Рішення

від 09.04.2012 по справі 5026/368/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 року Справа № 08/5026/368/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю ”Промінвестгазбуд”

до

відповідача закритого акціонерного товариства ”Черкаський агротепличний

комбінат”

про стягнення 520 036,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Промінвестгазбуд” звернулось до суду з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства ”Черкаський агротепличний комбінат” заборгованості за договором безвідсоткової позики в сумі 520 036,50 грн. в тому числі: 465 000,00 грн., основного боргу та 55 036,50 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач не надав суду відзив на позов, не направив свого представника у судове засідання.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, оскільки суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду від 02.03.2012 та від 02.04.2012 надіслані за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві надіслання ухвали суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, у справі є докази вручення вказаних ухвал суду уповноваженому представнику відповідача.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов, оскільки неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

17.02.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю ”Промінвестгазбуд” (позикодавець –позивач у справі) в особі директора Беркова А.О., що діє на підставі статуту та закритим акціонерним товариством ”Черкаський агротепличний комбінат” (позичальник –відповідач у справі) в особі генерального директора Лісового О.А., що діє на підставі статуту було укладено договір безвідсоткової позики №1П/11, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальнику кошти у розмірі 465 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму позики, яка надається позичальнику на термін трьох днів з моменту підписання договору.

На виконання умов договору позикодавцем було перераховано на розрахунковий рахунок позичальника 465 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1577, від 17.02.2011, №1580 від 22.02.2011 та №1595 від 18.03.2011.

Позичальник зобов'язання за договором не виконав, станом на час розгляду спору заборгованість позичальника перед позикодавцем складає 465000,00 грн.

Крім того, за порушення строків повернення отриманої суми позики та згідно пункту 2.7 договору позикодавцем нарахована пеня за період з 01.08.2011 по 31.01.2012 у сумі 55 036,50 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги до часткового задоволення, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою договір №1П/11 від 17.02.2011, який укладений між позивачем та відповідачем є договором позики.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з п. 1.1 договору, загальна сума позики становить 465 000,00 грн., яку відповідно до п.2.3 договору, позичальник зобов'язується повернути не пізніше наступного дня після закінчення терміну визначеного у п.1.2 договору (до 21.02.2012), перерахувавши на рахунок позикодавця 100% суми позики без будь-яких додаткових нарахувань.

На підтвердження перерахування суми позики позивачем надано копії платіжних документів, згідно яких 17.02.2011, 18.03.2011 та 22.02.2011, було перераховано на розрахунковий рахунок позичальника 465 000,00 грн., (копії платіжних доручень №1577, № 1580, №1595 долучені до матеріалів справи).

Позичальник в порушення взятих на себе та передбачених договором зобов'язань позичкові кошти позивачеві не повернув, станом на час розгляду спору заборгованість позичальника перед позикодавцем складає 465 000,00 грн.

Обов'язок повернення позикодавцеві позику передбачений п.2.2, 2.4 договору та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, відповідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів належного виконання його зобов‘язань перед позивачем щодо повернення позики, її стягнення повинно бути здійснене у примусовому порядку, відтак позовна вимога про стягнення 465 000,00 грн. підлягає до задоволення.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачена пунктом 2.7 договору, згідно з яким у разі порушення позичальником строку повернення отриманої суми позики, передбаченого п. 1.2 договору позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю пеню у розмірі 0,07% від суми отриманої позики за кожний день затримки з моменту отримання коштів.

За розрахунками позивача розмір пені за період з 01.08.2011 по 31.01.2012 становить 55 036,50 грн., яку останній просить стягнути з відповідача.

Вказана вимога позивача підлягає до часткового задоволення з огляду на таке:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, а також підтверджено наданим у судовому засіданні розрахунком пені, позивач щомісячно, протягом квітня-вересня 2011 року направляв відповідачу претензії із зазначенням в них суми заборгованості за позикою та розміру нарахованої ним пені за певний період та за визначеним у договорі розміром тобто 0,07%. Відповідач в свою чергу сплачував саме ту суму пені, що була зазначена позивачем у відповідній претензії, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що сторони погодилися, що кошти які були перераховані відповідачем зараховувалися в рахунок погашення пені, а не в основну суму заборгованості за позикою. Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, пеня нараховувалась позивачем починаючи з 22.03.2011 по 30.09.2011 за вказаний період позивачем добровільно було сплачено 56 613,50 грн., залишок нарахованої позивачем та не сплаченої відповідачем пені за цей період становить 15 000,00 грн.

Разом з тим, позивач просить стягнути з позивача пеню за період з 01.08.2011 по 31.01.2012, розмір якої становить 55 036,50 грн. Вказана вимога про стягнення пені у такому розмірі до задоволення не підлягає, оскільки не відповідає приписам чинного законодавства, а саме Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та Господарського кодексу України.

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи положення пункту 49 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року №01-8/211 та згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Положення ж Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Аналізуючи пункт 2.7 договору, суд прийшов до висновку, що у вказаному пункті сторони не визначили строк протягом якого позикодавець має право нарахувати пеню, тому суд вважає, що період, який встановлено позивачем у позовних вимогах повинен бути обмежений шестимісячним терміном, тобто з 22.03.2011 по 21.09.2011, як то передбачено п.6 ст.232 ГК України.

Оскільки відповідач з власної ініціативи сплачував пеню у розмірі 0,07%, суд прийшов до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 10 268,22 грн. за період з 01.08.2011 (визначена позивачем у позовній заяві) по 21.09.2011, в іншій частині позов до задоволення не підлягає.

Відповідачем всупереч положенням ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення розрахунку за позичені кошти, тому суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 465 000,00 грн. заборгованості та 10 268,22 грн. пені.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути пропорційно до задоволених вимог судовий збір у сумі 9 505, 36 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства ”Черкаський агро тепличний комбінат”, (вул. Геронимівська, 1, с. Геронимівка, Черкаський район, код 31448762) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Промінвестгазбуд”, (м. Київ, бул. І.Лепсе, 34, код 30637879) –465 000,00 грн. заборгованості, 10 268,22 грн. пені, 9 505,36 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписано 13.04.2012

Суддя О.І. Кучеренко