Рішення

від 10.04.2012 по справі 566-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2012 Справа №5002-32/566-2012

Господарський суд Автоном ної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М. розглян ув у відкритому судовому зас іданні справу

За позовом - Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_1 (965 12, АДРЕСА_1, ідентифікаційн ий номер НОМЕР_1).

До відповідача - Сільсько господарського виробничого кооперативу імені Калініна (96512, АР Крим, Сакський район, с. Н аташине, вул. Гагарина, 32, ідент ифікаційний код 03759628).

Про визнання договорів дій сними та визнання права влас ності

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1, ф ізична особа - підприємець, свідоцтво про державну реєс трацію серія НОМЕР_2.

Від відповідача - не з' яв ився.

Представникам роз'яснено п рава і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуа льного кодексу України, зокр ема право відводу судді, відп овідно до статті 20 Господарсь кого процесуального України . Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Фізична о соба - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарсь кого суду АР Крим з позовом до Сільськогосподарського вир обничого кооперативу імені К алініна та просить визнати д оговір № 40 від 09.11.2009р. купівлі - продажу нерухомого майна, до говір № 41 від 09.11.2009р. купівлі - п родажу нерухомого майна, дог овір № 42 від 09.11.2009р. купівлі - пр одажу нерухомого майна дійсн ими. Крім того, позивач просит ь визнати право власності за Фізичною особою - підприєм цем ОСОБА_1 на нежитлове п риміщення магазина Літ. «А», з агальною площею 25,2 кв.м., розташ ованого за адресою: АДРЕСА_ 1; на нежитлове приміщення м агазина Літ «А» загальною пл ощею 30,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1; на нежит лове приміщення продовольчи й склад з підвалом Літ «А» заг альною площею 812,4 кв.м., розташо ваного за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою господарського су ду від 21.02.2012 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 06.03.2012 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

З підстав, зазначених в ухва лах господарського суду від 06.03.2012р., від 20.03.2012р.. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені від повідно до п.3.17 Інструкції з ді ловодства в господарських су дах України, затвердженої на казом Голови ВГСУ від 19.12.2002 р. № 75 - рекомендованою поштою.

Обґрунтовуючи свої вимоги , позивач зазначає, що відпові дач ухиляється від нотаріаль ного посвідчення цього догов ору, у зв' язку з чим позивач п росить суд визнати цей догов ір дійсним у порядку статті 220 Цивільного кодексу України.

Відповідач явку повноважн ого представника в судове за сідання не забезпечив, не зва жаючи на те, що був належним чи ном повідомлений про день, ча с та місце розгляду даної спр ави рекомендованою поштою.

10.03.2012р. до канцелярії Господа рського суду АР Крим від відп овідача надійшов відзив, у ві дповідності до якого відпові дач з позовними вимогами пог одився, пояснюючи, що нотаріа льне посвідчення не може бут и здійснено через відсутніст ь коштів у відповідача - бан крута. Крім того, відповідач п росив суд розглядати справу за його відсутністю.

Суд вважає за можливе клопо тання відповідача задовольн ити та розглядати справу за в ідсутністю представника.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши в сукупності представлені докази, заслух авши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2009р. відбувся аукціон з про дажу майна, що входить до лік відаційної маси відповідача .

09.11.2009р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( пози вач) та Сільськогосподарськ им виробничим кооперативом і мені Калініна ( відповідач) ук ладено три договори купівлі- продажу нерухомого майна, а с аме № 40 ( а.с. 9), № 41 ( а.с. 10), № 43 ( а.с. 11).

У відповідності до пункту 2. 1 Договору № 40, покупець сплачу є продавцю за майно 5 500, грн.. Пре дметом даного договору є маг азин, що розташований за адре сою АДРЕСА_3. На виконання наведеної умови договору по зивач оплатив 5 500,00 грн. ( а.с. 12).

У відповідності до пункту 2.1 Договору № 41, вартість предме ту договору - магазину, розт ашованого за адресою АДРЕС А_4, становить 2 200,00 грн., які так ож оплачені позивачем ( а.с. 13).

Згідно з пунктом 2.1 Договору № 42, покупець прийняв на себе з обов' язання оплатити 42 540,00 гр н. за продовольчий склад з під валом по АДРЕСА_2. Вказане зобов' язання позивач також виконав, що підтверджено коп ією квитанції про оплату на з азначену суму ( а.с. 14).

Позивач звернувся до відпо відача із листом від 01.11.2011р., в як ому просив останнього з' яви тись до нотаріуса для засвід чення договорів. ( а.с. 18).

Проте, бездіяльність відпо відача та неотримання будь-я кої відповіді на вищевказани й лист стали підставою для зв ернення до суду з позовом про визнання дійсним укладеного договору купівлі-продажу в п орядку статті 220 Цивільного ко дексу України.

Позов не підлягає задоволе нню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що в ищенаведені договори за своє ю правовою природою є догово рами купівлі-продажу нерухом ого майна.

У відповідності до статті 65 5 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продаж у одна сторона (продавець) пер едає або зобов'язується пере дати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'я зується прийняти майно (това р) і сплатити за нього певну гр ошову суму.

Статтею 658 Цивільного кодек су України визначено, що прав о продажу товару, крім випадк ів примусового продажу та ін ших випадків, встановлених з аконом, належить власникові товару. Якщо продавець товар у не є його власником, покупец ь набуває право власності ли ше у випадку, якщо власник не м ає права вимагати його повер нення.

