Рішення

від 30.03.2012 по справі 5011-12/2432-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№5011-12/2432-2012 30.03.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"А.В.С."

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОВОДОМЕРЕЖІ"

Про розірвання договору підряду від 23.01.2007 та стягнення 226 440,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -предст. (дов. № 289 від 15.11.2011)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю"А.В.С." звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОВОДОМЕРЕЖІ" про розірвання договору підряду від 23.01.2007 та стягнення 226 440,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012 було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.03.2012.

Розпорядженням В. о. голови Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 справу було передано в провадження судді Куркотовій Є.Б. у зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 14.03.2012 прийнято справу до свого провадження, призначено розгляд справи на 30.03.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 справу було передано в провадження судді Прокопенко Л.В. у зв'язку з виходом з лікарняного.

30.03.2012 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд приходить до висновку, що наявні матеріали справи дають можливість вирішити спір по суті за наявними матеріалами справи в даному судовому засіданні.

Крім того, суд зазначає, що викладені у зазначеному вище клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи обставини не є поважними, оскільки в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою, що ухвалу про відкладення розгляду справи на 30.03.2012 отримано представником відповідача 22.03.2012, тобто, відповідач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2007 р. між позивачем та відповідачем укладено договір на проведення проектних робіт, відповідно до умов якого виконавець (відповідач) зобов'язався розробити проектну документацію стадії «Р»(Робоча документація) «Проект електропостачання та електрообладнання житло-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. А. Барбюса, 37/1 в м. Києві. Внутрішньомайданчикові мережі. Зовнішньомайданчикові мережі.», а замовник (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити вищевказані роботи на умовах та строки, які визначені даним договором.

03 квітня 2007 р. між позивачем та відповідачем до договору на проведення проектних робіт від 23 січня 2007 року було складено протокол погодження сторін договору, згідно якого було призупинено дію договору на невизначений строк.

19 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору на проведення проектних робіт від 23 січня 2007 рок, згідно якої було внесено зміни до договору та роботи по договору продовжено. Згідно даної додаткової угоди протокол погодження сторін втратив чинність.

19 червня 2008 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору на проведення проектних робіт від 23 січня 2007 р., згідно якої було змінено загальну вартість проектних робіт за договором, що становить 226 440,00 грн.

Пунктом 4.3. договору визначено, що проектні роботи мають бути виконані Виконавцем в строк не пізніше 40 (сорок) робочих днів з дати здійснення Замовником авансового платежу в розмірі, встановленому в цьому Договорі.

Згідно з п. 4.2. договору виконавець (відповідач) зобов'язався приступити до виконання робіт з моменту перерахування замовником (позивачем) авансового платежу в розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) ціни Договору (вартості Проектних робіт).

Відповідно до п.5.2. договору, до початку виконання проектних робіт замовник перераховує виконавцю на його поточний рахунок аванс в обсязі 50% від ціни договору, в т.ч. ПДВ.

На виконання п. 5.2 договору, позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача авансовий платіж в розмірі 100% від ціни договору, що складає 226 440,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями: №12 від 05.02.2007 р. на суму 44 129,40грн.; № 1079 від 23.06.2008 р. на суму 53 091,40 грн.; № 611 від 28.01.2008 р. на суму 40 999,20 грн.; №2403 від 15.09.2009 р. на суму 38 220,00 грн.; №4718 від 08.07.2011 р. на суму 50000,00 грн.

Доказів на підтвердження того, що замовником не було виконано умови щодо сплати авансу матеріали справи не містять, посилання відповідача на вказані обставини відсутні.

Таким чином, виконавець (відповідач) повинен був приступити до виконання робіт не пізніше 24.06.2008 р. та завершити роботи не пізніше 18.08.2008 р. (п.п.4.2., 4.3.договору).

Відповідно до п. 7.1 договору виконавець у відповідності до строків виконання робіт зобов'язаний передати замовнику документацію по акту приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 7.2. договору визначено, що проектні роботи вважаються такими, що виконані належним чином і в повному обсязі виключно після погодження виконавцем (відповідачем) розробленої ним проектної документації з усіма уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування, погодження проектної документації з якими є необхідним у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що після виконання проектних робіт виконавець (відповідач) зобов'язаний передати розроблену і погоджену проектну документацію замовнику (позивачу) для розгляду і наступного затвердження. Передача здійснюється за відповідним актом приймання-передачі.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що проектні роботи за даним договором вважається виконаними належними та прийнятими замовником (позивачем) після підписання акту приймання виконаних підрядних робіт. Дата підписання такого акту вважається датою прийняття замовником (позивачем) відповідних результатів робіт -проектної документації.

Однак, всупереч вимогам п. п. 1.1, 4.2, 7.1,7.2,7.3,7.6. договору відповідач до виконання передбачених договором робіт не приступив, передбачені договором роботи не виконав та не передав виконані проектні роботи замовнику (позивачу). Доказів на доведення протилежного матеріали справи не містять.

04 жовтня 2011 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 03.10.2011 року, в якому просить повернути сплачені кошти 226 440,00 грн., та у відповідності з вимогами ст. 188 Господарського кодексу України, позивач направив додаткову угоду про розірвання Договору в двох примірниках, які просить підписати, скріпити печаткою та один примірник повернути Замовнику.

Позивач не одержував відповіді на даний лист, відповідач не виконав вимоги позивача щодо повернення сплачених коштів загальною сумою 226 440,00 грн.

За наведених обставин, позивач просить суд розірвати договір на виконання проектно-вишукувальних робіт від 23.01.2007 р. та стягнути з відповідача 226 440,00грн. сплаченого позивачем авансу за роботи, що не були виконані.

Згідно з п. 4.1 договору, договір діє з моменту підписання сторонами і до повного виконання ними зобов'язань за даним договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежного виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1. припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2. зміна умов зобов'язання;

3. сплата неустойки;

4. відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є також порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч.5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору тощо.

Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, ст. ст. 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України..

Порядок розірвання договору визначений ст. 188 ГК України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У той же час Верховним Судом України з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі №1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) зазначалося, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, в разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (Постанова ВСУ від 17.06.2008 р. № 8/32пд).

За наведених обставин, з урахуванням того, що відповідач не виконав у встановлений строк взяті на себе зобов'язання за договором на проведення проектних робіт від 23.01.2007р., що свідчить про істотне порушення умов договору зі сторони відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги про розірвання договору на проведення проектних робіт від 23.01.2007 р.

У зв'язку з тим, що відповідач не надав суду доказів виконання ним передбачених договором зобов'язань, або доказів того, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, а позивачем, у свою чергу, була здійснена попередня оплата за роботи, які не були виконані, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 226 440,00 грн. - суми здійсненої позивачем попередньої оплати, на яку роботи не були виконані відповідачем.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір на проведення проектних робіт від 23.01.2007 р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «А.В.С.»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОВОДОМЕРЕЖІ».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОВОДОМЕРЕЖІ»(м. Київ, просп. Возз'єднання, 7-А, к. 212, код ЄДРПОУ 32848980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.»(м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 37/1, літ. Б. код ЄДРПОУ 32348227) 226 440,00грн. - основного боргу, 5 601,80 грн. -судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко