Постанова

від 11.04.2012 по справі 15/111-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. Справа № 15/111-11

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого Уліцького А.М.,

суддів: Мачульського Г.М.,

Рогач Л.І.

розглянувши касаційну ска ргу Новопетрівської сільсько ї ради Вишгородського району Київської області

на постанову від 25.01.12 Київського апеляці йного господарського суду

у справі №15/111-11

господарського суду Київської області

за позовом Новопетрівської сільсько ї ради Вишгородського району Київської області

до Вишгородського районного споживчого товариства

про визнання договору оренди землі укладеним

за участю представників ст орін

від позивача: ОСОБА_1, дов.

від відповідача: ОСОБА_2, дов.

ВСТАНОВИВ:

Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області звернулас ь до господарського суду Киї вської області з позовом до В ишгородського районного спо живчого товариства про визна ння укладеним між сторонами договору оренди землі №10 земе льної ділянки загальною площ ею 0,0549 га, кадастровий №3221886001:02:105:0201, р озташованої по вул. Шевченка , 2 у с. Нові Петрівці Вишгородс ького району, в редакції пози вача; а також визнання укладе ним Акту приймання-передачі земельної ділянки за цим дог овором оренди в редакції поз ивача (з урахуванням уточнен ня).

Позов мотивовано прийнятт ям радою рішення про надання спірної земельної ділянки в оренду відповідачу під розм іщення існуючих магазинів, с кладів тощо, а також надіслан ня проекту договору, від укла дання якого відповідач відмо вився в зв'язку з незгодою з ро зміром орендної плати.

Відповідач проти позову за перечив, зокрема, посилаючис ь на положення ст. 627 ЦК України щодо свободи договору, а тако ж наявність між сторонами ро збіжностей з приводу умов до говору.

Рішенням від 18.11.11 господарсь кого суду Київської області (суддя Рябцева О.О.), яке залише но без змін постановою від 25.01.1 2 Київського апеляційного го сподарського суду (колегія с уддів у складі: Куксова В.В. - головуючий, Авдеєва П.В., Коршу н Н.М.), у задоволенні позову ві дмовлено.

Судові рішення мотивовані невідповідністю вимог позив ача приписам ч. 1 ст. 187 Господар ського кодексу України, а так ож визначеним у ст. 16 Цивільно го кодексу України та ст. 152 Зем ельного кодексу України спос обам захисту цивільних прав та інтересів і прав на земель ні ділянки тощо.

Ухвалою від 22.03.12 Вищий господ арський суд України прийняв до провадження касаційну ска ргу позивача, в якій заявлено вимоги про скасування вказа них судових рішень та задово лення позову новим рішенням.

Касаційна скарга мотивова на посиланням на неправильне застосування судами ст. 93 Зем ельного кодексу України, ст.с т. 2, 6 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 179, 187 Господарсько го кодексу України, ст.ст. 16, 627, 628, 632, 649 Цивільного кодексу Украї ни та залишення поза увагою в имог ст. 144 Конституції Україн и, ст. 73 Закону України "Про місц еве самоврядування в Україні ", ст.ст. 11, 509, 632, 648, 649 Цивільного коде ксу України.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представників сторін, перевіривши матеріал и справи, судова колегія вваж ає, що касаційна скарга не під лягає задоволенню з наступни х підстав.

Як встановили суди першої т а апеляційної інстанцій, роз глянувши звернення голови пр авління Вишгородського райо нного споживчого товариства щодо надання в оренду земель ної ділянки, Новопетрівська сільська рада рішенням №99.7-VI-VI в ід 15.04.11 "Про затвердження техні чної документації із землеус трою щодо надання земельної ділянки в оренду Вишгородськ ому районному споживчому тов ариству" затвердила відповід ну технічну документацію щод о надання земельної ділянки площею 0,0549 га в оренду вказаній особі строком на 10 років під р озміщення Заготларя по вул. Ш евченка, 2 у с. Нові Петрівці Ви шгородського району Київськ ої області; встановила річни й розмір орендної плати за зе мельну ділянку в розмірі 12% ві д грошової оцінки 188094,88 грн., що с кладає 22571,38 грн.; доручила сільс ькому голові укласти договір оренди та зареєструвати йог о в управлінні Держкомзему у Вишгородському районі.

Листом №729 від 08.06.11 позивач над іслав на адресу відповідача підписаний зі свого боку про ект договору оренди вказаної земельної ділянки в трьох пр имірниках, який відповідач н е підписав та не повернув із з ауваженнями. Натомість, відп овідач листом №211 від 20.06.11 повід омив позивача про неспроможн ість сплачувати орендну плат у, зокрема, встановлену вищев казаним рішенням в розмірі 12% від нормативної грошової оці нки земельної ділянки, та зая вив клопотання про встановле ння мінімальної ставки оренд ної плати в розмірі 3% від норм ативної грошової оцінки земе льної ділянки.

Розглянувши вказаний лист відповідача, позивач з метою забезпечення надходжень до бюджету села прийняв рішення №119-VII-VI від 08.07.11 "Про укладення дог оворів оренди", яким вирішено звернутися до суду з позовом до Вишгородського районного споживчого товариства про в изнання укладеними договорі в оренди землі.

Звернувшись з позовом у дан ій справі, позивач заявив вим оги про визнання укладеним м іж сторонами договору оренди землі №10 земельної ділянки за гальною площею 0,0549 га, кадастро вий №3221886001:02:105:0201, розташованої по в ул. Шевченка, 2 у с. Нові Петрівц і Вишгородського району, в ре дакції позивача; а також визн ання укладеним Акту прийманн я-передачі земельної ділянки за цим договором оренди в ред акції позивача (з урахування м уточнення).

