідності з цим актом здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% від суми договору.

В ході розгляду спору судом встановлено, що зобов'язання, встановлені п. 2.4 договору, відповідач не виконав, грошові кошти в сумі 92940,38 грн. на рахунок позивача не перерахував.

Як вбачається з матеріалів, позивач звертався до відповідача з претензією № 4852 від 04.11.2011 про оплату заборгованості по договору. На доказ направлення претензії відповідачу позивач надав суду копію фіскального чеку № 9967 від 07.11.2011 та  повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на претензію не надав.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг за Відділом капітального будівництва та реконструкції Подільської районної в м. Києві державної адміністрації перед ДП "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" утворилась заборгованість в розмірі 92940,38 грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно з договором. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 92940,38 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною 2 вищенаведеної статті ЦК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором,у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

Штраф, як різновид неустойки, характеризується тим, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України)

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).             

Судом вище встановлений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання за Договором з 04.10.2011 р.

Крім того, наявні в матеріалах справи докази свідчать про належність підприємства позивача до державного сектору економіки.

Таким чином, позивач є державним підприємством та відноситься до державного сектору економіки, а тому суд дійшов висновку, що позивачем при нарахуванні штрафних санкцій (пені, штрафу) підставно застосовані розміри, визначені ч. 2 ст. 231 ГК України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 11896,37 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 977,78 грн.  3% річних  та 464,70 грн. збитків від інфляції за розрахунком позивача.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заявлених до нього позовних вимог не спростував.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва,  

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу капітального будівництва та реконструкції Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 37Б, код ЄДРПОУ 37570711, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 35691621) 92940,38 грн. (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот сорок гривень 38 коп.) боргу, 11896,37 грн. (одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень 37 коп.) пені, 977,78 грн. (дев'ятсот сімдесят сім гривень 78 коп.)  3% річних, 464,70 грн. (чотириста шістдесят чотири гривні 70 коп.) збитків від інфляції та 2125,59 (дві тисячі сто двадцять п'ять гривень 59 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                         Грєхова О.А.

Повне рішення складено 02.04.2012