Рішення

від 23.03.2012 по справі 5015/638/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.12 С права№ 5015/638/12

За позовом: Фермерськог о господарства „Вікторія-92”, с . Вікторівка Козівського рай ону Тернопільської області

до відповідача: Товарис тва з обмеженою відповідальн істю Агрофірми „Ватра”, с. Доб рогостів Дрогобицького райо ну Львівської області

про: стягнення 292 830,64 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник (довіреність № 18 в ід 12.03.2012 р.)

від відповідача ОСОБА _2 - представник (довіреніс ть б/н від 04.05.2009 р.)

Представникам сторін роз 'яснено їх права та обов'я зки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК У країни. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому зас іданні 23.03.2012 р. оголошено вступн у та резолютивну частини ріш ення.

Суть спору: Фермерськ е господарство „Вікторія-92”, с . Вікторівка Козівського рай ону Тернопільської області з вернулося до господарського суду з позовною заявою до Тов ариства з обмеженою відповід альністю Агрофірми „Ватра”, с. Доброгостів Дрогобицького району Львівської області п ро стягнення 292 830,64 грн., з яких: 84 275,80 грн. - сума основного боргу , 4 848,48 грн. - інфляційні втрати, 3 294,45 грн. - 3% річних, 200 411,91 грн. - пе ня та судових витрат.

Ухвалою суду від 23.02.2012 р. прийн ято позовну заяву до розгляд у, порушено провадження у спр аві та призначено її до розгл яду в судовому засіданні на 13. 03.2012 р. В судовому засіданні 13.03.2012 р. оголошувалась перерва до 20. 03.2012 р.

19.03.2012 р. відповідачем через ка нцелярію суду подано відзив від 14.03.2012 р. на позовну заяву, згі дно якого просить розстрочит и сплату основного боргу рів ними частинами строком на од ин рік та відмовити позивачу у стягненні пені, інфляційни х втрат, трьох процентів річн их та витрат на оплату послуг адвоката.

В судовому засіданні 20.03.2012 р. о гологшувалась перерва до 23.03.201 2 р.

21.032012 р. на адресу суду від пози вача надійшла заява про змен шення позовних вимог, у якій п росить суд, прийняти рішення про стягнення з відповідача 84 275,80 грн. основного боргу, 5 205,34 гр н. інфляційних втрат, 3 564,60 грн. - 3% річних, 19 281,33 грн. пені. Заява мо тивована тим, що відповідно д о ст. 3 Закону України «Про від повідальність за несвоєчасн е виконання грошового зобов' язання»визначений угодою ро змір пені за несвоєчасне вик онання грошового зобов'яза ння не може перевищувати роз міру подвійної облікової ста вки Національного банку Укра їни, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Представник позивача в суд ове засідання з'явився, поз овні вимоги підтримав, проси в позов задовольнити повніст ю з урахуванням заяви про зме ншення розміру позовних вимо г.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив, у сво єму відзиві посилається на т е, що між сторонами виникли по задоговірні відносини.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, повно та об'єктивно дослідивши дока зи в їх сукупності, суд встано вив наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК Укра їни господарським визнаєтьс я зобов'язання, що виникає м іж суб'єктом господарюванн я та іншим учасником (учасник ами) відносин у сфері господа рювання з підстав, передбаче них цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник ) зобов'язаний вчинити певн у дію господарського чи упра влінсько-господарського хар актеру на користь іншого суб 'єкта (виконати роботу, пере дати майно, сплатити гроші, на дати інформацію тощо), або утр иматися від певних дій, а інши й суб'єкт (управнена сторон а, у тому числі кредитор) має п раво вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України гос подарські зобов'язання мож уть виникати з господарськог о договору та інших угод, пере дбачених законом, а також з уг од, не передбачених законом, а ле таких, які йому не супереча ть.

09 жовтня 2010 р. та 13 жовтня 2010 р. мі ж сторонами були укладені до говір на закупівлю пшениці т а договір на закупівлю кукур удзи.

У п. 2 договору від 09.10.2010 р. зазна чається, що продавець зобов' язується передати у власніст ь покупця пшеницю у кількост і 200 тонн на загальну суму 330 000,00 г рн.

У п. 2 договору від 13.10.2010 р. зазна чається, що продавець зобов' язується передати у власніст ь покупця кукурудзу у кілько сті 100 тонн на загальну суму 90 000 ,00 грн.

З 03 вересня 2010 р. позивач поста вив відповідачу 226,72 тонни пшен иці на загальну суму 363 190,80 грн. з а товарними накладними № 158 ві д 03.09.2010 р., № 54 від 09.09.2010 р., № 60 від 17 вере сня 2010 р., № 61 від 18 вересня 2010 р., № 66 в ід 27 вересня 2010 р., № 67 від 01 жовтня 2010 р., № 69 від 09.10.2010 р., № 75 від 14.10.2010 р., № 80 в ід 19.10.2010 р. № 82 від 26.10.2010 р.

З 13 жовтня 2010 р. позивач постав ило відповідачу 104,31 тонни куку рудзи на загальну суму 97 285,00 грн . за товарними накладними № 73 в ід 13.10.2010 р., № 76 від 14.10.2010 р., № 78 від 15.10.2010 р .

