Рішення

від 06.10.2006 по справі 19/40-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/40-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.06р.

Справа № 19/40-06

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ЮНІКОМ ЛТД”, м.Дніпропетровськ

До Криниченського районного товариства з обмеженою відповідальністю по агропромисловому будівництву „Агробуд” 322140 Дніпропетровська обл. смт Кринички, вул.. Будівельників, 7  

Про  визнання права власності на нерухоме майно.

                                                                                                              Суддя Петренко І.В.

                                                                                  При секретарі:  Увлахович В.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Бородій О. В. –довіреність від 03.08.2006 р.

Від відповідача:  Вельма В.О. –довіреність від 21.08.2006 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

По справі оголошувалась перерва з 05.10.2006 р. по 06.10.2006 р. до 10:30 год.

Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить визнати право власності за позивачем на нерухоме майно, яке складається із адміністративного приміщення площею –404,4 кв. м. (А-2); тамбур (а-1); вхід в п/д (в-1); підвал площею –116,2 кв. м. (п/д), розташоване на земельній ділянці 5022,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Кринички, вул.. Будівельників, 7.      

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить визнати право власності за позивачем на на нерухоме майно, яке складається із адміністративного приміщення площею –404,4 кв. м. (А-2); тамбур (а-1); вхід в п/д (в-1); підвал площею –116,2 кв. м. (п/д), розташоване на земельній ділянці 5022,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Кринички, вул.. Будівельників, 7.      

Відповідач в судовому засіданні 05.10.06 р. згідно відзиву на позов, визнав позовні вимоги в повному об'ємі, оскільки  майно було сплачене позивачем в сумі 50000 гривень та було передано відповідачем позивачу 29.12.2001 р., про що було складено акт приймання –передачі. В зв'язку з чим позивач є добросовісним набувачем спірного майна та до нього перейшло право власності на спірне майно.

Представник відповідача в судове засідання 06.10.06 р. не явився, про час судового засідання був повідомлений належним чином.  

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд,-  

ВСТАНОВИВ:

          Між Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Юніком ЛТД” та відповідачем Криниченським районним товариством з обмеженою відповідальністю по агропромисловому будівництву „Агробуд” 27 грудня 2001 року був укладений договір       №  1 купівлі –продажу нерухомого майна (адміністративне приміщення площею –404,4 кв. м. разом з підвалом площею 116,2 кв. м. за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Кринички, вул.. Будівельників, 7). 29 грудня 2001 р. між сторонами був оформлений Акт прийому –передачі майна.

           В силу ст. 86 ЦК України (в редакції 1963 р.) та ст. 2 Закону України „Про власність” право власності –врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Згідно зі ст. 128 ЦК України (в редакції 1963 р.) право власності у набувача майна по договору виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 224 ЦК України (редакція 1963 р.) за договором купівлі –продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

           Відповідано до п. 6.1. Договору Відповідач –Продавець зобов'язаний був передати у власність Позивача майно та усі необхідні документи, а також підписати акт прийому –передачі.

          Відповідно до п. 6.2. Договору Позивач –Покупець зобов'язаний був сплатити вартість майна та прийняти його від Відповідача, а також підписати акт прийому –передачі.

          Позивач платіжним дорученням № 28 від 29.12.2001 р. перерахував на рахунок Відповідача вартість майна у сумі 50000,00 грн., а Відповідач отримав кошти, що підтверджується випискою банку та передав Позивачу спірне майно згідно акту від            29.12.01 р.

          Відповідач також передав позивачеві наступні документи:

-          технічний паспорт на адміністративне приміщення;

-          звіт про експертну оцінку майна;

-          свідоцтво про право власності від 21.02.2002 р. № 21;

-          витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно серії ВВА № 041438.

Таким чином сторони повністю виконали свої зобов'язання за Договором купівлі –продажу.

На протязі усього часу позивач володіє та користується нерухомим майном.

Позивач посилається на те, що в червні місяці 2006 року Позивач звернувся до комунального підприємства „Криничанське бюро технічної інвентаризації” стосовно здійснення перереєстрації придбаного нерухомого майна з Відповідача на Позивача. Однак, Криничанстке БТІ повідомило про необхідність представити Позивачу нотаріально посвідчений договір купівлі –продажу нерухомого майна або рішення судових органів про встановлення права власності на майно.

У зв'язку з цим Позивач не має можливості переоформити на себе майно та розпоряджатися ним на праві власності.   

          Відповідач повністю виконав свої зобов'язання відносно передачі майна Позивачу згідно з договором.  Позивач є добросовісним набувачем майна отриманого від Відповідача,  відповідно до ст.. 145 ЦК України (в редакції від 18.07.1963 р.).

           Таким чином, Позивач на підставі договору купівлі – продажу до позивача перейшло право власності та він є власником нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації, а у відповідності до ч. 6 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно та їх обмежень” правочини щодо нерухомого майна вчинюються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до Закону. Отже, на сьогоднішній день Позивач не має можливості вільно розпоряджатись отриманим за договором нерухомим майном, тобто не може реалізувати своє право власності в повному обсязі, відповідно до ст. 317 ЦК України здійснити правомочності щодо розпорядження своїм майном.

Згідно до ч. 4 ст. 182 ЦК України, порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, підставою для державної реєстрації  прав,  що  посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема є: рішення суду  про право власності на об'єкт незавершенного будівництва; рішення суду   стосовно речових  прав  на  нерухоме  майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Окрім того, згідно з п. 10 Додатку  № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (зі змінами і доповненнями), рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлювальним документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість може бути оскаржена до суду (ч. 3 ст. 182 ЦК України).

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 48 Закону України “Про власність”, власник  може  вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з  позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

На підставі викладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об'ємі, оскільки право власності перейшло до позивача, а також володіння є правомірним, якщо інше не буде встановлено судом (ст.ст. 48-50 Закону України „Про власність”).

Крім цього договір купівлі –продажу від 27.12.2001 р. № 1 недійсним в установленому порядку не визнавався, а чинне законодавство на час укладання договору нотаріального посвідчення не вимагало.    

Судові витрати слід віднести на позивача.  

    Керуючись ст.ст. 46,128,145,151,161,224,225 ЦК України (в редакції 1963 р.),                       ст. 11,15,16,182,202,203,204,205,207,316,317,319,321,328,334,392,525,526, ЦК України                  (2003 р.), ст.ст. 4,48-50 Закону України „Про власність”, ст.ст. 19,24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”                                     ст.ст. 85,89,173,199,202,203,204 Господарського кодексу України,                                               ст.ст. 1,2,12,21,22,32,33,36,44,49,77,82-85 ГПК України, господарський суд,-          

В И Р І Ш И В:

          Позов задовільнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма „ЮНІКОМ ЛТД”, юридична адреса: індекс 49064, м.Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна, 1 код ЄДРПОУ 19428060 (фактична адреса: індекс 49070 м. Дніпропетровськ вул.. Плеханова, 12-А, кв. 24, код ЄДРПОУ 19428060) право власності на нерухоме майно, яке складається із адміністративного приміщення площею –404,4 кв. м. (А-2); тамбур (а-1); вхід в п/д (в-1); підвал площею –116,2 кв. м. (п/д), розташоване на земельній ділянці 5022,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Кринички, вул.. Будівельників, буд. 7.      

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області вступає в законну силу через 10 днів згідно ст.85 ГПК України.

          Суддя                                                                                          І.В.Петренко