Рішення

від 26.03.2012 по справі 5011-24/1289-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/1289-2012 26.03.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Техбудмеханіка"

про стягнення 63 703, 13 грн.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. -пред. за довір б/н від 01.09.2011р.

від відповідача1: не з'явився.

від відповідача2: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж", товариства з обмеженою відповідальністю "Техбудмеханіка" про стягнення 63 703, 13 грн. заборгованості, з яких 51 893, 55 грн. сума основного боргу, 8 225, 60 грн. інфляційні втрати та 3 583, 98 грн. три проценти річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/1289-2012 та призначено її розгляд на 22.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 12.03.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві від 03.02.2012р. та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, представник позивача надав для залучення до матеріалів справи витребуванні ухвалою суду документи.

Представник відповідача1 в судовому засіданні 12.03.20112р. надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти повозу заперечував з наступних підстав. 31.08.2010р. позивач на адресу відповідача1 направив повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008р. та повернення предмету лізингу. Даним повідомленням інформувалось про відмову лізингодавця в односторонньому порядку від даного фінансового лізингу та припинив його дію з 03.09.2010р. Оскільки повідомлення про відмову від договору надійшло на адресу відповідача1 лише 28.09.2010р., то укладений між позивачем та відповідачем1 договір фінансового лізингу був розірваний в односторонньому порядку. Крім того, відповідач1 зазначив, що п.п. 14.9. та 14.10 договору взагалі не передбачено право та можливості стягнення лізингодавцем суми основного боргу за договором після його розірвання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 26.03.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача2.

Представник позивача в судовому засіданні 26.03.2012р. надав суду письмові пояснення по справі, у яких зазначив, що договір було розірвано у зв'язку з невиконанням відповідачем1 зобов'язань за договором, а враховуючи те, що розірвання договору відбулось на майбутнє з дати вказаної в повідомленні, то відповідно суми, які були платою за користування предметом лізингу поверненню не підлягають, більш того, оскільки лізингоодержувач користувався предмет лізингом, то й платежі за користування (лізингові платежі) підлягають стягненню, як борг за договором.

Відповідач 1 в судове засідання призначене на 26.03.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач 2 у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за даними вказаними в позовній заяві, що підтверджується відмітками про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача2 про місце, дату та час проведення судових засідань, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.03.2012р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі - лізингодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж" ( далі -лізингоодержувач, відповідач1) було укладено договір фінансового лізингу №449-LD (далі - договір), відповідно до умов якого лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем.

Ціна предмета лізингу становить еквівалент 14 651, 85 грн. доларів США у т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 1.3. договору, строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку №2 до цього договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору. Лізингоодержувач не має права односторонньо розірвати цей договір до закінчення строку лізингу.

Згідно п. 3.1. договору, загальні умови поставки зазначені в додатку № 1 до договору.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний оглянути предмет лізингу на власний ризик та за власний рахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дати поставки та в місця поставки (як цей термін визначений в контракті купівлі-продажу). За результатами огляду, в вищезазначений термін, лізингоодержувач, лізингодавець і продавець підписують акт приймання-передачі, складений за змістом та формою, що викладені в додатку №3 до цього договору. Предмет лізингу вважається прийнятим лізингоодержувачем повністю і у належному технічному стані після підписання такого акту приймання-передачі. Лізингоодержувач повинен підписати акт приймання-передачі незалежно від того, чи є в нього заперечення щодо поставки та/чи монтажу предмету лізингу з причин, що не впливають на нормальну експлуатацію предмета лізингу. У цьому випадку лізингоодержувач повинен висувати такі заперечення на адресу продавця з огляду на гарантію.

Відповідно до 7.1. договору передбачено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку №2 до цього договору.

Перший лізинговий платіж складається із комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням цього договору та відшкодування ціни предмета лізингу (п. 7.1.1. договору).