Відмовляючи в позові, суди п ершої та апеляційної інстанц ій зазначили, що вимога про ви знання укладеним договору ор енди земельної ділянки не ві дповідає приписам ч. 1 ст. 187 Гос подарського кодексу України щодо обов'язковості укладен ня такого договору, а також ви значеним у ст. 16 Цивільного ко дексу України та ст. 152 Земельн ого кодексу України способам захисту цивільних прав та ін тересів і прав на земельні ді лянки.

У силу ч. 1 ст. 187 ГК України спо ри, що виникають при укладанн і господарських договорів за державним замовленням, або д оговорів, укладення яких є об ов'язковим на підставі закон у та в інших випадках, встанов лених законом, розглядаються судом; інші переддоговірні с пори можуть бути предметом р озгляду суду у разі якщо це пе редбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укл асти певний господарський до говір на підставі укладеного між ними попереднього догов ору.

Також суди керувались поло женнями ст. 179 ГК України, відпо відно до якої укладання госп одарського договору є обов'я зковим для сторін, зокрема, як що існує пряма вказівка зако ну щодо обов'язковості уклад ення договору для певних кат егорій суб'єктів господарюва ння чи органів державної вла ди або органів місцевого сам оврядування.

Згідно з приписами ст.ст. 627, 628 , 632 ЦК України сторони є вільни ми в укладенні договору, вибо рі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а, звичаїв ділового обороту, в имог розумності та справедли вості; зміст договору станов лять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язко вими відповідно до актів цив ільного законодавства; ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, у випад ках, встановлених законом, за стосовуються ціни (тарифи, ст авки тощо), які встановлюютьс я або регулюються уповноваже ними органами державної влад и або органами місцевого сам оврядування.

У відповідності до ст. 649 ЦК У країни розбіжності, що виник ли між сторонами при укладен ні договору на підставі прав ового акта органу державної влади, органу влади Автономн ої Республіки Крим, органу мі сцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом; р озбіжності, що виникли між ст оронами при укладенні догово ру не на підставі правового а кта органу державної влади, о ргану влади Автономної Респу бліки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, вс тановлених за домовленістю с торін або законом.

За вимогами ч. 3 ст. 84 ГПК Украї ни у спорі, що виник при уклада нні або зміні договору, в резо лютивній частині вказується рішення з кожної спірної умо ви договору, а у спорі про спон укання укласти договір - умо ви, на яких сторони зобов'язан і укласти договір, з посиланн ям на поданий позивачем прое кт договору.

З огляду на таке суди першої та апеляційної інстанцій ді йшли висновку, що чинне закон одавство не передбачає таког о способу захисту порушеного права як визнання договору у кладеним. Оскільки ж Новопет рівська сільська рада зверну лась саме з таким позовом, суд и відмовили в його задоволен ні.

Одночасно суди зазначили, щ о визнання договору оренди з емельної ділянки в редакції однієї зі сторін є обмеження м у реалізації прав іншої сто рони такого договору, яка не м оже бути примушена виконуват и умови договору, визначені в односторонньому порядку.

Згідно зі ст. 13 Закону Украї ни "Про оренду землі" договір о ренди землі - це договір, за я ким орендодавець зобов'язани й за плату передати орендаре ві земельну ділянку у володі ння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ді лянку відповідно до умов дог овору та вимог земельного за конодавства.

Загальне поняття договору визначене у ст. 626 Цивільного к одексу України як домовленіс ть двох або більше сторін, спр ямована на встановлення, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі с т. 638 ЦК України договір є уклад еним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх іс тотних умов договору.

Стаття ж 627 ЦК України надає к ожній особі право самостійно вирішувати, вступати чи не вс тупати в договірні відносини на відповідних умовах, які не суперечать вимогам закону. П ри цьому як ЗК України, так і З акон України "Про оренду земл і" не передбачають обов'язку п евної особи укласти договір оренди земельної ділянки, ос кільки це є лише його правом. З огляду на таке зобов'язання в ідповідача укласти договір, обов'язковість укладення ним якого не встановлена законо м, є порушенням вимог ст. 19 Конс титуції України.

Під час розгляду справи суд ами першої та апеляційної ін станції та при зверненні з ка саційною скаргою позивач не довів наявність законодавчо ї норми, яка зобов'язує відпов ідача укласти спірний догові р, а також не спростував відсу тність між сторонами у справ і взаємного узгодження умов договору щодо розміру орендн ої плати.

Тобто позивач у даній справ і обрав спосіб захисту, який н е відповідає правовідносина м, що склались між ним та відпо відачем з огляду на надані ко жному з них за законом права т а обов'язки. Проте позивач не п озбавлений права захистити с вої права передбаченими, зок рема, ст. 152 ЗК України способам и в разі їх порушення у зв'язку з відмовою відповідача від у кладення відповідного догов ору оренди.

З огляду на таке колегія суд дів погоджується з висновкам и судів попередніх інстанцій і не вбачає підстав для задов олення касаційної скарги та скасування постанови суду ап еляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Г ПК України, Вищий господарсь кий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 25.01.12 у справі №15/111-11 господа рського суду Київської облас ті залишити без змін, а касаці йну скаргу без задоволення.

Головуючий А.Уліцький

Судді Г.Мачульський

Л.Рогач