Рішення

від 04.04.2012 по справі 5011-5/1369-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/1369-2012 04.04.12

За позовом Това риства з обмеженою відповіда льністю "Цвебет"

до Товариства з об меженою відповідальністю "То рговий дім "КЛФЗ"

про стягнення 56 035,00 г рн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 2 від 31.01.2012 р.;

від відповідача: не з'явився .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Цвебет" (далі - позивач) звернулось до гос подарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обм еженою відповідальністю "Тор говий дім "КЛФЗ" (далі - відпов ідач) про стягнення 54 985,00 грн., з я ких 35 000, 00 основного боргу, 19 845, 00 гр н. пені, 140, 00 грн. інфляційних втр ат.

Обґрунтовуючи позовні вим оги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного мі ж сторонами договору позивач поставив відповідачу товар, який був оплачений останнім в порушення взятих на себе зо бов'язань не в повному обсязі , внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Торговий дім "КЛФЗ" виникла заборгованість перед позива чем.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 08.02.2012 р. поруш ено провадження у справі № 5011-5/ 1369-2012, розгляд справи призначен о на 14.03.2012 р.

В судовому засіданні 14.03.2012 р. п редставником позивача на під ставі ст. 22 ГПК України подано заяву про уточнення позовни х вимог, відповідно до якої То вариство з обмеженою відпові дальністю "Цвебет" просить су д стягнути з відповідача на с вою користь 56 035, 00 грн., з яких 35 000, 00 основного боргу, 19 845, 00 грн. пені , 140, 00 грн. інфляційних втрат, 1 050, 00 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК Укр аїни позивач вправі до прийн яття рішення по справі збіль шити розмір позовних вимог з а умови дотримання встановле ного порядку досудового врег улювання спору у випадках, пе редбачених статтею 5 цього Ко дексу в цій частині, відмовит ись від позову або зменшити р озмір позовних вимог. До поча тку розгляду господарським с удом справи по суті позивач м ає право змінити предмет або підставу позову шляхом пода ння письмової заяви.

Відповідно до п. 3.11. Постанов и Пленуму Вищого господарськ ого суду України № 18 від 26.12.2011 р. "П ро деякі питання практики за стосування Господарського п роцесуального кодексу Украї ни судами першої інстанції", Г ПК, зокрема статтею 22 цього Ко дексу, не передбачено права п озивача на подання заяв (клоп отань) про "доповнення" або "ут очнення" позовних вимог, або з аявлення "додаткових" позовн их вимог і т.п. Тому в разі надх одження до господарського су ду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходяч и з її змісту, а також змісту р аніше поданої позовної заяви та конкретних обставин спра ви, повинен розцінювати її як :

- подання іншого (ще одного) п озову, чи

- збільшення або зменшення р озміру позовних вимог, чи

- об' єднання позовних вимо г, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадкі в позивачем має бути додержа но правил вчинення відповідн ої процесуальної дії, а недот римання ним таких правил тяг не за собою процесуальні нас лідки, передбачені ГПК та заз начені в цій постанові.

Судом прийнято подану пози вачем заяву, отже має місце н ова ціна позову, виходячи з як ої вирішується спір.

В судовому засіданні 14.03.2012 р. п редставником відповідача по дано письмовий відзив на поз овну заяву, відповідно до яко го Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Торговий дім "КЛФЗ" позовні вимоги в частин і основного боргу в розмірі 35 000,00 грн. та збитків від інфляці ї в розмірі 140,00 грн. не оспорює. П роте, відповідач заперечує п роти розміру пені, розрахова ного позивачем та просить су д зменшити її розмір.

В судовому засіданні 14.03.2012 р. н а підставі ст. 77 ГПК України ог олошено перерву до 22.03.2012 р.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 22.03.2012 р. розгл яд справи, у зв' язку з неявк ою представника відповідача , відкладено на 04.04.2012 р.

У судовому засіданні 04.04.2012 р. п редставник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх з адовольнити з підстав, викла дених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився , про причини неявки не повідо мив, про дату, час та місце роз гляду справи повідомлений на лежним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України № 01-8/123 ві д 15.03.2007 р. "Про деякі питання прак тики застосування норм Госпо дарського процесуального ко дексу України, порушені у доп овідних записках про роботу господарських судів у 2006 році " відповідні процесуальні до кументи надсилаються господ арським судом згідно з пошто вими реквізитами учасників с удового процесу, наявними в м атеріалах справи.