Згідно з п. 7.1.2. договору, другий лізинговий платіж складається із комісійних за користування предметом лізингу лізингоодержувачем за період з дати передачі до 15.06.2007 року, в якому відбулася передача предмета лізингу та наступних змінних складових -ПДВ, на суму нарахованих до сплати комісій, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких комісій за відповідний проміжок часу, розраховану від ціни предмета лізингу.

Відповідно до п. 7.1.3. договору, третій та кожен наступний лізинговий платіж складається із відшкодування, лізингових відсотків, нарахованих на ціну предмета лізингу за вирахуванням відшкодування, дата платежу за яким настала відсотки розраховуються на базі місяця з 30 днів та року з 360 днів, починаючи з 1-го числа місяця наступного за тим, в якому відбулася передача предмету лізингу до дати фактичної сплати лізингоодержувачем ціни предмета лізингу, або до останнього дня строку лізингу, за відповідним рішенням лізингодавця, згідно з умовами цього договору та наступних змінних складових - ПДВ, на суму нарахованих до сплати відсотків, згідно з підпунктом b) пункту 7.1.3, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких відсотків за відповідний проміжок часу, розраховану від ціни предмета лізингу.

Пунктом 7.1.4. договору передбачено, що змінні складові лізингових платежів, які підлягають сплаті лізингоодержувачем, згідно з пунктами 7.1.2., 7.1.3. цього договору, розраховуються на кожну дату платежу та сплачуються лізингоодержувачем в складі лізингових платежів.

В цілях податкового обліку датою нарахування лізингових платежів, за виключенням відшкодування, вважається дата платежу (п. 7.3. договору).

Згідно з п. 7.4. договору, лізингодавець письмово повідомлятиме лізингоодержувача про суму лізингового платежу, що належить до сплати, згідно з цим договором за три робочих дні до кожної чергової дати платежу.

Сума лізингового платежу, що зазначається в повідомленні про лізинговий платіж, визначається по офіційному курсу обміну гривні до долару США, Національного банку України на дату повідомлення.

У разі якщо офіційний курс обміну валюти Національного банку України, який діє на дату повідомлення не співпадає з офіційним курсом обміну Національного банку України на дату платежу лізингодавець самостійно здійснює перерахунок лізингового платежу і враховує таку різницю при здійсненні оплати.

Лізингодавець звільняється від відповідальності перед лізингоодержувачем у випадку помилки у зазначених повідомленнях лізингодавця.

Якщо лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення, лізингоодержувач не звільняється від зобов'язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 7.5. договору, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку №2 до цього договору на рахунок, зазначений в розділі 16 цього договору, в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Лізингодавець зазначає суми нарахованої неустойки в окремому повідомленні і надсилає його лізингоодержувачу. Сплата неустойки не звільняє лізингоодержувача від виконання зобов'язань лізингоодержувача відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 9.2. договору, якщо будь-який лізинговий платіж припадає відповідно до умов цього договору на день, який не є робочим днем, то такий платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує такій даті платежу.

Згідно з п. 9.4. договору, всі суми, одержані лізингодавцем від лізингоодержувача або третьої сторони будуть використовуватися в наступному порядку:

- по-перше, для погашення неустойки;

- по-друге, для сплати прострочених платежів;

- по-третє, для погашення прострочених лізингових платежів (починаючи з суми найдавнішої несплати);

- по-четверте, для сплати поточних лізингових платежів;

Лізингодавець отримує право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це за необхідне.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що задля забезпечення зобов'язань лізингоодержувача за договором лізингоодержувач надає лізингодавця наступне:

- поруку/гарантія ТОВ В«ТехбудмеханікаВ» на суму еквіваленту 14 651, 85 доларів США у т.ч. ПДВ, у формі та за змістом, прийнятною для лізингодавця.

Згідно п. 12.3. договору, якщо лізингодавець порушує всі несплачені суми належними до сплати і у разі невиконання лізинг одержувачем зобов'язання по сплаті вищезазначених сум у строк, зазначений у письмовому повідомленні лізингодавця, останній має право відмовитися від цього договору та вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем, а також утримати всі суми, що вже були сплачені лізингоодержувачем за цим договором, як одноразову оплату за користування предметом лізингу лізингоодержувачем.

