Рішення

від 30.05.2007 по справі 2-1495-1/2007

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-1495-1/07

Справа №2-1495-1/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2007 року.

Святошинський районний суд м. Києва

у складі

головуючого судді Наборозняка М.І.

за  участю секретаря         Грень О.О.,

Савченко Т.О.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з

Обмеженою Відповідальністю "Слов*янські ресурси", треті особи:

засновник ТОВ - ОСОБА_2,

директор ТОВ ОСОБА_3   про стягнення

невиплаченої зарплати

встановив:

Позивач

звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Слов*янські

ресурси" (надалі - ТОВ) про

стягнення невиплаченої зарплати, мотивуючи тим, що вона працювала у відповідача

на посаді головного бухгалтера з 1.10.

2004 року по січень 2006 року.

З лютого

2006 року

вона перебуває у відпустці (без збереження зарплати) по догляду за дитиною до

досягнення нею трьох років.

За

період з жовтня 2004 року по

січень 2006 року ТОВ

не виплачувало їй зарплату, заборгованість за цей період становить 16296 грн 35 коп із

розрахунку встановленої їй при прийнятті на роботу зарплати (місячний оклад 1280 грн). На її

звернення керівництво ТОВ зарплату добровільно не виплачує.

В

судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на

викладені у позовній заяві обставини. Пояснила, що вона виконувала роботу

головного бухгалтера підприємства (ТОВ): підготовлювала та здавала звітнсть в

податкові органи, органи пенсійного фонду,

соцстраху, також виконувала інші вказівки керівництва ТОВ.

Також

позивачка надала касову книгу ТОВ за 2004-2005

роки, табель обліку робочого часу працівників ТОВ за травень 2005 року із

зазначенням часу її роботи за вказаний місяць. Визнала факт своєї відсутності

на роботі у 2005 році

протягом півмісяця в період відпустки (перебування у м.Трускавці), зарплата за

півмісяця становить 640 грн.

Представники

відповідача ТОВ - його

директор ОСОБА_3, та ОСОБА_2, які одночасно є

третіми особами у справі в судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі. Пояснили, що

посади головного бухгалтера у ТОВ у 2004-2006

роках не було, ТОВ фінансово-господарської діяльності не проводило,

позивачка ніякої роботи (або доручень керівництва ТОВ) у ТОВ не виконувала.

Наданий позивачкою наказ №2-К від 1.10.2004

року представник ТОВ ОСОБА_3 вважає сфальсифікованим, не може пояснити що

саме і яким чином в ньому "сфальсифіковано", свій підпис як директора

ТОВ на цьому наказі не оспорює. Яким чином так трапилось, що під текстом наказу

наявний його підпис не пояснив. На наданому табелі обліку робочого часу за

травень 2005 року

підпис від його імені оспорює, пояснив, що він його (табель) не підписував.

Проведення відповідної судової експертизи на предмет виконання чи невиконання

ним підпису на зазначеному табелі не бажає і відмовляється від її проведення та

від проведення екпсертизи з приводу "виявлення фальсифікації" на наказі

про прийняття на роботу позивачки від 1.10.2004 року. Також пояснив, що він сам

безпосередньо здавав звітність у податкові органи, а складала таку звітність

інша особа, інколи він сам складав. Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що на ТОВ

повинен бути журнал реєстрації наказів про прийняття (звільнення) на роботу,

однак він не пронумерований та скріплений печаткою ТОВ. Позивачка неправомірно

заволоділа документами ТОВ у зв*язку з чим ТОВ зверталось до міліції з приводу

виготовлення іншої печатки

Свідок

ОСОБА_4 пояснив, що він проживає із позивачкою у цивільному шлюбі без

реєстрації в органах РАЦС з 2001

року. За період 2004-2006

років він неодноразово  своїм   автомобілем  

підвозив   позивачку  до  

податкової  інспекції,   інших

установ м.Києва,

в які вона здавала звітність про господарську діяльність ТОВ. Вона виконувала

роботу бухгалтера у ТОВ. Про це йому відомо з її слів, а також він сам

безпосередньо бачив, як вона складала документацію з приводу дільності ТОВ. У 2005 році він разом

із позивачкою перебував у відпустці впродовж двох тижнів у м.Трускавці.

Суд,

заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, третіх осіб, свідка,

дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню

за такими підставами.