Відповідно до Інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України № 01-8 /1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Г осподарського процесуально го кодексу України, порушені у доповідних записках про ро боту господарських судів у 2005 році" до повноважень господа рських судів не віднесено ус тановлення фактичного місце знаходження юридичних осіб а бо місця проживання фізичних осіб - учасників судового п роцесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Том у примірники повідомлень про вручення рекомендованої кор еспонденції, повернуті орган ами зв'язку з позначками "адре сат вибув", "адресат відсутній " і т.п., з урахуванням конкретн их обставин справи можуть вв ажатися належними доказами в иконання господарським судо м обов'язку щодо повідомленн я учасників судового процесу про вчинення цим судом певни х процесуальних дій.

Слід зазначити, що законода вство України, в тому числі Го сподарський процесуальний к одекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема поз ивача, з' ясовувати фактичне місцезнаходження іншої стор они (сторін) у справі (якщо вон о не співпадає з її місцезнах одженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодек су України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших проц есуальних документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визнач еному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела пр о це до відома господарськог о суду, інших учасників проце су, то всі процесуальні наслі дки такої невідповідності по кладаються на цю юридичну ос обу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанов и Пленуму Вищого господарськ ого суду України № 18 від 26.12.2011 р. "П ро деякі питання практики за стосування Господарського п роцесуального кодексу Украї ни судами першої інстанції", р озпочинаючи судовий розгляд , суддя має встановити, чи пові домлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть уч асть у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду с удом справи у разі виконання останнім вимог частини перш ої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокре ма, в разі якщо ухвалу про пору шення провадження у справі б уло надіслано за належною ад ресою (тобто повідомленою су ду стороною, а в разі ненаданн я суду відповідної інформаці ї - адресою, зазначеною в Єди ному державному реєстрі юрид ичних осіб та фізичних осіб - п ідприємців), і не повернуто пі дприємством зв' язку або пов ернуто з посиланням на відсу тність (вибуття) адресата, від мову від одержання, закінчен ня строку зберігання поштово го відправлення тощо, то вваж ається, що адресат повідомле ний про час і місце розгляду с прави судом.

У випадку нез'явлення в засі дання господарського суду пр едставників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщ о неявка таких представників не перешкоджає вирішенню сп ору.

Зважаючи на те, що неявка пр едставника відповідача не пе решкоджає всебічному, повном у та об'єктивному розгляду вс іх обставин справи, суд вважа є за можливе розглянути спра ву за наявними в ній матеріал ами в порядку ст. 75 ГПК України .

В судовому засіданні 04.04.2012 р. с удом розглянуто клопотання в ідповідача про зменшення роз міру пені та відмовлено у йог о задоволенні, у зв' язку з не обґрунтованістю.

У судовому засіданні 04.04.2012 р. с удом проголошено вступну та резолютивну частину рішення .

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтується позов, об' є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, господарський суд міста К иєва, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2011 р. між позивачем (поста чальник) та відповідачем (пок упець) було укладено Договір поставки № 09/02 (далі - Договір), в ідповідно до умов якого пост ачальник зобов'язується пост ачати протягом 2011 p., а покупець оплачувати у відповідності до Договору, пігменти та іншу хімічну продукцію відповідн о до виставлених рахунків-фа ктур, що є невід'ємною частино ю Договору. Кількість, асорти мент та ціна товару узгоджує ться сторонами у відповіднос ті до умов Договору і відобра жаються в накладних, що є неві д'ємною частиною Договору (п. п . 1.1, 1.2 Договору).

Пунктом 10.6 Договору сторона ми погоджено строк його дії з моменту підписання (04.02.2011 р.) до 3 1.12.2011 р.