Відповідно до п. 12.4. договору, лізингодавець має право розірвати цей договір та вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж, згідно з додатком №2 до цього договору, повністю або частково і якщо прострочення платежу становить більше 30 календарних днів.

З п. 12.5 договору вбачається, що при настанні випадку невиконання та припинення дії даного договору лізингоодержувачем, лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцю у місці, зазначеному лізингодавцем, протягом 3 робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги лізингодавця, якщо про інше сторони не домовляться письмово додатково. Демонтаж та передача предмета лізингу до місця передачі, визначеного лізингодавцем, повинні бути здійснені за рахунок та на ризик лізингоодержувач. У випадку несвоєчасного демонтажу та повернення предмета лізингу з вини лізингоодержувач, останній зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нараховану на суму еквівалента ціни предмета лізингу за період такого прострочення.

Згідно з п. 14.8. договору, він набуває чинності на дату його підписання належним чином сторонами, та зберігає силу до повного виконання лізингоодержувачем всіх своїх зобов'язань за цим договором. Одностороння відмова від цього договору повністю або частково будь-якою стороною можлива лише на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до специфікації, яка є додатком №1 до договору фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008 р., ціна предмету лізингу -гідромолот модель GH-3EC, виробництво компанії NPK (NIIPPON PNEUMATIC MFG. CO. LTD. Японія), серійний номер 92489 (у т.ч. складається з: піки (Р), зарядного пристрою, інструментів) -становить разом з ПДВ 14 651, 85 доларів США.

Додатком №2 до договору фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008р. є графік лізингових платежів, в якому зазначено суми лізингових платежів без урахування змінних складових, еквівалент доларів США. Перший лізинговий платіж становить 3 772, 85 доларів США. Другий лізинговий платіж становить 63, 80 грн. Далі за період з 15.05.2008 р. по 15.03.2010 р. передбачено до сплати 35 періодичних лізингових платежів, кожен з яких становить 362, 09 доларів США. Останній лізинговий платіж становить 361, 97 доларів США.

В акті приймання-передачі до договору фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008р. зазначено, що фізично приймаючи від продавця наступне обладнання, яке становить предмет лізингу відповідно до контракту купівлі-продажу №449-LD/PC від 24.03.2008р. лізингодавець цим набуває вищезазначений предмет лізингу у повну і необмежену власність і право власності на нього та передає його лізингоодержувачу у фінансовий лізинг відповідно до договору фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008р.

Лізингоодержувач цим підтверджує приймання вищезазначеного предмета лізингу в узгодженому та робочому стані та обсязі.

Додатковою угодою №1 від 06.03.2009р. до договору фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008р. передбачено, що сторони дійшли згоди, що в період з 15.11.2008р. по 15.04.2009р. лізингові платежі мають бути сплачені в частині відсотків в наступному розмірі:

15.11.2008 р. - 84, 24 доларів США

15.12.2008 р. - 27,03 доларів США

15.01.2009 р. - 27,03 доларів США

15.02.2009 р. - 27,03 доларів США

15.03.2009 р. - 27,03 доларів США

15.04.2009 р. - 27,03 доларів США

Несплачена сума лізингових платежів на загальну суму 1 677, 38 доларів США, з яких 265, 94 доларів США -лізингові відсотки та 1 411, 44 доларів США -відшкодування, мають бути сплачені лізингоодержувачем в період з травня 2009 року по вересень 2009 року за офіційним курсом НБУ, який діятиме на дату оплати, але не менший, ніж той, який діяв на дату платежу згідно з графіком (п. 1.6.).

Сторони погодилися викласти підпункти 7.1.2, 7.1.3. договору в наступній редакції:

7.1.2. Другий лізинговий платіж складається із комісійних за користування предметом лізингу лізингоодержувачем за період з дати передачі до останнього числа місяця, в якому відбулась передача предмета лізингу.

