Рішення

від 11.04.2012 по справі 5004/189/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5004/189/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р.                                   Справа № 5004/189/12

за позовом  Приватного підприємства "Львівський дистриб'ютор", м.Львів  

до відповідача:   Товариства з обмеженою відповідальністю " Захід Рітейл", м.Луцьк   

про стягнення 7 029 грн. 37 коп.     

                                                                                          Суддя  Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача: н/з.

Від відповідача: н/з.

    Суть спору: позивач  - приватне підприємство "Львівський дистриб'ютор" просить стягнути з відповідача -  товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Рітейл" 5 407 грн. 21 коп. основного боргу згідно договору купівлі-продажу від 22.06.2010 року № 08-00307, 1 622 грн. 16 коп. штрафу згідно п.7.4 договору та витрати за оплату судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп.

       Ухвалою суду від 14.03.2012 року з метою об'єктивного і повного з'ясування обставин по справі, керуючись п.п. 1, 2 ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 28.03.2012 року. Позивача зобов'язано подати суду належно засвідчені копії доданих до позовної заяви товарно-транспортних накладних, відповідача –пояснення по суті позовних вимог, докази в їх обґрунтування , належно засвідчені копії установчих документів.

       На виконання ухвали суду від 14.03.2012 року представник позивача на адресу суду надіслав належно засвідчені копії витребуваних судом документів. Також  позивач в порядку ст. 22 ГПК України надіслав заяву від 13.03.2012 року про уточнення позовних вимог (а.с. 65-67), в якій просить суд не брати до уваги деякі товарно-транспортні накладні, а саме №№000007700, 000007701, 000007872, 000008246, 000008247, 000008354, 000008586, 000008587 від 26.11.2010 року, 26.11.2010 року, 01.12.2010року,14.12.2010року, 14.12.2010 року, 17.12.2010 року, 28.12.2010року, 28.12.2010 року, які вказувались у позовній заяві, оскільки внаслідок детальнішого аналізу бухгалтерської документації позивач виявив, що відповідач сплатив борг за вказаними товарно-транспортними накладними. Натомість, позивач зазначає, що заборгованість повинна стягуватися за товарно-транспортною накладною №000003817 від 25.06.2010року, яку він долучає до матеріалів справи.

       Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних ухвалами суду від 27.02.2012 року, 14.03.2012 року та 28.03.2012 року документів не подав, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про дати та місце проведення судових засідань, тому справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.

       Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                  в с т а н о в и в:

       22 червня 2010 року між позивачем –приватним підприємством "Львівський дистриб'ютор" та відповідачем -  товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Рітейл"  був укладений договір купівлі-продажу №08-00307 (далі договір, а.с.7-8).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 22.06.2010 року № 08-00307.

Договір від 22.06.2010 року № 08-00307 за правовою природою є договором купівлі-продажу. Правовідносини сторін регулюються ст.ст. 655 - 697 ЦК України.

Згідно п. 1.1, 1.2, 2.1, 5.1 договору позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти у власність товар на умовах, передбачених договором. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предмет даного договору, визначається у накладних, які оформлюються та підписуються відповідачем та позивачем при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару. Ціни на товар встановлюються позивачем в прайс-листі (не є додатком до даного договору), формуються в національній валюті та зазначаються в накладних. Відповідач повинен розрахуватися за товар протягом 7 календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Згідно п. 10.2 договору він вступає в дію з моменту підписання та діє протягом одного календарного року. Якщо по закінченню строку дії даного договору жодна з сторін не заявить про своє бажання розірвати даний договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах. Договір може бути достроково розірваним за згодою сторін або за вимогою однієї з сторін, в такому разі сторона , яка вимагає розірвання договору, повинна попередити про це іншу сторону за 14 (чотирнадцять) календарних днів до розірвання договору.

       Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

       У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

     Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

     Заяву позивача від 13.03.2012 року про уточнення позовних вимог суд розцінює як право позивача до початку розгляду справи по суті на зміну підстави позову шляхом подання письмової заяви.        

В п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема зазначено, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. При цьому не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права, посилання суду в рішенні на інші, ніж зазначено позивачем, норми права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

       Заява позивача від 13.03.2012 року, подана у відповідності з чинним законодавством, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

     На виконання умов договору позивач в період з 12.11.2010 року по 01.02.2011 року з врахуванням початкового сальдо розрахунків станом на 01.11.2010 року –6 390 грн. 24 коп. передав відповідачу товар на загальну суму 13 957 грн. 48 коп.

   В порушення умов договору відповідач отриманий на підставі накладних товар оплатив частково на суму 8 550 грн. 27 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с.79-82)

   Заборгованість відповідача становить 5 407 грн. 21 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

    Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Сторони у п. 7.4 договору домовилися, що у випадку прострочки відповідачем оплати вартості товару більше ніж на 30 календарних днів вважається, що відповідач необґрунтовано відмовився від оплати та зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару.

Відповідно до п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

      Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (постанова ВСУ від 22.11.2010 N 14/80-09-2056).

    Нараховані позивачем відповідно до п. 7.4 договору штрафні санкції в сумі 1 622 грн. 16 коп. є договірним зобов'язанням відповідача, підставні і підлягають до стягнення відповідно до умов договору.

    Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -                                                                               в и р і ш и в:

1.  Позов задоволити.

       2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Рітейл», м.Луцьк, вул. Кравчука, 1/128, код 37068017 на користь Приватного підприємства «Львівський дистриб'ютор» м. Львів, пл.Маланюка, 3, р/р 26009001307501  в АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, код 30162780

            - 5 407 грн. 21 коп. основного боргу, 1 622 грн. 16 коп. штрафу, 1 609грн. 50 коп. в повернення витрат  по  сплаті  судового  збору,  а  всього

8 638грн. 87 коп. (вісім тисяч шістсот тридцять вісім грн. 87 коп.)

          3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                    А. М. Кравчук