Рішення

від 21.07.2008 по справі 7/74-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ         

від "21" липня 2008 р.                                                      

по справі  № 7/74-38

за

позовом підприємця

ОСОБА_1, м. Луцьк

до

відповідача

приватного підприємства “Луцька пельменна фабрика”, с. Липини, Луцького р-ну

про стягнення 9922,13 грн.

Суддя Шум М.С.

За участю представників сторін:

від

позивача: ОСОБА_1 -

підприємець

від

відповідача: не

з'явився

Відповідно

до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача

було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому

засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського

процесуального кодексу України були роз'яснені його процесуальні права та

обов'язки. Заяв та клопотань від останнього на розгляд господарського суду не

поступило.

Суть

спору: позивач

-підприємець ОСОБА_1, м. Луцьк звернувся в господарський суд Волинської області

з позовом про стягнення із приватного підприємства “Луцька пельменна фабрика”,

с. Липини, Луцького р-ну, 9922,13грн., в тому числі 8484,00грн. заборгованості

по оплаті за поставлений товар та 424,20грн. штрафу, 457,82грн. пені,

нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань,

495,54грн. інфляції, 60,57грн. річних.

21.07.2008р.

від позивача надійшла заява про уточнення суми позовних вимог, в якій

повідомив, що борг в сумі 8484,00грн. сплачено, просить стягнути з відповідача,

424,20грн. штрафу, 510,97грн. пені, 563,41грн. інфляції, 60,57грн. річних.

Відповідач

відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив.

Відповідно

до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну

заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача,

господарський суд, - ВСТАНОВИВ:

4 березня 2008 року між підприємцем ОСОБА_1 та ПП "Луцька пельменна

фабрика" було укладено договір на постачання інгредієнтів та інструменту

для виробництва кондитерських та хлібобулочних виробів за № 07/08.

Укладена

угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася,

сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні

підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно

до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки

суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з

угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У

відповідності до умов зазначеного договору підприємцем ОСОБА_1 було взято на

себе зобов'язання щодо поставки ПП "Луцька пельменна фабрика"

інгредієнти та інструмент для виробництва кондитерських виробів, а останнє в

свою чергу зобов'язувалось прийти та своєчасно оплатити товар.

У

відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного

кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона

(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію

(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або

утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання

його обов'язку.

На

виконання умов договору №07/08 від 04.03.2003р. позивач поставив по видаткових

накладних № СФ-0000001 від 03.04.2008р., № РН-0000013 від 06.03.2008р.

відповідачу товар на загальну суму 8484,00грн.

Відповідно

до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу

України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких

умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться.

Однак,

відповідач взяті на себе згідно договору №07/08 від 04.03.2008р. зобов'язання

щодо оплати поставленого товару не виконав.

Існування

у відповідача станом на 04.06.2008р. заборгованості в сумі 8484,00 грн. стало

підставою для звернення позивача 26 червня 2008 року до суду з позовом про

примусове стягнення останньої.

У

відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються

виконанням, проведеним належним чином.

Позивач

21.07.2008р. подав заяву про уточнення суми позовних вимог, в якій повідомив,

що борг в сумі 8484,00грн. сплачено, просить стягнути з відповідача, 424,20грн.

штрафу, 510,97грн. пені, 563,41грн. інфляції, 60,57грн. річних.

Отже,

в частині стягнення 8484,00грн основного боргу провадження у справі підлягає

припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11

ст. 80 ГПК України.

Разом

з тим, відповідачу згідно п. 5.1. договору №07/08 від 04.03.2008р.,                                           

ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550

Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по

оплаті поставленого товару було нараховано пеню, котра у відповідності до

представлених господарському суду розрахунків за період прострочки платежів

склала 457,82грн. та 424,20грн. штрафу.

Разом

з цим, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який

прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом, що згідно поданих

розрахунків становить 495,54грн. інфляційних втрат та 60,57грн. процентів

річних.

Оскільки

спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням

позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата

державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового

процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49

Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача у

пропорційному розмірі від задоволених вимог.

Враховуючи

вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173 Господарського кодексу України, ст.ст.

509, 526, 527, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити частково.

2.

Стягнути з приватного підприємства “Луцька пельменна фабрика”, (с. Липини,

Луцький район, вул. Центральна, 7, код 32570570) в підприємця ОСОБА_1,

(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 424,20грн. штрафу, 510,97грн. пені, 563,41грн.

інфляції, 60,57грн. річних, 102,00грн. в повернення витрат по сплаті державного

мита та 118,00грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення

господарського процесу.

3. В частині стягнення

8484,00грн. основного боргу, провадження у справі припинити.

Суддя                                                 

М. С. Шум