Рішення

від 09.04.2012 по справі 5011-22/1717-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/1717-2012 09.04.12

За позовом Комунального підприємства «Грушківське»Солом'янської районної в місті Києві

державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІД»

про стягнення заборгованості та пені

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 21.01.2012р.);

від відповідача: не з'явились;

09.04.2012р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Грушківське»Солом'янської районної у місті Києві ради, яке в змінило найменування на Комунальне підприємство «Грушківське»Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІД»(надалі ТОВ «ЛІД», відповідач) суми основного боргу з урахуванням пені в розмірі 4 845, 85 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 204-Г від 01.04.2008р. рахується заборгованість по сплаті комунальних послуг. З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивачем заявляється до стягнення в судовому порядку сума заборгованості разом з нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 15.02.2012р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилались за адресою вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою про закінчення терміну зберігання.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 23.03.2012р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2008р. між КП «Грушківське»Солом'янської районної у місті Києві ради та ТОВ «ЛІД»укладено договір № 204-Г, предметом якого є надання виконавцем (позивач у справі) за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, загальною площею 95, 2 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Івана Лепсе 49, і участь орендаря (власника) в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спір у справі виник через наявність заборгованості відповідача по сплаті комунальних послуг згідно виставлених на оплату рахунків за період з 01.02.2009р. по 01.02.2012р. на загальну суму 6 263, 27 грн., заборгованість за якими, з урахуванням проведених оплат в сумі 1 851, 86 грн. складала 4 498, 23 грн. станом на 01.02.2012р..

Рахунки-фактури, що виставлялись на оплату наданих послуг, документи підтверджуючі їх розрахунки (накази по підприємству про затвердження ставок експлуатаційних зборів з орендарів та власників нежитлових приміщень) залучені до матеріалів справи у належним чином засвідчених копіях.

Строк дії договору встановлено з 01.04.2008р. до 01.04.2012р. (п. 5.1. договору). Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору (п. 2.8) орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1 числа місяця, наступного за звітним.

З урахуванням наведеного строк оплати за надані послуги у відношенні боргу щодо якого вирішується спір у справі, станом на час вирішення спору є таким, що настав, оплата мала здійснюватись відповідачем не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним.

Розрахунок суми боргу складений станом на 01.02.2012р. містить вартість послуг за кожен місяць при врахуванні проведених часткових оплат, які підтверджені довідкою банку за вих. № 301/26 від 27.03.2012р. (відділення № 1 ПАТ АБ «Укргазбанк»), документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг, вимоги про стягнення суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими по сумі 4 498, 23 грн. та підлягають задоволенню в цій частині.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 2.9 договору № 122-Г від 03.07.2008р. за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В даному випадку, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Окрім того, висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України 11/103 від 24.10.2011р. (справа № 25/187), а також і у постанові Верховного Суду України 11/112 від 07 листопада 2011 року (справа 5002-2/5109-2010), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача згідно розрахунку здійсненого у відношенні суми боргу за подвійною обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7, 75%) - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців у відношенні відповідної суми боргу в періоді) складає 296, 78 грн.:

3 403, 88 грн. (сума боргу станом на 01.08.2011р. з урахуванням проведених оплат) х (2х7,75%) : 365 х 184 = 265, 96 грн.;

218, 87 грн. (сума прострочення з 02.09.2011р., оскільки нарахування пені у відношенні прострочених платежів - 3 403, 88 грн. припинено в силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України) х (2х7,75%) : 365 х 152 = 14, 12 грн.;

218, 87 грн. (сума прострочення з 02.10.2011р. по періоду до 31.01.2012р.) х (2х7,75%) : 365 х 121 = 11, 24 грн.;

218, 87 грн. (сума прострочення з 02.11.2011р. по періоду до 31.01.2012р.) х (2х7,75%) : 365 х 91 = 8, 45 грн.;

218, 87 грн. (сума прострочення з 02.12.2011р. по періоду до 31.01.2012р.) х (2х7,75%) : 365 х 60 = 5, 57 грн.

218, 87 грн. (сума прострочення з 02.01.2012р. по періоду до 31.01.2012р.) х (2х7,75%) : 366 х 29 = 2, 68 грн..

Розрахунок позивача судом не прийнятий, оскільки до суми боргу на відповідну дату постійно (кожного разу при розрахунку пені) включався борг минулого періоду, нарахування пені на який припинено в силу закону.

Факту прострочення сплати суми заборгованості відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями договору № 204-Г від 01.04.2008р. суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1 577, 31 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІД»(03065, м. Київ, бульвар Івана Лепсе 49, ідент. код 32909330) на користь Комунального підприємства «Грушківське»Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (юрид. адреса: 03124, м. Київ, бульвар І. Лепсе 23-А, р/р 2600157340 в АБ «Укргазбанк»МФО 320478, ідент. код 35756939) 4 498, 23 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім гривень 23 копійки) основного боргу, 296, 78 грн. (двісті дев'яносто шість гривень 78 копійок) пені, 1 577, 31 грн. (одну тисячу п'ятсот сімдесят сім гривень 31 копійку) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 22.04.2012