7.1.3. Третій та кожний наступний лізинговий платіж складається із відшкодування і лізингових відсотків, нарахованих на ціну предмета лізингу за вирахуванням відшкодування.

Відповідні зміни були внесені і до графіку лізингових платежів.

Додатковою угодою №1 від 27.05.2008р. до договору фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008р. передбачено, що при зміні курсу гривні до долару США з моменту передачі предмету лізингу за актом приймання-передачі ціна предмета лізингу має переглядатися сторонами.

Як вказує позивач, відповідач1 не своєчасно сплачує лізингові платежі, що відповідно є порушенням умов договору.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач направив на адресу відповідача 1 повідомлення №1459 від 31.08.2010р. про відмову від договору та про повернення предмету лізингу. Вказане повідомлення було отримане відповідачем 28.09.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

В свою чергу, виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008 р. забезпечено порукою.

Згідно договору поруки №449/SUR від 24.03.2008р. поручитель (Товариство з обмеженою відповідальністю В«ТехбудмеханікаВ» ), як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за Договором фінансового лізингу загальною сумою в межах гривневого еквіваленту 14 651, 85 доларів США та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати Лізингоодержувачем відповідно до умов договору фінансового лізингу, в тій же сумі, валюті, та в той же самий час, як це визначено в договорі фінансового лізингу.

Згідно п. 1.2 договору поруки поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п. 1.2 договору, якщо їм надіслана лізингодавцем письмова вимога - протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої вимоги.

Так, в зв'язку з наявністю боргу по договору фінансового лізингу позивачем було направлено поручителю - відповідачу2 вимогу № 1661 від 08.10.2010р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля від 11.10.2010р., якою повідомлено про те, що станом на 07.10.2010р. заборгованість по сплаті лізингових платежів по договору фінансового лізингу становить 58 930, 77 грн. (51 893,55 грн. заборгованість по сплаті лізингових платежів та 7 037, 22 грн. неустойка). Вказану вимогу отримано 28.09.2010p., однак відповідачем 2 не виконано своїх зобов'язань за договором поруки та не сплачено заборгованість за договором фінансового лізингу у вказані в вимозі строки, тому відповідач2 порушив зобов'язання за вказаним договором поруки, а відповідно несе відповідальність за таке порушення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач1 в порушення умов договору належним чином не виконав свої зобов'язання в частині внесення лізингових платежів, внаслідок чого у останнього за період з грудня 2008р. по вересень 2010р. утворилась заборгованість перед позивачем, яка становить 51 893, 55 грн., а оскільки виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008 р. забезпечено порукою, то поручитель, як солідарний боржник зобов'язаний сплатити позивачу необхідні платежі за договором фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однієї стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів -фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Стаття 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлює, що фінансовий лізинг -це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, якою визначені підстави для зміни і розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 12.4. договору, лізингодавець має право розірвати цей договір та вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до цього договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше 30 (тридцяти) календарних днів.

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Судом встановлено, що у зв'язку з тим, що відповідач1 не виконував зобов'язання з оплати лізингових платежів належним чином, у зв'язку з чим позивач направив на адресу відповідача повідомлення №1459 від 31.08.2010р. про відмову від договору та про повернення предмету лізингу. Вказане повідомлення було отримане відповідачем 28.09.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Таким чином, укладений між сторонами договір фінансового лізингу №449-LD від 23.03.2008р. розірваний з 28.09.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі згідно з графіком лізингових платежів (додаток №1 до додаткової угоди №1 до договору фінансового лізингу).

Судом встановлено, що згідно графіку погашення лізингових платежів, відповідач 1 зобов'язаний був сплатити суму в розмірі 83 999,28 грн. Відповідачем 1 були здійснені часткові оплати лізингових платежів на суму 32 105, 73 грн., але починаючи з грудня 2008р. і по вересень 2010р. відповідачем1 не здійснено в повній мірі виплат лізингових платежів. Сума заборгованості відповідача1 перед позивачем на момент подачі позову до господарського суду становить 51 893, 55 грн.

