Постанова

від 18.05.2007 по справі 2-а-511/2007

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-511/2007 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа

№ 2-а-511/2007 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2007 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у

складі:

головуючого судді - Криворучко І.В.

при секретарі - Банасько І.В.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Бориспільської

районної державної адміністрації Київської області про зобов"язання

прийняти рішення або вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов зазначений позов, обґрунтовуючи і підтримуючи який позивач

зазначає, що 09 лютого 2007 року він звертався

до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, із заявою

про зміну цільового призначення земельної ділянки, кадастровий номер 3220886000:02:003:0064, яка належить

йому на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу

земельної ділянки від 03.12.2005

року № 10881, що

посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯВ № 77764 9. На лист Відповідач

надав відповідь листом від 14.02.2007

року за № Д110761.8622, у якому зазначив,. що Бориспільська районна державна

адміністрація вважає за неможливе вирішення питання зміни цільового

використання земельної ділянки, що перебуває в власності Позивача (державний

акт на право власності на землю ЯБ №

77764 9) із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення

садівництва до зняття Верховною Радою України мораторію (заборони) на

купівлю-продаж та зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок

виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для

ведення особистого селянського господарства.

Таке рішення

Відповідач обґрунтовував тим, що зазначена Позивачем земельна ділянка до

отримання у власність для ведення особистого селянського господарства мала

цільове призначення земель товарного сільськогосподарського призначення (була

набута у власність за рахунок земельних часток (паїв) попереднім власником).

Позивач до суду не

з"явився, проте надав письмову заяву в якій позов підтримує та просить

слухати справу в його відсутності.

Відповідач до суду не з"явився, але надав заяву в якій він позов не

визнає та просить слухати справу в його відсутність.

Суд дослідив, проаналізував та оцінив зібрані по справі докази, і дійшов висновку, що

позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідне до Закону

України N 4 90-V, від 19.12.2006 „Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо

заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття

відповідних законодавчих актів" до 1

січня 2008 року не

допускається: б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок

і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають

у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на

місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого

селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну

земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення

(викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, але, Відповідач помилково не

врахував, що вищевказана земельна ділянка придбавалась Позивачем у власність не

шляхом виділення в натурі (на місцевості) власникові земельної частки (паю), а на підставі цивільного договору

купівлі-продажу, про що вказувалося в заяві 09 лютого 2007

року.

Чинне земельне

законодавство України передбачає такі підстави набуття права власності на

земельні ділянки (ст. 81 Земельного

кодексу України):

придбання за договором

купівлі-продажу, дарування, міни, іншими

цивільно-правовими угодами;

безоплатної  передачі 

із  земель  державної 

і  комунальної

власності;

приватизації земельних ділянок,  що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини;

виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної

частки (паю).

Порядок набуття

права власності на земельні ділянки з цільовим призначенням „для ведення

особистого селянського господарства" за кожною із вищенаведених правових

підстав істотно відрізняється один від одного.

Так, набуття права

власності на земельну ділянку з цільовим призначенням „для ведення особистого

селянського господарства" на підставі цивільних правочинів визначається

нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, а набуття права

власності на земельну ділянку з таким же цільовим призначенням шляхом її

виділення в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю) визначається

Законом України від 5 червня 2003 року „Про порядок

виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток

(паїв).

Отже, законодавець

чітко вказує, що поняття „земельна ділянка, виділена в натурі (на місцевості)

власнику земельної частки (паю) для ведення особистого селянського

господарства" та „земельна ділянка для ведення особистого селянського

господарства, що належить громадянину за правом приватної власності, набутим на

підставі договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими

угодами" являють собою різні правові поняття, і не є тотожними.

В пункті 15 Перехідних положень Земельного кодексу

України чітко вказано, що мораторій (заборона) поширюється на відчуження та

зміну цільового призначення лише тих земельних ділянок з цільовим призначенням

„для ведення особистого селянського господарства", що набувалися у

власність шляхом виділення в натурі (на місцевості) власникам земельних часток

(паїв), а отже

жодним чином не впливає на відчуження та зміну цільового призначення земельних

ділянок, набутих у власність за іншими, передбаченими ст. 81 Земельного кодексу, підставами (в тому

числі й шляхом придбання за цивільно-правовими угодами).