Оцінивши вказані вище дого вори поставки та накладні, су д приходить до переконання, щ о поставка товару, за який вин икла заборгованість відбува лась не на підставі договорі в укладених між сторонами, а к ожна з накладних є самостійн ою підставою виникнення госп одарських зобов'язань.

Факт позадоговірної поста вки доводиться тим, що позива ч розпочав поставку пшениці з 03.09.2010 р., а договір на поставку п шениці укладено лише 09.10.2010 р., то бто договір укладено після п очатку поставки.

Також, суд звертає увагу на те, що у товарних накладних на поставку пшениці та кукуруд зи відсутні посилання на дог овори згідно яких поставлявс я товар, а формулювання в накл адній підстави поставки «в п родаж згідно договору»не мож е визнаватись судом, як поста вка на підставі того чи іншог о договору, оскільки відсутн і конкретні вказівки на дату та номер договору.

Крім того, з матеріалів спра ви вбачається, що кількість п оставленого товару та ціни т овару, які вказані у накладни х різняться від тих, які зазна чені у договорах. Так, наприкл ад, загальна сума поставки ку курудзи згідно договору б/н в ід 13.10.2010 р. становить 100 тонн зага льною вартістю 90 000,00 грн. Натомі сть згідно накладних № 73 від 13.1 0.2010 р., № 76 від 14.10.2010 р., № 78 від 15.10.2010 р. поз ивач поставив відповідачу 104,3 1 тонн кукурудзи на загальну с уму 97 285,00 грн.

Аналогічно й по поставці пш ениці, згідно умов договору б /н від 09.10.2010 р. предметом поставк и є пшениця 200 тонн загальною в артістю 330 000,00 грн., в той час, як з гідно накладних поставлено 2 26,72 тонн пшениці на загальну су му 363 190,80 грн.

З огляду на наведене, суд пр иходить до висновку, що відно сини між сторонами виникли н е на підставі договорів від 09. 10.2010 р. та від 13.10.2010 р., а поставка ко жної окремої партії товару є самостійною підставою виник нення господарських зобов' язань. Позивач не довів суду, щ о якась із поставок товару ві дбулась на підставі одного з договорів, що в свою чергу поз бавляє можливості суду з'яс увати, яка саме поставка відб улась на підставі того чи інш ого договору.

З аналізу накладних, які міс тяться у матеріалах справи с удом встановлено, а сторонам и не заперечується, що заборг ованість відповідача перед п озивачем за отриманий товар (основний борг) становить 84 275,80 г рн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобо в'язання має виконуватися н алежним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК Укр аїни, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 612 ЦК Укр аїни боржник вважається таки м, що прострочив, якщо він не п риступив до виконання зобов' язання або не виконав його у с трок, встановлений договором або законом.

Строк виконання обов'язк у щодо оплати поставленої пр одукції не може регулюватися договором від 09.10.2010 р. та догово ром від 13.10.2010 р., зважаючи на це, с трок виконання обов'язку що до оплати поставленої продук ції не встановлений.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщ о строк (термін) виконання бор жником обов'язку не встановл ений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредито р має право вимагати його вик онання у будь-який час. Боржни к повинен виконати такий обо в'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконан ня не випливає із договору аб о актів цивільного законодав ства.

Вимога про сплату грошових коштів за поставлений товар надійшла на адресу відповід ача 16.02.2011 р. та передбачає обов' язок здійснити перерахуванн я коштів протягом 3-х банківсь ких днів.

Таким чином, обов'язок щод о сплати грошових коштів вин ик у відповідача 19.02.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов'язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и проценти річних від простр оченої суми, якщо інший розмі р процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач зоб ов'язаний сплатити на корис ть позивача згідно розрахунк ів суду 3% річних від суми борг у у розмірі 2 736,08 грн. та інфляцій ні втрати у розмірі 2 359,72 грн.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 231 ГК України з аконом щодо окремих видів зо бов'язань може бути визначен ий розмір штрафних санкцій, з міна якого за погодженням ст орін не допускається. У разі я кщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкці ї застосовуються в розмірі, п ередбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бу ти встановлено договором у в ідсотковому відношенні до су ми невиконаної частини зобов 'язання або у певній, визначен ій грошовій сумі, або у відсот ковому відношенні до суми зо бов'язання незалежно від сту пеня його виконання, або у кра тному розмірі до вартості то варів (робіт, послуг).

Оскільки, спірні правовідн осини виникли не на підставі договорів, в яких встановлює ться розмір штрафних санкцій , тому відсутні правові підст ави для задоволення вимоги щ одо стягнення пені, а відтак с уд у задоволенні такої позов ної вимоги відмовляє.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу.

Згідно ст. 34 ГПК України госп одарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вв ажає, що позовні вимоги обгру нтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення ч астково.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК У країни господарський суд, пр иймаючи рішення, має право: ві дстрочити або розстрочити ви конання рішення.

