Рішення

від 11.04.2012 по справі 5011-40/359-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-40/359-2012

11.04.12

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Траєкторія"

до

Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Київський аукціонний центр"

про

стягнення 32 294,82 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

Левченко А.Л. –представник

від відповідача

не з'явились

Рішення прийняте 11.04.2012, оскільки 19.03.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Траєкторія" про стягнення з Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Київський аукціонний центр" основного боргу у розмірі 28 723,50 грн., 3% річних у розмірі 716, 06 грн., інфляційних втрат у розмірі 828, 57 грн. та пені у розмірі 2 026,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору № 18/10/3/о від 18.10.2010 щодо здійснення розрахунків за надання орендних послуг, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 16.02.2012. Окрім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності в частині нарахування пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

18.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РК Траєкторія" (далі –Оорендар, позивач) та Публічним акціонерним товариством Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Київський аукціонний центр" (далі –суборендар, відповідач) укладено договір суборенди № 18/10/3/о (далі –Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування (в оренду) нежилі приміщення цілісного майнового комплексу магазин №1 (далі –майно), загальною площею 245,5 кв.м, що розташовані за адресою: Київська обл., місто Ірпінь, вул. Алієвої 3, буд. № 74 (п.1.1 Договору). Орендар володіє приміщенням зазначеним у п.1.1 на підставі договору оренди № 10/10 від 18.10.2010.

На виконання умов договору суборенди, позивач передав, а відповідач прийняв приміщення в тимчасове користування, що підтверджується відповідним актом від 18.10.2010.

Відповідно до п. 7.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими особами і діє до 31.12.2010.

Згідно з п. 8.3 Договору даний Договір вважається пролонгованим на той же термін, якщо жодна із сторін не заявить про намір його розірвання.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні положення закріплені і в ч. 1ст. 764 Цивільного кодексу України.

Оскільки за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адресу відповідача заяв про припинення Договору, суд приходить до висновку, що строк дії Договору згідно ст. 764 Цивільного кодексу України було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

Відповідно до п. 7.2 Договору кожна із сторін має право відмовитись від цього Договору, письмово попередивши іншу сторону за 10 календарних днів.

Листом № 1-п/р від 20.04.2011 позивач згідно з п. 7.2 Договору повідомив відповідача про розірвання Договору з 01.05.2011.

Відповідач отримав вказаний лист 20.04.2011, про що свідчить відповідна відмітка про отримання заступником генерального директора.

Таким чином, в силу положень п. 7.2 Договору вказаний Договір є розірваним з 01.05.2011.

Згідно з п. 3.1 Договору розмір орендної плати визначається з розрахунку 15 грн. за один кв.м в місяць без ПДВ. Загальний розмір місячної орендної плати становить 4 419,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Оплата наданих послуг здійснюється суборендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно з виставленим рахунком та актом виконаних робіт (п.3.3 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначає позивач, відповідач за період дії Договору, за послуги надані позивачем не розрахувався, заборгованість складає 28 723, 50 грн., що також підтверджується наступними рахунками-фактури, які виставлялися відповідачу для оплати: № СФ-112 від 31.10.2010, № СФ-121 від 30.11.2010, № СФ-125 від 31.12.2010, № СФ-00016/1 від 31.01.2011, № СФ-00020/1 від 28.02.2011, № СФ-0000026 від 31.03.2011, № СФ-0000035 від 30.04.2011, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Окрім того, на підтвердження наданих відповідачу послуг, позивач надав до матеріалів справи належним чином засвідчені копії наступних актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), що підписані та скраплені печаткою позивача: № ОУ-0000126 від 31.10.2010, № ОУ-00138/1 від 30.11.2010, № ОУ-0000152 від 31.12.2010, № ОУ-0000009 від 31.01.2011, № ОУ-0000029 від 28.02.2011, № ОУ-0000032 від 31.03.2011, № ОУ-0000045 від 30.04.2011, які направлялися відповідачу для підписання в двох примірниках, що підтверджується листами наявними в матеріалах справи та відмітками відповідача про їх отримання.

Однак, незважаючи на отримання зазначених актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, відповідачем підписано та скріплено печаткою лише акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.10.2010, інші підписані акти відповідач позивачу не повернув, та поважних причин не підписання –не повідомив.

Крім того, відповідач не заперечує факт користування об'єктом оренди за заявлений позивачем до стягнення період.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач не надав, наведеного позивачем розрахунку не спростував. Належних доказів погашення заборгованості за Договором суборенди № 18/10/3/о від 18.10.2010 відповідачем суду також не надано.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 28 723,50 грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 828,57 грн. інфляційних втрат та 716, 06 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та відповідачем не спростований. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд визнає його вірним, тому вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 828,57 грн. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних суд визнає його невірним. За розрахунком суду розмір 3% річних становить 713,71 грн.

З наданого розрахунку 3% річних вбачається, що позивач їх розрахував починаючи з 10 числа місяця наступного за звітним. Слід зазначити, що норма ст. 253 Цивільного кодексу України передбачає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Отже, враховуючи, що п. 3.3 Договору передбачено оплату послуг щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, останнім днем сплати орендної плати –10 число місяця наступного за звітним, тому прострочення виконання зобов'язання за Договором починається з 11 числа відповідного місяця.

У зв'язку з викладеним, за розрахунком суду 3% річних підлягає стягненню у розмірі 713,71 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 026,69 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення терміну сплати орендної плати, передбаченої п. 3.3 Договору, суборендар сплачує орендарю пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент фактичного проведення платежів, нарахування на суму несвоєчасно проведених платежів, за кожний день такої затримки (п. 6.1 Договору).

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного перерахування позивачу коштів виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Вище судом встановлено, що враховуючи п.3.3 Договору відповідач зобов'язаний був перерахувати кошти позивачу до 10 числа місяця наступного за звітним.

Отже, фактично право вимоги позивача про стягнення з відповідача пені виникало щомісячно з 11 числа місяця наступного за звітним.

Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 11.01.2012, тобто після спливу строку позовної давності для вимог про стягнення пені за прострочення орендної плати за листопад-грудень 2010 року включно.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

13.03.2012 відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.

Однак, позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку давності не заявлено.

Оскільки обґрунтованих причин звернення до суду з позовом поза межами строку давності не наведено, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати орендної плати у розмірі 675,56 грн., розрахованої за листопад та грудень 2010 року, слід відмовити.

Вимога позивача про стягнення пені, нарахованої на заборгованість з орендної плати за період з січня по квітень 2011 року, у розмірі 1 351,12 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, ідентифікаційний код 20064284) в особі філії "Київський аукціонний центр" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 42, ідентифікаційний код 22894896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Траєкторія" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 40, ідентифікаційний код 33540479) заборгованості у розмірі 28 723 (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять три) грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 713 (сімсот тринадцять) грн. 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) грн. 57 коп., пеню у розмірі 1 351 (одна тисяча триста п'ятдесят одна) грн.12 коп. та 1 575 (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 70 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 12.04.2012