04.07.2011 р. між позивачем та відпо відачем підписано Додаток № 2 до Договору, згідно з п. 1.1 яког о постачальник зобов'язуєтьс я оставити пігмент синій фта лоціаніновий BGS в кількості 75 к г, пігмент зелений фталоціан іновий G в кількості 75 кг, пігме нт Мілорі синій в кількості 150 кг, пігмент хром жовтий (серед ній) в кількості 150 кг, пігмент ч ервоний світломіцний RN в кіль кості 175 кг, пігмент жовтий сві тло міцний G в кількості 250 кг, а покупець зобов'язується спл атити пігменти згідно вистав леного рахунку-фактури, що є н евід'ємною частиною Договору .

Приписами 2.3 Договору встан овлено, оплата вартості това ру здійснюється покупцем в р озмірі 20% передплати протягом 3 банківських днів з моменту н адання постачальником рахун ку-фактури шляхом перерахува ння грошових коштів на поточ ний рахунок постачальника, о плата 80% проводиться в строк д о 29.07.2011 р.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідачем на підс таві платіжного доручення № 57 від 01.07.2011 р. (належним чином за вірена копія якого наявна в м атеріалах справи, а оригінал оглянуто в судовому засідан ні) здійснено передплату в ро змірі 10 150,10 грн.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідач у товар на загальну суму 50 150,10 грн., що підтверджується вида тковою накладною № ЦВ-0000149 від 05. 07.2011 p., що підписана повноважним и представниками сторін та с кріплена печаткам підприємс тв.

У свою чергу відповідач за п оставлений товар на підставі платіжного доручення № 102 від 25.07.2011 р. сплатив ще 5 000,00 грн.

Таким чином, у покупця утвор илась заборгованість перед п остачальником в розмірі 35 000, 00 грн.

Позивачем додатково на адр есу відповідача в порядку ст . 530 ЦПК України направлялась п ретензія № 53 від 05.01.2012 р. з прохан ням погасити існуючу заборго ваність.

Відповідач в судовому засі данні факт отримання претенз ії від позивача не заперечив .

Оскільки відповідач не спл атив позивачу повністю варто сті поставленої продукції, в ін вирішив звернутись за зах истом своїх прав до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача підляг ають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України ци вільні права та обов'язки вин икають із дій осіб, що передба чені актами цивільного закон одавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов'язки ; підставами виникнення циві льних прав та обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини.

Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов' язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Дог овір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК Україн и за договором поставки прод авець (постачальник), який зді йснює підприємницьку діяльн ість, зобов'язується передат и у встановлений строк (строк и) товар у власність покупця д ля використання його у підпр иємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з ос обистим, сімейним, домашнім а бо іншим подібним використан ням, а покупець зобов'язуєтьс я прийняти товар і сплатити з а нього певну грошову суму.

До договору поставки засто совуються загальні положенн я про купівлю-продаж, якщо інш е не встановлено договором, з аконом або не випливає з хара ктеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК Укра їни покупець зобов'язаний оп латити товар після його прий няття або прийняття товароро зпорядчих документів на ньог о, якщо договором або актами ц ивільного законодавства не в становлений інший строк опла ти товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, я кщо у зобов' язанні встановл ений строк (термін) його викон ання, то воно підлягає викона нню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, пункто м 2.3 Додатку № 2 до Договору стор они встановили, що оплата вар тості товару здійснюється По купцем в розмірі 20% передплати протягом 3 банківських днів з моменту надання Постачальни ком рахунку-фактури шляхом п ерерахування грошових кошті в на поточний рахунок Постач альника, оплата 80% проводиться в строк до 29.07.2011 р.

В силу приписів ст. 599 ЦК Укра їни зобов' язання припиняєт ься виконанням, проведеним н алежним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб ' єкти господарювання та інш і учасники господарських від носин повинні виконувати гос подарські зобов' язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов' язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжит и усіх заходів, необхідних д ля належного виконання нею з обов'язання, враховуючи інте реси другої сторони та забез печення загальногосподарсь кого інтересу.

Не допускається односторо ння відмова від виконання зо бов' язань, крім випадків, пе редбачених законом, а також в ідмова від виконання або від строчка з мотиву, що зобов' я зання другої сторони за інши м договором не було виконано належним чином.