Твердження відповідача1 щодо того, що зобов'язання сторін припинились, а також те, що договором взагалі не передбачено права та можливості стягнення лізингодавцем суми основного боргу за договором після його розірвання, судом не приймаються, оскільки, згідно ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

А отже, виходячи з зазначеного, зобов'язання по договором фінансового лізингу між сторонами, а саме обов'язок позивача надати в користування предмет лізингу та обов'язок відповідача1 сплачувати лізингові платежі за користування предметом лізингу припинилися з моменту отримання відповідачем1 повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу, а саме з 28.09.2010р. Крім того, користуванням предметом лізингу відбулося правомірно до моменту розірвання договору та оскільки відбулося користування, то лізингодавець має право на отримання плати за здійснення користування за договором до моменту його розірвання.

Крім того, посилання відповідачак1 на те, що п. 14.9. та п. 14.10 договору передбачено, що внаслідок відмови від договору, сума відшкодування вартості предмету лізингу підлягає поверненню лізингоодержувачу після утримання комісії за організацію, а також документально підтверджених збитків та витрат, понесених лізингодавцем, судом не приймаються, з огляду на наступне.

Згідно п. 14.9 договору, відмови будь-якої сторони не є підставою для звільнення лізингоодержувач від сплати комісії за організацію. За будь-яких умов лізингоодержувач зобов'язаний сплатити комісію за організацію, після чого вона не підлягає поверненню. Лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати лізингодавцю всі витрати, у тому числі передбачені розділом 8 цього договору, а також витрати, пов'язані з відмовою, а також документально підтвердити прямі і непрямі збитки (далі - збитки), розмір яких не обмежується лише сумами, отриманими лізингодавцем за цим договором.

Відповідно до п. 14.10 договору, у випадку відмови лізингодавець за рахунок отриманих від лізингоодержувач сум (зокрема, лізингових платежів), окрім комісії за організацію, має утримати, зарахувати та залишити суми у розмірі документального підтвердження збитків (повністю або частково), як визначено лізингодавцем згідно з умовами договору, і повернути різницю лізингоодержувачу. Крім того, лізингодавець, шляхом повідомлення лізингоодержувача, відступає останньому право вимоги до продавця та/або третіх осіб в межах сум відкритого балансу, а лізингоодержувач приймає право вимоги (далі - відступлення). Відступлення набуває чинності з моменту, зазначеного у повідомленні.

З огляду на вказані пункти договору, по-перше, вони не передбачають повернення будь-яких сум грошових коштів лізингодавцем на користь лізингоодержувача, а по-друге, визначають наслідки відмови від договору, яка була здійснена до передачі предмету лізингу в користування лізингоодержувачу. Тому в п. 14.10 договору визначено суми, які за будь-яких умов підлягають обов'язковій сплаті лізингоодержувачем на користь лізингодавцю та не можуть бути повернуті лізингоодержувачу, в саме: комісія за організацію та суми збитків лізингодавцю.

Отже, з наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач1 в порушенні умов договору фінансового лізингу №449-LD від 23.03.2008р. не виконував зобов'язання з оплати лізингових платежів належним чином, у зв'язку з чим у відповідача1 виникла заборгованість у розмірі 51 893, 55 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 51 893, 55 грн. основного боргу, а відповідачі в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже, вимога позивача в частині стягнення основного боргу за договором фінансового лізингу №449-LD від 23.03.2008р. у розмірі 51 893, 55 грн. визнається судом такою, що підлягає задоволенню.

Позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідачів 3 583, 98 грн. три проценти річних від суми заборгованості та 8 225, 60 грн. інфляційні втрати.

Дії відповідачів (сплата коштів з простроченням встановленого терміну) є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів трьох процентів річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідачі є такими що прострочили виконання грошового зобов'язання, позовна вимога позивача в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 3 583, 98 грн. та 8 225, 60 грн. інфляційних втрат, підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом і з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань

Виконання зобов'язань ТОВ В«ТБМ-Днепр Промисловий ДемонтажВ» за договором фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008р. забезпечено порукою.

