Рішення

від 29.03.2012 по справі 5011-24/996-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/996-2012

29.03.12

За позовом           Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі

управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради

до           Міжнародної громадської організації “Українське козацтво”

про           стягнення 1 119, 12 грн.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від прокуратури: не з'явився.

від позивача:           не з'явився.

від відповідача:           не з'явився.

Обставини справи:

Ізюмський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Міжнародної громадської організації “Українське козацтво” про стягнення 1 119, 12 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.01.2012р. позов Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради до Міжнародної громадської організації “Українське козацтво” про стягнення 1 119, 12 грн. передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/996-2012 та призначено її до розгляду на 15.02.2012р.

Перед початком розгляду справи 15.02.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду клопотання про збільшення розміру позовних вимог, у якій зазначив, що на підставі діючого договору оренди майна, що належить до комунальної власності від 14.02.2009р. п. 3.2. орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Таким чином, заборгованість станом на 14.01.2012р. по сплаті орендної плати становить 1 530,02 грн.

Оскільки зазначена заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, господарський суд розглядає остаточні вимоги про стягнення з відповідачів 1 530, 02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 05.03.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу.

28.02.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання, призначене на 05.03.2012р. учасники судового процесу не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 29.03.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу.

19.03.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Від прокуратури та позивача в судові засідання не з'являвся, хоча учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками на поштових повідомленнях про вручення кореспонденції, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву та доказів сплати заборгованості суду не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджується поштовими конвертами про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення учасників судового процесу про місце, дату та час проведення судових засідань, шляхом надсилання поштової кореспонденції на їх адресу.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 29.03.2012р. винесено рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до з п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», визначено що прокурор має повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів держави.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

На підставі зазначених положень, Ізюмський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до суду в інтересах держави в особі управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради про стягнення 1 530, 02 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди майна, що належить до комунальної власності від 14.02.2009р.

14.02.2009р. між управлінням житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради (далі –орендодавець, позивач) та Міжнародною громадською організацією «Українське козацтво»(далі –орендар, відповідач) укладено договір оренди майна, що належить до комунальної власності (далі - договір).

Згідно п. 1.1.договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно –нежитлове приміщення (далі - майно), площею 16,8 кв.м., розміщене за адресою: м. Ізюм, вул. Пушкінська, 40, на поверсі -1, що знаходиться на балансі КЖРЕП-1. Майно передається в оренду з метою розташування офісу.

Відповідно до п. 2.1. орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майном.

Пунктом 2.4. договору визначено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем –КЖРЕП-1. Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Розмір орендної плати визначається згідно до методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 5 сесії Ізюмської міської ради 5 скликання від 28.09.2006р. «0223 і становить 230, 25 грн. в місяць (п. 3.1. договору).

Згідно п. 3.2. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що орендна плата перераховується до місцевого бюджету в розмірі 100% до 15 числа наступного місяця на поточний рахунок.

Відповідно до п.п. 5.1.,5.2., 5.6. та 5.7. договору, орендар зокрема зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору; своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату; щоквартально, до 15 числа місяця, наступного за останнім місяцем звітного квартал, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку); у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно п. 7.1. договору, орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з чим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Цей договір укладений строком на 2 роки 11 місяців що діє з 14 лютого 2009р. по 14 січня 2012р. включно (п. 10.1. договору).

Пунктом 10.7 договору встановлено, що чинність цього договору припиняється зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, крім випадків, передбачений п. 10.8. цього договору.

Згідно п. 10.8. договору, після закінчення терміну дії договору та за відсутності заборгованості по орендній платі орендар має переважне право на продовження дії (пролонгації) цього договору. При відсутності пропозиції однієї сторони зі сторін про припинення дії договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.

На виконання п. 2.1. договору, позивач на підставі акту передачі в оренду нежитлового приміщення від 14.02.2009р. передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення житлового будинку №40 по вул. Пушкінська, площа якого складає 16,8 кв. м. (копія в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокуратура вказує на те, що відповідачем в порушення умов договору не виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати, внаслідок чого у відповідача станом на 14.01.2012р. існує заборгованість перед позивачем у розмірі 1 530, 02 грн.

Судом встановлено, що згідно розрахунку, наданого позивачем, орендна плата по договору нараховується за період з січня 2011 по грудень 2011р. та складає 3 827, 19 грн. Відповідачем було здійснено часткову оплату в розмірі 2 529, 87 грн., таким чином, позивач нараховує відповідачу заборгованість в розмірі 1 530,02 грн. з урахуванням пені, яка становить 232, 70 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини четвертої статті 284 Господарського кодексу України строк дії договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 14 лютого 2009р. до 14.01.2012р. включно.

Отже, судом встановлено, що договір оренди майна, що належить комунальної власності від 14.02.2009р. припинив свою дію 14.01.2012р.

Відповідно до ст. 80 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи те, що договір оренди майна, що належить комунальної власності від 14.02.2009р. припинив свою дію 14.01.2012р., а відтак, предмет спору у справі №5011-24/996-2012 в частині розірвання договору оренди майна від 14.02.2009р.–відсутній, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також, розглянувши вимоги позивача (з урахуванням заяви) в частині стягнення з відповідача на підставі п. 5.2 договору, заборгованості в сумі 1 530,02 грн., яка складається з орендної плати в розмірі 1 297, 32 грн. та пені 232, 70 грн. за період з січня 2011р. по грудень 2011р., суд дійшов висновку, про задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача суми орендної плати, яка становить 1 297, 32 грн.

Суд розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 232, 70 грн. зазначає.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Згідно п. 3.5. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення пені в сумі 232, 70 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: стягнення з відповідача 1 297, 32 грн. орендної плати та 232,70 грн. пені. В частині розірвання договори оренди майна, що належить до комунальної власності від 14.02.2009р.- провадження у справі в підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також прокурор у позові просив суд вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на майно Міжнародної громадської організації “Українське козацтво”.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обов'язковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011р. №16.

При цьому, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обов'язкової умови покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку –позивача.

Між тим, прокурором та позивачем не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, необхідних для вжиття забезпечувальних заходів.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі в частині розірвання договору оренди майна, що належить до комунальної відповідальності від 14.02.2009р., укладений між управлінням житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради та Міжнародною громадською організацією “Українське козацтво” припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міжнародної громадської організації “Українське козацтво” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4-А, кв.1, код ЄДРПОУ 14299126) на користь Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради (64300, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Фрунзе, 32, код ЄДРПОУ 31694098) 1 530, 02 грн. заборгованості, а саме: 1 297, 32 грн. (одну тисячу двісті дев'яносто сім) грн. 32 грн. орендної плати та 232, 70 грн. (двісті тридцять дві)грн. 70 коп. пені.

Стягнути з Міжнародної громадської організації “Українське козацтво” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4-А, кв.1, код ЄДРПОУ 14299126) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати накази.

Повний текст рішення виготовлено 03.04.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Д.В. Мандичев