Рішення

від 05.04.2012 по справі 5011-3/3404-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-3/3404-2012

05.04.12

За позовом   Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут

                      автоматизованих систем в будівництві»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Промсоюз»                     

Про                стягнення 3 526,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1. –по дов. № 12.01.-12 від 19.01.2012

Від відповідача       не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Промсоюз»3 526,00 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору зберігання речей № 507/054/11 від 01.06.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/3404-2012 та призначено її до розгляду на 05.04.2012.

Позивач в судовому засіданні 05.04.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 05.04.2012 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.03.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. М.Кривоноса, 2-а, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 05.04.2012 є юридичною адресою відповідача. Також ухвалу суду було надіслано на адресу: м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 5, кв. 351.

Відповідач отримав ухвалу суду за вищезазначеними адресами 26.03.2012 та 29.03.2012, що підтверджується повернутими на адресу суду поштовими повідомлення про вручення відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 05.04.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника  позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

             01.06.2011 між Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві»(професійний зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Промсоюз»(поклажодавець) було укладено договір зберігання речей № 507/054/11  (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору  професійний зберігач зобов‘язується зберігати речі передані йому на зберігання поклажодавцем протягом строку зберігання речей і повернути останньому вказані речі у схоронності, а поклажодавець - оплачувати професійному зберігачу його послуги із зберігання таких речей.

            Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг зберігання, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 3 526,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов‘язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до пункту 5.1 договору приймання речей на зберігання від поклажодавця до професійного зберігача підтверджується оформленим актом передачі речей. Речі вважаються переданими на зберігання з моменту належного оформлення акта передачі речей.

На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв на відповідальне зберігання наступні товарно-матеріальні цінності: стіл (5 шт.), тумба для столу (4шт.), шафа (2 шт.), стільці (12 шт.), диван (1шт.), що підтверджується актом приймання-передачі речей від 01.06.2011.

Згідно п. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Пунктом 3.1. договору визначено, що плата за зберігання речей (скорочено - плата за зберігання) становить 5 700,00  грн. за один звітний місяць зберігання, якщо інший розмір не встановлено протоколом узгодження договірної ціни.

Додатковою угодою № 1 від 01.11.2011 сторони дійшли згоди зменшити розмір плати за зберігання речей в сумі 5 140,00 грн.

Згідно з пунктом 3.2. договору оплата послуг здійснюється поклажодавцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок професійного зберігача, зазначений у цьому договорі, щомісячними авансовими платежами у розмірі 100 (сто) % місячної плати за зберігання (далі - авансові платежі).

Відповідно до пункту 3.3. договору авансові платежі сплачуються поклажодавцем не пізніше ніж за 5 (п‘ять) днів до початку звітного місяця. Сплата першого авансового платежу здійснюється поклажодавцем протягом 3 (трьох) робочих днів з дня оформлення акта передачі речей.

Пунктом 3.5. договору визначено, що приймання та передача послуг оформлюються актами приймання-передачі наданих послуг (скорочено - акти).

На підтвердження надання позивачем та приймання відповідачем послуг по зберіганню речей за період з червня по грудень 2011 року включно сторонами згідно з умовами договору було оформлено (підписано та скріплено печатками обох сторін), наступні акти:

- № 549 від 30 червня 2011 року на суму 5 700,00 грн.;

- № 599 від 29 липня 2011 року на суму 5 700,00 грн.;

- № 750 від 31 серпня 2011 року на суму 5 700,00 грн.;

- № 819 від 30 вересня 2011 року на суму 5 700,00 грн.;

- № 976 від 31 жовтня 2011 року на суму 5 700,00 грн.;

- № 1321 від 30 листопада 2011 року на суму 5 140,00 грн.;

- № 1576 від 30 грудня 2011 року на суму 5 140,00 грн.

Таким чином, загальна вартість послуг по зберіганню речей за період з червня по грудень 2011 року включно склала 38 780,00 грн.

Пунктом 6.2. договору визначено, що договір діє по 30 червня 2012 року включно, а у разі повернення речей поклажодавцю раніше цього терміну - до оформлення акту повернення речей (або фактичного повернення речей поклажодавцю).

30 грудня 2011 року сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору про дострокове розірвання договору та, відповідно, було оформлено акт повернення речей.

В зазначеній угоді сторони, крім іншого, погодили графік сплати відповідачем позивачеві суми заборгованості за фактично надані послуги протягом дії договору.

Так, згідно п. 3 додаткової угоди № 2 відповідач зобов‘язався до 29 лютого 2012 року сплатити позивачу 3 526,00 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення плати за зберігання, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 3 526,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 526,00 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

            2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Промсоюз»(м. Київ, вул. вул. М.Кривоноса, 2-а, оф. 200, код ЄДРПОУ 36629444) на користь Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» (м. Київ, вул. М.Кривоноса, 2-а, код ЄДРПОУ 02498180) 3 526 (три тисячі п‘ятсот двадцять шість) грн. 00 коп. основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев‘ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Суддя

В.В. Сівакова

Рішення підписано 10.04.2012.