24.03.2008р. між ТОВ В«УніКредит ЛізингВ» (лізингодавець), ТОВ В«ТБМ-Днепр Промисловий ДемонтажВ» (лізингоодержувач) та ТОВ В«ТехбудмеханікаВ» (поручитель) укладно договір поруки №449/SUR, в якому зазначено, що відповідно до умов договору фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008 р. (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситися до нього, і разом з усіма додатками до нього), укладені між лізингодавцем та лізингоодержувачем, поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою в межах гривневого еквіваленту 14 651, 85 доларів США та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов договору фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено в договорі фінансового лізингу.

Відповідно до поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п. 1.1. договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога з підтвердженням суми невиконаного зобов'язання, - протягом 5 робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки лізингодавця, вказані в вимозі.

Поручитель згоден, що його зобов'язання за цим договором є безумовним та не залежить від можливості примусового стягнення за договором фінансового лізингу, або відсутності будь-якої дії лізингодавця щодо стягнення за договором фінансового лізингу, або відмови лізингодавця від примусового стягнення за будь-яким положенням договору фінансового лізингу, або від отримання будь-якого рішення суду проти лізингоодержувача або будь-якої дії, яка могла б звільнити поручителя від відповідальності за цим договором (п. 1.3. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що в разі виконання зобов'язань перед лізингодавцем по договору фінансового лізингу в повному обсязі поручитель має право зворотної вимоги до лізингоодержувача.

Згідно з п. 3.8. договору, він вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками всіх трьох сторін та припиняє свою дію тільки після повного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу або поручителем за цим договором.

Позивачем було направлено ТОВ В«ТехбудмеханікаВ» вимогу №1740 від 21.10.2010р., якою повідомлено про те, що станом на 07.10.2010р. заборгованість ТОВ В«ТБМ-Днепр Промисловий ДемонтажВ» по сплаті лізингових платежів становить 51 893, 55 грн., тому ТОВ В«УніКредит ЛізингВ» вимагає від поручителя протягом семи днів з дати отримання даної вимоги сплатити вказану суму простроченої заборгованості.

Дана вимога була направлена ТОВ В«ТехбудмеханікаВ» за місцезнаходженням юридичної особи, що підтверджується декларацією №9252461 служби кур'єрської доставки ТОВ В«АСД-ЕкспрессВ» .

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 553 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

В частинах 1 і 2 статті 543 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, оскільки на момент подачі позову відповідач1 в порушення умов договору належним чином не виконав свої зобов'язання в частині внесення лізингових платежів, внаслідок чого у останнього за період з грудня 2008р. по вересень 2010р. утворилась заборгованість перед позивачем, яка становить 51 893, 55 грн., а оскільки виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу №449-LD від 24.03.2008р. забезпечено порукою, то у відповідача1 та відповідача2 перед позивачем виник солідарний обов'язок по сплаті 51 893, 55 грн. основного боргу, 8 225, 60 грн. інфляційних втрат та 3 583, 98 грн. трьох відсотків річних.

Враховуючи ту обставину, що відповідачі позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про те що позов товариства з обмеженою відповідальністю В«УніКредит ЛізингВ» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 609, 50 грн. підлягають стягненню з відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТБМ-Днепр Промисловий ДемонтажВ» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 29, кв. 3, код ЄДРПОУ 34682368) та Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТехбудмеханікаВ» (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 3-А, оф. 131, код ЄДРПОУ 32977992) 51 893, 55 грн. (п'ятдесят одну тисячу вісімсот дев'яносто три) грн. 55 коп. заборгованості, 8 225, 60 грн. (вісімдесят тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 60 коп. інфляційні втрати, 3 583, 98 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн. 98 коп. три проценти річних, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ.

Повний текст рішення виготовлено 02.04.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Д.В. Мандичев