Зважаючи на встановлені фа кти та вимоги вищезазначених правових норм, а також врахов уючи, що позивачем доведено о бґрунтованість позовних вим ог - про стягнення боргу за пер еданий на підставі видатково ї накладної товар, а відповід ачем визнано розмір основної заборгованості, господарськ ий суд дійшов висновку, що поз ов в частині стягнення основ ного боргу нормативно та док ументально доведений, та під лягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на корист ь позивача підлягає стягненн ю 35 000,00 грн. боргу.

Згідно зі ст. 216 ГК України уч асники господарських віднос ин несуть господарсько-право ву відповідальність за право порушення у сфері господарюв ання шляхом застосування до правопорушників господарсь ких санкцій на підставах і в п орядку, передбачених цим Код ексом, іншими законами та дог овором.

Одним із різновидів господ арських санкцій, які застосо вуються до правопорушника у сфері господарювання, є штра фні санкції у вигляді грошов ої суми (неустойки, штрафу, пен і), яку учасник господарських відносин зобов' язаний спла тити у разі порушення ним пра вил здійснення господарсько ї діяльності, невиконання аб о неналежного виконання госп одарського зобов' язання (ст . 230 ГК України).

Поняттям "штраф" та "пеня" дан о визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК Укра їни.

Відповідно до зазначеної н орми, штрафом є неустойка, що о бчислюється у відсотках від суми невиконаного або ненале жно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислює ться у відсотках від суми нес воєчасно виконаного грошово го зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3 Додатку № 2 до Дого вору сторонами погоджено, що у випадку порушення п. 2.3 Додат ку № 2 до Договору, Покупець сп лачує Постачальнику пеню в р озмірі 0,3% від суми заборгован ості за кожен день простроче ння.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Г К України, нарахування штраф них санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, к оли зобов'язання мало бути ви конано.

Вищенаведений шестимісячн ий строк не є строком позовно ї давності, оскільки в нормі й деться саме про припинення н арахування штрафних санкцій , за стягненням яких особа має право звернутися в межах річ ного строку позовної давност і, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК У країни.

При цьому слід враховувати , що позовна вимога про стягне ння пені пов' язана з триваю чим правопорушенням - прост роченням виконання зобов' я зання. Оскільки пеня стягуєт ься у певних відсотках від пр остроченого зобов' язання з а кожен день такого простроч ення, то строк позовної давно сті (один рік) починається для кожної позовної вимоги про с плату пені окремо за кожен пр острочений день. (Такої ж прав ової позиції притримується В ищий господарський суд Украї ни у постанові № 41/153-07 від 11.10.2007 р.).

Крім того, в силу приписів с т. ст. 1, 3 Закону України "Про від повідальність за несвоєчасн е виконання грошових зобов'я зань" платники грошових кошт ів сплачують на користь одер жувачів цих коштів за простр очку платежу пеню в розмірі, щ о встановлюється за згодою с торін. Розмір пені, передбаче ний статтею 1 цього Закону, обч ислюється від суми простроче ного платежу та не може перев ищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховую чи встановлену ст. ст. 6, 627 Цивіл ьного кодексу України свобод у договору, сторони при уклад ені договору мають право виз начити його умови на власний розсуд, проте суд, розглядаюч и спір та встановивши наявні сть підстав до стягнення пен і, повинен обмежувати її розм ір до розмірі, встановленого положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за нес воєчасне виконання грошових зобов'язань". (Аналогічна пра вова позиція викладена в п. 3 і нформаційного листа Вищого г осподарського суду України № 01-06/224/2012 від 27.02.2012 р.)

Як вбачається з розрахунку позивача, ним не враховано ви щевказаних положень закону, у зв' язку з чим завищено роз мір пені, нарахований відпов ідачу до стягнення у сумі 19 845,00 грн.

В силу приписів п. 18 Інформац ійного листа Вищого господар ського суду України "Про деяк і питання практики застосува ння норм Господарського проц есуального кодексу України, порушені у доповідних записк ах про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04. 2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо при йняття судового рішення за р езультатами обговорення усі х обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовн о всебічного, повного і об'єкт ивного розгляду в судовому п роцесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен п еревірити обґрунтованість і правильність здійсненого на рахування сум штрафних санкц ій, річних, збитків від інфляц ії, і в разі, якщо їх обчисленн я помилкове - зобов'язати по зивача здійснити перерахуно к відповідно до закону чи дог овору або зробити це самості йно.

