Рішення

від 26.03.2012 по справі 5011-53/1831-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-53/1831-2012

26.03.12

За позовом  Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України

до Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України    

про стягнення 13 895,98 грн.                                                                                           

                                                                                                          Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -  представник за довіреністю № 42 від 23.01.12.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :          

Заявлено позов про стягнення з Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України заборгованості за Договором № 17 про надання транспортних послуг  в розмірі 13 895,98 грн. основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов укладеного між сторонами договору не виконав у повному обсязі свої зобов'язання перед позивачем по оплаті наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/1831-2012, розгляд справи призначено на 05.03.2012.

05.03.2012 через канцелярію суду від відповідача по справі надійшло заперечення на позов, в якому зазначено, що у відповідача відсутні акти виконаних робіт та рахунків за лютий 2011, а обґрунтування заборгованості відповідача перед позивачем на підставі подорожніх листів є безпідставним. Також відповідач наголосив на тому, що у передавальному балансі комітету кредиторська заборгованість перед позивачем у розмірі 13 895,98 грн. не обліковується.

В судовому засіданні 05.03.2012, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 26.03.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 26.03.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 26.03.2012 не з'явився, про причини неявки суду невідомо.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.03.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

25.03.2012 між Автопідприємством Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Державним комітетом України у справах ветеранів (правонаступником якого є Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України згідно з Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085) було укладено Договір № 17 про надання транспортних послуг на 2011 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору автопідприємство (позивач) зобов'язалося за завданням Замовника (відповідач) надавати транспортні послуги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Автопослуги надаються з використанням одного легкового автомобіля марки Volkswagen Passat 1.8, з двома водіями у межах 13 годин на добу з 01.01.2011 протягом дії даного договору (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору оплата за авто послуги, що надаються згідно з умовами цього Договору, здійснюється за кожну годину і кожний кілометр пробігу (згідно показників, що підтверджуються подорожніми листами, але не менш ніж робоча зміна водія).

Вартість автопослуг за цим Договором складає:

-          за одну годину роботи 46,50 грн.;

-          за кожний кілометр пробігу 1,30 грн.;

-          крім того, ПДВ (20 відстоків) (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору загальна вартість послуг становить 24 607,36 грн., в т.ч. ПДВ (4 101,23 грн.).

          На доказ надання послуг по Договору, позивач надав суду належним чином завірені копії подорожніх листів: № 428726 від 01.02.2011, № 428855 від 02.02.2011, № 428980 від 03.02.2011, № 429102 від 04.02.2011, № 429422 від 07.02.2011, № 429555 від 08.02.2011, № 429681 від 06.02.2011, № 429807 від 10.02.2011, № 429938 від 11.02.2011, № 430059 від 12.02.2011, № 430254 від 14.02.2011, № 430385 від 15.02.2011, № 430515 від 16.02.2011, № 430643 від 17.02.2011, № 430772 від 18.02.2011, № 430896 від 19.02.2011, № 431079 від 21.02.2011, № 431207 від 22.02.2011, № 431339 від 23.02.2012, № 431457 від 24.02.2011 на суму в розмірі 13895,98 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

          Наказом Державного комітету статистики України "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування" від 17.02.98 року N 74, зареєстрованим у Мін'юсті України 05.03.98 N 149/2589, затверджена типова форма № 3 первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкція про порядок її застосування.

Пунктом 2 Наказу № 74 встановлено, що перевізники, які експлуатують службові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми N 3. Застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається.  На підставі умов договору у графі 1 розділу І "Завдання водієві" подорожнього листа відповідальна особа перевізника записує найменування і адресу замовника, до якого повинен прибути автомобіль для виконання завдання або прізвище, ініціали та посаду відповідальної особи підприємства (установи) у розпорядження якого надається автомобіль. Після виконання завдання відповідальна особа, в чиє розпорядження було надано автомобіль, у відповідному рядку на зворотному боці подорожнього листа підписом і штампом стверджує виконання обслуговування.