Згідно

зі ст. 21 КЗпП

України трудовий договір-це угода між фізичною особою і власником підприємства

або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов*язується виконувати

визначену цією угодою роботу, а власник -

виплачувати йому зарплату.

Згідно з

ч.3 ст. 24 КЗпП України

укладення трудового договору оформлюється наказом власника підприємства або

уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Суд

вважає наданий позивачкою наказ від 1.10.2004

року, який підписаний керівником ТОВ, документом, що свідчить про укладення

трудового договору між сторонами.

Суд

приходить до такого висновку, оскільки представник позивача підтвердив про

наявність підпису керівника ТОВ на зазначеному наказі та фактично не спростував

його іншими доказами.

Згідно

зі ст. 94 КЗпП

України зарплата - це

винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за

виконану ним роботу.

Стаття 115 цього Кодексу

передбачає виплату працівникові зарплати не рідше двох разів на місяць.

Відповідач

(його представники в судовому засіданні) не надав достовірних та об*єктивних

доказів про те, що він виплачував зарплату позивачці, навпаки в судовому

засіданні встановлено, що зарплату позивачці не виплачувалась.

За таких

обставин суд вважає, що відповідач повинен виплатити позивачці зарплату за

вказаний нею в позовній заяві період.

Пояснення

представників відповідача з приводу фальсифікації наказу про прийняття

позивачки на роботу до ТОВ, невиконання нею роботи суд не приймає до уваги,

оскільки вони не підтверджені іншими доказами.

Суд приймає

до уваги пояснення позивачки, інші надані нею письмові докази, котрі

підтверджують виконання нею певної роботи у ТОВ, за зарплату, узгоджену між

сторонами і вказану у наказі від 1.10.2004

року. Тому суд стягує із відповідача суму боргу по зарплаті за виключенням

зарплати в розмірі 640 грн. (за

півмісяця у 2005 році в

період, коли позивачка перебувала у відпустці та не виконувала трудові

обов*язки у ТОВ). Суд не приймає до уваги пояснення представників ТОВ про певні

(на їх думку) порушення законодавства щодо оформлення та зберігання трудової

книжки позивачки, табелювання її робочого часу у ТОВ, оформлення наказів про

відпустки, а також про те, що ТОВ не вело господарської діяльності, як за

обгрунтвоані заперечення позовних вимог позивачки, оскільки ці пояснення не є

правовою підставою для відмови у стягненні зарплати із ТОВ на користь

позивачки, яка, як свідчить наказ, була прийнята на роботу з 1.10.2004 року і не

звільнена із підприємства (ТОВ) за станом на період розгляду справи. Суд при

цьому враховує, що представник відповідача не надав жодних об*єктивних доказів

про скоєння правопорушень (письмові документи правоохоронних органів) зі

сторони позивачки, пов*язаних із її діяльністю (роботою) у ТОВ та наявністю (як

допускає представник відповідача) у неї наказу про прийняття її на роботу від 1.10.2004 року, печатки

ТОВ.

Суд

задовольняє вимоги позивачки в такому розмір : 16296,35 грн -

640 грн = 15656,35 грн

(заборгованість по зарплаті за період з 1.10.2004

року по січень 2006 року

включно.

При

цьому суд відповідно до

ст. 88 ЦПК України стягує із відповідача на користь держави судовий

збір в розмірі 156 грн 56 коп та витрати

на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

На підставі

викладеного та керуючись ст.

ст. 21-215 ЦПК України суд

вирішив:

Позов

задовольнити.

Стягнути

на користь ОСОБА_1 із Товариства з Обмеженою Відповідальністю "Слов*янські

ресурси" (розрахунковий рахунок 2600330133896 у філії Шеіченківського

відділення „Промінвестбанку", МФО 322216, код ЄДРПОУ 31780230, юридична

адреса: м. Київ, вул.Котельникова, 23), невиплачену їй зарплату - 15656 грн. 35

коп.; на користь держави - судовий збір в розмірі 156 грн. 56 коп., а також на

користь держави  витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Заява

про оскарження рішення   суду   може бути  

подано протягом  10  днів з

дня його

оголошення    до  

Святошинського  районного суду,

відповідачем - з дня отримання 

ним

копії   рішення,    

апеляційна   скарга - на   адресу  

Апеляційного   суду  м.Києва  

через

районний

суд протягом 20 днів після  подання  заяви.