Рішення

від 10.04.2012 по справі 5008/223/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/223/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

10.04.2012                         м. Ужгород        Справа  № 5008/223/2012

за позовом Приватного підприємства „АБТ - Моноліт”,

с. В.Лази, 89440

до товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар”,

м. Берегово, 90200

про стягнення 10 832,99 грн.

                                                                                    Суддя С.Б. Швед

секретар судового засідання –Орсаг О.В.;

                                                ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „АБТ - Моноліт” звернулася до суду з позовом  до товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар” про стягнення суми 10 832,99 грн. заборгованості за поставлений товар (в т.ч. 9403,94 грн. – основний борг, 408,46 грн. –інфляційні втрати, 293,79 –річні (3%) та 726,8 грн. –пеня).

Позивач надав по справі податкові накладні на обсяги поставки товару за предметом позову та копії податкових декларацій з відображенням цих обсягів поставки на предмет оподаткування ПДВ.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, свого представника у судове засідання не направив, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

Між ПП „АБТ - Моноліт” (Постачальник) та ТОВ „Бульвар” (Покупець) (далі –Договір) на підставі підписаних сторонами видаткових накладних (а.с.13-23), а також долучених до матеріалів справи податкових накладних були здійснені господарські операції з поставки відповідачу продукції у період з квітня 2010 року по березень 2011 року  на загальну суму 59575,66  грн.

Фактичне здійснення господарських операцій у цих обсягах підтверджується даними податкової звітності ПП „АБТ - Моноліт”                         (а.с.43-49),  яка свідчить про відображення обсягів поставок товару по податковому обліку позивача  з визначенням податкових зобов'язань зі сплати ПДВ до державного бюджету.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар , заборгованість за який на день звернення до суду з позовом складає суму 9403,94 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України).  

Враховуючи невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань по своєчасній та повній оплаті вартості поставленого товару та підтвердження наявної заборгованості   належними та допустимими доказами, позов підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 526, 625, 692  Цивільного кодексу України у частині стягнення з відповідача суми 9403,94 грн. заборгованості за поставлений товар(основний борг), а також суми 293,79 грн. річних та 302,27 грн. інфляційних нарахувань.

Що стосується нарахованої позивачем пені у сумі 762,80 грн. за прострочення оплати товару, то позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають, оскільки спірні господарські операції з поставки продукції були здійснені між сторонами на підставі видаткових накладних, в яких відсутні посилання на укладений між сторонами договір як цивільно –правову підставу  відповідальності сторін у вигляді пені за порушення строків оплати товару.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині присудження до стягнення з відповідача суми 10 000 грн., в тому числі 9403,94 грн. основного боргу, 293,79 грн. річних та 302,27 грн. –інфляційних нарахувань.

У задоволенні іншої частини позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати по справі  підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (ст. 49 ГПК  України).          

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України  33, 43,  49, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України,                     

СУД  ВИРІШИВ:

      1. Позов задоволити частково.

    2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар”, (90200, м. Берегово, вул. Б. Хмельницького, 163, код 30175449)  на користь приватного підприємства „АБТ - Моноліт” (89440, с. В.Лази Ужгородського району, вул.Жовтнева, 25, код 20447513) суму 10 000 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за товар(в т.ч. 9403,94 грн. основного боргу; 293,79 грн. річних та 302,27 грн. –інфляційних нарахувань), а  також суму   1 485,00  грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) у відшкодування судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обов'язковим  до виконання на території України.   

             Суддя                                       С.Б. Швед