Постанова

від 31.10.2006 по справі а30/320-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А30/320-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

31.10.06р.

Справа № А30/320-06

За позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, (м. Дніпропетровськ)    

До відповідача: приватної фірми „Орех ТЦ”, (м. Дніпропетровськ) 

про стягнення заборгованості в сумі 3183,34 грн.    

                                                                               Суддя   Євстигнеєва Н.М.

Секретар Ворошило О.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Кондратова Т.В., довіреність № 03-06/02 від 05.01.2006 року, головний   спеціаліст юридичної служби;

Від відповідача: Вишиванова Н.А., доручення від 30.10.2006 року, представник  

                                                                                                            СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ звернувся з позовом до суду яким просить  стягнути з відповідача, приватної фірми „Орех ТЦ”, (м. Дніпропетровськ) адміністративно-господарську санкцію в розмірі 3 183,34грн.

Позивач зазначає, що за даними „Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік" (форма 10-ПІ річна) відповідач не створив робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, що суперечить статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Кількість нестворених робочих місць для забезпечення працевлаштування складає одну одиницю. Сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів складає 3183,34грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, просить в позові відмовити, оскільки за підсумками 2005 року підприємство зазнало збитків у розмірі 15,2 тис. грн. За відсутності прибутку підприємство не повинно сплачувати штрафні санкції.

Вимога про повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу представниками сторін не заявлялась.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                  В С Т А Н О В И В:

Відповідно до звіту приватної фірми „Орех ТЦ”, (м. Дніпропетровськ)  про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, наданого Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів (м. Дніпропетровськ) 24.01.2006 року чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно 4-х відсотковому нормативу, –одна особа. Фактично інваліди на підприємстві відповідача у 2005 році не працювали.

Обов'язок по забезпеченню працевлаштування інвалідів в кількості 4-х відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця встановлений частиною 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі –Закон).

Частина 1 статті 20 цього ж Закону передбачає відповідальність підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, у вигляді сплати щороку відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідно до даних, наведених відповідачем в Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність працюючих –9 осіб, фонд оплати праці –57300,00 грн., визначена розрахунковим шляхом середньорічна заробітна плата штатного працівника –6366,67 грн. Оскільки норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить - одне робоче місце, відповідачем на протязі 2005 року норматив по працевлаштуванню частково не виконано, позивач розрахував розмір штрафу за 2005 рік за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів в розмірі 3183,34грн.

Розрахунок адміністративно-господарської санкції відповідає пункту 5 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767, згідно якого на  підприємствах,  де  працює  більш як 15 чоловік, суми штрафних   санкцій   визначаються   у   розмірі  середньої  річної заробітної плати на  відповідному  підприємстві  за  кожне  робоче місце, не  зайняте  інвалідом,  а на підприємствах,  де працює від 8 до 15 чоловік,  - у розмірі половини середньої річної заробітної плати  на  відповідному  підприємстві  за  кожне робоче місце,  не зайняте інвалідом.

Відповідно до п.4 цього Порядку штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідач штрафні санкції не сплатив, проти їх стягнення заперечує, що і є причиною спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів. Аналогічний обов'язок встановлений в п.10 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314. Так, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Державна служба зайнятості, на яку покладено реалізацію державної політики зайнятості населення (п.1 ст. 18 Закону України “Про зайнятість населення”), має право направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, лише  при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) (ч. 2 ст. 19 Закону України “Про зайнятість населення”).  Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” підприємства, установи і організації незалежно від форми власності щомісяця подають центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій).   

Відповідно до інформації Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська (лист вих. №718 від 18.05.2006 року), відповідач у 2005 році не інформував районний центр зайнятості (Жовтневий районний центр зайнятості м. Дніпропетровська) про потребу в працевлаштуванні інвалідів (Звіти відповідачем не подавалися). Відповідач не надав доказів про те, що він інформував місцеві органи соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування про вільне робоче місце, на якому може використовуватися праця інваліда, позбавивши таким чином вказані державні органи можливості направити інваліда для працевлаштування.

Відповідач не надав доказів, що ним були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів у встановленій кількості, розроблена і затверджена інструкція про робоче місце інваліда.

Відповідно до Звіту про фінансові результати відповідача за 2005 рік діяльність відповідача за підсумками 2005 року є збитковою. Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів) (ч. 3 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”). Сплата штрафних санкцій за рахунок прибутку –це встановлений Законом порядок сплати, але в зв'язку з відсутністю прибутку Закон не звільняє підприємства  від відповідальності за незабезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу. Суд вважає, що відсутність прибутку у відповідача є підставою лише для відмови сплати ним штрафу в добровільному порядку та унеможливлює застосування пені за порушення строків добровільної сплати такого штрафу. Крім того, сплата штрафних санкцій за незабезпечення працевлаштування інвалідів за 2005 рік здійснюється  підприємством самостійно до 15.04.2006р. Відсутність чистого прибутку в 2005 році не свідчить про неможливість сплати штрафних санкцій за рахунок чистого прибутку до 15.04.2006р. та в подальшому. У разі відсутності коштів Закон передбачає можливість застосування штрафних санкцій шляхом звернення стягнення на майно підприємства.

З огляду на викладене, суд вважає, що саме відповідач не прийняв належних заходів відповідно до вимог закону щодо забезпечення дотримання нормативу з працевлаштування інвалідів.  

Оскільки відповідач відповідно до Закону є відповідальним за незабезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу, нормативу працевлаштування інвалідів в 2005 році відповідач не дотримався, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача адміністративно-господарської санкції у сумі 3183,34грн.

Згідно п.3 розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України” до набрання чинності законом,  який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий  збір  при  зверненні  до  адміністративного  суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Позивач звільнений від сплати державного мита на підставі п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.12.1993 року №7-93, тому при зверненні з позовом до суду судовий збір не сплачувався.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст. 87,94,98,161-163, розділом VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з приватної фірми „Орех ТЦ”, (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська,21, р/р 26009003820100 в Дніпропетровській обласній дирекції АППБ „Аваль”, МФО 305653, ЄДРПОУ 20240309) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 60, к.18, ЄДРПОУ 25005978, п/р 31211230600005 в банку УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) адміністративно-господарські санкції у сумі 3183,34грн.

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду шляхом подання до господарського суду Дніпропетровської області заяви на протязі 10 днів із дня складання постанови у повному обсязі або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

          Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ                                                                                                Н.М.ЄВСТИГНЕЄВА

(Дата складання постанови у повному обсязі відповідно до

          вимог статті 163 КАС України, - 02.11.2006 року)