Здійснивши перерахунок пе ні, судом встановлено, що вона має становити 2 734,79 грн.

Також, згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що борж ник, який прострочив виконан ня грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язан ий сплатити суму боргу з урах уванням встановленого індек су інфляції за весь час прост рочення, а також три проценти річних від простроченої сум и, якщо інший розмір проценті в не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу і нфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є спо собами захисту його майновог о права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні мат еріальних втрат від знецінен ня грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отр иманні компенсації (плати) ві д боржника за користування у тримуваними ним грошовими ко штами, належними до сплати кр едиторові. (Відповідної прав ової позиції дотримується Ви щий господарський суд Україн и у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та В ерховний Суд України у поста нові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Як вбачається з розрахунку 3 % річних позивача, він є невір ним, оскільки позивач його на раховує як 3 % від суми боргу, не враховуючи кількість днів п рострочення.

З огляду на зазначене, суд с амостійно здійснив перераху нок 3 % річних та встановив, що з а період з 30.07.2011 р. по 07.03.2012 р. (дата з аяви про збільшення позовних вимог) 3 % річних мають складат и 35 000, 00 грн. * 3 % / 365 * 222 дні = 638, 63 грн.

Також, позивач методологіч но невірно рахує інфляційні втрати, не враховуючи індекс и інфляції, які мають значенн я менше 100.

Перерахувавши інфляційні втрати, суд встановив, що їх ро змір має складати 139, 75 грн. (35 000, 00 * 0 , 996 * 1, 001 * 1 * 1, 001 * 1, 002 * 1, 002 * 1, 002 - 35 000, 00).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень; д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Обов' язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріа льному законодавстві міру на лежної поведінки особи, що бе ре участь у судовому процесі , із збирання та надання доказ ів для підтвердження свого с уб' єктивного права, що має з а мету усунення невизначенос ті, яка виникає в правовіднос инах у разі неможливості дос товірно з' ясувати обставин и, які мають значення для спра ви.

Відповідачем не надано суд у належних та допустимих док азів на підтвердження відсут ності основного боргу.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарсько го суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Пр о судове рішення" рішення гос подарського суду має ґрунтув атись на повному з'ясуванні т акого: чи мали місце обставин и, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та як ими доказами вони підтверджу ються; чи не виявлено у процес і розгляду справи інших факт ичних обставин, що мають сутт єве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація ві дносин сторін, виходячи з фак тів, установлених у процесі р озгляду справи, та яка правов а норма підлягає застосуванн ю для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось ви ще, судом встановлено, що відп овідач неналежним чином вико нував взяті на себе за догово ром обов' язки щодо оплати п оставленого позивачем товар у, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, врахо вуючи здійснений судом перер ахунок пені, інфляційних втр ат та відсотків річних.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України, судові витрати по кладаються на сторони пропор ційно розміру задоволених по зовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги зад овольнити частково.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Торговий дім "КЛФЗ" (02160, м. Киї в, Дніпровський район, вулиця Каунаська, будинок 13, код ЄДРП ОУ 36861869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цвебет" (01013, м. Київ, Голосі ївський район, вулиця Промис лова, будинок 4, кімната 202-203, код ЄДРПОУ 35910930) 35 000 (тридцять п' ять тисяч) грн. 00 коп. основного бор гу, 2 734 (дві тисячі сімсот тридц ять чотири) грн. 79 коп. пені, 638 (ші стсот тридцять вісім) грн. 63 ко п. 3 % річних, 139 (сто тридцять дев' ять) грн. 75 коп. інфляційних втр ат та 1 094 (одну тисячу дев' янос то чотири) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позов них вимог відмовити.

4. Після вступу рішен ня в законну силу видати нака з.

5. Рішення господарськ ого суду набирає законної си ли після закінчення строку п одання апеляційної скарги, я кщо апеляційну скаргу не бул о подано. У разі подання апеля ційної скарги рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після розгляду сп рави апеляційним господарсь ким судом.

Повне рішення складено 0 9.04.2012 р.

Суддя В.С. Ло мака