Отже, зі змісту цієї статті вбачається, що на момент прод ажу об' єкту нерухомого майн а право Продавця на продаж ма йна має бути підтверджено ві дповідним правовстановлююч им документом, перелік яких н аведений, зокрема, в статті 19 З акону України «Про державну реєстрацію речових прав на н ерухоме майно та їх обмежень » та в Додатку 1 до Тимчасового положення про порядок держа вної реєстрації права власно сті та інших речових прав, зат вердженого наказом Міністер ства юстиції України від 7 лю того 2002 р. N 7/5 (у редакції наказу М іністерства юстиції України від 28.07.2010 N 1692/5). Крім того, право пр одавця має бути зареєстрован е, оскільки згідно з частиною 6 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх о бмежень» правочини щодо неру хомого майна вчиняються, якщ о право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

Проте, в матеріалах справи в ідсутні належні докази того, що на момент укладення догов орів власником нерухомості був Сільськогосподарський в иробничий кооператив імені К алініна.

Докази наявності у Сільськ огосподарського виробничог о кооперативу імені Калініна станом на 09.11.2009р. (дата укладенн я спірних договорів) зареєст рованого права власності на споруди, що виступили предме том договору, суду надані не б ули, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарс ького процесуального кодекс у України кожна сторона пови нна довести суду ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог та зап еречень, способом, передбаче ним чинним законодавством дл я доведення фактів такого ро ду.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 209 Цивільного кодексу України п равочин, який вчинений у пись мовій формі, підлягає нотарі альному посвідченню лише у в ипадках, встановлених законо м або домовленістю сторін.

Згідно зі статтею 657 Цивільн ого кодексу України договір купівлі-продажу земельної ді лянки, єдиного майнового ком плексу, житлового будинку (кв артири) або іншого нерухомог о майна укладається у письмо вій формі і підлягає нотаріа льному посвідченню та держав ній реєстрації.

Судом встановлено, що сторо нами не здійснено нотаріальн ого посвідчення та державної реєстрації Договору.

Частиною 1 статті 220 Цивіль ного кодексу України визначе но, що у разі недодержання сто ронами вимоги закону про нот аріальне посвідчення догово ру такий договір є нікчемним .

Відповідно до частини 2 стат ті 215 Цивільного кодексу Украї ни недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлен а законом (нікчемний правочи н). У цьому разі визнання таког о правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України н едійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім ти х, що пов' язані з його недійс ністю.

Так, в нормативне обґрунтув ання позовних вимог позивач посилається на частину 2 стат ті 220 Цивільного кодексу Украї ни відповідно до якої, якщо с торони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що пі дтверджується письмовими до казами, і відбулося повне або часткове виконання договору , але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посв ідчення, суд може визнати так ий договір дійсним. У цьому ра зі наступне нотаріальне посв ідчення договору не вимагаєт ься.

Проте, відповідно до части ни третьої статті 640 Цивільног о кодексу України договір, як ий підлягає нотаріальному по свідченню або державній реєс трації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідче ння або державної реєстрації , а в разі необхідності і нотар іального посвідчення, і держ авної реєстрації - з моменту д ержавної реєстрації.

Статтею 210 Цивільного кодек су України передбачено, що пр авочин підлягає державній ре єстрації лише у випадках, вст ановлених законом. Такий пра вочин є вчиненим з моменту йо го державної реєстрації.

Таким чином, відповідні при писи частини другої статті 220 Цивільного кодексу України н е застосовуються щодо правоч инів, які підлягають і нотарі альному посвідченню, і держа вній реєстрації, оскільки мо мент вчинення таких правочин ів відповідно до статей 210 та 640 Цивільного кодексу України пов'язується з державною реє страцією, тому вони не є уклад еними і не створюють прав та о бов'язків для сторін.

Зазначеної правової позиц ії дотримується Верховний Су д України (абзац другий пункт у 13 постанови Пленуму Верховн ого Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочин ів недійсними» від 06.11.2009 N 9, Поста нова Верховного Суду України від 18.04.2011 N 2-17/604-2009).

З урахуванням цього, у суду відсутні правові підстави дл я задоволення позову та визн ання дійсним договорів купів лі-продажу.

У відповідності до статті 78 Господарського процесуальн ого кодексу України у разі ви знання відповідачем позову г осподарський суд приймає ріш ення про задоволення позову за умови, що дії відповідача н е суперечать законодавству а бо не порушують прав і охорон юваних законом інтересів інш их осіб.

Проте, суд встановив, що поз овні вимоги є незаконними, а о тже визнання їх відповідачем суперечитиме, перш за все, йог о інтересам та порушує вимог и закону.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 82-84 Господа рського процесуального коде ксу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємеця ОСОБА _1 АДРЕСА_1, ідентифікаці йний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (р/р31211206783002, в банку одержувача: Го ловне Управління державної к азначейської служби України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 82 4026, отримувач: Державний бюдже т, м. Сімферополь, код класифік ації доходів бюджету 2203001, ЄДРП ОУ 38040558) 3219,00 грн. судового збору.

3. Накази видати в поряд ку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

У судовому засіданні 10.04.2012р. о голошено вступну і резолютив ну частини рішення. Мотивува льна частина рішення оформле на відповідно до статті 84 Госп одарського процесуального кодексу України та підписана 11.04.2012р.

Рішення може бути оскаржен о в порядку та строки передба чені статтями 91-93 Господарськ ого процесуального кодексу У країни. Рішення набирає зако нної сили відповідно до стат ті 85 Господарського процесуа льного кодексу України.

Суддя Господарськог о суду

Автономної Республіки Кр им Бар сукова А.М.