Як зазначено у п.п. 1.2. п. 1 Роз'яс нення президії Вищого арбітр ажного суду України № 02-5/333 від 12 .09.1996 року «Про деякі питання пр актики застосування статті 1 21 Господарського процесуаль ного кодексу України»розстр очка означає виконання рішен ня частками, встановленими г осподарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки вик онання кожної частки також п овинні визначатись господар ським судом. При цьому слід ма ти на увазі, що розстрочка мож лива при виконанні рішення, я ке стосується предметів, що д іляться (гроші, майно, не визна чене індивідуальними ознака ми; декілька індивідуально в изначених речей тощо).

Також у п. 2 Роз'яснення прези дії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року «П ро деякі питання практики за стосування статті 121 Господар ського процесуального кодек су України», зазначено, що під ставою для відстрочки, розст рочки, зміни способу та поряд ку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішен ня або роблять його неможлив им у строк або встановленим г осподарським судом способом . При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття зах одів, передбачених статтею 121 Господарського процесуальн ого кодексу України, не вимаг ається, і господарський суд з аконодавчо не обмежений будь -якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки ви конання рішення. Проте, виріш уючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання ріше ння, зміну способу і порядку в иконання рішення, господарсь кий суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін , їх фінансовий стан, ступінь в ини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційни х процесів у економіці держа ви та інші обставини справи.

Відповідач у своєму відзив і вказує про неможливість ви конання судового рішення пов ністю, у зв'язку із тим, що на сьогоднішній день товариств о перебуває у скрутному мате ріальному становищі, а забор гованість перед позивачем по гашалась по можливості. Прос ить розстрочити виконання рі шення на 1 рік.

Суд всебічно, повно і об'єкт ивно розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, беручи до ува ги матеріальні інтереси кожн ої зі сторін та керуючись вим огами ст.ст. 83, 121 ГПК України, дій шов висновку, що розстрочка в иконання рішення сприятиме я к можливості продовження гос подарської діяльності відпо відача, так і зробить реально ю можливість отримання боргу позивачем. Враховуючи викла дені обставини, суд дійшов ви сновку про розстрочку викона ння судового рішення строком на 4 місяці рівними частинами .

Згідно ст. 44 ГПК України судо ві витрати складаються з суд ового збору, сум, що підлягают ь сплаті за проведення судов ої експертизи, призначеної г осподарським судом, витрат, п ов'язаних з оглядом та дослід женням речових доказів у міс ці їх знаходження, оплати пос луг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з роз глядом справи.

Понесені позивачем витрат и на оплату послуг адвоката п ідтверджуються копією догов ору про надання правової доп омоги від 10.01.2012 р., укладений між позивачем та адвокатом ОСО БА_3, платіжним дорученням т а копією свідоцтва про право на заняття адвокатською дія льністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судовий збір покладається у спорах, що виникають при вик онанні договорів та з інших п ідстав, - на сторони пропорцій но розміру задоволених позов них вимог. Суми, які підлягают ь сплаті за проведення судов ої експертизи, послуги перек ладача, адвоката та інші витр ати, пов'язані з розглядом спр ави, покладаються при частко вому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовни х вимог.

Таким чином, вимога про опла ту витрат на правову допомог у підлягає частковому задово ленню у розмірі 3 000,00 грн., врахо вуючи складність справи, спі врозмірність витраченого ад вокатом часу щодо захисту ін тересів позивача та пропорці йності розміру задоволених в имог від почасткової ціни по зову.

З огляду на викладене, керую чись Конституцією України, с т.ст. 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 193 Господарсь кого кодексу України та ст.ст . 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121, 115, 116 ГПК України , господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовол ити частково.

2. Судові витрати по класти на обидві сторони про порційно до задоволених позо вних вимог.

3. Стягнути з Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Агрофірма «Ватра», с. Д оброгостів, Дрогобицького ра йону, Львівської області (код ЄДРПОУ 30484438) на користь Фермерс ького господарства «Вікторі я-92», с. Вікторівка, Козівськог о району, Тернопільської обл асті (р/р 26000208424, у Райфайзен банк «Аваль», м. Київ, МФО 380805, код ЄДР ПОУ 21133248) 89 371 грн. 60 коп., з яких: 84 275 гр н. 80 коп. основного боргу, 2 359 грн . 72 коп. інфляційних витрат, 2 736 г рн. 08 коп. - 3% річних з розстроч кою виконання рішення суду р івними частинами щомісячно с троком на 4 місяці, а саме по 22 342 грн. 90 коп. щомісячно.

4. Стягнути з Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Агрофірма «Ватра», с. Д оброгостів, Дрогобицького ра йону, Львівської області (код ЄДРПОУ 30484438) на користь Фермерс ького господарства «Вікторі я-92», с. Вікторівка, Козівськог о району, Тернопільської обл асті (р/р 26000208424, у Райфайзен банк «Аваль», м. Київ, МФО 380805, код ЄДР ПОУ 21133248) 1 787 грн. 43 коп. судового зб ору та 3 000 грн. 00 коп. витрат на оп лату послуг адвоката.

5. Накази видати згі дно ст. 116 ГПК України.

6. У решті частин поз овних вимог у задоволенні по зову відмовити.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення ви готовлено та підписано 28.03.2012 р.