Враховуючи

вищенаведене, суд вважає, що Відповідач помилково застосував норми Закону

України N 490-V,

від 19.12.2006 „Про

внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель

сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих

актів".

Позивачем було

надано у судове засідання Висновок науково-правової експертизи при Інституті

держави і права НАН України від 26.02.2007

року № 126/37-е

щодо роз"яснення змісту та порядку застосування на практиці положень

Закону України від 19.12.2006

р. „Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу

земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих

актів".

Відповідно до ст. 86 ч. 2 КАС України висновок експертизи не має для суду наперед

встановленого значення, тому підлягає перевірці й оцінці, яка має ґрунтуватися

на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у

сукупності.

Суд, при ознайомленні

із Висновком № 126/37-е від

26.02.2007, що залучений

до матеріалів адміністративної справи, встановив відповідність його змісту

вимогам нормативно-правових актів, та правильність застосування правових норм

та методів дослідження.

У судовому засіданні

достовірно встановлено, що 09022007

року Позивач звертався до Бориспільської районної державної адміністрації

Київської області - Відповідача,

із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки, кадастровий номер 3220886000:02:003:0064, яка належить

йому на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу

земельної ділянки від 03.12.2005

року № 10881 що

посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 777 64 9. Встановлено також,

що на лист Позивача Відповідач надав відповідь листом від 14.02.2007 року за № Д110761.8622, у якому зазначив, що Бориспільська районна державна

адміністрація вважає за неможливе вирішення питання зміни цільового

використання земельної ділянки, що перебуває у власності Позивача (державний

акт на право власності на землю ЯБ №

777649) із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для

ведення садівництва до зняття Верховною Радою України мораторію (заборони) на

купівлю-продаж та зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок

виділених в натурі 

(на місцевості)  власникам

земельних часток  (паїв)  для ведення особистого селянського

господарства.

Суд не має сумнівів,

що Позивачем було надано Відповідачу всі документи, передбачені затвердженим

Постановою Кабінету Міністрів України від 11

квітня 2002 року №502 Порядком зміни

цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або

юридичних осіб", в тому числі й копію Державного акту на право власності

на земельну ділянку серії. ЯБ №

777 64 9, з яких Відповідач мав докази того факту, що вказана земельна ділянка,

кадастровий номер якої 3220886000:02:003:0064,

набувалася Позивачем на підставі цивільно-правової угоди - шляхом придбання за договором купівлі

продажу земельної ділянки від 03.12.2005

року № 10881, та повинен

був зробити висновок, що застосування положень Закону України N 4 90-V, від 19.12.2006 „Про внесення змін

до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель

сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих

актів" в даному випадку є помилковим.

Судом також взятий

до уваги Висновок науково-правової експертизи при Інституті держави і права НАН

України від 26.02.2007 року № 126/37-е щодо роз 'яснення змісту та порядку

застосування на практиці положень Закону України від 19 грудня 2006 р. „Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо

заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття

відповідних законодавчих актів".

Судом встановлено,

що Відповідач помилково застосував положення Закону України N 490-V, від 19.12.2006 „Про внесення змін

до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель

сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих

актів".

Керуючись ст. 19 ч. 2, ст. 158-160,

161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов"язати

Бориспільську районну державну адміністрацію прийняти рішення про зміну

цільового призначення із земель „для ведення особистого селянського

господарства" на землі „для садівництва" земельної ділянки, загальною

площею 4,6001 га, що

розташована на території Процівської сільської ради за межами с. Проців,

Бориспільського району Київської області, кадастровий номер якої 3220886000:02:003:0064, та яка

належить ОСОБА_1 на праві

приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2005 року № 10881, що посвідчується

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 777649.

Постанова може бути

оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський

міськрайонний суд протягом 10

днів з дня проголошення постанови шляхом подачі заяви про апеляційне

оскарження з подальшою подачею апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне

оскарження.