Постанова

від 25.06.2008 по справі 23/322-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 25 червня 2008 р.                                                                                   

№

23/322-б 

               Вищий господарський суд України

у складі колегії суддів:

Головуючого  -                                       Ткаченко

Н.Г.

Суддів  -                                                 

Заріцької А.О.

                    Панової І.Ю.

За

участю  представників:  ТОВ "Кепітал  Ріал Істейд" -Халявки І.М., Мандригеля

Р.С.;  арбітражного керуючого ОСОБА_1

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ

"Кепітал  Ріал Істейд"

на  постанову   

господарського суду м. Києва  від

29.08.2007 р. по справі            №

23/322-б  за заявою ПП "Юридична

компанія "Гранд Де Юре"  до

Спільного україно-російського  ТОВ

"Арлес"   про банкрутство,

-   

                                        В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського

суду  м. Києва  від 

20.08.2007 р.  було порушено

провадження по справі №23/322-б   про

банкрутство Спільного україно-російського 

ТОВ "Арлес", на підставі  

ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника

або  визнання його банкрутом”.  

Постановою господарського

суду м. Києва  від  29.08.2007 р. по справі №23/322-б /суддя

Демидова А.М./  боржника -Спільного

україно-російського  ТОВ

"Арлес" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру,

призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1

В касаційній скарзі ТОВ

"Кепітал  Ріал Істейд" просить

скасувати постанову    господарського

суду м. Києва  від 29.08.2007 р.,  посилаючись на те, що вона постановлена з

порушенням норм  матеріального та

процесуального права, а справу направити 

на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну

скаргу арбітражний керуючий ОСОБА_1 

просить залишити скаргу  без

задоволення, а оскаржувану постанову 

суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що висновки суду

відповідають вимогам чинного  

законодавства.

Заслухавши доповідь судді

Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, 

перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,

колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга  підлягає  

частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із

матеріалів справи, ПП "Юридична компанія "Гранд Де Юре"    було подано заяву про визнання

банкрутом  Спільного україно-російського  ТОВ "Арлес"   на підставі ст. 52 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника.

Приймаючи постанову про

визнання боржника банкрутом суд першої інстанції посилався на те, що боржник

відсутній за своєю юридичною адресою, а відповідно до ч.1 ст.52 Закону України

“Про відновлення платоспроможності боржника або 

визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник

або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням,

або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової

служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів

бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про

відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про

банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від

розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, тому  у суду є підстави для  визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної

процедури.

        Але з такими висновками суду погодитись

не  можна.

Згідно ст. 43 ГПК України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

  Відповідно до чинного законодавства  рішення суду 

є законним тоді,  коли суд,

виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши

обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що

підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на

підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад

і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова

суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Згідно зі ст.41 ГПК

України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку

провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей,

встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом".   

Як вбачається із

матеріалів справи,  ініціюючий кредитор -

ПП "Юридична компанія "Гранд Де Юре"  не надав суду належних доказів у

відповідності до вимог ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом" , які б свідчили про  припинення Спільного україно-російського

ТОВ  "Арлес" підприємницької

діяльності, доказів неможливості встановити місцезнаходження  керівних органів боржника, довідки

реєструючого органу  про відсутність  боржника за його місцезнаходженням,

документів органу зв'язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику, за

його юридичною чи поштовою (фактичною) адресою.

Відповідно до ст.17

Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб

-підприємців”, який набрав чинності  з

01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність

юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей

про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних

осіб.

Відповідно до вимог ч. ч.

1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до

Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються

достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не

внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню  до Єдиного державного реєстру , не були до

нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також

визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність

юридичної особи за її  місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2,

ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кредитором надано до суду

довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб

-підприємців, в якій зазначено, що станом на 27.08.2007 р.  відомості про боржника - Спільне

україно-російське ТОВ  "Арлес"

не підтверджені (т.1, а.с., 26).

Дана довідка не може

вважатись належним доказом  відсутності

Спільного україно-російського ТОВ 

"Арлес"  за його

місцезнаходженням, поскільки   в поданій

довідці Єдиного державного реєстру запису не має запису щодо відсутності

юридичної особи боржника за її місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону

України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб

-підприємців".

Крім того, як вбачається

із матеріалів справи  на час порушення

справи про банкрутство за ст. 52 Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або  визнання

його банкрутом”, як відсутнього боржника 

та на час визнання боржника банкрутом 

та відкриття ліквідаційної процедури  

боржнику, на праві власності належало нерухоме майно, але всупереч вимог

закону, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув   і не дав їм ніякої оцінки.

        Таким чином, колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що справа про банкрутство Спільного

україно-російського ТОВ  "Арлес

" за  ст.52 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або 

визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, порушена безпідставно

і у господарського суду  не було  правових підстав  для визнання 

боржника банкрутом за спрощеною процедурою, в порядку            ст. 52 даного  Закону.

За таких обставин,

постанову  господарського суду м. Києва

від       29.08.2007 р. по справі  № 23/322-б   

не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і

вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а провадження по справі -

припиненню.

   На підставі викладеного та керуючись ст.52

Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом”,   ст. ст. 1115,

1117 -11111   ГПК 

України, Вищий господарський суд України, - 

                                 П О С Т А Н О

В И В:    

 Касаційну скаргу ТОВ "Кепітал  Ріал Істейд" задовольнити частково. 

 Постанову 

господарського суду м. Києва  від

29.08.2007 р. по справі            №

23/322-б  скасувати.

          Провадження по  справі № 23/322-б    припинити.

         Головуючий -                                                         

Ткаченко Н.Г.

            Судді  -                                                                  Заріцька А.О.

Панова І.Ю.