Постанова

від 28.07.2008 по справі 05/99-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

28.07.08                                                                                          

Справа  № 05/99-38

Львівський

апеляційний господарський суд,  в складі

колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при

секретарі   Горбач Ю.Б.,

за участю

представників:

від

позивача - Коваль

К.І.

від

відповідача (скаржник) - не

з'явився

Розглядається

апеляційна скарга Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1, б/н від 23.06.2008 року

на рішення господарського суду

Волинської області від 03.06.2008 року, суддя Бондарєв С.В.

у справі № 05/99-38,

за

позовом Приватного

підприємства «Фірма «Вавілон І», смт.Машівка, Машівського району, Полтавська

область

до

відповідача Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1, м.Луцьк

про

стягнення 50775,41

грн.

в с т а н о в и в :

рішенням

господарського суду Волинської області від 03.06.2008 року по справі №05/99-38

позов задоволено, стягнено з Приватного підприємця ОСОБА_1. на користь ПП

«Фірми Вавілон І»-  50775,41 грн., в тому

числі 44086,50 грн. - боргу та 6688,91 грн. - пені.

Рішення

суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за  отриманий товар підтверджена матеріалами

справи, підставна і підлягає до стягнення. Поряд з цим, суд враховуючи ст.258

ЦК України вважає такою, що підлягає до задоволення - пеню, яка нарахована

позивачем у відповідності до п.5.2 договору №283 від 26.11.2007 року. Таким

чином, посилаючись на положення ст.ст.193 ГК України та ст. 525, 526, 530, 625,

692 ЦК України суд прийшов до висновку про задоволення позову.

Не

погоджуючись з рішенням суду першої інстанції СПД-фізична особа ОСОБА_1. подала

апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду

Волинської області від 03.06.2008 року по справі №05/99-38, вказуючи на

неотримання позовної заяви від ПП «Фірми «Вавілон І», а також ухвали про

порушення провадження у справі. Поряд з цим, скаржник зазначає, що судом першої

інстанції безпідставно розглянуто спір за її відсутності, а також неповно

з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, проте які саме

обставини не зазначає.

Представник

скаржника (відповідача) в судові засідання 14.07.2008 року та 28.07.2008

року не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча належним

чином повідомлений про дату та місце розгляду справи.

Представник

позивача просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з підстав

наведених у відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи на те, що позовна заява та

заява про збільшення позовних вимог направлена відповідачу на адресу, вказану у

свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1., яка також

зазначена у договорі №283 від 26.11.2007 року. Поряд з цим, звертала увагу суду

на те, що відповідач доказів оплати отриманого товару не подав.

Оскільки

явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів

Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути

справу за відсутності представника відповідача.

Суд,

заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної

скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга

задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як

вбачається з матеріалів справи, 26.11.2007 року між ПП «Фірма Вавілон І» (в

тексті договору - Постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1. (в тексті

договору - Покупець) укладено договір №283, відповідно до умов якого позивач

зобов'язувався поставити кондитерські вироби (печиво) з відповідними

документами у власність відповідача, а останній прийняти товар на умовах даного

договору. Оплата згідно договору проводиться шляхом перерахування грошових

коштів на розрахунковий рахунок позивача. Умови оплати товару: за першу

поставку товару на протязі 5-ти календарних днів з моменту його отримання, а за

наступні поставки на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару.

На

виконання договору від 26.11.2007 року №283, позивач поставив відповідачу продукцію

на загальну суму 62845 грн., що підтверджується накладними:

-

№801 від 28.11.2007 року на суму 19058,50 грн., з яких позивачем оплачено

17758,50 грн. в період з 04.12.2007 року по 12.12.2007 року,

-

№829 від 06.12.2007 року на суму 23440 грн.,

- №

873 від 22.12.2007 року на суму 20346,50 грн.

Проте,  відповідачем в порушення умов договору

розрахунок за поставлений товар в повному обсязі здійснено не було, на момент

розгляду справи  у суді першої інстанції

заборгованість позивача за поставлений товар становить 44086,50 грн., що також

підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2008 року, який

підписано представниками сторін.

Статтею

11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та

обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно

до ст.509 ЦК України  зобов'язанням є

правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь

другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати

послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має

право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526

Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання

повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів

цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно

із ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше

майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником

зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання.

Відповідно

до п. 5.2 договору №283 від 26.11.2007 року за несвоєчасну оплату поставленого

позивачем  товару передбачена пеня у

розмірі 0,1 % від суми товару за кожний день прострочки. Так, позивачем

нараховано за період з 05.12.2007 року по 03.06.2008 року  пеню в сумі 6688,91 грн.

Слід

зазначити про те, що суд першої інстанції ухвалою від 17.04.2008 року

зобов'язував відповідача подати пояснення по суті позовних вимог, проте  таких надано не було. Поряд з цим, як уже

зазначалось вище, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків станом

на 01.06.2008 року, підписаний представниками сторін, що підтверджує

заборгованість відповідача перед позивачем 

в сумі  44086,50 грн.

Як

вбачається також із апеляційної скарги, відповідач в останній жодним чином  позовні вимоги не спростовує і доказів належного

виконання зобов'язань згідно договору від 26.11.2007 року №283, а також доказів

погашення заборгованості перед позивачем чи відсутності такої в розмірі

44086,50 грн. не подає.

Стосовно

посилань відповідача (скаржника) на неотримання позовної заяви та ухвали про

порушення, слід зазначити, що як вбачається із довідки з Єдиного державного

реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.05.2008 року адреса

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, на таку ж адресу позивачем

направлялась позовна заява з додатками, що вбачається із

опису

вкладення у цінний лист. Поряд з цим, судом відзначено, що ця ж адреса

вказана у копії апеляційної скарги направленої позивачу. Крім того, в

матеріалах справи міститься список рекомендованої кореспонденції відправленої

господарським судом Волинської області від 21.04.2008 року, який свідчить про

направлення  ПП ОСОБА_1. ухвали про

порушення провадження у справі №05/99-38.

Щодо

заперечень скаржника на те, що судом безпідставно розглянуто справу за її

відсутності, слід зазначити, що як вбачається із ухвали про порушення

провадження у справі від 17.04.2008 року, явка представників сторін не

визнавалась обов'язковою, а відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на

позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу

може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи

наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є

безпідставними.

Рішення

місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а

тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись

ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,                                                        

постановив:

Рішення

господарського суду Волинської області 

від 03.06.2008 року по справі №05/99-38 залишити без змін, а апеляційну

скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1 без

задоволення.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному

порядку.

Матеріали

справи  повернути в місцевий

господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                                  

Якімець Г.Г.

Судді:                                                 

                                                         Зварич

О.В.

Юрченко

Я.О.