          При дослідженні наданих позивачем подорожних листів, судом встановлено, що вказані документи підписані позивачем та містять штамп відповідача по справі.

Таким чином, надані позивачем подорожні листи є належними доказами у справі, оскільки оформлені неналежним чином.

Як вбачається з п. 4.1 Договору, по закінченню поточного місяця Автопідприємство підводить підсумки фактично наданих послуг і не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє Замовнику рахунок за авто послуги. До рахунку додається Акт наданих послуг.

Замовник зобов'язаний не пізніше 5 банківських днів, з моменту отримання рахунку, провести розрахунок з автопідприємством за надані послуги (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 7.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 01 січня 2011 по 30 червня 2011 року. Сторони домовилися, що умови Договору розповсюджуються на відносини, що виникли з 01.01.2011, відповідно до ст. 631 ЦКУ.

Матеріали справи свідчать, що позивач виставляв відповідачу рахунок на оплату за надані транспортні послуги за лютий 2011 № 3280 від 25.03.2011 на суму 13 895,98 грн.

На доказ направлення відповідачу рахунку № 3280 за лютий 2011 та акту прийому-здачі виконаних робіт за лютий 2011 позивач надав суду належним чином завірену копію претензії від 15.07.2011 та фіскального чеку 1128 від 18.07.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2011 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією сплатити заборгованість в розмірі 13895,98 грн. до якої додав копії подорожніх листів в період з 01.02.2011 по 24.02.2011 та акт прийому-здачі виконаних робіт за лютий 2011.

Відповідач у відповіді на претензію (лист № 300/01/5-12 від 27.01.2012) зазначив, що позивач не направляв відповідачу рахунок на оплату за лютий 2011, а розрахунок складений відповідачем відповідно до подорожніх листів є безпідставним. Також відповідач в листі зазначив, що у передавальному балансі комітету кредиторська заборгованість перед позивачем у розмірі 13895,98 грн. не обліковувалася.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав  свого обов'язку по повній оплаті наданих позивачем послуг, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 13 895,98 грн. основного боргу.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений Договір № 17 про надання транспортних послуг на 2011 від 25.03.2011, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати.  Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків. Доказів укладання між сторонами інших договорів позивачем та відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.  

Строк оплати за надані послуги - не пізніше 5 банківських днів, з моменту отримання рахунку (п. 4.2 Договору).

Як встановлено раніше, позивач направив відповідачу рахунок на оплату 18.07.2011.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 28.07.2011 оплати позивачу борг в повному обсязі за надані послуги.

Однак, відповідач, як у строк до 28.07.2011, так і на дату прийняття  рішення, свого обов'язку щодо оплати за надані послуги не виконав.

Щодо не підписаного зі сторони відповідача акту прийому-здачі виконаних робіт за лютий 2011 необхідно зазначити наступне.

Судом встановлено, що акт прийому-здачі виконаних робіт за лютий 2011 не підписаний зі сторони відповідача, проте неодноразово направлявся відповідачу для підписання.

Відповідач не підписав акт прийому-здачі виконаних робіт за лютий 2011 на суму в розмірі 13 895,98 грн., вказані в акті послуги не оплатив, зауважень щодо якості та обсягів наданих послуг не надав.

Незважаючи на те, що акт прийому-здачі виконаних робіт за лютий 2011 не підписаний відповідачем, з його боку заперечень щодо обсягів та якості наданих послуг не зроблено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що  відповідач в односторонньому порядку безпідставно не сплачує надані позивачем послуги.

З огляду на викладене суд вважає що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 13 895,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують доказів, які надав позивач на підтвердження своїх позовних вимог.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 13 895,98 грн. заборгованості за надані послуги за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України (01601, м. Київ, пров. Музейний, 12, код ЄДРПОУ 37508245, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (04053, м. Київ, вул. Некрасовська, 7, код ЄДРПОУ 03548993) суму основного боргу у розмірі 13 895,98 грн. (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень 98 коп.) та судовий збір у розмірі 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                                                                                                     О.А.Грєхова

Повне рішення складено 02.04.2012